Спеціальні правові режими земель історико-культурного призначення.
Окремі види земель історико-культурного призначення мають спеціальний правовий режим, що випливає зі специфіки, встановленої законодавством України. Особливі правові приписи законодавство України містить щодо правового режиму земель, на яких розташовані пам’ятки культури, історико-культурні заповідники, музеї-заповідники, охоронювані археологічні території, історичні ареали населених пунктів та їх охоронні зони.
Спеціальний правовий режим земель, на яких розташовані пам’ятки культури. Правовий режим пам’яток установлений законодавством України для всіх нерухомих об'єктів культурної спадщини, що не є заповідниками, історичними ареалами населених пунктів, особливо охоронюваними археологічними територіями чи їх охоронними зонами. На об'єкт культурної спадщини поширюється правовий режим пам’ятки з моменту його реєстрації у Державному реєстрі нерухомих пам’яток України згідно зі ст. 13 Закону "Про охорону культурної спадщини". При реєстрації пам’ятки, щодо неї встановлюється правовий режим пам’ятки національного чи місцевого значення. Занесення пам’яток до Державного реєстру нерухомих пам’яток України здійснюється Кабінетом Міністрів України щодо пам’яток національного значення і Міністерством культури і туризму України – щодо пам’яток місцевого значення. Після реєстрації власникам пам’яток видаються свідоцтва згідно з Порядком видачі свідоцтва про реєстрацію об’єкта культурної спадщини як пам’ятки, затвердженим Міністерства культури і туризму України № 900 від 5 грудня 2005 року.
|
|
|
Спеціальний правовий режим земель історико-культурних заповідників. Правовий режим історико-культурних заповідників установлений ст. 33 Закону "Про охорону культурної спадщини". Ансамблі і комплекси пам’яток, що мають виняткову антропологічну, археологічну, естетичну, етнографічну, історичну, наукову чи художню цінність, можуть бути оголошені Кабінетом Міністрів України державними історико-культурними заповідниками чи музеями-заповідниками. Законодавство встановлює такі види історико-культурних заповідників: власне історико-культурні, історико-архітектурні, архітектурно-історичні, історико-меморіальні, історико-археологічні, історико-етноґрафічні. Спеціальний правовий режим земель історико-культурних заповідників встановлюється положеннями про кожен із таких заповідників. Положення затверджується, як правило, обласними державними адміністраціями за погодженням з Міністерством культури і туризму та Міністерством регіонального розвитку та будівництва України. Крім того, для земель історико-культурних заповідників затверджуються генеральні плани розвитку.
|
|
|
Спеціальний правовий режим земель, на яких розташовані музеї-заповідники і музеї. Правовий режим музеїв розглянутий у главі "Правовий режим земель рекреаційного призначення" цього підручника. Тут ми лишень зачепимо специфіку правового режиму земель музеїв-заповідників. Відповідно до ст. 6 Закону "Про музеї і музейну справу" від 29 червня 1995 року, на основі ансамблів, комплексів пам’яток і окремих пам’яток природи, історії, культури і територій, що становлять особливу історичну, наукову і культурну цінність, можуть створюватися музеї-заповідники, музеї просто неба, меморіальні музеї-садиби. Музеї, що містять об'єкти культурної спадщини, розташовуються на землях історико-культурного призначення. Унікальні пам’ятки Музейного фонду України підлягають занесенню до Державного реєстру національного культурного надбання. Музеї-заповідники утворюються в такому ж порядку, що й історико-культурні заповідники, з урахуванням тієї особливості, що на них поширюється ще й музейне законодавство.
Спеціальний правовий режим охоронюваних археологічних територій. Правовий режим охоронюваних археологічних територій установлений ст. 31 Закону "Про охорону культурної спадщини". Топоґрафічно визначені території чи водні об'єкти, у яких наявні об'єкти культурної спадщини чи можлива їх наявність, можуть оголошуватися рішенням Міністерства культури і туризму України охоронюваними археологічними територіями на обмежений чи необмежений термін за поданням Державної служби з питань національної культурної спадщини. Правовий режим кожної охоронюваної археологічної території визначається Державною службою з питань національної культурної спадщини. На охоронюваних археологічних територіях забороняється провадження містобудівних, архітектурних і ландшафтних перетворень, будівельних, меліоративних, грабарських робіт без дозволу територіального органу охорони культурної спадщини.
|
|
|
Спеціальний правовий режим історичних ареалів населених пунктів. Встановлений ч. 2 ст. 32 Закону "Про охорону культурної спадщини". Для захисту традиційного характеру середовища населених пунктів, вони заносяться до Списку історичних населених місць України. Межі і режими використання історичних ареалів населених пунктів, обмеження господарської діяльності на їх території визначаються у встановленому Кабінетом Міністрів України порядку. Історичний ареал охоплює історично сформовану частину населеного пункту, що зберегла стародавній вигляд, планування і характер забудови. Він є спеціально виділеною у населеному пункті територією історико-культурного значення з затвердженими межами, яка повинна фіксуватися у всіх містобудівних і землевпорядних документах.
Дата добавления: 2016-01-03; просмотров: 15; Мы поможем в написании вашей работы! |
Мы поможем в написании ваших работ!