Картоплепромисловий комплекс. Особливості розміщення і формування.



Картоплярство належить до високорентабельних галузей рослинництва. Площа посівів картоплі перевищує 1,6 млн.га. Валовий збір цієї культури склав 19838 тис. т, а урожайність сягала 122 центнери. В Україні виділяються три зони вирощування картоплі. До основної зони належать Волинська, Житомирська,Івано-Франківська, Київська,Львівська,Рівненська, Сумська,Тернопільська,Хмельницька і Чернігівська області. Україна концентрує більше 6% світового (15% європейського) врожаю картоплі, займаючи четверте місце у світі. Сприятливі природнокліматичні умови України дозволяють вирощувати картоплю практично на всій території України. Однак найбільш сприйтливі умови і найвища урожайність картопляних ланів на чорноземних ґрунтах лісостепової зони. Найвищої врожайності вдається досягти на низинних ділянках Полісся на півночі та заході країни.

Плодоовочево-консервний комплекс. Особливості розміщення і формування. Під посівами овочевих культур було зайнято 538 тис. га. Площа, з якої фактично зібраний урожай овочів, становив 519 тис.га. Господарства отримали 5821 тис.т овочів, пересічна урожайність з 1 га зібраної площі склала 112 центнерів. Вирощування овочів у відкритому грунті поширене повсюдно, однак, найбільше товарних посівів зосереджено у господарствах степової зони (особливо довкола великих міст) та Лісостепу. Значні площі під овочі відведені у господарствах Донецької, Херсонської, Харківської, Одеської, Дніпропетровської областей. Індустріальне виробництво овочів у закритому грунті розвинуте у містах і приміських зонах Київської, Донецької, Харківської, Луганської, Одеської та Запорізької областей та в Криму. В склад плодоовочеконцервного комплексу України входить вирощування овочів, фруктів і ягод, підприємства концервної і плодоовочеконцервної промисловості, а також обслуговуючі і допоміжні підприємства.

Овочеводство розповсюджене по всій території України, але рівень його концентрації і спеціалізації в різних регіонах різний. На Полісся, наприклад, вирощують здебільшого огірки, морква, столовий буряк і капусту, в Лісостепі — огірки, помідори, цибуля, в Степі — помідори, перець, баклажани. Самая більша концентрація посівов овочевих культур в тих господарствах, що входять в склад сировинний зони концервного заводу, а також розміщені навколо більших міст.
Важлива роль в постачанні населення міст свіжими овочями в міжсезонний період належить парниково-тепличним господарствам. Найбільші площі закритого ґрунту відводяться під овочі в Криму, навколо Києва, Харкова, Донецька, Одеси, Львова.

Вирішальним фактором розвитку і розміщення плодово-овочевої консервної промисловості є сировинний. Це пояснюється передусім тим, що овочі та фрукти зберігаються недовго, містять у собі багато води і є малотранспортабельними.
Інший фактор розміщення плодово-овочевої консервної промисловості є споживчий. Останнім часом до числа найважливіших факторів розміщення харчової промисловості входить екологічний фактор. Загальне забруднення довкілля, яке посилюється, змушує виробника приділяти підвищену увагу як якості сировини, так і санітарно-екологічним умовам виробництва харчових продуктів.

Виноградарсько-виноробний комплекс. Особливості розміщення і формування.

До складу виноградарсько-виноробного комплексу України входить виноградарство, промислова переробка винограду, а також виробництва, що обслуговують ці галузі. Кінцевою продукцією комплексу є свіжий виноград, виноградні вина, виноградний сік, коньяки, які виготовляють з технічних сортів винограду. З відходів переробки одержують різні кислоти, дубильні речовини, спирт. Основні їхні масиви розміщені в Степовій зоні. Найбільшою концентрацією виноградників характеризується зона передгорних і гірських районів Криму, де створені великі спеціалізовані господарства. Основними виноробними областями є Кримська, Одеська, Херсонська, Миколаївська і Закарпатська. Негативну роль в розвитку виноградарства АРК відіграє недосконалість українського аграрного законодавства, нездатність зберегти унікальні виноградарські райони та забезпечити раціональне розміщення виноградників, стійку підтримку галузі державою. У загальному обсязі виноградного вина, яке виробляється в Україні, частка високоякісних марочних вин не перевищує 20 %. Це пов’язано із нестатком високоякісної сировини, застарілим парком дубової тари та технологічного обладнання, але головну причину дослідники вбачають у низькому рівні заробітних плат населення, що стримує його купівельну спроможність та споживання вин цієї категорії.


Дата добавления: 2015-12-19; просмотров: 18; Мы поможем в написании вашей работы!

Поделиться с друзьями:






Мы поможем в написании ваших работ!