Послідовність складання консолідованої фінансової звітності



Принципи консолідації полягають у послідовному виконанні наступних операцій (п. 11 П(с)БО 20):

а) виключення балансової вартості фінансових інвестицій мате­ринського підприємства в кожне дочірнє підприємство і частки ма­теринського підприємства в кожному дочірньому підприємстві;

б) виключенню суми внутрішньогрупових операцій та внутрішньогрупового сальдо;

в) виключенні суми нереалізованих прибутків та збитків від внутрішньогрупових операцій (крім збитків, які не можуть бути відшкодовані).

Розглянемо окремо кожен з цих принципів.

Згідно з першим принципом з активів материнського підприємства необхідно виключити балансову вартість інвестицій у дочірні підприємства, а з пасивів дочірніх — відповідні частки мате­ринського підприємства в їх чистих активах.

Чисті активи активи підприємства за вирахуванням його зо­бов'язань (П(с)БО 19).

Власний капітал частина в активах підприємства, що зали­шається після відрахування його зобов'язань (П(с)БО 1, 2, 3). Отже вартість чистих активів відповідає вартості власного капіталу.

Фінансові інвестиції активи, які утримуються підприємством з метою збільшення прибутку (відсотків, дивідендів тощо), зростання вартості капіталу або інших вигод для інвестора (П(с)Б02).

Виходячи з визначення чистих активів і власного капіталу можна зробити висновок, що чисті активі дорівнюють власному капіталу.

Якщо материнське підприємство має 100 % у статутному капіталі дочірнього підприємства, то при застосуванні методу участі в капіталі інвестиції материнського підприємства будуть складати

 

Ім = Чад = Вкд = Ад Зд,

 

де Імінвестиції материнського підприємства;

Чад – чисті активи дочірнього підприємства;

Вкдвласний капітал дочірнього підприємства;

Ад — активи дочірнього підприємства;

Зд, — зобов'язання дочірнього підприємства.

Наведена формула є основоположною для відображення інвес­тицій материнського у дочірнє. Якщо доля материнського підприєм­ства у статутному капіталі дочірнього менша, ніж 100 %, то відповідно до цієї долі і відображаються інвестиції материнського підприємства.

На практиці найчастіше ситуації не такі прості. Чисті ак­тиві дочірнього підприємства включають у себе додатковий капітал, нерозподілений прибуток та інші види власного капіталу. Тому, при відображенні власного капіталу у консолідованому балансі, не­обхідно виключати частки материнського підприємства і у цих видах власного капіталу дочірніх підприємств та відповідні суми інвес­тицій материнського підприємства у дочірні.

Другий принцип складання консолідовано фінансової звітності полягає у виключенні суми внутрішньогрупових операцій та внутрішньогрупового сальдо. Прикладом внутрішньо групових опе­рацій може бути продаж сировини дочірнім підприємством мате­ринському. Якщо розрахунки не відбулися, то у дочірнього підприємства виникає дебіторська, а у материнського підприємства — кредиторська заборгованість. Така заборгованість є внутрішньогруповою, а тому у консолідованому балансі не наводиться. Внаслідок цієї операції у дочірнього підприємства виникає також дохід та прибуток, які також підлягають виключенню, але вже із кон­солідованого звіту про фінансові результати. Якщо ж між підприємствами до складання консолідованого звіту відбулись гро­шові розрахунки за поставку сировини, то такі розрахунки не вклю­чаються до звіту про рух грошових коштів.

Третій принцип складання консолідованої фінансової звітності полягає у виключенні суми нереалізованих прибутків та збитків від внутрішньогрупових операцій (крім збитків, які не можуть бути відшкодовані).

Нереалізовані прибутки та збитки від внутрішньогрупових операцій прибутки та збитки, які виникають внаслідок внутрішньогрупових операцій (продажу товарів, продукції, вико­нання робіт, послуг тощо) і включаються до балансової вартості ак­тивів підприємства. Наприклад, у результаті реалізації товарів (робіт, послуг) між підприємствами групи у продавця виникає дохід, а на балансі в покупця будуть відображені ці товари. Так як такі су­ми не впливають на результати діяльності групи в цілому, їх у кон­солідовану звітність не включають.

На практиці, при консолідації звітності, складають робочі відо­мості консолідації, які мають форму таблиць, в яких є наступні гра­фи: статті звітності, що консолідуються; показники звітності мате­ринського підприємства; показники звітності дочірнього підприємства; коригуючи записи; частка меншості; консолідовані показники. З заповнених та перевірених робочих таблиць показники переносяться у консолідовані звіти.

1 Згідно із п. 1.7 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств" вартість гудвілу не підлягає амортизації і не врахо­вується у визначенні валових витрат платника податку.

У примітках до консолідованої фінансової звітності наводиться інформація про:

• перелік дочірніх підприємств із зазначенням назви, країни реєстрації та місцезнаходження, частки в капіталі, частки в розподілі голосів (у разі її незбігу з часткою в капіталі);

• причини, з яких показники фінансової звітності дочірнього підприємства не включено до консолідованої фінансової звітності;

• характер відносин між материнським і дочірнім підприємством, якщо материнське підприємство не володіє в дочірньому підприємстві (прямо чи непрямо) більш як поло­виною голосів;

• назву дочірніх підприємств,  в яких материнському підприємству прямо або непрямо (через дочірні підприємства) належить більше половини голосів але, яке з причин відсутності контролю не є дочірнім підприємством;

• вплив придбання або продажу дочірніх підприємств на фінансовий стан (на дату балансу), фінансові результати звітного періоду та такі самі показники попереднього періоду;

• статті консолідованої фінансової звітності, до яких застосо­вувалася різна облікова політика.


Дата добавления: 2018-04-04; просмотров: 270; Мы поможем в написании вашей работы!

Поделиться с друзьями:






Мы поможем в написании ваших работ!