Поняття грошового потоку та його значення для фінансової діяльності підприємства
З трансформацією фінансового аналізу в Україні з’явилося нове для аналітиків поняття – грошовий потік. Пояснюється це тим, що у ринкових умовах господарювання власник повинен дати відповідь НП три питання;
1. Якими повинні бути величина та оптимальний склад активів підприємства, що дають змогу досягнути найбільшого прибутку?
2. Де знайти джерела фінансування та якою повинна бути їх оптимальна структура?
3. Як організувати управління фінансовою діяльністю, щоб забезпечити платоспроможність та фінансову стійкість підприємства?
Питання сутності грошових потоків та методи управління ними з різним ступенем теоретичного і практичного висвітлення розглянуто в багатьох виданнях сучасного часу.
І.О.Бланк дає наступне визначення грошового потоку: “грошовий потік підприємства являє собою сукупність розподілених за часом надходжень і виплат грошових коштів, які генеровані його господарською діяльністю”. Ним запропонована класифікація грошових потоків підприємства, яка дозволяє цілеспрямовано здійснювати облік, аналіз, планування та управління грошовими потоками підприємства.
Грошові потоки є найважливішим самостійним об’єктом фінансового управління підприємства, який допомагає досягнути поставлених поточних і стратегічних цілей та сприяє формуванню позитивних фінансових результатів.
Аналіз грошових потоків пов’язаний із з’ясуванням причин, які вплинули на збільшення, зменшення припливу грошових коштів та збільшення, зменшення їх відтоку. Це можна робити як на довгостроковий, так і короткостроковий періоди. Для того, щоб зрозуміти реальний рух грошових коштів на підприємстві, оцінити синхронність надходження і витрачання, а також поєднати величину одержаного фінансового результату зі станом грошових коштів на підприємстві, необхідно виділити і проаналізувати всі напрямки надходження грошових коштів, а також їх вибуття.
|
|
|
Складання “Звіту про рух грошових коштів” з відповідними аналітичними висновками можна вважати і аналізом руху грошових потоків на підприємстві. Звіт про рух грошових коштів – це звіт про зміни фінансового стану підприємства, складений на основі вивчення потоків грошових коштів.
У аналітичній практиці методика аналізу зводиться до аналізу грошових коштів за трьома основними напрямками. Нагадаємо, що:
операційна діяльність – це основна діяльність підприємства, а також інші види діяльності, які не є інвестиційною чи фінансовою діяльністю;
інвестиційна діяльність – це діяльність, яка призводить до придбання та реалізації тих необоротних активів, а також тих фінансових інвестицій, які не є складовою частиною еквівалентів грошових коштів;
|
|
|
фінансова діяльність – це діяльність, яка призводить до змін розміру і складу власного та позикового капіталу підприємства.
Таке групування дає можливість проаналізувати поточні потоки грошових коштів, оцінити здатність підприємства погасити свою заборгованість та виплатити дивіденди, проаналізувати необхідність залучення додаткових фінансових ресурсів.
Аналіз просування грошових коштів
Грошові активи підприємства включають грошові кошти та їх еквіваленти у національній та іноземній валюті.
Згідно П(С)БО 4 грошові кошти – це готівка, кошти на рахунках у банках та депозити до запитання. Вони можуть бути використані для здійснення поточної діяльності підприємства. Еквіваленти грошових коштів – це короткострокові високоліквідні фінансові інвестиції, які вільно конвертуються у певні суми грошових коштів і які характеризуються незначним ризиком зміни їх вартості.
Управління грошовими потоками є одним з найважливіших напрямків діяльності фінансового менеджера. Воно містить у собі розрахунок часу обертання коштів (фінансовий цикл), аналіз грошового потоку, його прогнозування, визначення оптимального рівня коштів, складання бюджетів коштів і т.п. Значимість такого виду активів як кошти, на думку Джона Кейнса, визначається трьома основними причинами:
|
|
|
рутинність – кошти використовуються для виконання поточних операцій. Оскільки між вхідними і вихідними грошовими потоками завжди мається часовий лаг, підприємство змушене постійно тримати вільні кошти на розрахунковому рахунку;
обережність – діяльність підприємства не носить жорстко визначеного характеру, тому кошти необхідні для виконання непередбачених платежів;
спекулятивність – кошти необхідні по спекулятивних розуміннях, оскільки постійно існує ненульова імовірність того, що зненацька представиться можливість вигідного інвестування.
Разом з тим омертвляння фінансових ресурсів у виді коштів зв'язано з визначеними втратами – з деякій частці умовності їхню величину можна оцінити розміром упущеної вигоди від участі в якому-небудь доступному інвестиційному проекті. Тому будь-яке підприємство має враховувати дві взаємовиключні обставини: підтримка поточної платоспроможності й одержання додаткового прибутку від інвестування вільних коштів. Таким чином, однією з основних задач управління грошовими ресурсами є оптимізація їх середнього поточного залишку.
|
|
|
Фінансовий цикл, чи цикл обертання готівки, являє собою час, протягом якого кошти відвернені з обороту. Основні етапи обертання коштів у ході виробничої діяльності представлені на схемі.
|
Розміщення замовлення на сировину | Надходження сировини і супровідних документів |
Продаж готової продукції |
Одержання платежу від покупця | |||||
|
|
Виробничий процес | Період обертання дебіторської заборгованості | ||||||
|
|
|
| ||||||
|
|
|
| ||||||
| Період обертання кредиторської заборгованості | ||||||||
|
|
| |||||||
| Операційний цикл | ||||||||
|
| Фінансовий цикл | |||||||
Логіка представленої схеми полягає в наступному. Операційний цикл характеризує загальний час, протягом якого фінансові ресурси омертвлені в запасах і дебіторській заборгованості. Оскільки підприємство оплачує рахунки постачальників з тимчасовим лагом, час, протягом якого кошти відвернені з обороту, тобто фінансовий цикл, менше на середній час обертання кредиторської заборгованості.
Тривалість фінансового циклу в днях розраховується по формулі
ТФЦ = ТОЦ – ЧОК = ЧОЗ + ЧОД – ЧОК;
Середні виробничі запаси
ВІЗ = ------------------------------------------------ х Т;
Витрати на виробництво продукції
Середня дебіторська заборгованість
ВОД = ------------------------------------------------------ х Т;
Виторг від реалізації в кредит
Середня кредиторська заборгованість
ВОК = ------------------------------------------------------- х Т,
Витрати на виробництво продукції
де ТОЦ – тривалість операційного циклу;
ЧОК – час обертання кредиторської заборгованості;
ЧОЗ – час обертання виробничих запасів;
ЧОД – час обертання дебіторської заборгованості;
Т – довжина періоду, по якому розраховуються середні показники (як правило, рік, тобто Т = 365).
Для аналізу руху коштів необхідно виділити по можливості всі операції, що торкаються руху коштів. Це можна зробити різними способами, зокрема шляхом аналізу всіх оборотів по рахунках коштів. Однак, у світовій обліково-аналітичній практиці застосовують, як правило, один із двох методів, відомих як прямий і непрямий методи. Різниця між ними складається в різній послідовності процедур визначення величини потоку коштів у результаті поточної діяльності:
прямий метод ґрунтується на розрахунку притоку (виторгу від реалізації продукції, робіт і послуг, аванси отримані й ін.) і відтоку (оплата рахунків постачальників, повернення отриманих короткострокових позичок і позик і ін.) коштів, тобто вихідним елементом є виторг;
непрямий метод ґрунтується на ідентифікації й обліку операцій, зв'язаних з рухом коштів, і послідовному коректуванню чистого прибутку, тобто вихідним елементом є прибуток.
Дата добавления: 2018-05-01; просмотров: 315; Мы поможем в написании вашей работы! |
Мы поможем в написании ваших работ!