Паливно – енергетичний баланс – це.
система показників, яка відображає кількісну рівність між прибутком і витратою енергії та характеризує структуру виробництва і використання енергії в економі-ці, співвідношення між потребою в паливі у межах відповідної територіальної чи виробничої одиниці (країни, району, галузі, підприємства тощо) за певний період..
53. споживача.
54. це місто, де зосереджено кілька промислових підприємств, що спеціалізуються на певному виробництві. Населення їх зайняте переважно у промисловості.
55. спеціалізація виробництва, тобто концентрація певного виду діяльності, чисельності зайнятих, основного капіталу тощо на певній території, і переважаючого випуску однорідної продукції (продукції машинобудування, легкої промисловості та ін.); розвиток виробничої і соціальної інфраструктури, тобто формування територіально-виробничих комплексів, сфери торгівлі, фінансових послуг, сфери освіти, культури та ін.
56.
57. Економічна оцінка природних умов і природних ресурсів - це їх вартісний вираз. Вона виникла з потреб господарства, якому необхідні не лише знання про кількості та якості природних ресурсів, їхні особливості, а й вираження їх у вартісних показниках, які можна використовувати в проектуванні та управлінні господарством. Труднощі економічної оцінки пов'язані з тим, що природні ресурси, як і природні умови, - це «дар природи» (поки в них не вкладено' працю).Визначилися дві групи економічних оцінок природних чинників: перша (відносно оцінки ресурсів) характеризує економічні результати використання природних ресурсів, друга (відносно оцінки середовища) відображає економічні наслідки впливу на навколишнє природне середовище. Найчастіше останніми виступають показники економічних втрат від забруднення, порушення природного середовища.Рекреаційні ресурси є матеріальною передумовою формування рекреаційної галузі народного господарства, її ресурсною базою. Вони потребують бережного і економного використання, охорони і примноження. Все це пов'язано з необхідністю їх кількісної та якісної оцінки, визначення придатності та альтернативності використання в тій чи іншій галузі народного господарства. Історико-культурні рекреаційні ресурси - це пам'ятки культури, створені людиною, які мають суспільно-виховне значення, пізнавальний інтерес і можуть використовуватись для задоволення духовних потреб населення.
|
|
|
Соціально-економічні рекреаційні ресурси включають матеріально-технічну базу рекреаційних об'єктів, частину матеріального виробництва, яка безпосередньо забезпечує потреби рекреації, використовувані рекреацією об'єкти інфраструктури, а також трудові ресурси, зайняті в рекреаційному господарстві.
|
|
|
58. Сумарний коефіцієнт народжуваності за 2010 р.- 1,06-1,23
59. пожвавлення
60. Торгівля, громадське харчування, готельне гос-во, комунально-побутове гос-во, туризм, освіта, кул-ра, охорона здоров’я, пенсійне забезпечення, стипендії, соц страхування, грошова допомога безробітним, багатодітним сім’ям, сиротам.
61. З Прикарпаття йдуть газопроводи на Чехію, Словаччину і Польщу. Через крайню східну частину України проходять траси газопроводів Північний Кавказ — Москва, північно-кавказький газ споживають також у Донбасі
62. Ця модель є класичним прикладом організованого внутрішнього ринку праці. В основі системи трудових відносин лежить принцип “довічного наймання”, при якому гарантується зайнятість працівника до 55-60 років. Гнучкість ринку праці передбачає:· оперативне реагування на зміни кон’юнктури ринку праці;· територіальну та професійну мобільність працівників;· різноманітність методів і форм зайнятості;· різноманітність форм професійно-кваліфікаційної перепідготовки;· гнучкість диференціації заробітної плати, регулювання витрат на робочу силу;· гнучкість режимів роботи та розподілу робочого часу;· різноманітність методів і форм соціальної допомоги.
|
|
|
63.
64. Економічний район -територіально цілісна частина народного господарства країни, яка має такі ознаки:
спеціалізація як основна народногосподарська функція (спеціалізація району на певних виробництвах і послугах відповідає його географічному розташуванню, природним, економічним і соціальним умовам та спирається на раціональний поділ праці з іншими районами)
комплексність — у широкому розумінні — як взаємопов'язаність найважливіших складників економічної й територіальної структур району
керованість, себто наявність певних галузевих і територіальних структур, які є матеріальною основою взаємопов'язаності складових частин, що дозволяє трактувати район як цілісну систему та організаційний осередок територіального управління народним господарством.
65. 4: електроенергетика, сільське господарство, будівельна, транспортна
66. Галузі спеціалізації визначають місце району в територіальному поділі праці, беруть участь у міжрайонному обміні продукцією або послугами.
67. Галузь хімічної промисловості, що виробляє кислоти, соду, мінеральні добрива, нафтопродукти, папір, хімічні волокна – це: основна (неорганічна) хімія.
|
|
|
68. До складу якого з перелічених народногосподарських комплексів входить целюлозно-паперова промисловість: лісопромисловий комплекс-лісохімія.
69. Матеріаломісткі виробництва орієнтуються на фактори: сировинні.
72. Регіональний економічний аналіз контактними методами здійснюється на основі діагностики: експертної оцінки.
73. Скільки міст України мають метрополітен: 4 (Київ, Харків, Дніпропетровськ, Кривий Ріг)
74. Яка питома вага сільського населення в Україні, %: 32,8%.
75. Який процент території України перебуває у природному стані: Тільки 8% території країни перебуває в природному стані. Це болота, озера, гірські масиви, покриті і непокриті лісом.
76. Які виробничі напрямки вівчарства у степовій зоні: В степовій зоні переважає м’ясний і м’ясо-молочний напрям.
77. Які галузі визначають виробничий профіль району? Основу господарства району становлять галузі спеціалізації, які визначають його виробничий профіль.
Дата добавления: 2015-12-19; просмотров: 21; Мы поможем в написании вашей работы! |
Мы поможем в написании ваших работ!