Структура фінансових правовідносин
Структуру фінансових правовідносин складають:
Суб’єкти. Це юридичні особи і громадяни, які на підставі правових норм можуть бути потенціальними, реальними учасниками фінансових правовідносин
Об’єкти– це фонди коштів, які формуються, розподіляються і використовуються внаслідок реалізації суб’єктивних прав і юридичних обов’язків.
Об’єкт фінансових правовідносин пов’язаний з інтересом управомоченої державної сторони.
Зміст – права і обов’язки учасників, що встановлені фінансово-правовими нормами. Суб’єктивні права – це належна уповноваженій особі для задоволення її (інтересів міра дозволеної поведінки, забезпечена юридичними обов’язками другої сторони відносин. Саме обов’язки другої сторони фінансових відносин, які містяться у нормі, і є гарантією додержання прав уповноваженого державою органу.
Обов’язок же другої сторони фінансових відносин може полягати в утриманні від дій або, навпаки, виконання обов’язку.
Юридичний обов’язок – це приписана зобов’язаному суб’єкту і забезпечена можливістю державного примусу міра необхідної поведінки, якої повинен дотримуватися цей суб’єкт. Ним може бути і фінансовий орган.
Юридичні факти – тобто підстави виникнення правових відносин (нормативно-правові акти). Проте для виникнення фінансових правовідносин видання закону недостатньо, бо в них установлюються типові ознаки для виникнення фінансових правовідносин. Наприклад, податкове законодавство встановлює типову ознаку податкового суб’єкта – наявність самостійного джерела доходів. Для того щоб громадянин, який займається підприємницькою діяльністю, був суб’єктом податкових правовідносин, необхідний індивідуальний фінансовий акт – декларація про доходи, які одержав цей громадянин.
|
|
|
Види фінансових правовідносин
За характером фінансово-правових норм, на яких ґрунтуються фінансові правовідносини, правовідносини поділяють на
1. Матеріальні. В матеріальних фінансових правовідносинах реалізються права та обов’язки суб’єктів щодо одержання, розподілу й використання визначених фінансових ресурсів, що виражені в конкретному розмірі чи певному виді доходів і видатків.
2. Процесуальні виникають при встановленні форм і методів фінансової діяльності держави.
Між процесуальними і матеріальними фінансовими правовідносинами існує нерозривний зв’язок, оскільки за допомогою перших здійснюється реалізація матеріальних прав і обов’язків суб’єктів цих відносин у сфері фінансової діяльності.
За тривалістю існування (дій) розрізняють фінансові правовідносини
1. Періодичні. До періодичних належать фінансові правовідносини, які мають певні тимчасові обмеження
|
|
|
2. Постійні. Постійними є фінансові правовідносини, за яких права та обов’язки їх суб’єктів стабільні, тривалі, без тимчасових обмежень.
3. Разові. До разових належать фінансові правовідносини із разовим використанням прав і здійсненням обов’язків, наприклад сплата державного мита.
Залежно від структури фінансової системи фінансові правовідносини поділяють на такі, що виникають і розвиваються:
1. З приводу мобілізації, розподілу і використання коштів бюджетів різних рівнів;
2. У сфері децентралізованих фінансів;
3. З приводу державного страхування;
4. У сферах банківського і державного кредитування.
Розрізняють також фінансові правовідносини за їх змістом:
1. Мобілізації фінансових ресурсів у відповідні фонди;
2. Розподілу (перерозподілу) коштів;
3. Використання коштів фондів.
13. Верховна Рада України як суб’єкт фінансових правовідносин
Повноваження Верховної Ради України у сфері фінансів:
- прийняття законів, у тому числі у сфері фінансів– зокрема виключно законами України встановлюються: державний бюджет України і бюджетна система України; система оподаткування, податки і збори; засади створення і функціонування фінансового, грошового, кредитного та інвестиційного ринків; статус національної валюти, а також статус іноземних валют на території України; порядок утворення і погашення державного внутрішнього і зовнішнього боргу; порядок випуску та обігу державних цінних паперів, їх види і типи
- затвердження Державного бюджету України та внесення змін до нього; контроль за виконанням Державного бюджету України, прийняття рішення щодо звіту про його виконання
- затвердження загальнодержавних програм економічного, розвитку
- здійснення контролю за діяльністю Кабінету Міністрів України відповідно до Конституції
- затвердження рішень про надання Україною позик і економічної допомоги іноземним державам та міжнародним організаціям, а також про одержання Україною від іноземних держав, банків і міжнародних фінансових організацій позик, не передбачених Державним бюджетом України, здійснення контролю за їх використанням
· призначення чи обрання на посади, звільнення з посад посадових осіб, зокрема:
1) призначення на посади та звільнення з посад Голови та інших членів Рахункової палати;
2) призначення на посаду та звільнення з посади Голови Національного банку України за поданням Президента України;
3) призначення та звільнення половини складу Ради Національного банку України Верховна Рада України здійснює інші повноваження, які відповідно до Конституції України віднесені до її відання.
|
|
|
|
|
|
14. Президент України як суб’єкт фінансових правовідносин
Повноваження Президента України у сфері фінансів:
- підписання законів/накладення вето на закони у сфері фінансів;
- призначення половини складу Ради Національного банку України;
- призначення Міністра фінансів України, Міністра економіки України;
- призначає на посаду та звільняє з посади Голову Державної податкової Адміністрації України за поданням Прем’єр-міністра України;
- скасовує акти КМУ, у тому числі у сфері фінансів;
- видає укази, у тому числі у сфері фінансів.
Дата добавления: 2018-05-01; просмотров: 481; Мы поможем в написании вашей работы! |
Мы поможем в написании ваших работ!