Керівними органами Національного банку є



· Рада Національного банку України;
· Правління Національного банку України.

 

Органи місцевого самоврядування як суб’єкт фінансових правовідносин

Виключна компетенція сільських, селищних, міських рад:
· затвердження програм соціально-економічного та культурного розвитку відповідних адміністративно-територіальних одиниць, цільових програм з інших питань місцевого самоврядування;
· затвердження місцевого бюджету, внесення змін до нього;
· затвердження звіту про виконання відповідного бюджету;
· встановлення місцевих податків і зборів та розмірів їх
ставок у межах, визначених законом;
· утворення позабюджетних цільових (у тому числі валютних)
коштів, затвердження положень про ці кошти; затвердження звітів про використання зазначених коштів;
· прийняття рішень щодо випуску місцевих позик;
· прийняття рішень щодо отримання позик з інших місцевих
бюджетів та джерел, а також щодо передачі коштів з відповідного місцевого бюджету;
· прийняття рішень щодо надання відповідно до чинного
законодавства пільг по місцевих податках і зборах;
· встановлення для підприємств, установ та організацій, що
належать до комунальної власності відповідних територіальних
громад, розміру частки прибутку, яка підлягає зарахуванню до
місцевого бюджету;
· затвердження відповідно до закону ставок земельного
податку, розмірів плати за користування природними ресурсами, що є у власності відповідних територіальних громад (ст.26 Закону України “Про місцеве самоврядування в Україні”);

До відання виконавчих органів сільських, селищних, міських
рад належать:
а) власні (самоврядні) повноваження:

1) складання проекту місцевого бюджету, подання його на
затвердження відповідної ради, забезпечення виконання бюджету;
щоквартальне подання раді письмових звітів про хід і результати
виконання бюджету;
2) підготовка і подання відповідно до районних, обласних рад необхідних фінансових показників і пропозицій щодо складання проектів районних і обласних бюджетів;
3) встановлення за узгодженим рішенням відповідних рад порядку використання коштів та іншого майна, що перебувають у спільній власності територіальних громад;
4) здійснення в установленому порядку фінансування видатків з місцевого бюджету;
5) залучення на договірних засадах коштів підприємств,
установ та організацій незалежно від форм власності, розташованих
на відповідній території, та коштів населення, а також бюджетних
коштів на будівництво, розширення, ремонт і утримання на пайових
засадах об’єктів соціальної і виробничої інфраструктури та на
заходи щодо охорони навколишнього природного середовища;
6) об’єднання на договірних засадах коштів відповідного місцевого бюджету та інших місцевих бюджетів для виконання
спільних проектів або для спільного фінансування комунальних
підприємств, установ та організацій, вирішення інших питань, що
стосуються спільних інтересів територіальних громад;

б) делеговані повноваження:
1) здійснення відповідно до закону контролю за дотриманням
зобов’язань щодо платежів до місцевого бюджету на підприємствах і в організаціях незалежно від форм власності;
2) здійснення відповідно до закону контролю за дотриманням цін і тарифів;
3) сприяння здійсненню інвестиційної діяльності на відповідній території

 

Поняття, зміст, значення фінансового контролю

Контроль — одна із найважливіших функцій управління, зокрема фінансовий контроль.

Фінансовий контроль застосовується у сферах, у яких функціонують фінанси, оскільки створення та використання фондів коштів здійснюються під впливом різних об'єктивних і суб'єктивних факторів, що в цілому зумовлюють об'єктивну необхідність фінансового контролю як важливої сфери фінансової діяльності, інструменту впливу на становище й розвиток усієї економічної системи держави.

Об'єктом фінансового контролю є фінансова діяльність підприємницьких структур, бюджетних установ та організацій, фінансово-кредитних інститутів тощо, які здійснюють фінансову діяльність.

Предметом контролю є фінансові операції, пов'язані зі створенням та використанням фондів коштів. Проте об'єкт фінансового контролю є значно ширшим, ніж просто перевірка фінансових ресурсів, оскільки в кінцевому підсумку відбувається контроль за використанням матеріальних, природних, трудових ресурсів у процесі їх опосередкування фінансовими відносинами.

Головним завданням фінансового контролю є підтримання фінансової дисципліни та запобігання фінансовим правопорушенням.

Фінансова дисципліна — стан дотримання органами державної влади й місцевого самоврядування, суб'єктами господарювання всіх форм власності, об'єднаннями громадян, посадовими особами, громадянами України та іноземними громадянами встановлених законодавством та нормативно-правовими актами фінансово-правових норм.

Отже, фінансовий контроль — цілеспрямована діяльність органів державної влади та місцевого самоврядування, підприємств, установ та організацій незалежно від форм власності, спрямована на додержання законності, фінансової дисципліни і раціональності у забезпеченні реалізації фінансової діяльності держави, тобто мобілізації, розподілу й використання централізованих та децентралізованих фондів коштів з метою виконання завдань і функцій держави та ефективного соціально-економічного розвитку всіх суб'єктів фінансових відносин.

Основні принципи фінансового контролю:

1) законності, об'єктивності, поєднання державних, регіональних і приватних інтересів;

2) розподілу контрольних повноважень, який передбачає розмежування функцій ініціювання та виконання фінансового контролю між суб'єктами;

3) повноти охоплення об'єктів контролем, який досягається внаслідок суцільного відстежування або вибіркової перевірки певних сегментів підконтрольних об'єктів;

4) достовірності фактичної інформації, додержання якого забезпечує її відповідність реальним фінансовим ресурсам, процесам і результатам діяльності, що відображає ця інформація;

5) збалансованості контрольних дій, який передбачає узгодженість їх внутрішньої та зовнішньої спрямованості та забезпечує рівновагу фінансового контролю;

6) превентивності контрольних дій, завдяки яким досягається завчасне здійснення контролю з метою запобігання виникненню істотних відхилень фактичного здійснення фінансового процесу від установлених норм;

7) самодостатності системи контролю, що передбачає наявність такого складу елементів контролюючої системи, який забезпечує ефективність її функціонування та розвитку;

8) ефективності, що передбачає, пристосованість системи контролю до фінансової діяльності суб'єктів господарювання і залежить від повноти виконання контролюючими суб'єктами таких основних вимог:

а) контроль має здійснюватися безперервно, регулярно й систематично;

б) бути своєчасним за строком здійснення, якісним і повним щодо охоплення об'єктів контролю;

в) бути оперативним, дієвим, гласним і різнобічним;

9) відповідальності, який передбачає відповідальність контролюючих суб'єктів за ефективність функціонування системи фінансового контролю та суб'єктів господарювання за наслідки контрольних дій.

Види фінансового контролю


Дата добавления: 2018-05-01; просмотров: 210; Мы поможем в написании вашей работы!

Поделиться с друзьями:






Мы поможем в написании ваших работ!