Питання для самоперевірки знань
1. На підставі яких головних критеріїв здійснюється типологія політичних течій?
2. Сформулюйте суспільні цінності та політичні засади лібералізму.
3. У чому виявляється суперечливість поглядів класичного лібералізму?
4. Чим неолібералізм відрізняється від класичного лібералізму?
5. Сформулюйте основні ідейні засади консерватизму.
6. Під дією яких чинників відбулась еволюція класичного консерватизму до неоконсерватизму?
7. Які аспекти ідеології зближують неоконсерваторів та неолібералів?
8. Назвіть основні складові ідеології фашизму та обґрунтуйте її анти- цивілізаційну сутність.
9. Поміркуйте, які елементи в суспільному житті підживлюють неофашизм, попри те, що після Другої світової війни ідеологія та практика фашизму були засуджені прогресивною світовою громадськістю й історією? Чому для суспільства важливо протистояти таким тенденціям?
10. Проаналізуйте, які об’єктивні історичні процеси та події стали передумовами формування ідеології українського націоналізму?
11. У якому співвідношенні знаходяться поняття “націоналізм” і “шовінізм”?
12. Що поєднує ідеологію крайнього націоналізму та релігійного фундаменталізму?
13. Поясніть термін “політичний екстремізм”.
14. Сформулюйте особливості марксизму в ленінській концепції.
15. Вкажіть на основні риси анархізму.
16. На яких засадах базуються ідеї троцькізму?
17. Розкрийте зміст основних цінностей соціал-демократії.
|
|
|
Теми для самостійної реферативної роботи
1. Ідеологія і практика пацифізму.
2. Політична складова фундаменталізму.
3. Політичний екстремізм.
4. Ліберальні та консервативні течії в сучасній Україні.
5. Концептуальні основи марксизму.
Література
1. Безансон А. Бедствие века. Коммунизм, нацизм и уникальность Катастрофы. – М.: МИК, 2001. – 103 с.
2. Бельков О. Антиномии национализма // Власть. – 2006. – № 3. – С. 58–65.
3. Бессонов Б.Н. Фашизм: идеология, политика. – 2-е изд., доп. и перераб. – М.: Луч, 1995.
4. Богомолов О. О неолиберализме // Международная жизнь. – 1999. – № 2. – С. 9–18.
5. Богомолов О. Політичний іслам // Політика і час. – 2000. – № 12. – С. 52–61.
6. Верник О. Лівія – країна втіленого анархізму // Віче. – 2007. – № 3-4. – С. 68–70.
7. Європейська соціал-демократія: трансформація у прогресі /За ред. Р. Куперуса і І. Кандела. – К., 2001. – 508 с.
8. Єдаменко А. Ісламський фундаменталізм як політична доктрина // Політичний менеджмент. – 2006. – № 2 (17). – С. 167–175.
9. Кирилюк І. Феномен політичного центризму: до сутності явища та специфіки прояву в українській політиці // Людина і політика. – 2003. – № 3. – С. 106–114.
10. Колодій А. Політичний спектр: про деякі критерії “лівих” і “правих” політичних рухів у посттоталітарних суспільствах // Філософська і соціологічна думка. – 1995. – № 9.
|
|
|
11. Консерватизм: Антологія / Упор.: О. Проценко, В. Лісовий.– К.: Смолоскип, 1998.
12. Красівський О.Я. Політичні ідеології: Посібник. – Л.: ЛРІДУ НАДУ, 2003. – 40 с.
13. Лібералізм: Антологія / Упор.: О. Проценко, В. Лісовий. – К.: Смолоскип, 2002. – 1126 с.
14. Макмерти Дж. Кризис марксизма: возможно ли его марксистское объяснение? // Политические исследования. – 1992. – № 4.
15. Малахов В.С. Национализм как политическая идеология: Учеб. пособ. для вузов. – М.: Университет, 2005. – 320 с.
16. Осипова Е., Соколиная Р. Кризис цивилизации и неоконсерватизм // Общественные науки и современность. – 1993. – № 3.
17. Остюченко С. Конвергенція соціал-демократичної і ліберальної ідеології під впливом глобалізації й індивідуалізації // Людина і політика. – 2003. – № 2. – С. 111–117.
18. Павленко І. Ідеологія лівих партій та організацій в Україні // Політичний менеджмент. – 2004. – № 6 (9). – С. 79–87.
19. Рахшмир П.Ю. Консерватизм и либерализм: Метаморфозы консенсуса // Политические исследования. – 2005. – № 5 (88). – С. 60–79.
20. Ролз Д. Політичний лібералізм. – К.: Основи, 2000. – 382 с.
21. Романюк Н.А. Консерватизм: проблеми співвідношення збереження та зміни // Вісник Львівськ. ун-ту. Серія: Міжнародні відносини. – Вип. 5. – Львів, 2001. – С. 96–102.
|
|
|
22. Себайн Джордж Г., Торсон Томас Л. Історія політичної думки /Пер. з англ. – К.: Основи, 1997. – 838 с.
Тема 12. МІЖНАРОДНІ ВІДНОСИНИ
План заняття
1. Сутність і типи міжнародних відносин.
2. Зовнішня політика держави в системі міжнародних відносин: мета, функції, засоби.
3. Глобальні проблеми людства та шляхи їх вирішення.
4. Місце та роль України в системі міжнародних відносин.
Питання для самоперевірки знань
1. Вкажіть на різницю між поняттями “міжнародні відносини” і “міжнародна (світова) політика”.
2. Назвіть суб’єкти міжнародних відносин.
3. Чи синонімічними є поняття “міжнародні відносини” і “світовий політичний процес”?
4. Наведіть приклади типології міжнародних відносин за різними критеріями.
5. Які проблеми всесвітнього масштабу впливають на характер міжнародних відносин?
6. Якими основними тенденціями характеризуються сучасні міжнародні відносини?
7. Поясніть термін “глобалізація”. Наскільки закономірним, позитивним чи негативним є цей процес?
8. Чому саме політиці належить провідна роль у міжнародних відносинах?
9. Охарактеризуйте основні концепції світового політичного процесу.
|
|
|
10. Які елементи визначають структуру міжнародної політики?
11. Назвіть основні принципи міжнародної політики, проголошені державами-учасницями Наради з питань безпеки і співробітництва в Європі (Фінляндія, Хельсінки, 1975 р.).
12. Що означає поняття “зовнішня політика”? Чим воно відрізняється від поняття “міжнародна політика”?
13. Які чинники детермінують зовнішню політику держав?
14. Що означає поняття “національні інтереси” в системі міжнародних відносин?
15. У яких формах держави здійснюють свою зовнішню політику?
16. Проаналізуйте обставини, які визначають впливовість, потенціал зовнішньої політики держави.
17. Охарактеризуйте пріоритетні напрями міжнародної політики України.
18. Які переваги і ризики містить у собі геополітичне положення України?
Дата добавления: 2018-06-01; просмотров: 217; Мы поможем в написании вашей работы! |
Мы поможем в написании ваших работ!