Характеристика інформаційного забезпечення оцінки фінансового стану підприємства
РОЗДІЛ 5. ОЦІНКА ФІНАНСОВОГО СТАНУ МАЛОГО ПІДПРИЄМСТВА
Фінансовий стан малого підприємства, методичні підходи до його оцінки.
Характеристика інформаційного забезпечення оцінки фінансового стану підприємства.
Аналіз динаміки і структури майна та джерел його фінансування.
Оцінка ліквідності та платоспроможності малого підприємства.
Оцінка фінансової стійкості малого підприємства.
Механізм фінансової стабілізації малого підприємства.
Фінансовий стан малого підприємства, методичні підходи до його оцінки
Фінансовий стан малого підприємства – це комплексне поняття, яке є результатом взаємодії всіх елементів системи фінансових відносин малого підприємства, визначається сукупністю виробничо-господарських чинників і характеризується системою показників, що відображають наявність, розміщення і використання його фінансових ресурсів.
Оцінка фінансового стану малого підприємства здійснюється за допомогою системи економічних показників, які характеризують його фінансово-господарський стан з урахуванням впливу факторів зовнішнього та внутрішнього середовища.
Метою оцінки фінансового стану малого підприємства є пошук резервів покращення рівня фінансової стійкості, платоспроможності та збільшення рентабельності його діяльності.
На фінансовий стан малого підприємства впливають такі внутрішні і зовнішні чинники (рис. 5.1).
|
|
|
Аналіз фінансового стану малого підприємства є частиною загального аналізу господарської діяльності підприємства, який складається з фінансового та управлінського аналізу, зумовленого відповідним розподілом бухгалтерського обліку, і полягає у вивченні та оцінці використання всіх видів фінансових ресурсів з метою пошуку резервів підвищення ефективності функціонування.
Фінансовий аналіз є способом оцінки і основою для прогнозування фінансового стану підприємства на підставі інформації, яка міститься у бухгалтерській і фінансовій звітності та оперативних даних.
Предметом фінансового аналізу малого підприємства є фінансові ресурси та грошові потоки, їх формування та використання.
Основними завданнями фінансового аналізу є:
- дослідження забезпечення малого підприємства фінансовими ресурсами та власними оборотними коштами;
- встановлення рівня майнового забезпечення малого підприємства та ефективності його використання;
- оцінка фінансової стійкості, прибутковості, ліквідності та платоспроможності малого підприємства;
- вивчення рівня конкурентоспроможності та ділової активності малого підприємства на ринку.
|
|
|
Для вирішення конкретних завдань фінансового аналізу застосовується низка спеціальних методів, які дозволяють отримати кількісну оцінку окремих аспектів фінансової діяльності малого підприємства.
Метод фінансового аналізу – це системне, комплексне дослідження, взаємопов’язане вивчення, опрацювання і використання інформації фінансового характеру з метою виявлення і мобілізації резервів ефективного використання фінансових ресурсів і встановлення оптимальної структури їх джерел.
Виділяють неформалізовані та формалізовані методи аналізу фінансового стану малого підприємства (див. табл. 5.1).
Формалізовані методи базуються на аналітичних розрахунках. Можна виділити такі основні види формалізованих методів фінансового аналізу:
Таблиця 5.1
Методи аналізу фінансового стану малого підприємства
| Методи | Види методів аналізу фінансового стану малого підприємства |
| Формалізовані | - горизонтальний (часовий) аналіз; - вертикальний (структурний) аналіз; - трендовий (горизонтальний) аналіз; - аналіз відносних показників (коефіцієнтів); - внутрішньогосподарський аналіз; - факторний аналіз. |
| Неформалізовані | - метод експертний оцінок; - психологічні методи; - метод порівнянь. |
|
|
|
- горизонтальний (часовий) аналіз, який здійснюють шляхом порівняння даних звітності одного періоду з даними звітності за інший звітний період;
- вертикальний (структурний) аналіз здійснюють на підставі обчислення структури фінансових показників та оцінки впливу на неї певних чинників;
- трендовий (горизонтальний) аналіз ґрунтується на порівнянні значення показників звітності малого підприємства за певний період часу з рядом аналогічних даних за попередні звітні періоди та побудові на цій підставі тренду (прогнозу);
- аналіз відносних показників (коефіцієнтів), який здійснюється на основі обчислення співвідношення між окремими позиціями однієї чи різних форм звітності малого підприємства;
- внутрішньогосподарський аналіз – це порівняльний аналіз зведених показників звітності різних підрозділів малого підприємства або порівняння даних певного малого підприємства з аналогічними даними підприємств конкурентів чи середніми показниками в галузі;
- факторний аналіз – це визначення впливу певних факторів на результативне значення конкретного показника.
Неформалізовані методи ґрунтуються на логічних та морфологічних дослідженнях. Для видів методів цієї групи характерний певний суб’єктивізм під час оцінювання результатів аналізу фінансового стану малого підприємства.
|
|
|
До них належать:
- метод експертних оцінок – сутність його полягає у збиранні думок спеціалістів щодо поставленої проблеми, подальше опрацювання їх і використання в аналітичній роботі (використовується анкетне ранжування, опитування);
- психологічний метод – це сукупність прийомів та факторів, які вивчають психологічні закономірності управлінської діяльності: оптимальний розподіл професійних та соціальних ролей у групі (колективі), роль людського та психологічного фактору в управлінні, процеси інтеграції та зміцнення відносин між його членами, соціально-психологічні якості керівника;
- метод порівнянь базується на зіставленні значень окремих груп аналогічних фінансових показників між собою (аналіз фінансових показників окремих структурних одиниць та порівняльний аналіз звітних і планових (нормативних) фінансових показників).
За суб’єктами проведення фінансовий аналіз поділяють на внутрішній та зовнішній. Внутрішній аналіз виконують працівники економічних і фінансових служб малого підприємства, використовуючи при цьому не тільки дані офіційної відкритої фінансової звітності, а й внутрішню інформацію, яка не підлягає розголошенню. Зовнішній аналіз проводять сторонні організації, як правило, аудиторські фірми.
Характеристика інформаційного забезпечення оцінки фінансового стану підприємства
Ефективне управління фінансами малого підприємства обумовлює необхідність формування в межах окремого господарюючого суб’єкта вихідної інформаційної бази.
Формування інформаційної бази фінансового управління на малому підприємстві передбачає відбір із зовнішніх і внутрішніх джерел відповідної інформації та складання на її основі системи показників, завдяки якій стає можливою:
- оцінка фінансового стану малого підприємства у поточному періоді;
- обґрунтування перспективних напрямків фінансової діяльності.
Інформація, що використовується для аналізу фінансового стану малих підприємств повинна відповідати таким вимогам:
- повнота – характеризує завершеність кола інформативних показників, необхідних для проведення аналізу, планування й прийняття конкретних фінансових рішень;
- своєчасність – характеризує відповідність інформації періоду її використання;
- зрозумілість – визначається простотою побудови та відповідністю інформації певним стандартам подання;
- значущість – визначає ступінь ефективності використання інформації під час розробки найважливіших управлінських рішень.
Основними інформаційними джерелами для оцінки фінансового стану малого підприємства є:
1. Показники фінансової звітності малого підприємства, зокрема, баланс (форма № 1-м), звіт про фінансові результати (форма № 2-м).
2. Показники статистичної звітності малого підприємства.
3. Дані поточного бухгалтерського обліку.
Для малого підприємства передбачена своя фінансова звітність, яка складається згідно з П(С)БО 25 “Фінансовий звіт суб’єктів малого підприємництва”. Фінансові звіти складають в повному обсязі або за скороченою за показниками формою. Право подання фінансових звітів за скороченою формою мають малі підприємства, які відповідають критеріям суб’єкта малого підприємництва (обсяг виручки, чисельність). Мале підприємство не складає Примітки до звітності, обов’язкові для всіх інших підприємств.
До фінансового звіту (квартального, річного) включені такі форми:
1. Баланс (форма №1- м)(додаток № 1) відображає стан майна малого підприємства, ефективність розміщення його активів та джерела їх фінансування.
Метою складання балансу є надання користувачам повної, правдивої та неупередженої інформації про фінансовий стан підприємства на звітну дату. У балансі малого підприємства відображаються активи, власний капітал і зобов’язання.
Активи – це ресурси, контрольовані підприємством у результаті минулих подій, використання яких, як очікується, спричинить надходження економічних вигод у майбутньому. Актив відображається в балансі за умови, що його оцінка може бути достовірно визначена і очікується отримання у майбутньому економічних вигод, пов’язаних з його використанням.
Актив балансу складається з чотирьох розділів:
1. Необоротні активи.
2. Оборотні активи.
3. Витрати майбутніх періодів.
4. Необоротні активи та групи вибуття.
Найбільшу питому вагу в активі балансу малого підприємства складають необоротні та оборотні активи.
Необоротні активи – це активи, строк утримання яких на балансі перевищує дванадцять календарних місяців, і включають нематеріальні активи, основні засоби, незавершене будівництво, довгострокові фінансові інвестиції.
Оборотні активи – грошові кошти та їх еквіваленти, які не обмежені у використанні, а також інші активи, призначені для реалізації або споживання протягом операційного циклу чи протягом дванадцяти місяців з дати балансу.
Пасив балансу характеризує джерела фінансування майна малого підприємства, до яких відносять власний капітал та зобов’язання.
Пасив балансу складається з п’яти розділів:
1. Власний капітал.
2. Забезпечення наступних витрат і цільове фінансування.
3. Довгострокові зобов’язання.
4. Поточні зобов’язання.
5. Доходи майбутніх періодів.
Основними розділами пасиву балансу малого підприємства є власний капітал та зобов’язання (довгострокові та поточні).
Власний капітал – це частина активу малого підприємства, що залишається після вирахування його зобов’язань.
Зобов’язання – це заборгованість малого підприємства, що виникла внаслідок минулих подій, погашення якої, як очікується, призведе до зменшення ресурсів малого підприємства, що втілюють у собі економічні вигоди. Зобов’язання відображаються у балансі, якщо їх оцінка може бути достовірно визначена та існує імовірність зменшення економічних вигод у майбутньому внаслідок його погашення.
Сума активів малого підприємства повинна дорівнювати сумі його зобов’язань і власного капіталу.
2. Звіт про фінансові результати (форма № 2-м)(додаток № 2) показує результати діяльності малого підприємства за певний проміжок часу. Звіт про фінансові результати суб’єкта малого підприємництва, на відміну від однойменного звіту інших підприємств, за своєю структурою є значно коротшим і містить лише один розділ, який характеризує його доходи, витрати і фінансові результати. Такий результат визначається у цьому звіті шляхом зіставлення доходів і витрат від різних видів діяльності (операційної, фінансової, інвестиційної, надзвичайної).
До основної операційної діяльності належать операції з виробництва та реалізації продукції (товарів, робіт, послуг), які є метою створення малого підприємства і забезпечують основну частку його доходу. Інша операційна діяльність полягає у реалізації іноземної валюти, інших оборотних активів, містить операційну оренду активів, отримання доходів і витрат від операційної та курсової різниці, створення резерву сумнівних боргів тощо.
Інвестиційна діяльність – це сукупність операцій з придбання та продажу необоротних активів, а також короткострокових фінансових інвестицій, які не є еквівалентами грошових коштів.
Фінансова діяльність – це сукупність операцій, які призводять до зміни величини та структури власного та позичкового капіталу (емісія акцій, нарощення власного капіталу, залучення кредиту, фінансовий лізинг).
Надзвичайна діяльність пов’язана з подіями, які не відбуваються часто або регулярно, та відрізняються від звичайної діяльності (наприклад, стихійне лихо, пожежа, техногенні аварії тощо).
Порядок подання фінансової звітності затверджений Постановою Кабінету Міністрів України від 28 лютого 2000 р. № 419. Квартальна фінансова звітність (крім зведеної та консолідованої) подається малими підприємствами не пізніше 25 числа місяця, що настає після звітного кварталу, а річна – не пізніше 20 лютого наступного за звітним року.
Також важливими інформаційними джерелами для проведення аналізу фінансового стану малого підприємства є статистична звітність та дані бухгалтерського обліку.
Статистична звітність – це форма спостереження, згідно з якою подається відповідна інформація суб’єктам господарювання про його діяльність до державних органів статистики та інших відомств за спеціально затвердженими формами документів (звітами) та у встановлені строки.
Підставою для організації складання та своєчасного подання статистичної звітності про діяльність малого підприємства є рішення про його реєстрацію, навіть якщо суб’єкт не здійснює діяльність.
Статистична звітність подається за встановленими формами, які затверджує Державний комітет статистики України. Вимагати від малих підприємств не встановлені форми звітності заборонено.
Формами (бланками) статистичних звітів малі підприємства забезпечують районні (міські) відділи статистики.
Державні статистичні спостереження за діяльністю малих підприємств проводяться відповідно до статистичної методології з урахуванням європейських стандартів з питань статистики малих підприємств і поділяються на суцільні та несуцільні.
Суцільне статистичне спостереження охоплює всіх респондентів – малі підприємства незалежно від виду діяльності (крім банків та селянських господарств), форм власності та організаційно-правових форм господарювання, звітність яких подається за формами № 1-м та №1-підприємництво (малі) – річний “Звіт про основні показники діяльності підприємств” (додаток 3), і характеризується такою системою показників:
- демографічні події на малому підприємстві;
- обсяг реалізованої продукції (робіт, послуг) за видами економічної діяльності;
- витрати на виробництво продукції (робіт, послуг);
- зайнятість та оплата праці робітників;
- витрати малого підприємства на інновації та інформацію.
Несуцільне статистичне спостереження за діяльністю малих підприємств здійснюється вибірковим способом та проводиться за формою №1-підприємництво (малі) – піврічний “Звіт про основні показники діяльності підприємств”.
Складання наведених форм статистичної звітності здійснюється малими підприємствами на підставі Інструкції № 600, затвердженої Наказом Держкомстату України 5 листопада 2004 року.
Дані поточного бухгалтерського обліку досить суттєво відрізняються на малих підприємствах різних видів економічної діяльності і різних галузей економіки.
На малих підприємствах, незалежно від галузей виробництва, бухгалтерський облік базується на єдиних методологічних засадах, що встановлені Законом України “Про бухгалтерський облік і фінансову звітність в Україні”.
Починаючи з дати реєстрації малого підприємства, необхідно вести бухгалтерський облік всіх дій і подій, які спричиняють зміни в структурі активів, власного капіталу, зобов’язаннях, а також фіксувати та накопичувати інформацію про свою діяльність з метою її використання внутрішніми та зовнішніми користувачами.
Основними користувачами інформації, поданої у фінансовій звітності малого підприємства, є власники підприємства, а також статистичні органи. Серед інших можливих користувачів варто виділити податкові органи (на їх прохання), банки (якщо малим підприємством взято кредит або воно має намір його отримати), фінансові органи Державного казначейства (якщо малому підприємству надаються дотації).
Дата добавления: 2018-06-01; просмотров: 282; Мы поможем в написании вашей работы! |
Мы поможем в написании ваших работ!