Чи можемо ми говорити про завоювання Литовськими князями Русі, чи варто говорити про мирне приєднання Русі до Великого князівства Литовського? Відповідь обґрунтуйте.
Входження Волині, Чернігово-Сіверщини, Поділля, Київщини і Переяславщини до складу Литовської держави відбулося у XIVст. Причиною приєднання була необхідність у захисті від зовнішніх ворогів. Тому я схиляюся до думки, що укр. Землі до Литовського князівства приєдналися добровільно, оскільки в сильних литовських князях багато хто вбачав захист від татар. Окрім цього із самого початку це князівство складалось як литовсько-руська держава, це очевидно в офіційній назві: Велике князівство Литовське, Руське і Жемантійське. 90% новоутвореної держави складали руські – українські і білоруські землі. Основне населення – «руські люди» тобто українці і білоруси. Вел. Князівство Литовське мало переважно руський характер в XIV – XV ст., фактично можно стверджувати, що воно стало як би спадкоємцем Київської Русі. Державною мовою стала давньоруська мова, в основу державного права лягла «Руська правда». Православ’я разом із язичництвом литов. Племен, стало державною релігією. Українські землі зберегли автономію, а руські князі і бояри стали васалами великих князів литовських. Важливо також зазначити, що сини литов. Князів, як правило, були похрещені по православному обряду, а їх матерями були князівни місцевих руських династій. Це обумовило швидку українізацію литов. Князівських родів на Україні.
Таким чином, Велике Литовське князівство було багатонаціональною литовсько-українсько-біллоруською державою. Литовцям належала провідна політична роль, а укр. І білор. – культурна і економічна.
|
|
|
Саме тому, я вважаю, що обєднання добровільним і мирним, менш розвинуте Литовське князівство не могло завоювати українські землі, адже вони були зацікавлені у власному розвитку, а новоприєднанні землі лише сприяли цьому.
Які позитивні і негативні наслідки, на Вашу думку, мала для України Люблінська унія?
Що ріднить і що розрізняє між собою умови укладання між Польською Короною і Великим князівством Литовським Кревської унії та Люблінської унії? Які політичні наслідки ці унії мали для українських земель?
Кревська унія 1385 р.Причини: бажання об’єднаними зусиллями посилити свої держави перед загрозою Тевтонського Ордену та Московського князівства.Зміст: Литовський князь Ягайло одружився на полській королеві Ядвізі і був проголошений польським королем, одночасно залишаючись Великим князем Литовським. Значення: позитивне: об’єднаними силами в 1410 р. в Грюнвальдській битві було розбито Тевтонський Орден; негативне: почався розподіл українських земель між польськими феодалами; казна Великого князівства Литовського була передана на потреби Польщі; поширилось примусове окатоличення.Після чого зберіглися старі традиції.
|
|
|
Люблінська унія 1569 р. Причини: поразка Литви від Росії на початку Лівонської війни (1558-1563 рр.). Зміст: об’єднання Польського королівства і Великого князівства Литовського в єдину державу – Річ Посполиту. Глава держави – виборний король (керував зовнішньою політикою, мав право призначати на посади чиновників і сенаторів; мав зректися спадкоємного титулу; не мав права без згоди сейму одружитися, видавати закони, вводити податки, займатися справами війни і миру); спільними були сейм та сенат, спільна скарбниця та грошова одиниця; єдина зовнішня політика; однак печатка, герб, фінанси, адміністрація, військо, законодавство залишалися окремими.Значення: допомогла переможно закінчити Лівонську війну; різко посилилось ополячування українських, білоруських, литовських земель. Після підписання Люблінської унії значна частина Укр. Земель опинилася у складі Речі Посполитої і були поділені на 7 воєводств.
Які події зумовили війну між Османською імперією та Річчю Посполитою Обох Народів на початку 20-х рр. XVIІ ст. і яку роль у цій війні відіграло українське козацтво?
На рубежі XVI – XVII ст. козацтво дедалі більше заявляє про себе, як про впливову силу не тільки у Речі Посполитої, а й на міжнародній арені. Насамперед, це виявилося у тому, що козацтво, міцно завоювавши позиції лідера національно-визвольного руху, водночас стає основною перешкодою турецько-татарській агресії в українських землях. Тільки влітку 1587 р. козаки здійснили штурм Варти, захопили фортецю Усіану, вели бої під Бендерами. Ці та інші дії запорожців настільки занепокоїли султана Мурада III, що він під час зустрічі з польським послом у Константинополі не лише дорік Речі Посполитої за невміння втримати козаків від нападів на турецькі володіння. У 1608 р. запорожці захопили хитрістю Перекоп, 1609 р. напали на придунайські турецькі фортеці Ізмаїл, Кілію, Білгород та ін. Перепливши Чорне море, 1614 р. козаки висадилися на турецькому узбережжі Малої Азії та зруйнували Синоп і Трапезунд. Навесні 1615 р. запорожці з’явилися під мурами турецької столиці – Константинополя. У 1616 р. козаки під проводом Сагайдачного здійснили похід на Крим, під час якого здобули і спалили головний невільничий ринок регіону – Кафу – та визволили полонених. Отже, козацтво стало впливовим чинником міжнародного життя. Військо козаків не тільки захищало укр. Землі від тур.-татар. Загрози, а й своїми походами суттєво ослаблювало Турецьку імперію та Кримське ханство.
|
|
|
27.Яка держава слугувала моделлю для розбудови Б. Хмельницьким Гетьманату, і чим Гетьманат відрізнявся від свого „прототипу” ?
|
|
|
Після взяття під контроль значної частини українських земель та ліквідації в них польської адміністрації, гостро стало питання про власну національну державність. Необхідно було забезпечити регулювання економічного життя, правопорядок, захист населення та території України. Специфічні засади внутрішньої організації козацької держави сформувалися під впливом 2 основних факторів: традицій та звичаїв суспільного життя, насамперед Запорозької Січі, яка стала своєрідним зародком новоствореної держави, та складного геополітичного становища, що зумовлювало постійну ситуацію надзвичайного стану в державі. Обидва фактори визначили напіввійськовий характер української державності. Функціонування держави виявилося у запровадженні власного територіального поділу, створенні та діяльності органів публічної влади, введенні своєї податкової системи. В основі адміністративного поділу лежала структура козацького війська. Територія поділялася на полки та сотні, що давало змогу в екстремальних умовах мобілізувати народні маси. Система органів публічної влади фактично дублювала модель управління Запорозької Січі. Основним органом влади була Військова рада. Проте вона не була постійно діючою,до того ж Хмельницький частіше скликав старшинську раду, до якої незабаром перейшла вся повнота влади. Головою і правителем України був гетьман. Сиссистема органів публічної влади мала 3 рівні – генеральний, полковий, сотенний. Реальна вища влада належала генеральному урядові. На місцях управляли полкові та сотенні уряди. З 1654р. була введена посада гетьманського підскарбія, який контролював прибутки та видатки військової скарбниці. Поповнення скарбниці здійснювалося із земельного фонду, прикордонного торгового мита, з доходів від промислів, торгівлі та з податків. Національна армія сформувалася і зросла на організаційних принципах Запорозької Січі. Її ядро становило реєстрове та запорозьке козацтво, навколо якого обєдналося «покозачене» селянство та міське населення. Армія формувалась із добровольців. Українська держава сформувалася на 2 принципових засадах, які часто вступали між собою у протиріччя – демократії та авторитаризму. На початковій фазі переважають демократичні засади: функціонування Військової ради, у яфкій право голосу мало все військо; виборність усіх посадових осіб; відсутність жорстких міжстанових розмежувань. Коли ситуація стає критичною, а демократія перетворюється на охлократію, набирають сили авторитарні начала: обмеження впливу «чорних рад» та витіснення їх старшинською радою; зосередження усієї повноти влади в руках гетьмана; домінування командних методів управління; встановлення спадкового гетьманату, переростання гетьманської влади у монархічну.
Запорозька Січ: вищий законодавчий, адміністративний і судовий орган – січова рада. Рада огбирала уряд Січі – військову старшину, а також органи місцевої влади – паланкову (полкову) старшину. Старшина зосереджувала у своїх руках адміністративну владу, судочинство, керувала військом, розпоряджалася фінансами, представляла Січ на міжнародній арені. У Січі функціонувало власне козацьке право. Риси демократичної республіки: не існувало феодальної власності на землю, кріпацтва, рівність між усіма козаками, виборна система органів управління. Для козацтва не існувало жодних авторитетів. Козацька держава виникла не на етнічній, а на морально-психологічній основі. ЗС була деформованим варіантом державності:інтенсивний розвиток військової сфери і примітивний економічний сектор(відсутність фінансової системи, грошей, міст, інфраструктури).
Дата добавления: 2018-04-15; просмотров: 232; Мы поможем в написании вашей работы! |
Мы поможем в написании ваших работ!