Основні риси громадянського суспільства

Людина, її свободи – вища цінність!

Пріоритет суспільства над державою.

Подолання відчуження особи від власності

Плюралізм в усіх сферах життя

Поняття демократії та різновиди її концепцій.

Поняття демократії.Демократія (гр. demos, kration – народ і влада) – «народовладдя».За Рузвельтом, «кращим свідченням любові до свободи є той стан, у якому перебуває народ. Кожна людина повинна мати однакову з іншими можливість проявити свою сутність».

Демократія – це не лише вільні вибори, плюралізм політичних інтересів, а й достатній рівень політичної культури, законослухняності громадян, чіткий механізм здійснення державної влади з верховенством закону, права, соціальною справедливістю, взаємними обов’язками громадянського суспільства та держави, народним суверенітетом (народ – джерело влади).

Останнім часомполітичні лідери різних політичних кольорів декларують «демократію як диктатуру закону».Протене всі закони демократичні по своїй суті, інакше довелось би «шукати» демократію в нацистській Німеччині, чи в сучасній Північній Кореї.

Поняття «диктатура»та «демократія» -це майже антоніми,несумісні речі за основними ознаками! Водночас, це не означає, що демократія – це вседозволеність, яка не вимагає дотримання правових норм. З часів Римського права добре відомі дві умови дієвості нормативно-правових актів, будь-яких рішень влади: процедура(чіткий механізм реалізації); – санкції(до порушників цих правових норм з відповідальними за їх застосування).

Основні сучасні риси демократії

Основні концепції демократії

Перша група

Друга група

- колективістські ідеї(античність, Ж-Ж. Руссо, марксизм – ленінізм) - ліберальні теорії(лібералізм ХVІІІ – ХІХст.) плюралістичні ідеї («розумний егоїзм» ХХ ст.).

- теорії безпосередньої демократії(історичні форми античності, Середньовіччя та сучасні плебісцити, обговорення, вибори) - концепції представницької (репрезентативної) демократії - ідеї елітарної демократії (як представництво у владі найкращих).

Проблеми формування правової, демократичної держави та громадянського суспільства в сучасній Україні.

Проблеми формування правової, демократичної держави та громадянського суспільства в сучасній Україні. Проблеми формування правової держави та громадянського суспільства в Україні залишились і після прийняття Конституції 1996 року, де це було декларовано, і через 10 років, коли вступили в силу суперечливі, поспіхом прийняті конституційні зміни.

Народовладдя в Україні недостатньо просто декларувати, бо це робилося і в СРСР. Закріплення в ст.1 Конституції України демократичної, правової держави, як і конкретизація цього в інших статтях – це сьогодні більше декларація, ніж реальність.

Передусім потрібно дати правові, демократичні гарантії відповідно до світових норм з чіткою процедурою реалізації та неодмінними, невідворотними санкціями до порушників.

Особливу роль у формуванні справжньої демократії мають відіграти засоби масової інформації, при чому саме журналісти повинні бути «сторожовими псами демократії», а не «цуциками на обслуговуванні політиків». Необхідні також належний рівень освіченості, культури більшості народу.

Великі надії багато громадян України пов`язували з «помаранчевою» революцією, яка була мирною і мала демократичні ознаки, наслідки, бо виборці, прагнучи правди і керуючись Конституцією, намагалися захистити своє волевиявлення. Навіть В.Янукович у серпні 2006р. визнав, що: «Коли 2004 року ми вийшли на майдани, усі ми були свідками й учасниками того, яка люди казали про справедливість і прагнення кращого життя». Проте, хоча до влади прийшли нові люди, але сутність влади залишилася старою. Замість діалогу із суспільством влада давала обіцянки, сперечалась за повноваження. Суспільство на це відповідало зневірою та політичною апатією.

Політологічний словник

Автократія –система правління, за якої необмежена верховна влада у державі належить одній особі й не контролюється представницькими органами.

Вотум–рішення, прийняте голосуванням. У парламентській практиці часто виражає довіру чи не довіру урядові.

Інавгурація –урочиста церемонія вступу на посаду глави держави.

Легітимність– це морально-психологічне сприйняття влади громадянами, визнання її права здійснювати управління соціальними процесами, згода, готовність їй підпорядковуватися. У вузькому розумінні —законність.

Плюралізм–різні позиції, що відображають розмаїтість інтересів.

Самостійна робота№3

Тема.Співвідношення держави і громадянського суспільства.

1.Особливості концепції громадянського суспільства.

2. Ознаки громадянського суспільства, його місце в демократичній державі.

3. Роль громадських об`єднань у правовій державі.

Питання для самоперевірки

1. Що таке влада та політична система, їх джерела, різновиди, функції?

2. Що таке держава,її ознаки, функції, форми організації влади?