Визначення та застосування спеціального виду юридичної відповідальності за порушення земельного законодавства.
Окремі автори виділяють ще один вид юридичної відповідальності за порушення зем з-ва — земельно-правову. Втім, у літературі відсутня єдність щодо визначення найменування цього виду відпов. Так, Б.В. Єрофєєв називає його спеціальним видом відпов, а І.Ф. Пан-кратов — земельно-правовим.
Визначення та застосування спеціальної земельно-правової відповід за земельні правопоруш обґрунтовується наступним: земля як об'єкт природи має певну специфіку, відмінну від інших об'єктів матеріального світу, тому застосування загальної цив-прь відпов є недостатнім для забезпечення належного пр. режиму її використання та охорони; основною метою зак закріплення та практичного застосування спец зем-пр заходів є відновлення попереднього стану у зем відносинах; спец міри відповід проявляються не стільки у настанні несприятливих матеріальних наслідків, скільки у відшкодуванні витрат, завданих незаконним використанням зем ділянки.
Як приклад існування спец зем-пр відповід наводиться застосування заходів відпов за самовільне зайняття землі. Проте за самовільне зайняття земельної ділянки передбачена кримін відповід у ст. 197-1 КК та адмін. відповід відповідно до ст. 53-1 КУпАП. Проте, поряд із застосуванням крим або адмін відповід, пропонуються зем-пр міри відповід.
На думку вчених, зем-пр заходи впливу на правопорушників за своєю правовою природою, цілями та умовами застосування, порядком притягнення до відпов відрізняються від адмін відповід наступними ознаками: 1) об'єктом земельного право поруш є суб'єктивні пр і законні інтереси власників землі та землекористувачів, а об'єктом адмін правопорушення є встановлений порядок використання й охорони земель; 2) застосування заходів адмін. відповідальності за самовільне заняття земельної ділянки саме по собі не вирішує питання про повернення ділянки землі законному власнику чи користувачу, а покладення цього заходу впливу не звільняє правопорушника від застосування до нього земельно-правових заходів відповідальності; 3) земельно-правова відповід передбачає систему дій, спрямованих на приведення земельної ділянки у придатний стан для використання за призначенням (знесення будинків, будівель і споруджень, відновлення межових знаків тощо), що здійснюються самими винними особами чи за їхній рахунок, а адміністративна відповідальність передбачає стягнення штрафу або іншої заходу впливу, які безпосередньо не впливають на стан земельної ділянки; 4) земельно-правова відповід може застосовуватися виключно у судовому порядку в межах строків позовної давності, якщо особа добровільно не поверне самовільно зайняту ділянку і не вживе заходів щодо реалізації вимог ст. 212 ЗК, а адміністративна відповідальність може застосовуватися уповноваженими органами по земельних ресурсах в межах строків, встановлених ст. 38 КпАП.
|
|
|
|
|
|
Земля, будучи частиною природи, нерозривно пов'язана з іншими природними об'єктами. Тому застосування заходів земельно-правового впливу на правопорушників доповнює існуючі види юридичної відповід, що спрямовані на раціональне використання та ефективну охорону природних об'єктів та їх ресурсів.
У структурі земельного фонду особливе місце посідають землі с-г призначення, які тісно пов'язані зі сферою с-го в-ва і на сьогоднішній день є основною категорією земель, що забезпечує проведення у нашій державі земельної реформи. До цих земель належать усі землі, основним цільовим призначенням яких є їх використання в сільському господарстві. Згідно з ч. 1ст. 22 ЗК землями с-го призначення визнаються землі, надані для виробництва с-г продукції, здійснення с-г науково-дослідної та навчальної діяльності, розміщення відповідної виробничої інфраструктури або призначені для цих цілей. Виходячи з цього поняття, можна визначити 2 основні правові ознаки зазначених земель — надання для потреб сільського господарства і призначення для використання у сфері с-го в-ва.
|
|
|
Земля у с-г в=ві є незамінним чинником в силу кількох особливостей, серед яких найчастіше виділяють її обмеженість (незмінність кількості), непереміщуваність, не відтворюваність, незнищуваність, практичну невичерпність продуктивної сили. Поняття "земля" і "земельна ділянка" не збігаються. У власності й користуванні с-г підприємств та громадян можуть знаходитися лише індивідуально визначені, виділені в натурі (на місцевості) земельні ділянки, що мають чіткі межі.
Землям с-г призначення не випадково відводиться перше місце серед закріплених у законодавстві 9 категорій земель нашої країни. На відміну від інших категорій земель, які використовуються головним чином як просторово-операційний базис, ці землі є основним засобом виробництва продуктів харчування, кормів для тварин і сировини для різних галузей промисловості. Це є головною особливістю зазначеної категорії земель, для якої встановлено особливий правовий режим, що характеризується таким її використанням, за якого забезпечується підвищення родючості ґрунтів, охорона цих земель, недопущення їх вилучення із сільськогосподарського обігу.
|
|
|
Однією з основних характеристик земель с-г призначення є їх ґрунтова характеристика. Земля, як поверхневий шар, функціонує за законами природного розвитку. Вона взаємодіє з іншими природними ресурсами. Значну частину земної поверхні займають ґрунти. Ґрунт — це природне утворення, що складається з генетично пов'язаних горизонтів, які формуються внаслідок перетворення поверхневих шарів і атмосфери під впливом води, повітря і живих організмів; має родючість. У цьому значенні земля і ґрунт — поняття ідентичні. Різниця між ними полягає в тому, що земля є більш загальним поняттям, а ґрунт пов'язаний з конкретним уявленням про якість землі та можливість її використання в с-г. Головне, щоб при одержанні максимальної кількості с-г продукції використання землі як унікального природного об'єкта було раціональним.
Однак не всі автори згідні з такою позицією. Деякі з них вважають, що між термінами "земля" і "ґрунт" існують істотні відмінності. Уявлення про фунти як про специфічні природні й господарські об'єкти не дістало відображення в законодавстві. В юридичній науці ґрунт визначається як самостійний об'єкт екологічних правовідносин, якому притаманна властивість родючості і який є основним і незамінним засобом виробництва сільськогосподарської продукції.
Правове поняття земель с-г призначення включає характеристику їх юридичної структури (складу). Традиційно прийнято вважати, що у сільському г-ві земля функціонує в 2 якостях: як територіальна умова і як основний засіб виробництва. Тому землі с-г призначення за юридично закріпленими способами їх використання поділяються на 2 основні види: 1) с-г угіддя (рілля, багаторічні насадження, сіножаті, пасовища та перелоги), які відповідно до природних властивостей, розташування і господарських потреб використовуються для посівів сільськогосподарських культур і служать засобом виробництва в рослинництві; 2) не с-г угіддя (господарські шляхи і прогони, полезахисні лісові смуги та інші захисні насадження, крім віднесених до земель лісового фонду, землі під господарськими будівлями і дворами, землі тимчасової консервації тощо), які є лише територіальним базисом і необхідні для організації с-г в-ва та пов'язаних з ним видів діяльності.
Дата добавления: 2016-01-03; просмотров: 14; Мы поможем в написании вашей работы! |
Мы поможем в написании ваших работ!