Класифікація та сутність страхової відповідальності
Страхування відповідальності - це самостійна сфера страхової діяльності. Об'єктом страхування виступає відповідальність страхувальника за законом або в силу договірних зобов'язань перед третіми особами за заподіяння їм шкоди.
Прийнято розрізняти страхування цивільної відповідальності, страхування професійної відповідальності, відповідальність за якість товарів і продукції, екологічної відповідальності.
Цивільна відповідальність - це передбачена законом або договором міра державного примушення, яке застосовують для відновлення порушених прав потерпілого (третіх осіб), задоволення його претензій за рахунок порушника.
Страхування професійної відповідальності пов'язане з можливістю пред'явлення майнових претензій до фізичних і юридичних осіб, що зайняті виконанням своїм фахових обов'язків або наданням послуг. Страхування професійної відповідальності полягає в страховому захисті осіб визначеного кола професій (приватно практикуючих лікарів, нотаріусів, адвокатів) у випадку виникнення юридичних претензій до них із боку клієнтури. Питаннями задоволення даних майнових претензій із приводу допущення халатності і недбалості займається страховик.
На території України до блока страхування відповідальності відносяться: 1) страхування цивільної відповідальності власників автотранспортних засобів; 2) страхування цивільної відповідальності перевізника; 3) страхування цивільної відповідальності підприємств - джерела підвищеної небезпеки; 4) страхування професійної відповідальності; 5) страхування відповідальності за невиконання зобов'язань; 6) страхування інших видів відповідальності.
|
|
|
Страхування цивільної відповідальності власників автотранспортних засобів
Обов'язкове страхування цивільної відповідальності власників автотранспортних засобів здійснюється з метою забезпечення відшкодування збитку, заподіяного третім особам внаслідок дорожньо-транспортної події.
Суб'єктами страхування є страхувальники, страховики (страхові організації), Моторне (транспортне) страхове бюро і треті особи - юридичні і фізичні особи, яким заподіяний збиток транспортним засобом.
Об'єкт страхування - майнові інтереси власника автотранспортного засобу, пов'язані з його обов'язком відшкодувати шкоду, заподіяних третім особам при експлуатації автотранспортного засобу.
Види збитку: 1) шкода, заподіяна життю і здоров'ю фізичних осіб, гідності особистості; 2) шкода, заподіяна майну фізичних і юридичних осіб у результаті його знищення або ушкодження і заподіяні цим збитки.
Якщо автомобілем управляють особисто інваліди, то вони не укладають договір страхування, а рахуються застрахованими Моторним (транспортним) страховим бюро, що відшкодовує збиток, заподіяний ними третім особам. Страховий поліс при цьому не видається. Інші категорії водіїв, що експлуатують дані види транспорту укладають договір обов'язкового страхування цивільної відповідальності на загальних основах.
|
|
|
Моторне (транспортне) страхове бюро - це юридична особа, що створена відповідно до чинного законодавства і діє на підставі свого статуту, узгодженого з Укрстрахнаглядом і затвердженого у встановленому законодавчому порядку.
Страхова виплата проводиться тільки в межах заздалегідь установленої страхової суми, що називається лімітом відповідальності страховика.
Розмір страхової премії залежить від установленої страхової суми і робочого обсягу циліндра двигуна автомобіля, мотоцикла, моторолера (визначається за даними технічного паспорта). До числа критеріїв визначення страхової премії також ставиться число місць для пасажирів і водія в автомобілі (пасажировмісність) або вантажопідіймальність. В увагу приймається рівень професіональної майстерності водія - число років безаварійної роботи і кілометраж пробігу автомобіля.
|
|
|
Особливу групу міжнародних договорів про обов'язкове страхування цивільної відповідальності власників автотранспортних засобів складає угода про Зелену карту. Країни-учасники Договору про Зелену карту прийняли на себе зобов'язання визнавати на своїй території страхові поліси, тобто Зелені карти, які виписані за рубежем. З 1 червня 1998 р. право продавати Зелені карти одержала Україна, що стала повноправним членом Міжнародного бюро Зеленої карти.
Для одержання Зеленої карти необхідна заява страхувальника, права водія і документи на транспортний засіб.
Основний елемент системи Зеленої карти - це національне бюро-учасниць. Через бюро організується контроль (установлюється на прикордонних переходах) за наявністю страхування цивільної відповідальності власників автотранспортних засобів у міжнародному автомобільному повідомленні. Національне бюро спільно зі страховими компаніями всередині країни і за рубежем вирішує питання врегулювання заявлених претензій третіх осіб по фактах страхових випадків. Національні бюро об'єднані в Міжнародне бюро Зеленої карти (штаб-квартира в Лондоні), що здійснює їхню діяльність. В Україні продаж Зелених карт здійснює тільки страхові компанії, що є членами Моторного транспортного страхового бюро України (МТСБУ).
Дата добавления: 2018-05-12; просмотров: 289; Мы поможем в написании вашей работы! |
Мы поможем в написании ваших работ!