Шкала оцінювання: вузу, національна та ECTS

Протокол № 1 від “ 30” серпня 2011 р.

Завідувач кафедри філософії                                         Карась А.Ф.             

“_____”___________________ 2011 р

Схвалено методичною комісією вченої ради філософського факультету за напрямом підготовки 6.020301 Філософія для магістрів п’ятого курсу

Протокол № ___ від. “____”________________20___ р.

“_____”________________20__ р. Голова    _______________(Мельник В. П.)

Описнавчальноїдисципліни

Витяг з робочоїпрограминавчальноїдисципліни

Філософія громадянського суспільства: концепції, моделі і сучасні виклики

ЗМІСТ

Опис навчальної дисципліни: мета курсу та його завдання --------------

Вимоги до засвоєння курсу – - --------------------------------------------------

Розподіл балів і шкала оцінювання – ------------------------------------------

У ДАНІЙ ПРОГРАМІ КУРСУ Є БІЛЬШЕ ТЕМ, НІЖ ЦЕ ПЕРЕДБАЧЕНО СЕМЕСТРОВИМ ПЛАНОМ

ПРОШУ ОРІЄНТУВАТИСЯ ЛИШЕ НА ТЕМИ, ВКАЗАНІ НИЖЧЕ:

Вибрана тематика лекцій і семінарських занять на 2011 – 2012 навчальний рік:

Тематична програма лекцій і семінарських занять

Модуль І

Лекції:

Тема 1.Теорія громадянського суспільства у філософській рефлексії

Тема 2. Філософія Нового часу про громадянське суспільство.

Тема 3. Трансформація соціально-культурної дійсності у Західній цивілізації як процес громадянського поступу

Тема 4.Філософія громадянського суспільства як новітня форма легітимації влади у теоріях Гегеля, Токвіля і Маркса

Семінарські заняття:

Тема 1. Витоки й еволюція класичного розуміння громадянського суспільства

Тема 2 (4). Теорії Т. Гобса і Дж. Лока.

Тема 3 (5). Концепції Адама Фергюсона і Томаса Пейна

Тема 4 (7-8). Громадянське суспільство як проблема метафізики Геґеля; Громадянське суспільство у концепції А. де Токвіля

Тема 5. Марксистське тлумачення громадянського суспільства

Модуль ІІ              

Тема 5. Буття і метафізика: між реальністю і дійсністю. Концептуальні особливості пошуків нової соціальності. Громадянська дійсність і філософія ХХ століття:

Тема 6. Поняття соціального капіталу і громадянського поступу.

Тема 7. Історичні, національні і концептуальні модифікації громадянських суспільств 

Тема 8. Стадії громадянського поступу в Україні. Спадщина тоталітаризму і перспективи громадянського суспільства

Семінарські заняття:

Тема 6. Концепція ЮргенаГабермаса.

Тема 7. Демократичні аспекти громадянського суспільства: концепція Роберта Патнема

Тема 8. Від традиційної громади до громадянського суспільства в Україні (4 години)

Самостійна роботанад першоджереламивідбувається за такими темами:

Тема 1. Держава і влада у філософії Середньовіччя.

Тема 2. Англо-Саксонське Просвітництво і початки ліберальної тенденції

Тема 3. Громадянське суспільство з погляду консерватора і революціонера

Тема 4. Неомарксистське тлумачення громадянського суспільства

Тема 5. Трансформація соціальності у Західній цивілізації під впливом розвитку громадянського суспільства.

Тема 6. Проблеми громадянського суспільства у некласичних концепціях Е. Гелнера та Дж. Макліна.

Тема 7. Від традиційної громади до громадянського суспільства в Україні.

Тема 8. Історичні, національні і концептуальні модифікації громадянських суспільств.

Пропонована програма навчальної дисципліни «Філософія громадянського суспільства: концепції, моделі і сучасні виклики» розрахована на три кредити – 108 годин. Заняття проводяться у формі лекцій (18 год.), семінарів (18 год) і самостійної роботи студентів (72 години).

Щотижня відводиться 2 години для авдиторного навчання і 4 години для самостійної роботи студента.

Курс складається з двох модулів і завершується іспитом.

Мета курсу. Пропонований курс передбачає освоїти і зрозуміти філософію громадянського суспільства у двох аспектах: історичному – як здійснення індивідуальної свободи особи та становлення особливого типу громадянської соціальності і культури, і у теоретичному – як розгортання належної філософської рефлексії про свободу людини та формування відповідних інтелектуальних практик і концепцій.

Курс є особливо актуальний для сучасної України, яка перебуває на шляху до власної моделі громадянського суспільства і є у процесі активного пошуку свого місця серед світової і Європейської спільноти.

Праця над першоджерелами та матеріалами курсу сприятиме фаховому викшталтуванню студентів-філософів, удосконаленню їхніх теоретичних знань, умінь і навичок.

Навчальна проблема курсу полягає у формуванні вміння порівнювати, аналізувати й прогнозувати концепції і моделі розгортання соціальної дійсності та громадянської і правової свободи у взаємозв'язку з поширенням певних філософських, інтелектуальних і духовних практик.

Завданнямикурсу є:

· критичне освоєння історико-філософської спадщини в аспекті ознайомлення з провідними концепціями та теоріями громадянського суспільства, обґрунтованими у працях видатних мислителів від античності до сучасності;

· систематизація знань студентів щодо основних практичних моделей існуючих громадянських дійсностей;

· усвідомлення природи громадянських суспільств крізь етико-дискурсивну призму здійснення людської свободи, солідарності і субсидіарності;

· виокремлення тенденцій громадянського поступу в українській дійсності та аналіз заохочень і перешкод на шляху до його системного розгортання;

· оцінка стану та можливостей для формування "соціального капіталу" у процесі суспільних взаємодій людей і народів.

Прослухавши курс студенти повинні:

· назвати основні концепції громадянського суспільства, що обґрунтовані у процесі розвитку історії філософії, та вказати на їх істотні відмінності;

· визначати характерні теоретичні особливості найвпливовіших концепцій громадянського суспільства у філософській думці ХХ століття;

· знати характеристику змін, що відбулися у процесі становлення громадянської дійсності у сферах: соціальній, економічній, політико-правовій, гуманітарній, духовно-етичній.

· засвоїти основні етапи громадянського поступу України і вміти застосовувати до його аналізу головні поняття та концепти, напрацьовані у філософії громадянського суспільства;

· розрізняти американську, англійську, континентальну, центрально-європейську та інші моделі громадянського суспільства;

· засвоїти поняття "етико-дискурсивної практики" стосовно здійснення свободи людини та вміти його застосовувати для аналізу соціальної дійсності;

· навчитися самостійно аналізувати сучасні соціальні та інтелектуальні процеси з погляду на їх взаємозв'язок та перспективи.

Основні тематичні напрями:

· поняття і структура громадянського суспільства;

· основні історико-філософські концепції громадянського суспільства;

· громадянське суспільство як здійснення свободи;

· етико-дискурсивна природа громадянського суспільства;

· громадянське суспільство і національна держава;

· поняття громадянського поступу і соціального капіталу;

· основні стадії громадянського поступу в Українській історії;

· особливості соціальних моделей громадянського суспільства;

· чинники сприяння і перешкоди на шляху до громадянського суспільства;

· проблеми громадянського суспільства у контексті розширення Європейської Унії.

Забезпечення навчально-методичною літературою:

Курс забезпечений програмою і планами семінарських занять; виклад і засвоєння матеріалу відбувається на основі: а) авторської монографії: Карась А. Філософія громадянського суспільства у класичних теоріях і некласичних інтерпретаціях. – Київ-Львів, 2003. – 520с.; б) на підставі двох тематичних збірників праць, підготовлених колективом кафедри філософії,  а також з використанням першоджерел з філософської і соціологічної літератури, повний опис яких студент знайде у пропонованій програмі. Наявність літератури відповідає 100% забезпеченню.

Вимоги до засвоєння курсу:

Навчальні заняття:виклад матеріалу відбувається у формі лекцій та семінарського обговорення ключових тем на основі самостійної домашньої підготовки студентів і опрацювання рекомендованих обов'язкових та допоміжних джерел до курсу.

Критерій оцінювання знань студентів та ефективності засвоєння ними курсу ґрунтується на таких формах участі студентів у навчальному процесі:

1. Виступ / усна презентація конкретного питання з програми курсу за темою семінарського заняття на основі використання основної та додаткової літератури, посібника, курсу лекцій, читанки до курсу, а також ресурсів Інтернету. Виступ/презентація повинна розпочинатися з чіткого формулювання тез та їх доведення чи спростування. У виступі/презентації мають бути наведені різні погляди (погляди різних вчених), запропоновано їх порівняння, а також висловлена й обґрунтована власна позиція. Виступ студента оцінюється викладачем на основі врахування: текстуальної і наукової коректності запропонованих тверджень, логічної послідовності і несуперечності викладу думки, посиланнями на підручникові та літературні джерела, самостійності викладу думки, запропонованого (чи відсутнього) висновку до власних тез.