Адвокатура у Сполучених Штатах Америки



У англійській мові для позначення поняття “адвокат” існує аж чотири терміни: lawyer (в значенні “радник з питань права”), attorney (atlaw) (може перекладатися по-різному, залежно від контексту,в тому числі і як міністр юстиції США - AttorneyGeneral), barrister (адвокат, що виступає в судді); solicitor (повірений) та advocate (захисник, прибічник). При цьому, якщо в англійському праві ці терміни найчастіше мають різні значення(зокрема, проводиться чітка відмінність між поняттями “barrister” та “solicitor”), то в американському такої відмінності нема. Адвокатом може бути будь-який юрист, який здав спеціальний екзамен-bar examination, призначений визначити чи достатнім рівнем кваліфікації володіє кандидат для того,щоб займатися практикою у певній юрисдикції, тобто на рівні певного штату або федеральному. Після успішної здачі такого іспиту адвокати можуть виступати в суді, хоча в деяких штатах вимагається отримання окремого сертифікату-дозволу, якщо особа бажає бути допущеною до засідань апеляційного суду. Для роботи у федеральному суді не потрібно здавати окремий екзамен, але найчастіше від кандидата вимагається попередня практика в суді штату.

Регулювання діяльності адвокатів знаходимо в прецедентному праві, звичаях і нормах професійної етики.

Участь адвоката у справі є обов’язковою в будь-якій кримінальній справі, незалежно від її обставин та дій чи поведінки обвинуваченого.

Що ж до цивільного процесу США, то в ньому адвокати виступають представниками сторін, які діють на основі договору доручення, складеного довірителем наведення справи у суді. Тут, як і в кримінальному процесі, не забезпеченим та малозабезпеченим громадянам США може бути надано безкоштовна правова допомога. Це регламентується ст. 2996 Титулу 42 Зводу законів США, відповідно до Конгресу США в 1974 р. Було засновано Корпорацію з надання юридичної допомоги.

У більшості штатів діють асоціації адвокатів штату, членство в яких найчастіше є загальнообов’язковим. Іноді такі асоціації діють на добровільній основі. Найбільшою та найвпливовішою серед них є Американська асоціація юристів.

У США адвокати об’єднується за різними критеріями у велику кількість адвокатських спілок і організацій (наприклад, об’єднання за географічною ознакою, спеціалізацією, політичними поглядами, расовою чи етнічною належністю; існують такі дещо екзотичні об’єднання, як спілка адвокатів-жінок чи сліпих адвокатів).

Адвокатура у Франції

До 1971 р. У Франції розрізняли юридичні професії адвоката, повіреного при трибуналі великого процесу й повіреного при торговельному трибуналі. Злиття цих фахів відбулось на основі прийнятого 31 грудня 1971р. Закону №71-1130, яким було реформовано деякі судові й юридичні професії. 27 листопада 1991 р. було прийнято Декрет № 91-1197,який переорганізував професію адвоката таким чином,що у 1992 р. адвокат і юридичний радник фактично об’єднались в єдину професію адвоката.

Особа, яка має вищу юридичну освіту і бажає стати практикуючим адвокатом, має скласти вступні іспити до школи адвокатів, діяльність яких регулюється законами, постановами уряду і рішеннями Національної ради адвокатури. Навчання в таких школах продовжується у середньому 18 місяців. Протягом 6 місяців студент має практикуватися в якійсь юридичній установі, а також відвідувати судові слухання. Після закінчення школи студенти складаюсь іспити і отримують відповідне свідоцтво. Згідно із французьким законодавством, обов’язково є підвищення кваліфікації адвокатів.

Щодо організаційної структури французької адвокатури, то її представляють таки три організації: Національна рада адвокатури, Палата адвокатів Парижа та Конференція барон’є (голів палат). Французький адвокат може працювати або індивідуально, або співпрацюючи з іншим адвокатом або адвокатами на основі укладеного між ними договором про співпрацю. Уклавши трудовий договір, адвокат може найнятись до адвокатської контори іншого адвоката, але при цьому він не матиме права на власну клієнтуру, а виконуючи свою професійну діяльність має завжди зазначати ім’я свого працедавця. Найбільш поширеною формою організації діяльності французьких адвокатів залишаються різноманітні об’єднання адвокатів, серед яких найбільш поширеними є асоціації і цивільно-правові товариства.

У кримінальному процесі адвокат-захисник присутній, починаючи з його першої стадії - попереднього розслідування. Отже, вже на першому допиті обвинувачений може користуватися порадами свого захисника. При цьому, якщо друга сторона представлена цивільним позивачем (потерпілим), то він також має право на адвоката. Обидва представники мають рівні права на ознайомлення з усіма матеріалами справи. Обвинувачений та його захисник мають право на вільне й безперешкодне спілкування один з одним. Суд повинен повідомляти захисника про будь-які дії, вжиті щодо його підопічного. Обвинувачений має право на захист як під час судового розгляду справи, так і безпосередньо до нього. Адвокат має право переконати у затвердженні списку присяжних та ініціювати відводи (таке право має й представник потерпілої сторони). Обидва адвокати беруть безпосередню участь у дослідженні доказів, мають право опитувати обвинуваченого й свідків, клопотати на користь інтересів своїх підзахисних. При цьому з метою додержання принципу рівності сторін адвокат може заперечувати проти допиту свідка, чиє прізвище йому не було відоме заздалегідь, чи використання доказу, про який йому не було відомо.

Що ж до цивільного процесу Франції, то тут представництво інтересів сторін покладено не повіреного, а адвокати лише надають юридичні поради та захищають інтереси своїх довірителів у суді. Між повіреним та його клієнтом, а також між адвокатом та клієнтом укладається договір доручення.

Праця адвоката оплачується відповідно до домовленості, яка існує між ним та його клієнтом. Якщо такої домовленості немає, то тарифи встановлюються відповідно до складності справи та часу, затраченого на неї адвокатом. На відміну від США, де можливим є варіант, коли адвокат отримує гонорар лише у випадку виграшу ним справи, у Франції домовленість про виплату гонорару залежно від рішення суду у справі, є нікчемною. Проте не заборонено заохочувати адвоката збільшенням розміру гонорару у випадку виграшу справи.

У Франції діє своєрідний орган Голови колегії адвокатів Парижа, заснованим в 1957р.- так звана КАРПА. Це, популярно кажучи,- каса, через яку робляться різноманітні фінансові розрахунки, зокрема, між клієнтами та їх адвокатами, зберігається майно, тимчасово передана адвокатом сторонами, що за нього сперечаються тощо. КАРПА гарантує безпеку всіх фінансових операцій, які здійснюються через неї. Взагалі, кожна адвокатська колегія повинна мати таку свою “касу”.

У Франції функціонують дисциплінарні комісії, які розглядають скарги на дії адвокатів. Вони створені при всіх адвокатських палатах.

Теми рефератних повідомлень:

1. Адвокатура США, як представник англо – саксонської правової системи;

2. Адвокатура Франції, як представник романо – германської правової системи.

3. Опрацювання нормативно – правових джерел Європейського суду з прав людини.

Виконання індивідуально-аналітичних завдань:

Скласти порівняльну таблицю « Відмінності вимог для отримання права займатись адвокатською діяльністю в США, Франції, Україні.

Питання до самоконтролю:

1. Нормативно правове регулювання діяльності адвокатів США та Франції.

2. Порядок оплати праці адвокатів США та Франції.

3. Організаційні органи форми діяльності США та Франції.

4. Види адвокатських об’єднань Франції.

Методичні вказівки для самостійної підготовки студентів до проведення практичного заняття (з теми №5) «Діяльність адвоката у кримінальному процесі».

Практичне заняття – 2 год.

Мета: закріплення теоретичного матеріалу теми №5, стосовно діяльності адвоката у кримінальному процесі, а саме:

- особливості правового статусу захисника у кримінальному провадженні;

- надбання навичок по складанню проектів основних документів адвокатського досьє;

- з’ясування форм взаємодії адвокатів з посадовими особами органів досудового слідства, органів прокуратури, професійними суддями.

 

Ключові слова: « клопотання», «заява», «зауваження»,«захисник», «кримінальне правопорушення», «злочин», «стадії кримінального провадження», «підстави для заміни адвоката-захисника».


Дата добавления: 2015-12-16; просмотров: 20; Мы поможем в написании вашей работы!

Поделиться с друзьями:






Мы поможем в написании ваших работ!