ЧОРНОБИЛЬСЬКА КАТАСТРОФА ТА ЇЇ НАСЛІДКИ
Ключові терміни та поняття
· екологія
· екологія навколишнього середовища
· Чорнобильська катастрофа
· ядерна безпека
В 70—80-і роки різко загострилася екологічна обстановка. Будівництво на Дніпрі каскаду гідроелектростанцій, водосховищ нанесло непоправну шкоду природі. На дні рукотворних морів опинилося декілька сот тисяч гектарів плодородних чорноземів, сотні українських сіл, пам'ятки історії і культури, пов'язані з Запорізьким козацтвом. Повисихали річки, загублені ліси, забруднено р. Дніпро. Все це відбилося на долях сотень тисяч людей.
Україна, займаючи 2,7 % території Радянського Союзу, приймала на себе 23 % усіх забруднень. В атмосферу міст України викидалося понад 11 млн. тонн шкідливих речовин, що в тричі менше, ніж по Російській Федерації, територія якої в ЗО разів більша від України. Із 68 міст СРСР з найбільш високим стабільним рівнем забрудненості атмосфери в цей час кожне п'яте—українське: Дніпродзержинськ, Донецьк, Запоріжжя, Кривий Ріг, Комунарськ, Маріуполь тощо.
Значно ускладнила екологічну обстановку в Україні аварія на Чорнобильській АЕС, яка відбулася в ніч з 25 на 26 квітня 1986 року; аварія, яка стала найбільшою катастрофою нашого часу, загальнонародною, та й міжнародною бідою, що наклала свій відбиток на долі мільйонів людей, прийдешніх поколінь.
Якщо звернутися до історії чорнобильської катастрофи, то слід згадати, що ще в 1970 р., коли почалося спорудження станції, на Україні існувала опозиція рішенню Москви будувати величезну атомну електростанцію в енергетично багатій республіці та ще й поблизу столиці України м. Києва.
|
|
|
Станцію будували швидкими темпами, з багаточисельними порушеннями технології та режиму безпеки, недосконалою конструкцією реакторів, вузлів й інших об’єктів АЕС. Будівельники поспішали повністю завершити її будівництво до XXVII з'їзду КПРС і КПУ, що було зроблено на шкоду безпеці та здоровому глузду.
Радіоактивна хмара, незмірно більша тієї, що утворилася після бомбардування Хіросіми в 1945 році, розповсюдилася на землі України, Білорусії, Польщі, Скандинавії, Росії (її західних регіонів). Над світом нависла загроза ядерної катастрофи. Чорнобильська трагедія — подія планетарного масштабу, але найбільше відбилася вона на Україні. За радянськими джерелами внаслідок катастрофи загинуло 35 чоловік (західні спеціалісти називають цифру набагато більшу). Біля 135 тис. чоловік покинуло свої рідні місця, в більшості випадків назавжди. (Рахунок жертв трагедії (невідомо в скільки тисяч) продовжується і сьогодні.
Крім людських жертв виведено з користування 144 тис. гектарів землі, 492 тис. гектарів лісу, забруднено близько 10 млн. га земель, з них орних, родючих площ— 13 млн. гектарів.
|
|
|
До сьогоднішнього дня на деяких землях, що зазнали біди, живуть ще тисячі людей, серед них діти, дуже багато хворих. Проблема відселення людей, вміння продуктивно використовувати і обробляти «хворий» грунт, не допустити масового захворювання людей та інші проблеми, пов'язані з наслідками катастрофи, вирішуються не завжди на достатньому рівні.
Глибокому осуду підлягає те, що центральні, та й українські партійні, державні, господарські та медичні органи замовчували тривалий час справжні масштаби та наслідки аварії, не проінформували своєчасно населення про радіаційну обстановку (зразу ж після аварії), що не дало змоги оперативно забезпечити насамперед йодову профілактику. ЦК Компартії України, Уряд республіки не виступив відкрито, принципово на захист людей.
13 листопада 1988 р. у Києві відбувся масовий мітинг, в якому взяло участь 20 тис. чоловік. На ньому було піднято питання про персональну відповідальність керівників республіки В. Щербицького, В. Шевченко за все, що пов'язане з Чорнобильською катастрофою.
11 грудня 1991 року на сесії ВР України голова комісії українського парламенту по подоланню наслідків аварії на Чорнобильській АЕС В. О. Яворівський виступив з годинною доповіддю, в якій дав глибокий аналіз того, що сталося. З доповіді постала страшна картина економічних збитків, нанесених Україні. Прямі втрати від ліквідації наслідків аварії, з урахуванням обсягу робіт на АЕС та в 30-кілометровій зоні, склали в 1986—1990 рр. майже 7,2 млрд. крб. В 22 млрд. крб. оцінюється виведення з експлуатації фондів земель, припинення будівництва АЕС, а також невироблена продукція.
|
|
|
Верховна Рада України розробила державну програму невідкладних заходів по ліквідації наслідків аварії на найближчі роки та на тривалу перспективу.
Верховна Рада республіки прийняла Закон «Про правовий режим території, що зазнала радіоактивного забруднення внаслідок Чорнобильської катастрофи» та Закон «Про статус і соціальний захист громадян, що постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи». Реалізація заходів, визначених в цих Законах, зажадала додаткових коштів — 5,2 млрд. крб. щорічно.
Створено відповідний Держкомітет України ( нині Міністерства у справах надзвичайних ситуацій та захисту населення від наслідків аварії на ЧАЕС) з відповідними структурами на місцях.
|
|
|
Питання ліквідації наслідків аварії ускладнюється тією обставиною, що внаслідок розпаду СРСР в 1991 році, Україна залишилася сам на сам перед бідою, яка відбулася з вини союзного центру.
Враховуючи ситуацію, що склалася навколо проблеми Чорнобиля, Уряд України прийняв рішення про закриття ЧАЕС. Проте, в нинішніх економічних умовах Україна не здатна сама здійснити цей проект. А тому вона звернулася до світового співтовариства про допомогу На Брюссельській міжнародній конференції з цієї проблеми, що відбулася в лютому 1996 року, представниками розвинутих країн була висловлена готовність підтримати Україну в закритті ЧАЕС.
З а п и т а н н я:
1. Охарактеризуйте екологічну обстановку, яка склалася в Україні в 70—80-х рр.
2. Як аварія на Чорнобильській АЕС вплинула на екологічну обстановку в Україні?
3. В чому полягає суть «чорнобильської проблеми» сьогодні? Як світове співтовариство впливає на вирішення цієї проблеми?
ОСОБЛИВОСТІ НАЦІОНАЛЬНО-ДЕМОКРАТИЧНОГО
Дата добавления: 2018-05-02; просмотров: 392; Мы поможем в написании вашей работы! |
Мы поможем в написании ваших работ!