Порядок складання консолідованої фінансової звітності



Тема 7 Зведена і консолідована фінансова звітність

Лекція 9 Зведена і консолідована фінансова звітність

 

Питання:

1 Визначення консолідованої фінансової звітності. Материнське та дочірнє підприємство.

2 Порядок складання консолідованої фінансової звітності.

3 Зведена звітність і її відмінність від консолідованої фінансової звітності.

Мета: ознайомлення з особливостями складання зведеної і консолідованої фінансової звітності

 

Література: [17, 18]; [23, с. 186-200]; [38, с. 278-300]

 

Визначення консолідованої фінансової звітності. Материнське та дочірнє підприємство

Статтею 70 Господарського кодексу України визначено, що підприємства мають право на добровільних засадах об'єднувати свою господарську діяльність (виробничу, комерційну та інші види діяльності) на умовах і в порядку, встановлених цим Кодексом та іншими законами. Об'єднанням підприємств є господарська ор­ганізація, утворена у складі двох або більше підприємств з метою ко­ординації їх виробничої, наукової та іншої діяльності для вирішення спільних економічних та соціальних завдань (ст. 118 Кодексу).

Організаційно-правові форми об'єднань підприємств визначені ст. 120 Господарського Кодексу, а саме: асоціації, корпорації, кон­сорціуми, концерни, інші об'єднання підприємств, передбачені зако­ном.

Асоціація договірне об'єднання, створене з метою постійної координації господарської діяльності підприємств, що об'єдналися, шляхом централізації однієї або кількох виробничих та уп­равлінських функцій, розвитку спеціалізації і кооперації вироб­ництва, організації спільних виробництв на основі об'єднання учас­никами фінансових та матеріальних ресурсів для задоволення пере­важно господарських потреб учасників асоціації. У статуті асоціації повинно бути зазначено, що вона є господарською асоціацією. Асоціація не має права втручатися у господарську діяльність підприємств - учасників асоціації. За рішенням учасників асоціація може бути уповноважена представляти їх інтереси у відносинах з ор­ганами влади, іншими підприємствами та організаціями.

Корпорацією визнається договірне об'єднання, створене на ос­нові поєднання виробничих, наукових і комерційних інтересів підприємств, що об'єдналися, з делегуванням ними окремих повно­важень централізованого регулювання діяльності кожного з учас­ників органам управління корпорації. Консорціум тимчасове статутне об'єднання підприємств для досягнення його учасниками певної спільної господарської мети (ре­алізації цільових програм, науково-технічних, будівельних проектів тощо). Консорціум використовує кошти, якими його наділяють учасники, централізовані ресурси, виділені на фінансування відповідної програми, а також кошти, що надходять з інших джерел, в порядку, визначеному його статутом. У разі досягнення мети його створення консорціум припиняє свою діяльність.

Концерном визнається статутне об'єднання підприємств, а та­кож інших організацій, на основі їх фінансової залежності від одно­го або групи учасників об'єднання, з централізацією функцій науко­во-технічного і виробничого розвитку, інвестиційної, фінансової, зовнішньоекономічної та іншої діяльності. Учасники концерну наділяють його частиною своїх повноважень, у тому числі правом представляти їх інтереси у відносинах з органами влади, іншими підприємствами та організаціями. Учасники концерну не можуть бу­ти одночасно учасниками іншого концерну.

Асоційовані підприємства (господарські організації) — це група суб'єктів господарювання - юридичних осіб, пов'язаних між собою відносинами економічної та/або організаційної залежності у формі участі в статутному фонді та/або управлінні. Залежність між асоційованими підприємствами може бути простою і вирішальною. Проста залежність міме асоційованими підприємствами вини­кає у разі якщо одне з них має можливість блокувати прийняття рішень іншим (залежним) підприємством, які повинні прийматися відповідно до закону та/або установчих документів цього підприємства кваліфікованою більшістю голосів. Вирішальна за­лежність між. асоційованими підприємствами виникає у разі як­що між підприємствами встановлюються відносини контролю-підпорядкування за рахунок переважної участі контролюючого підприємства в статутному фонді та/або загальних зборах чи інших органах управління іншого (дочірнього) підприємства, зокрема во­лодіння контрольним пакетом акцій. Відносини вирішальної залеж­ності можуть встановлюватися за умови отримання згоди відповідних органів Антимонопольного комітету України. Про на­явність простої та вирішальної залежності має бути зазначено у відо­мостях державної реєстрації залежного (дочірнього)підприємства та опубліковано в органах преси відповідно до статті 58 ГК. Суб'єкт господарювання, що володіє контрольним пакетом акцій дочірнього підприємства (підприємств), визнається холдинговою компанією. Між холдинговою компанією та її дочірніми підприємствами вста­новлюються відносини контролю-підпорядкування відповідно до вимог цієї статті Кодексу та інших законів.

Поняття Материнського (холдингового) та дочірнього підприємств наведені в П(с)БО 19 "Об'єднання підприємств". Ма­теринське (холдингове) підприємство — підприємство, яке здійснює контроль дочірніх підприємств. Дочірнє підприємство — підприємство, яке перебуває під контролем материнського (холдин­гового) підприємства.

Всі об'єднання підприємств (за винятком холдингових ком­паній), для отримання даних про результати своєї спільної діяль­ності складають зведену фінансову звітність.

Зведена фінансова звітність – це звітність, яку складають міністерства, інші центральні органи виконавчої влади, до сфери управління, яких належать підприємства, засновані на державній власності, та органи, які здійснюють управління майном підприємств, заснованих на комунальній власності щодо всіх підприємств, що належать до сфери їх управління. Зазначені органи також окремо складають зведену фінансову звітність щодо господарських товариств, акції (частки, паї), яких перебувають відповідно у державній та комунальній власності.

Об'єднання підприємств крім власної звітності складають і подають зведену фінансову звітність щодо всіх підприємств, які входять до їх складу, якщо це передбачено установчими документами об'єднань підприємств відповідно до законодавства.

Холдингові компанії складають консолідовану фінансову звітність.Консолідована фінансова звітність – це звітність, яка відображає фінансовий стан, результати діяльності та рух грошових коштів юридичної особи та її дочірніх підприємств як єдиної економічної одиниці. Цю звітність складає і подає материнське підприємство.

Окремий Порядок ведення консолідованого бухгалтерського обліку промислово-фінансовими групами затверджено наказом Міністерства фінансів України від 24 березня 2000 № 61 (див. дода­ток до теми). Цим же порядком визначено порядок складання про­мислово-фінансовими групами зведеної (консолідованої звітності).

Складання консолідованої фінансової звітності необхідне з ряду причин. Так, згідно з Законом України "Про бухгалтерський облік і фінансову звітність в Україні" підприємства, що мають дочірні підприємства, крім фінансових звітів про власні господарські опе­рації, зобов'язані складати та подавати консолідовану фінансову звітність, яка повинна бути оприлюднена не пізніше 1 червня на­ступного за звітним року. Необхідна консолідована фінансова звітність для аналізу і самим засновникам, тому що аналіз діяльності окремих підприємств, які входять в холдингову компанію, не дає цілісної картини стану холдингу.

Консолідована ж звітність дає можливість виключити "подвійний облік" і привести показники фінансової звітності групи до загального знаменника з метою їх адекватного аналізу на вищому рівні управління групою підприємств.

Консолідована фінансова звітність подається: квартальна — на дату, що настає через 45 днів після закінчення звітного кварталу; річна — до 15 квітня наступного за звітним року.

 

Порядок складання консолідованої фінансової звітності

 

Порядок складання та загальні вимоги до розкриття інформації щодо складання консолідованої фінансової звітності визначені П(с)БО 20 "Консолідована фінансова звітність". Норми П(с)БО 20 застосовуються групою підприємств, організацій та інших юридич­них осіб, що складаються з материнського (холдингового) і дочірніх підприємств. Звітність подає материнське підприємство, яке має контроль над дочірніми підприємствами. Під контролем розуміється вирішальний вплив на фінансову, господарську і комерційну політи­ку підприємства з метою одержання вигод від його діяльності (п. 4 П(с)БО 19).

Більш конкретно поняття контролю визначене міжнародним стандартом бухгалтерського обліку 27 "Консолідовані фінансові звіти та облік інвестицій у дочірні підприємства". Згідно із МСБО 27 контроль визнається існуючим у наступних випадках:

• материнське підприємство прямо чи побічно володіє більш ніж 50 % голосів дочірнього підприємства, за винятком ви­падків, коли чітко можна продемонструвати, що таке во­лодіння не встановлює контроль;

• материнському підприємству належить 50 % чи менше 50 % голосів, однак якщо існує:

     • право на більш ніж половину голосів згідно із угодою з інши­ми інвесторами;

     • право керувати фінансовою та операційною політикою підприємства згідно зі статутом або угодою;

     • право призначати чи звільняти більшість членів ради дирек­торів або еквівалентного керуючого органу;

     • право віддавати більшість голосів на зборах ради директорів або еквівалентного керуючого органу.

Материнське підприємство, яке є дочірнім підприємством іншо­го підприємства, не подає консолідовану фінансову звітність за на­явності однієї з таких умов:

• якщо воно повністю належить іншому підприємству (100 % корпоративних прав материнського підприємства належать іншому підприємству);

згоди власників частки меншості.

Показники фінансової звітності дочірнього підприємства не включаються до консолідованої фінансової звітності, якщо:

• контроль дочірнього підприємства є тимчасовим, оскільки воно було придбане й утримується лише з метою його на­ступного продажу протягом короткострокового періоду;

• дочірнє підприємство здійснює діяльність в умовах, які обме­жують його здатність передавати кошти материнському підприємству. Активи таких дочірніх підприємств відобра­жаються як фінансові інвестиції відповідно до Положення (стандарту) бухгалтерського обліку 12 "Фінансові інвес­тиції".

Тобто, материнське підприємство, яке має навіть стовідсоткову участь у статутному капіталі дочірнього підприємства не складає консолідовану фінансову, якщо воно по суті не здійснює контролю за його діяльністю. У цьому випадку діє принцип превалювання сут­ності над формою і інвестиції в дочірнє підприємство відображають­ся за методом участі в капіталі.

Методика та загальні вимоги до складання кон­солідованої фінансової звітності.

Склад і форми консолідованої фінансової звітності ті ж самі, що передбачені для окремих підприємств, а саме:

• Баланс;

• Звіт про фінансові результати;

• Звіт про рух грошових коштів;

• Звіт про власний капітал;

• Додаток до річної фінансової звітності "Інформація за сег­ментами";

• Примітки до річної фінансової звітності.

При складанні консолідованої фінансової звітності враховують вимоги всіх П(с)БО, що стосуються конкретних форм звітності. Ос­нови ж методики складання консолідованої фінансової звітності за­кладені в П(с)БО 20 та МСБО 27.

Так, згідно із П(с)БО 20, консолідована фінансова звітність складається за той самий звітний період і на ту саму дату балансу, що і окрема звітність материнського і його дочірніх підприємств. При цьому, підприємства, звітність яких консолідується повинні застосо­вувати єдину облікову політику для подібних операцій та інших подій за схожих обставин. Якщо при складанні консолідованої фінансової звітності неможливо застосувати єдину облікову політи­ку, то про це повідомляється у примітках до консолідованої фінансо­вої звітності.

Консолідована фінансова звітність складається шляхом впоряд­кованого додавання показників фінансової звітності дочірніх підприємств до аналогічних показників фінансової звітності мате­ринського підприємства. При цьому можуть не наводитися статті (рядки) форм фінансової звітності, за якими у групи підприємств відсутні показники (крім випадків, якщо такі показники були в по­передньому звітному році).

При складанні звітності підлягають виключенню:

а) балансова вартість фінансових інвестицій материнського підприємства в кожне дочірнє підприємство і частка материнського підприємства в кожному дочірньому підприємстві;

б) сума внутрішньогрупових операцій та внутрішньогрупового сальдо. Згідно із п. 3 П(с)БО 20 використовувані терміни мають на­ступне значення:

внутрігрупові операції — це операції між материнським і дочірнім підприємствами чи між дочірніми підприємствами однієї групи;

внутрігрупове сальдо це сальдо дебіторської заборгованості і зобов'язань на дату балансу, що утворилося унаслідок внутрігрупових операцій.

в) сума нереалізованих прибутків та збитків від внутрішньогрупових операцій (крім збитків, які не можуть бути відшкодовані).

Материнське підприємство для складання консолідованої фінансової звітності визначає частку меншості в капіталі та фінансових ре­зультатах дочірніх підприємств. Частка меншості визначається як добуток відсотку голосів, які не належать материнському підприємству, відповідно до власного капіталу та чистого прибутку (збитку) дочірніх підприємств зменшеного (збільшеного) на суму не­реалізованого прибутку (збитку) від внутрішньогрупових операцій.

Частка меншості відображається в консолідованому балансі ок­ремо від зобов'язань та власного капіталу материнського підприємства у вписуваному рядку 385 "Частка меншості". У кон­солідованому звіті про фінансові результати частка меншості у при­бутку (збитку) відображається у вписуваному рядку 215 "Частка меншості" від'ємною величиною у дужках.

Якщо частка меншості у збитках дочірнього підприємства пере­вищує частку меншості в капіталі дочірнього підприємства, то на су­му такого перевищення і величину наступних збитків, яка належить до частки меншості, зменшується частка материнського підприємства у власному капіталі групи підприємств за винятком тієї частини, щодо якої меншість має зобов'язання і здатна покрити збитки. Якщо згодом у фінансовій звітності дочірнього підприємства відображено прибуток, то вся сума такого прибутку розподіляється на частку материнського підприємства до покриття збитків меншості, сума яких відшкодована раніше за рахунок мате­ринського підприємства.

Якщо дочірнім підприємством випущені привілейовані акції, за якими накопичується сума дивідендів та які перебувають у во­лодінні за межами групи, то материнське підприємство розраховує свою частку прибутку або збитку після коригування на суму дивідендів за привілейованими акціями дочірнього підприємства, незалежно від оголошення дивідендів.

Вартість гудвілу або негативного гудвілу, які виникають при консолідації фінансової звітності материнського підприємства і фінансової звітності дочірніх підприємств, визначається згідно з По­ложенням (стандартом) бухгалтерського обліку 19 "Об'єднання підприємств" і відображається в консолідованому балансі у вписува­ному рядку 075 "Гудвіл при консолідації". При цьому, при визна­ченні показника цього рядка, вартість негативного гудвілу вирахо­вується.

Різниця між балансовою та справедливою вартістю придбаних ідентифікованих активів і зобов'язань на дату придбання відобра­жається у консолідованій фінансовій звітності у складі витрат (до­ходів) протягом періоду корисного використання відповідного акти­ву або терміну погашення зобов'язання.

Курсові різниці, що виникають під час переобрахунку показ­ників фінансової звітності дочірніх підприємств, які розташовані за межами України, у валюту України, визначаються згідно з Положен­ням (стандартом) бухгалтерського обліку 21 "Вплив змін валютних курсів" і відображаються у консолідованому балансі у вписуваному рядку 375 "Накопичена курсова різниця". При цьому негативна кур­сова різниця наводиться у дужках і вираховується при визначенні підсумку розділу "Власний капітал" балансу. У консолідованому звіті про власний капітал такі різниці відображаються у додатковій графі "Накопичена курсова різниця".

Консолідований звіт про рух грошових коштів складається на основі консолідованого балансу, консолідованого звіту про фінан­сові результати та консолідованого звіту про власний капітал згідно з положеннями (стандартами) бухгалтерського обліку 4 "Звіт про рух грошових коштів" і 21 "Вплив змін валютних курсів.


Дата добавления: 2018-04-04; просмотров: 616; Мы поможем в написании вашей работы!

Поделиться с друзьями:






Мы поможем в написании ваших работ!