Тема ІІ. Королівство Руське (Галицько-Волинське князівство) у ХІІІ - середині XIV cтоліття
Державна служба спеціального зв’язку та захисту інформації України
Адміністрація Державної служби спеціального зв’язку та захисту інформації України
ОДЕСЬКА НАЦІОНАЛЬНА АКАДЕМІЯ ЗВ’ЯЗКУ ІМ. О. С. ПОПОВА
КОЛЕДЖ ЗВ’ЯЗКУ ТА ІНФОРМАЦІЇ
"ЗАТВЕРДЖУЮ"
Директор КЗІ ОНАЗ ім. О. С. Попова
________________ С. Ю. Петрусенко
“____” ____________ 20___ р.
"Історія України"
Програма курсу
алузі знань 0509 “Радіотехніка, радіоелектронні апарати та зв’язок” за спеціальностями:
5.05090301 “Монтаж, обслуговування і ремонт станційного обладнання електрозв’язку”;
5.05090302 “Технічне обслуговування і ремонт апаратури зв’язку та оргтехніки”;
5.05090306 “Монтаж, технічне обслуговування і ремонт обладнання радіозв’язку, радіомовлення та телебачення”
Одеса - 2011
Програма з курсу "Історія України" для студентів всіх форм навчання
Розроблено:
Д. Я. Бондаренко
Розглянуто і схвалено на засіданні циклової комісії гуманітарної та соціально-економічної підготовки
Протокол № ______ від __________
_____________ (Н. М. Шкурак)
Середньовіччя
Періодизація європейського Середньовіччя (VI–XV cт.). Умовний поділ на «раннє» (VI-Х ст.), «високе» (ХІ-ХІІІ ст.) і «пізнє» (ХІV–ХV ст.) Середньовіччя. Обумовленість такого поділу появою перших європейських держав (раннє Середньовіччя), розвитком міст, господарства і торгівлі та утвердженням християнського віровчення (високе Середньовіччя), занепадом ранньосередньовічних держав (пізнє Середньовіччя). Співвіднесення цього поділу з перебігом історії України: раннє Середньовіччя - легендарний період зародження Київської держави (ІХ-Х ст.); високе Середньовіччя - доба Київської й Галицько-Волинської держав (ХІ-ХІІІ ст.), пізнє Середньовіччя - входження українців у політичний та культурний світи Польського королівства і Великого князівства Литовського (ХІV–XV ст.).
|
|
|
Тема І. Держава Русь (ІХ-ХІІІ ст.)
Географічний простір, клімат і природні багатства
Географічний простір, клімат і природні багатства території розселення східних слов’ян. Племінні союзи східних слов’ян після Великого переселення народів ІV–VІІ ст. та зони їхнього розселення. Гіпотетичний рівень залюдненості цієї території, заняття її мешканців. Сусіди східних слов’ян на заході, півдні й сході.
Слов’яни й варяги
Поява на території східних слов’ян «північних людей» - вікінгів, або, як називали їх східні слов’яни, варягів. Способи організації войовничих ватаг вікінгів. Збирання варягами данини зі східнослов’янської людності та її сплавляння Дніпром для продажу в Константинополі. Норманська теорія. Дискусії істориків про походження слова «Русь». Зміст поняття «Руська земля» як самоназви держави.
|
|
|
Охрещення Русі
Перші християни в Києві. Останній спалах язичництва: створення князем Володимиром Святославичем єдиного для слов’ян і варягів капища богів у Києві. Хвиля охрещень ІХ-Х ст. у країнах, сусідніх із Київською державою, через два центри християнського віровчення - Рим і Царгород. Легенда про «вибір віри» князем Володимиром. Охрещення Русі за візантійським обрядом. Входження київського князя до «сім’ї християнських володарів»: ієрархія «сім’ї», перші шлюби з родичами правителів сусідніх християнських держав.
Київська держава від зеніту розвитку до подрібнення
Походи Володимира Великого, розширення території Київської держави. Смерть Володимира Великого, боротьба його синів за київський престол; утвердження і правління Ярослава Мудрого. Міжусобиці Ярославичів та їхніх нащадків. Постать Володимира Мономаха. Розпад Київської держави на територіальні держави-князівства, які в майбутньому ляжуть в основу України (Київське, Галицьке, Володимирське, Переяславське, Чернігівське), Білорусі (Полоцьке, Смоленське, Турово-Пінське) і Росії (Володимиро-Суздальське, Муромо-Рязанське, Новгородська земля). Династія Рюриковичів як символ єдності подрібненої Київської держави.
|
|
|
Суспільство Київської держави
Виокремлення різних груп суспільства: протиставлення «знатних» людей «простим»; наростання майнової нерівності та її проявлення у заняттях. Бояри як нащадки варягів і слов’янської племінної знаті на верхівці суспільства, поява спадкового боярського землеволодіння. Княжа дружина: змішаний етнічний склад, залежність від щедрості князя, функції у військовий і мирний часи, уявлення про власну вищість над «простими людьми». Вільні «прості люди»: городяни і смерди. Невільники-холопи, джерела поповнення невільництва.
Влада князя
Особливості владного устрою патримоніальної держави - із залученням прикладів інших європейських держав доби Середньовіччя. Тогочасні уявлення про володаря-князя - воїна-оборонця, мудрого правителя та справедливого судді. Помешкання, родина й побут князя. Обсяг його влади, джерела прибутків та судові функції. Запровадження князями єдиного для держави «руського закону» («Руської правди») замість племінних судових звичаїв; порівняння «Руської правди» з аналогічними «правдами» у західних королівствах.
|
|
|
Становлення Руської церкви
Створення Київської митрополії та єпархій у її складі як частини Константинопольського патріархату. Процедури поставлення митрополита і єпископів, майнове забезпечення церкви князями. Поява Києво-Печерського монастиря - взірця для інших чернечих спільнот. Потреба в богослужбовій книзі як поштовх до переписування книг у монастирях, перші книжкові пам’ятки руського походження. Церковнослов’янська мова тодішньої церкви; відмінності між «книжною» (церковнослов’янською) і розмовною мовами.
Культура й повсякденне життя
Освоєння візантійських мистецьких взірців: храмове будівництво, іконопис, церковний розпис. Започаткування шкільництва: перші соборні й монастирські школи, поширення письменності. Поява перших книжок світського змісту, перекладених «із греки». Проповідництво, дружинна поезія. Вплив церкви на родинне життя та поступову зміну ставлення до слабших - жінок, дітей, калік, невільників. Матеріальна культура: зброя та одяг, умеблювання, житло. Поява перших засобів гігієни в містах (лазні, водогін), дерев’яне вимощення міських вулиць.
Монголо-татарська навала
Кочові племена - сусіди Київської держави у Х-ХІІІ ст.. Передісторія Монгольської імперії, утвердження при владі Чингісхана та завойовницькі походи монголів. Перший рейд монголів на Русь, битва на р. Калці 1223 р. Похід Бату-хана на Русь і Балкани у 1237-1242 рр. Установлення протекторату ханів Золотої Орди над князями. Монгольське завоювання як поштовх до змін в історичних долях південних (українських), західних (білоруських) та північно-східних (російських) князівств-держав, які постали з Київської держави.
Тема ІІ. Королівство Руське (Галицько-Волинське князівство) у ХІІІ - середині XIV cтоліття
Дата добавления: 2018-04-05; просмотров: 202; Мы поможем в написании вашей работы! |
Мы поможем в написании ваших работ!