Схема синтаксичного аналізу простого речення



Й семестр

ПРАКТИЧНЕ ЗАНЯТТЯ № 1

ТЕМА: СЛОВОСПОЛУЧЕННЯ ЯК НЕКОМУНІКАТИВНА СИНТАКСИЧНА ОДИНИЦЯ

 

Студенти повинні знати: основні теоретичні поняття з теми.

Студенти повинні вміти: реалізувати набуті знання та вміння на практиці; виконувати повний синтаксичний аналіз словосполучення за схемою.

ПЛАН:

1. Словосполучення як некомунікативна синтаксична одиниця. Шкільне і вузівське визначення словосполучення.

2. Відмінність словосполучення від слова і речення.

3. Типи синтаксичних словосполучень. Проблеми сурядних словосполучень. Типи словосполучень за будовою; вільні і нерозкладні словосполучення.

4. Типи словосполучень за значенням.

5. Типи словосполучень за морфологічною ознакою підпорядковуючого слова.

6. Типи і форми підрядного зв’язку в словосполученні і реченні; національна специфіка способів вираження підрядного зв’язку між компонентами словосполучення.

 

 

ЗАПИТАННЯ І ЗАВДАННЯ ДЛЯ САМОКОНТРОЛЮ

1.Виконайте вправи 393, 394, 396, 385, 386, 388, 391 за збірником Плющ М.Я., Леута О.І., Гальона Н.П. Сучасна українська літературна мова: Збірник вправ: Навчальний посібник. – К.: Вища школа, 1995. – 284 с.

2.Схарактеризуйте словосполучення як некомунікативну синтаксичну одиницю.

3.З’ясуйте відмінність словосполучення від слова і речення.

4.Чи завжди словосполучення, утворене з трьох і більше повнозначних слів, є складним? Наведіть приклади.

5.Роз’ясніть поняття „структурна схема словосполучення” і „парадигма словосполучення”.

6.Які семантичні відношення формуються між компонентами словосполучення? Проілюструйте прикладами.

7.Які є типи і форми вираження синтаксичного зв’язку між компонентами в словосполученні?

8.Які сполучення слів не належать до словосполучень і чому?

9.Які типи словосполучень виділяють залежно від ступеня семантичного злиття компонентів?

10.Назвіть спільні й відмінні ознаки вільних, нерозкладних і фразеологічних словосполучень.

11.Які типи словосполучень виділяють за будовою?

12.Назвіть типи словосполучень за морфологічним вираженням головного слова й наведіть приклади.

13.Які типи словосполучень виділяють за смисловими відношеннями між головним і залежними словами? Наведіть приклади.

ЛІТЕРАТУРА:

Бабайцева В.В. Русский язык. Синтаксис и пунктуация. – М., 1979. – С.38-40.

Вихованець І.Р., Городенська К.Г., Русанівський В.М. Семантико-синтаксична структура речення. – К., 1983. – С.9-16.

Горпинич В.О. Нерозкладні синтаксичні словосполучення в українській мові // Українська мова і література в школі. – 1988. - №7. – С.65.

Русская грамматика: В 2-х т. – М., 1980. – Т. 2. – С.79-81.

Современный русский язык / Под ред. В.А.Белошапковой. – М., 1981. – С.405-406.

Удовиченко Г.М. Словосполучення в сучасній українській літературній мові. – К., 1968. – С.35-45.

ПРАКТИЧНЕ ЗАНЯТТЯ №2

ТЕМА: КЛАСИФІКАЦІЯ РЕЧЕНЬ

ПЛАН

1. Класифікація речень. Поділ речень за метою висловлювання.

2. Класифікація простих речень за складом головних членів.

3. Поділ простих речень за наявністю головних членів.

4. Класифікація простих речень за наявністю другорядних членів.

5. Класифікація речень за структурою.

 

ЗАПИТАННЯ І ЗАВДАННЯ ДЛЯ САМОКОНТРОЮ

1. Виконати вправи:

Вправа 1. Прочитати текст. Визначити типи речень та основні граматичні ознаки кожного речення як окремої синтаксичної одиниці (предикативність, модальність, інтонацію й смислову завершеність).

Співець України

Так, як Тарас любив свою землю – Україну, можна любити тільки неню. Шевченко силою слова свого відродив прадавнє ім’я рідної землі – повернув своїй батьківщині законне ім’я, що довгий час перебувало під великодержавними заборонами. Повернув ім’я своєму народові й засвідчив його історичне право на рідну землю. І поставив перед самовідданістю кожного українця питання:

– Чиї сини? Яких батьків? Ким? За що закуті?..

Україна – одна з небагатьох країн у світі, прадавня назва якої походить, певно, не від імені народу, а має астральне, сонячне походження (як, наприклад, Австралія, Австрія, Аргентина), і вже від неї походить етнонім українці – так почав називати себе народ, що живе в ній споконвіку й генетично споріднений з її природою. Первісне сонячне значення слова Украніа – Україна – в нашій мовній старовині прочитується як земля предка журавля. Це пов’язано з сонячним світоглядом наших предків-хліборобів, буття яких підпорядковувалося Сонцю – джерелу земного життя. Від прадавньої назви Сонця – Ор, Ра – походить сама назва наших предків-аріїв, оріїв – орачів, які орали – осонцювали землю, і назва сонячного птаха – тотема – круна, крана – журавля, якого вони обожнювали як свого предка-покровителя, бо він єднав їхню землю, їхнє буття з життєдайною силою Сонця. Отже, Україна мислилась як предківська земля сонячної благодаті. Згодом це наймення набуло значення просто предківського краю.

Шевченко звертався до всіх „в Україні сущих”, аби кожен усвідомив сином цієї землі, вивчив її мову прадавню й прочитав її справжню історію (О.Шокало).

Вправа 2. Написати оповідання на тему “Гроза”, поширивши речення другорядними членами.

Була спека. Піднялась пилюка. Подув вітер. Дерева захиталися. Пролетіли пташки. Хмара насувалася. Блиснула блискавка. Почувся грім. Пішов дощ. Прорізався промінь. Трава засяяла. Природа ожила.

Дати відповідь на запитання:

1. Назвати типи речень за метою висловлювання.

2. Які інтонаційні та структурні особливості розповідних, питальних, спонукальних речень? Наведіть приклади.

3. Навести приклади різних типів питальних речень і охарактеризувати їх.

4. Що можуть виражати спонукальні речення.?

5. Які типи речень виділяються за структурою?

6. Законспектувати: Андре Й.Ф. До питання про семантичну структуру речення // Мовознавство. – 1984. – №5.

 

ЛІТЕРАТУРА

1. Бабайцева В.В. Русский язык. Синтаксис и пунктуация. – М., 1979. – С.20-26, 22-23, 62-65.

2. Вихованець І.Р., Городенська К.Г., Русанівський В.М. Семантико-синтаксична структура речення. – К., 1983. – С.135-136, 150-151, 152-153.

3. Іваницька Н.Л. Двоскладне речення в українській мові. – К., 1985. – С.3-6, 119-130.

4. Синтаксис словосполучення і простого речення. – К., 1975. – С.5-10.

5. Шульжук К.Ф. Синтаксис української мови. – К.: Академія, 2004.

1. Всі вузівські підручники.

 

ПРАКТИЧНЕ ЗАНЯТТЯ №3(2 год.)

ТЕМА: ПІДМЕТ ЯК ГОЛОВНИЙ ЧЛЕН ДВОСКЛАДНОГО

РЕЧЕННЯ

 

Студенти повинні знати: основні теоретичні поняття з теми.

Студенти повинні вміти: реалізувати набуті знання та вміння на практиці.

 

ПЛАН

1. Підмет як головний член двоскладного речення.

2. Типи підмета та способи його вираження:

а)прості підмети;

б)складені підмети.

 

ЗАПИТАННЯ І ЗАВДАННЯ ДЛЯ САМОКОНТРОЛЮ

1. Виконати вправи 410, 411, 412 за збірником Плющ М.Я. та ін. Сучасна українська літературна мова. Збірник вправ. – К.: Вища школа, 1995.

2. Якими частинами мови виражається простий підмет? Навести приклади.

3. Чи може простий підмет виражатися словосполученням?

4. Охарактеризувати способи вираження складеного підмета.

5. Законспектувати: Козачук Г.О. Підмети, виражені словосполученнями

// Українська мова і література в школі. – 1982. – №3.

ПРАКТИЧНЕ ЗАНЯТТЯ №4(4 год.)

ТЕМА: ПРИСУДОК. ТИПИ ПРИСУДКІВ. ДІЄСЛІВНИЙ ПРИСУДОК. ІМЕННИЙ СКЛАДЕНИЙ ПРИСУДОК

ПЛАН

1. Присудок як головний член двоскладного речення. Типи присудків за морфологічним способом вираження та будовою.

2. Дієслівний присудок. Простий дієслівний присудок, способи його вираження. Ускладнені форми простого присудка.

3. Дієслівний складений присудок, способи його вираження. Характер допоміжного дієслова.

4. Дієслівний складний присудок.

5. Синонімічність різних форм присудка.

6. Координація простого і складеного присудків з підметом.

7. Іменний складений присудок. Питання про іменний присудок з нульовою зв’язкою.

8. Зв’язка як складова частина іменного складеного присудка, типи зв’язок.

9. Способи вираження іменної частини складеного присудка.

10. Складний іменний присудок. Складні присудки змішаного типу. Синоніміка різних форм іменного присудка.

 

ЗАПИТАННЯ І ЗАВДАННЯ ДЛЯ САМОКОНТРОЛЮ

1. Виконати вправи 413, 414,416, 417, 419, 421 за збірником Плющ М.Я. та ін. Сучасна українська літературна мова. Збірник вправ. – К.: Вища школа, 1995.

2. Назвіть найголовніші семантичні та структурні ознаки присудка. Подайте шкільне і вузівське визначення присудка. Які ознаки цього члена речення відбиті в них?

3. Назвіть способи вираження простого присудка. Наведіть приклади координованих і некоординованих з підметом простих присудків.

4. Як узнати, коли інфінітив є основною частиною дієслівного складеного присудка, а коли виступає в полі інших членів речення.

5. Чим відрізняється складний дієслівний присудок від складеного?

6. З’ясуйте синонімічні можливості допоміжних дієслів у дієслівному складеному присудку.

7. Назвіть структурно-семантичні ознаки іменного складеного присудка.

8. Чому в більшості вузівських граматик не виділяється простий іменний присудок? З’ясуйте роль зв’язки в іменному складеному присудку.

9. Назвіть способи вираження іменної частини складеного присудка. Чим зумовлюється вибір форм називного і орудного відмінків призв’язкового члена?

 

ЛІТЕРАТУРА

1.Ващук В.О. Стилістичні особливості дієслівного складеного присудка // Українська мова і література в школі. – 1970. – №9.

2.Вихованець І.Р., Городенська К.Г., Русанівський В.М. Семантико-синтаксична структура речення. – К., 1983. – С.165-166.

3.Іваницька Н.Л. Взаємна зумовленість форм головних членів двоскладного речення // Українська мова і література в школі. – 1979. – №10.

4.Іваницька Н.Л. Двоскладне речення в українській мові. – К., 1985. – С.66-87.

Синтаксис словосполучення і простого речення. – К., 1975. – С.46-48, 59-62.

5.Шульжук К.Ф. Синтаксис української мови. – К.: Академія, 2004.

 

ПРАКТИЧНЕ ЗАНЯТТЯ №5(2 год.)

 

ТЕМА: НЕПОШИРЕНІ І ПОШИРЕНІ РЕЧЕННЯ.ДРУГОРЯДНІ ЧЛЕНИ РЕЧЕНН. ДОДАТОК.

ПЛАН

 

1.З історії питання про другорядні члени речення.

3.Другорядні члени речення у двоскладному та односкладному реченнях.

4.Принципи класифікації другорядних членів у мовознавчій літературі.

5.Додаток як синтаксичне вираження об’єкта. Прислівні і детермінуючі додатки.

6.Прямий і непрямий додатки, способи їх вираження.

7.Придієслівні та приіменні додатки. Додатки при словах категорії стану.

8.Розмежування присубстантивних додатків і неузгоджених означень.

ЗАПИТАННЯ І ЗАВДАННЯ ДЛЯ САМОКОНТРОЛЮ

1. Виконати вправи 435, 437, 438 за збірником Плющ М.Я. та ін. Сучасна українська літературна мова. Збірник вправ. – К.: Вища школа, 1995.

2. Порівняйте шкільне і вузівське визначення додатка. Які найголовніші ознаки цього члена речення враховуються в них?

3. Чим зумовлене використання прислівних і детермінуючих додатків у структурі речення?

4. Назвіть правила розмежування присубстантивного додатка і неузгодженого означення у формі родового відмінка.

 

ЛІТЕРАТУРА

1. Вихованець І.Р., Городенська К.Г., Грищенко А.П. Граматика української мови. – К., 1982. – С.166-167.

2. Вихованець І.Р. Граматика української мови. Синтаксис. – К.: Либідь, 1993.

3. Синтаксис словосполучення і простого речення. – К., 1975. – С.59-77.

4. Шульжук К.Ф. Синтаксис української мови. – К.: Академія, 2004.

ПРАКТИЧНЕ ЗАНЯТТЯ № 6

ТЕМА: ДРУГОРЯДНІ ЧЛЕНИ РЕЧЕННЯ У ДВОСКЛАДНОМУ І ОДНОСКЛАДНОМУ РЕЧЕННЯХ. ОЗНАЧЕННЯ

ПЛАН

Студенти повинні знати: основні теоретичні поняття з теми.

Студенти повинні вміти: реалізувати набуті знання та вміння на практиці.

 

1. Означення як синтаксичне вираження атрибута. Типи означень. Узгоджене означення, способи його вираження.

2. Неузгоджене означення, способи його вираження.

3. Прикладка як особлива форма вираження означення. Способи розмежування прикладки і опорного слова.

 

ЗАПИТАННЯ І ЗАВДАННЯ ДЛЯ САМОКОНТРОЛЮ

1. Виконати вправи 423, 425,. за збірником Плющ М.Я. та ін. Сучасна українська літературна мова. Збірник вправ. – К.: Вища школа, 1995.

2. Подайте шкільне і вузівське визначення означення, назвіть їх основні структурно-семантичні ознаки.

3. Схарактеризуйте способи розмежування прикладки і опорного слова. Назвіть групи прикладок за значенням.

 

ЛІТЕРАТУРА

1. Бабайцева В.В., Максимов Л.Ю. Современный русский язык: В 3 ч. – М., 1981. – Ч.3.

2. Вихованець І.Р., Городенська К.Г., Грищенко А.П. Граматика української мови. – К., 1982 – С.168-169.

3. Вихованець І.Р., Городенська К.Г., Русанівський В.М. Семантико-синтаксична структура речення. – К., 1983. – С.3-6, 17-23.

4. Вихованець І.Р. Прийменникова система української мови. – К., 1980. – 239-248.

5. Іваницька Н.Л. Складні випадки розмежування членів речення // Українська мова і література в школі. – 1978. – №3.

6. Іваницька Н.Л. Двоскладне речення в українській мові. – К., 1986. – С. 8-58.

7. Потєха Л.І. Складні випадки розмежування додатка і обставини // Українська мова і література в школі. – 1983. – №8.

8. Чередниченко І.Г. Принципи розпізнавання неузгоджених означень і присубстантивних додатків, виражених формою родового відмінка без прийменника // Українська мова і література в школі. – 1955. – №2.

 

ПРАКТИЧНЕ ЗАНЯТТЯ №7

ТЕМА: ДРУГОРЯДНІ ЧЛЕНИ РЕЧЕННЯ У ДВОСКЛАДНОМУ І ОДНОСКЛАДНОМУ РЕЧЕННЯХ. ОБСТАВИНИ

Студенти повинні знати: основні теоретичні поняття з теми.

Студенти повинні вміти: реалізувати набуті знання та вміння на практиці.

 

ПЛАН

1. Обставини як синтаксичне вираження різних ознак і відношень дії чи стану.

2. Типи обставин за значенням, способи їх вираження.

3. Роль обставин у формуванні структури простого речення. Питання про детермінанти як специфічні члени речення.

 

ЗАПИТАННЯ І ЗАВДАННЯ ДЛЯ САМОКОНТРОЛЮ

1 Виконати вправи 432, 442, 443 . за збірником Плющ М.Я. та ін. Сучасна українська літературна мова. Збірник вправ. – К.: Вища школа, 1995.

2 Подайте шкільне і вузівське визначення обставини, назвіть їх основні структурно-семантичні ознаки.

 

ЛІТЕРАТУРА

1. Бабайцева В.В., Максимов Л.Ю. Современный русский язык: В 3 ч. – М., 1981. – Ч.3.

2. Вихованець І.Р., Городенська К.Г., Грищенко А.П. Граматика української мови. – К., 1982 – С.168-169.

3. Вихованець І.Р., Городенська К.Г., Русанівський В.М. Семантико-синтаксична структура речення. – К., 1983. – С.3-6, 17-23.

4. Іваницька Н.Л. Складні випадки розмежування членів речення // Українська мова і література в школі. – 1978. – №3.

5. Іваницька Н.Л. Двоскладне речення в українській мові. – К., 1986. – С. 8-58.

6. Потєха Л.І. Складні випадки розмежування додатка і обставини // Українська мова і література в школі. – 1983. – №8.

 

 

ПРАКТИЧНЕ ЗАНЯТТЯ № 8

ТЕМА: ПОНЯТТЯ ПРООДНОСКЛАДНЕ РЕЧЕННЯ

 

ПЛАН

1. Поняття про односкладні речення. Характер головного члена в них. Односкладні речення і судження.

2. Поширені і непоширені, повні і неповні односкладні речення.

3. Односкладні речення – синонімічні паралелі двоскладних.

 

ЗАПИТАННЯ І ЗАВДАННЯ ДЛЯ САМОКОНТРОЛЮ

1. Виконати вправи 451 за збірником Плющ М.Я. та ін. Сучасна українська літературна мова. Збірник вправ. – К.: Вища школа, 1995.

2. Зробити повний синтаксичний розбір простого речення: Широкою долиною між двома рядками розложистих гір тихо тече по Васильківщині невеличка річка Раставиця (І. Нечуй-Левицький); Маленькою хмаринкою темніє над глибоким яром закинутий у степу хуторець (С. Васильченко);

3. Яка форма мислення лежить в основі односкладних речень?

4. На якій підставі виділяються дієслівні та іменні односкладні речення?

ЛІТЕРАТУРА

1. Сучасна українська літературна мова: Синтаксис / За заг. ред. І.К.Білодіда. – К., 1972.

2. Кулик Б.М. Курс сучасної української літературної мови: В 2 ч. – К., 1965. – Ч.2.

3. Бабайцева В.В., Максимов Л.Ю. Современный русский язык: В 3 ч. – М., 1981. – Ч.3. – С.91-114.

4. Вихованець І.Р., Городенська К.Г., Грищенко А.П. Граматика української мови. – К., 1982 – С.168-169. – С.177-180.

5. Горяний В.Д. Синтаксис односкладних речень. – К., 1984.

6. Дудик П.С. Синтаксис сучасного українського розмовного літературного мовлення: Просте речення; еквіваленти речення. – К., 1973. – С.63-65.

7. Слинько І.І. Чи є односкладні речення? // Мовознавство. – 1985. – №4.

 

ПРАКТИЧНЕ ЗАНЯТТЯ № 9-10

ТЕМА:ТИПИ ОДНОСКЛАДНИХ РЕЧЕНЬ. НЕПОВНІ РЕЧЕННЯ. ПРИЄДНУВАЛЬНІ КОНСТРУКЦІЇ. НЕЧЛЕНОВАНІ РЕЧЕННЯ

ПЛАН

1. Класифікація односкладних речень:

а)означено-особові речення;

б)неозначено-особові речення;

в)узагальнено-особові речення;

г)безособові речення;

ґ)інфінітивні речення;

д)номінативні речення;

е)ґенетивні заперечні речення.

1. Поняття про неповні речення. Умови вживання неповних речень.

2. Двоскладні і односкладні неповні речення. Структурні різновиди неповних речень та їх функції.

3. Уживання неповних речень у різних стилях мови. Розмежування неповних двоскладних і формально схожих з ними повних односкладних.

4. Приєднувальні конструкції як специфічний різновид повних і неповних речень.

5. Загальна характеристика нечленованих речень.

6. Структурно-семантичні типи нечленованих речень.

7. Розрізнення нечленованих і неповних речень

 

ЗАПИТАННЯ І ЗАВДАННЯ ДЛЯ САМОКОНТРОЛЮ

1. Виконати вправи 452, 454, 456, 460 за збірником Плющ М.Я. та ін. Сучасна українська літературна мова. Збірник вправ. – К.: Вища школа, 1995.

2. Назвіть структурні й семантичні особливості означено-особових, неозначено-особових та узагальнено-особових речень. В яких стилях мовлення вони використовуються?

3. На які різновиди поділяються безособові речення за способом вираження в них головного члена? Наведіть приклади до кожного різновиду.

4. Назвіть основні різновиди інфінітивних речень за структурою головного члена.

5. Назвіть семантичні різновиди номінативних речень. На якій підставі деякі дослідники відносять до номінативних речень так званий називний уявлення, а також назви статей, книг і под.?

 

ЛІТЕРАТУРА

1. Сучасна українська літературна мова: Синтаксис / За заг. ред. І.К.Білодіда. – К., 1972.

2. Кулик Б.М. Курс сучасної української літературної мови: В 2 ч. – К., 1965. – Ч.2.

3. Бабайцева В.В., Максимов Л.Ю. Современный русский язык: В 3 ч. – М., 1981. – Ч.3. – С.91-114.

4. Вихованець І.Р., Городенська К.Г., Грищенко А.П. Граматика української мови. – К., 1982 – С.168-169. – С.177-180.

5. Горяний В.Д. Синтаксис односкладних речень. – К., 1984.

6. Дудик П.С. Синтаксис сучасного українського розмовного літературного мовлення: Просте речення; еквіваленти речення. – К., 1973. – С.63-65.

7. Слинько І.І. Чи є односкладні речення? // Мовознавство. – 1985. – №4.

 

Й семестр

ПРАКТИЧНЕ ЗАНЯТТЯ № 1

ТЕМА: ПОНЯТТЯ ПРО ПРОСТЕ УСКЛАДНЕНЕ РЕЧЕННЯ

ПЛАН

1. Поняття про просте ускладнене речення.

2. Основні різновиди ускладнених речень.

 

ЗАПИТАННЯ І ЗАВДАННЯ ДЛЯ САМОКОНТРОЛЮ

1. Виконати вправи 469, 470 за збірником Плющ М.Я., Леута О.І., Гальона Н.П. Сучасна українська літературна мова: Збірник вправ: Навчальний посібник. – К.: Вища школа, 1995.

2. Які речення називаються ускладненими?

3. Повторити питання розділові знаки в кінці речення.

4. Тире між підметом і присудком на місці пропущеного присудка.

 

ЛІТЕРАТУРА

1. Сучасна українська літературна мова. Синтаксис // За заг. редакцією І.К.Білодіда. – К.: Наукова думка, 1972.

2. Синтаксис словосполучення і простого речення. – К.: Наукова думка, 1975.

3. Кулик Б.М. Сучасна українська літературна мова. Синтаксис. – ІІ ч. – К., 1965.

4. Вихованець І.Р., Городенська К.Г., Русанівський В.О. Семантико-синтаксична структура речення. – К., 1992.

5. Вихованець І.Р. Граматика української мови. Синтаксис. – К.: Либідь, 1993.

6. Сучасна українська літературна мова. Синтаксис // За ред. О.Д.Пономаріва. – К.: Либідь, 1994.

7. Белошапкова В.А. Современный русский язык. Синтаксис. – Москва: Высшая школа, 1977.

8. Слинько І.І., Гуйванюк Н.В., Кобилянська М.Ф. Синтаксис сучасної української мови. Проблемні питання. – К.: Вища школа, 1994.

9. Бровко А.С. Трудности синтаксического анализа. К.: Освита, 1951.

10. Плиско К.М. Синтаксис української мови із системою орієнтирів для самостійного вивчення. – Харків: Основа. – 1992..

 

ПРАКТИЧНЕ ЗАНЯТТЯ №2

ТЕМА: ПОВНИЙ СИНТАКСИЧНИЙ РОЗБІР

ПРОСТОГО РЕЧЕННЯ

Схема синтаксичного аналізу простого речення

1. Записати речення.

2. Визначити граматичну основу і підкреслити члени речення.

3. Дати загальну характеристику простого речення:

а) просте речення;

б) за наявністю чи відсутністю головних членів речення та можливістю членування (односкладне, двоскладне, нечленоване );

в) за наявністю чи відсутністю другорядних членів речення (поширене, непоширене);

г) за наявністю обов'язкових членів речення (повне, неповне);

ґ) за ускладненістю структури (неускладнене, ускладнене: однорідними членами речення, звертаннями, відокремленими членами речення, вставними або вставленими конструкціями);

д) за характером предикативних відношень (стверджувальне, заперечне: загальнозаперечне, частковозаперечне);

є) за метою висловлювання (розповідне, питальне, спонукальне, бажальне);

є) за інтонацією (окличне, неокличне).

4. Охарактеризувати члени речення і компоненти словосполучень.

 

Зразок:

Твої слова — як білий вітер з дюн, зіщулених від подиху стихій (Пахл. Т).

Речення просте, двоскладне, поширене, повне, ускладнене відокремленим означенням, вираженим дієприкметниковим зворотом, стверджувальне, розповідне, неокличне.

(Що?) слова — простий підмет, виражений іменником у називному відмінку;

слова (які є?) як вітер — складений іменний присудок, виражений нульовою абстрактною дієслівною зв'язкою та порівняльним зворотом;

слова (чиї?) твої — узгоджене означення, виражене займенником;

як вітер (який?) білий — узгоджене означення, виражене прикметником;

як вітер білий (який? звідки?) з дюн —другорядний член речення з однобічною тричленною залежністю, з атрибутивно-обставинним значенням, виражений прийменниково-відмінковим зворотом;

з дюн (яких?) зіщулених від подиху стихій — узгоджене означення, виражене дієприкметниковим зворотом;

 

Речення для аналізу: Коран забороняв жінкам оголюватися перед чоловічими поглядами. І такою стихією в Царгороді завжди була пожежа. Кадригу гнали вперед своїми веслами галерники. Малий Георгіс щодня бігав до берега виглядати батька-рибалку з моря. У кінці рамадану помер султан Селім. Для Османів походження ніколи не важило. Сулейман терпляче перечікував колотнечу придворного війська (П.Загребельний).

 

ПРАКТИЧНЕ ЗАНЯТТЯ № 3-4

ТЕМА: ПОНЯТТЯ ПРО РЕЧЕННЯ З ОДНОРІДНИМИ ЧЛЕНАМИ

ПЛАН

1. Речення з однорідними членами.

2. Поняття про ряд однорідних членів речення.

3. Характеристика ряду однорідних членів. Узагальнюючі слова при них.

4. Питання про речення з однорідними присудками.

5. Однорідні означення.

6. Неоднорідні означення.

 

ЗАПИТАННЯ І ЗАВДАННЯ ДЛЯ САМОКОНТРОЛЮ

1. Виконати вправи 471, 472, 475, 477, 478, 474, 476 за збірником Плющ М.Я., Леута О.І., Гальона Н.П. Сучасна українська літературна мова: Збірник вправ: Навчальний посібник. – К.: Вища школа, 1995.

2. Дайте визначення однорідних членів речення, назвіть істотні ознаки однорідності.

3. Наведіть приклади, коли в ролі однорідних членів виступають однойменні частини мови, не однойменні, слова і нерозкладні словосполучення (записати в зошит).

4. Назвіть групи сполучників, за допомогою яких з’єднуються в реченні однорідні члени. Перелічіть і охарактеризуйте сполучники кожної групи.

5. Охарактеризуйте узагальнюючі слова, наведіть приклади.

6. Зробити повний синтаксичний розбір речення (на окремому листі).

7. Притомлені за день каховські землепроходці, і латиш-ветеран, і сапери – всі вони з пошаною зверталися до Оденчука (О.Гончар). Назвіть основні випадки узгодження присудка з однорідними підметами, проілюструйте прикладами.

8. В яких позиціях узгоджені означення бувають однорідними ті неоднорідними? Навести приклади.

9. Зробити повний синтаксичний розбір речення (на окремому листі).

З культурою мови насамперед пов’язують уміння правильно говорити і писати, добирати мовно-виражальні засоби відповідно до мети і обстановки спілкування (Коцюб.)

ЛІТЕРАТУРА

1. Сучасна українська літературна мова. Синтаксис // За заг. редакцією І.К.Білодіда. – К.: Наукова думка, 1972.

2. Синтаксис словосполучення і простого речення. – К.: Наукова думка, 1975.

3. Кулик Б.М. Сучасна українська літературна мова. Синтаксис. – ІІ ч. – К., 1965.

4. Вихованець І.Р., Городенська К.Г., Русанівський В.О. Семантико-синтаксична структура речення. – К., 1992.

5. Вихованець І.Р. Граматика української мови. Синтаксис. – К.: Либідь, 1993.

6. Сучасна українська літературна мова. Синтаксис // За ред. О.Д.Пономаріва. – К.: Либідь, 1994.

7. Белошапкова В.А. Современный русский язык. Синтаксис. – Москва: Высшая школа, 1977.

8. Слинько І.І., Гуйванюк Н.В., Кобилянська М.Ф. Синтаксис сучасної української мови. Проблемні питання. – К.: Вища школа, 1994.

9. Бровко А.С. Трудности синтаксического анализа. К.: Освита, 1951.

10. Плиско К.М. Синтаксис української мови із системою орієнтирів для самостійного вивчення. – Харків: Основа. – 1992..

 

ПРАКТИЧНЕ ЗАНЯТТЯ № 5

ТЕМА: ВІДОКРЕМЛЕНННЯ ДРУГОРЯДНИХ ЧЛЕНІВ

РЕЧЕННЯ

ПЛАН

1. Поняття про відокремлення.

2. Основні умови відокремлення другорядних членів.

3. Напівпредикативні відношення при відокремлених другорядних членах.

 

ЗАПИТАННЯ І ЗАВДАННЯ ДЛЯ САМОКОНТРОЛЮ

1. Виконати вправи 479, 486 за збірником Плющ М.Я., Леута О.І., Гальона Н.П. Сучасна українська літературна мова: Збірник вправ: Навчальний посібник. – К.: Вища школа, 1995.

2. Дайте визначення відокремлених членів речення та з’ясуйте властивості відокремлення як синтаксично-стилістичної категорії.

3. Які синтаксичні конструкції, категорії можуть бути в складі поширених відокремлених членів?

4. Які умови сприяють відокремленню? Які з них є загальними і які частковими?

5. Зробити повний синтаксичний розбір речення (на окремому листі).

Слово матері, слово народної пісні, історія, захована в думах, піснях, переказах, відображена в історичних пам’ятках, козацьких літописах, - все це було тією основою, на якій формувалася національна свідомість поета (КУМ).

 

ЛІТЕРАТУРА

1. Сучасна українська літературна мова. Синтаксис // За з. Редакцією І.К.Білодіда. – К.: Наукова думка, 1972.

2. Синтаксис словосполучення і простого речення. – К.: Наукова думка, 1975.

3. Кулик Б.М. Сучасна українська літературна мова. Синтаксис. – ІІ ч. – К., 1965.

4. Вихованець І.Р., Городенська К.Г., Русанівський В.О. Семантико-синтаксична структура речення. – К., 1992.

5. Вихованець І.Р. Граматика української мови. Синтаксис. – К.: Либідь, 1993.

6. Сучасна українська літературна мова. Синтаксис // За зик. О.Д.Пономаріва. – К.: Либідь, 1994.

7. Белошапкова В.А. Современный русский язик. Синтаксис. – Москва: Высшая школа, 1977.

8. Слинько І.І., Гуйванюк Н.В., Кобилянська М.Ф. Синтаксис сучасної української мови. Проблемні питання. – К.: Вища школа, 1994.

9. Бровко А.С. Трудности синтаксического анализа. К.: Освита, 1951.

10. Плиско К.М. Синтаксис української мови із системою орієнтирів для самостійного вивчення. – Харків: Основа. – 1992..

 

ПРАКТИЧНЕ ЗАНЯТТЯ № 6

ТЕМА: ВІДОКРЕМЛЕНІ ОЗНАЧЕННЯ

 

ПЛАН

1. Відокремлення означень, узгоджених і неузгоджених.

2. Синонімія відокремлених означень і підрядних означальних речень.

3. Пунктуація при відокремлених означеннях.

 

 

ЗАПИТАННЯ І ЗАВДАННЯ ДЛЯ САМОКОНТРОЛЮ

1. Виконати вправи 480, 481, 483 за збірником Плющ М.Я., Леута О.І., Гальона Н.П. Сучасна українська літературна мова: Збірник вправ: Навчальний посібник. – К.: Вища школа, 1995.

2. Проілюструйте прикладами найважливіші випадки відокремлення узгоджених і неузгоджених означень.

3. Зробити повний синтаксичний розбір речення (на окремому листі).

Я на гору круту крем’яную буду камінь важкий підіймать (Укр.).

 

 

ЛІТЕРАТУРА

1. Сучасна українська літературна мова. Синтаксис // За з. Редакцією І.К.Білодіда. – К.: Наукова думка, 1972.

2. Синтаксис словосполучення і простого речення. – К.: Наукова думка, 1975.

3. Кулик Б.М. Сучасна українська літературна мова. Синтаксис. – ІІ ч. – К., 1965.

4. Вихованець І.Р., Городенська К.Г., Русанівський В.О. Семантико-синтаксична структура речення. – К., 1992.

5. Вихованець І.Р. Граматика української мови. Синтаксис. – К.: Либідь, 1993.

6. Сучасна українська літературна мова. Синтаксис // За зик. О.Д.Пономаріва. – К.: Либідь, 1994.

7. Белошапкова В.А. Современный русский язик. Синтаксис. – Москва: Высшая школа, 1977.

8. Слинько І.І., Гуйванюк Н.В., Кобилянська М.Ф. Синтаксис сучасної української мови. Проблемні питання. – К.: Вища школа, 1994.

9. Бровко А.С. Трудности синтаксического анализа. К.: Освита, 1951.

10. Плиско К.М. Синтаксис української мови із системою орієнтирів для самостійного вивчення. – Харків: Основа. – 1992..

 

 

ПРАКТИЧНЕ ЗАНЯТТЯ № 7

ТЕМА: РЕЧЕННЯ З ВІДОКРЕМЛЕНИМИ ДРУГОРЯДНИМИ


Дата добавления: 2018-05-09; просмотров: 1182; Мы поможем в написании вашей работы!

Поделиться с друзьями:






Мы поможем в написании ваших работ!