Т.8. Формування бази даних про внутрішнє і зовнішнє середовище організації



Мета. Сприяти вивченню поняття організації, як відкритої системи. Поняття внутрішнього та зовнішнього середовища організації. Характеристики внутрішнього та зовнішнього середовища організації. Сутності техніки аналізу середовища. Сутності оцінки інформації про внутрішнє та зовнішнє середовище організації. Поняття методів "5х5" та 4-ох питань. Поняття сутності методу діагностики галузі А.А. Томпсона та Дж. Стрікленда.

    Студент повинен знати. Поняття організації, як відкритої системи. Поняття внутрішнього та зовнішнього середовища організації. Характеристики внутрішнього та зовнішнього середовища організації. Техніку аналізу середовища. Оцінки інформації про внутрішнє та зовнішнє середовище організації. Метод "5х5". Метод 4-ох питань. Методику діагностики галузі А.А. Томпсона та Дж. Стрікленда.

Студент повинен вміти.Осмислити та обґрунтувати поняття організації, як відкритої системи. Поняття внутрішнього та зовнішнього середовища організації. Характеристики внутрішнього та зовнішнього середовища організації. Техніку аналізу середовища. Оцінювання інформації про внутрішнє та зовнішнє середовище організації. Метод "5х5". Метод 4-ох питань. Методику діагностики галузі А.А. Томпсона та Дж. Стрікленда.

Ключові слова і терміни. Поняття внутрішнього та зовнішнього середовища організації. Характеристика внутрішнього та зовнішнього середовища. Техніка аналізу середовища. Оцінка інформації про внутрішнє і зовнішнє середовище організації. Метод 5*5. метод 4-ох питань. Методика діагностики галузі А.А. Томсона та А. Дж. Стрінленда.

 

Тезисний матеріал до теми:

Будь-яка організація розглядається як система, що складається з двох або декількох елементів. Всі елементи системи пов’язані між собою і тісно взаємодіють із навколишнім середовищем.

Внутрішнє середовище – це таке середовище, що знаходиться всередині організації. Воно містить наступні основні складові (змінні): цілі; завдання; персонал; структуру; технології.

Зовнішнє середовище – це таке середовище, яке знаходиться за межами організації , без якого остання не може ефективно функціонувати. Поділяється на зовнішнє середовище прямого впливу – це таке середовище, яке впливає на діяльність організації негайно. До нього відносять: споживачів; конкурентів; інвесторів; постачальників; державні органи управління; профспілки; тощо. Та на зовнішнє середовище опосередкованого впливу це таке середовище, яке чинить вплив на діяльність організації протягом деякого часу. До нього відносять: економічний стан держави, НТП, соціально-культурний, політичний та міжнародний чинники.

Техніка аналізу середовища здійснюється за допомогою наступних способів:

- сканування середовища (пошук сформованої інформації, яка існує в ретроспективі);

- моніторинг середовища (відслідковування поточної інформації, яка знову з'явилася);

- прогнозування (спроба створити інформацію про майбутній стан середовища).

Оцінка інформації є заключним етапом аналізу середовища організації.

Існує декілька поширених методів оцінки середовища. Один із них

метод "5х5". Даний метод був запропонований в1984 р. Майклом Месконом, який включає в себе 5 запитань про 5 факторів зовнішнього середовища, а саме:

- якщо у Вас є інформація про фактор зовнішнього середовища, назвіть хоча б 5 із них;

- які 5 факторів зовнішнього середовища представляють для Вас найбільшу небезпеку;

- якщо Ви вже визначили напрямок стратегії, то які 5 факторів могли б стати найбільш важливими для досягнення Ваших цілей;

- назвіть 5 зовнішніх факторів, які включають можливість зміни, та які б могли стати сприятливими для Вас.

Другий метод оцінки може представити собою перелік 4-х питань. Він включає в себе основні критерії оцінки впливу кожного вагомого фактору середовище на майбутнє організації, а саме:

- як (позитивно чи негативно) даний фактор може вплинути на положення організації;

- яка ймовірність посилення цього фактору і чи можливо буде його прослідкувати;

- наскільки буде великим вплив фактору на організацію;

- коли вплив цього фактору на організацію може послабнути в найближчий час, в середньостроковому періоді або через тривалий час.

Для проведення аналізу загальної ситуації та конкуренції в галузі використовують методику, запропоновану А.А.Томпсоном та А.Дж.Стріклендом, яка дозволяє адекватно оцінити ситуацію в галузі , визначити характер та рівень конкурентної боротьби.

Аналіз загальної ситуації та конкуренції галузі проводиться в певній послідовності:

На першому етапі встановлюють основні економічні показники, що характеризують галузь.

На другому етапі визначають конкурентні сили, що діють у галузі, та який їх вплив на ситуацію в галузі.

На третьому етапі необхідно виявити ті чинники, які викликають зміни у структурі конкурентних сил у галузі.

На четвертому етапі визначаються компанії, які мають найсильніші та найслабші позиції.

На п’ятому етапі доцільно спрогнозувати найбільш ймовірні кроки стратегічних конкурентів.

 На шостому етапі можна встановити ключові фактори успіху в конкурентній боротьбі.

 На заключному етапі приймають остаточне рішення щодо привабливості галузі та забезпечення високого рівня прибутковості.

Результати аналізу дозволяють розробити стратегію, відповідну до загальної ситуації в галузі та прийняти рішення щодо доцільності інвестицій на розширення діяльності компанії в даній галузі.

Самостійна робота:

Поняття внутрішнього та зовнішнього середовища.

Характеристика внутрішнього середовища.

Характеристика зовнішнього середовища.

 

Література:

Основна [9,10,12,18,22,28]

Додаткова [39,41,42,43,44,66]

 

Т.9. Стратегії організації

Мета. Сприяти вивченню поняття класифікації стратегій організації. Способи розробки стратегії. Базові корпоративні стратегії. Ресурсні стратегії. Стратегія лідерства за витратами. Сутність диференціації, фокусування. Ресурсне забезпечення стратегічної діяльності організації. Використання ресурсів організації.

Студент повинен знати. Поняття класифікації стратегій організації. Способи розробки стратегії. Базові корпоративні стратегії. Ресурсні стратегії. Стратегія лідерства за витратами. Сутність диференціації, фокусування. Ресурсне забезпечення стратегічної діяльності організації. Використання ресурсів організації.

Студент повинен вміти.Осмислити та обґрунтувати поняття класифікації стратегій організації. Способи розробки стратегії. Базові корпоративні стратегії. Ресурсні стратегії. Стратегія лідерства за витратами. Сутність диференціації, фокусування. Ресурсне забезпечення стратегічної діяльності організації. Використання ресурсів організації.

Ключові слова і терміни. Класифікація стратегій організації. Способи розробки стратегії. Базові корпоративні стратегії. Ресурсні стратегії. Використання ресурсів підприємства. Лідерство по витратах. Диференціація. Фокусування. Ресурсне забезпечення стратегічної діяльності підприємства. Використання ресурсів підприємства.

Тезисний матеріал до теми:

В залежності від класифікаційної ознаки, розрізняють наступні стратегії:

- за рівнем управління (корпоративну, ділову, функціональну, ресурсну, оперативну стратегію);

- за стадією "життєвого циклу" організації (стратегії зростання, стабілізації, скорочення, реструктуризації);

- за характером поведінки на ринку (активну, пасивну стратегії);

- за позицією в конкурентному середовищі (застосовуються різні стратегії конкурентної боротьби).

Існує 4 способи розробки стратегії:

1. Головний стратегічний підхід.

2. Підхід делегування повноважень.

3.  Спільний ( колабораціоністський ) підхід – це проміжний варіант між двома попередніми.

4. Ініціативний підхід.

М. Портер вважає, що існує 3 основних підходи до вироблення стратегії поводження організації на ринку:

1. Лідерство по витратах.

2. Спеціалізація у виробництві продукції.

3. Фіксація визначеного сегмента ринку і концентрації зусиль організації на обраному ринковому сегменті.

Ці стратегії називаються базисними. Вони відбивають різні підходи до зростання фірми і пов’язані зі зміною наступних елементів: продукт; ринок; галузь; положення фірми всередині галузі; технології.

    Першу групу базисних стратегій складають стратегії концентрованого росту (стратегія посилення позиції на ринку, стратегія розвитку ринку, стратегія розвитку продукту ).

    Другу групу базисних стратегій складають стратегії інтегрованого росту (стратегія зворотної вертикальної інтеграції, стратегія вертикальної інтеграції, що прямує вперед).

    Третю групу базисних стратегій складають стратегії диверсифікованого росту (стратегія центрованої диверсифікованості, стратегія горизонтальної диверсифікованості, стратегія конгломеративної диверсифікованості).

    Стратегії скорочення. Виділяють 4 типи (стратегія ліквідації, стратегія "збору врожаю", стратегія скорочення, стратегія скорочення витрат).

    І. Ансорф пропонує для розробки ресурсних стратегій використовувати підхід, аналогічний з визначенням СЗГ при розробці продуктово-товарних стратегій. Ресурсні потреби фірми необхідно визначити через "зони стратегічних ресурсів" (ЗСР), які характеризують ситуацію із забезпеченням окремими видами ресурсів потреб фірми.

    Останніми роками людство зрозуміло обмеженість природно-сировинних ресурсів.

    Основні шляхи фірми лідерства за витратами – перегляд своїх ланцюжків цінностей, а саме:

- спрощення розробки товару;

- використання раціональної технології;

- використання недорогих матеріалів, комплектуючих;

- наближення виробництва до споживачів;

- фокусування на обмеженому наборі товарів/послуг;

- досягнення більшого економічного рівня вертикальної інтеграції у порівнянні з конкурентами.

Стратегія диференціації означає, що джерелом до успіху при проведенні диференціації повинна бути унікальність виробу, яка цінується споживачами. Успішно проведена стратегія диференціації зменшує гостроту конкуренції, яка часто спостерігається в галузях по виробництву товарів широкого вжитку.

Стратегія фокусування має на увазі вибір сегменту або групи сегментів в галузі та задоволення потреб цього сегменту з більшою ефективністю, ніж це можуть зробити конкуренти, які обслуговують більш широкий сегмент ринку. Стратегія фокусування може застосовуватись фірмою, яка є лідером по собівартості, і яка обслуговує даний сегмент, так і диференціатором, який задовольняє спеціальні потреби сегменту ринку таким способом, що дозволяє визначити високу ціну продукції.

Однією з головних цілей стратегічного управління організацією є забезпечення раціонального розподілу ресурсів між стратегічними зонами господарювання (СЗГ) та їх ефективного використання.

Ресурсне забезпечення стратегічної діяльності фірми має здійснюватися у відповідній формі на основі розробки ресурсних стратегій, які сприяють розв’язанню таких завдань як:

- визначення перспективних потреб організації в ресурсах всіх видів;

- розрахунок допустимих ресурсних обмежень і формування прогресивних норм витрат ресурсів всіх видів;

- визначення "зон стратегічних ресурсів", можливостей їхнього використання шляхом балансування обсягів, складу та термінів постачання з динамікою використання;

- розробка заходів щодо раціонального використання, транспортування та зберігання;

- використання підходів з позиції логістики щодо системи реалізації ресурсних стратегій.

Самостійна робота:

1. Ресурсне забезпечення стратегічної діяльності підприємства.

2. Використання ресурсів підприємства.

 

Література:

Основна [12,18,20,25,32,33]

Додаткова [42,44,45,46,66]

 


Дата добавления: 2018-05-30; просмотров: 306; Мы поможем в написании вашей работы!

Поделиться с друзьями:






Мы поможем в написании ваших работ!