Методичні рекомендації.
Перш ніж давати характеристику конкретного процесуального документа, курсант повинен чітко усвідомлювати порядок подання заяв позивних заяв, скарг, апеляцій до суду та порядок їх прийняття.
Згідно із статтею 55 Конституції України, права і свобода людини і громадянина захищаються судом. Кожному гарантується право на оскарження в суді рішень, дій чи бездіяльності органів державної влади, органів місцевого самоврядування, посадових і службових осіб.
Згідно статті 124 Конституції України правосуддя в Україні здійсняються виключно судами: Конституційним Судом України та судами загальної юрисдикції (місцеві суди, апеляційні суди, вищі спеціалізовані суди, Верховний Суд України).
Система судів загальної юрисдикції в Україні будуються за принципами територіальної і спеціалізації.
Найвищим судовим органом у системі судів загальної юрисдикції в Верховний Суд України.
Вищими судовими органами спеціалізованих судів є відповідні вищі суди.
Правосуддя в Україні здійсняються у порядку цивільного, кримінального господарського адміністративного процесу.
Суди розглядують справи щодо спорів, що виникають з цивільних, трудових та інших відносин, за умови, що однією із сторін у спорі є громадянин.
На господарський суд покладено вирішення всіх господарських спорів або якщо одна із сторін в юридичні особи.
Курсант повинен пам’ятати про підсудність цивільних справ. Так за загальним правилом згідно ст. 125 Цевільно - процесуального кодексу України (далі ЦПК) позови подаються в суд за місцем знаходження відповідача. Позови до підприємств, установ, організацій, подаються за місцем знаходження їх органу управління. Правило загальної підсудності поширюється на всі справи позовного проводження, за винятком тих, для яких ЦПК встановлюється інший вид підсудності.
|
|
|
Для окремої категорії справ статтею 126 ЦПК України встановлена підсудність за вибором позивача – альтернативна підсудність.
Альтернативна підсудність встановлена для певної категорії справ, які мають особливо важливе значення для громадян. Зокрема, позови про стягнення коштів на утримання і про встановлення коштів на утримання і про встановлення батьківства, позови працівників, що випливають з трудових правовідносин, позови, що випливають авторського права на відкриття, винахід, корисну модель, промисловий зразок можуть подаватися також за місцем проживання позивача.
Позиви про відшкодування шкоди, заподіяної каліцтвом або іншим ушкодженням здоров’я, у зв’язку із втратою годувальника, а також про громадян або юридичних осіб, можуть пред’являється за місцем проживання позивача, відповідача або за місцем заподіяння шкоди відповідача або за місцем заподіяння шкоди.
|
|
|
Позови осіб, з яких стягується періодичні платежі, про зміну їх розміру і строків, в тому числі і платників елементів до стягувачів про їй зниження, подаються за запальною підсудністю.
Позови про поновлення пенсійних, трудових, житлових прав, повернення майна або його вартості, пов’язані із відшкодуванням шкоди, заподіяної громадянинові незаконним засудженням, незаконним притягненням до кримінальної відповідальності, незаконним застосуванням взяття під варту як запобіжного заходу, незаконним накладанням адміністративного стягнення у вигляді арешту чи виправних робіт, можуть пред’являтися за місцем проживанням позивача або за місцем знаходження відповідача.
Позови громадян, що пов’язані із захистом їх прав як споживачів товарів (робіт, послуг), можуть бути подані (за їх вибором) за місцем свого проживання або за місцем знаходження відповідача, за місцем заподіяння шкоди або за місцем виконання договору.
Позови до відповідача, місце постійного проживання якого невідоме, проживання його невідоме, пред’являються за місцем знаходження його майна, або місцем його тимчасового перебування чи проживання, або за останнім відомим місцем постійного проживання чи постійного зайняття відповідача.
|
|
|
Альтернативна підсудність передбачена також ст. 127 ЦПК України, за якою позови, що випливають з договорів, де зазначено місце виконання, або виконати які через їх особливості можна тільки в певному місці, можуть бути подані за місцем виконання.
Згідно із ст. 129 ЦПК сторони мають право встановити договірну територіальну підсудність, крім позовів, передбачених ст. 130 ЦПК.
Статтею 130 ЦПК передбачена виключна підсудність, яка полягає в тому, що подання позовів у де яких справах можливо тільки у точно визначеному законом місці. А саме, позови про право на будівлю, про виключення майна з опису, належить подавати за місцем знаходження цього майна або його основної частини; позови про порядок користування земельними ділянками розглядаються за місцем знаходження земельної ділянки; позови кредиторів спадкодавця, подані до прийняття спадщини спадкоємцями, підсудні судові за місцем знаходження спадкового майна або основної його частини; позови до перевізників, що випливають з договору перевезення вантажів, пасажирів або багажу, подаються за місцем знаходження управління транспортної організації, до якого у всиновленому порядку була подана претензія.
|
|
|
Крім того, законодавством, зокрема ст. 131 ЦПК України встановлена підсудність пов’язаних між собою справ, яка полягає в тому що незалежно від територіальної підсудності позов підлягає розгляду тим судом, який розглядає іншу, пов’язану з ним справу. Це створює кращі умови для дослідження всіх матеріалів у справі з метою виявлення справжніх обставин, прав і обов’язків сторін, а також сприяє економії процесуальних засобів і часу. Так, позов до кількох відповідачів, які проживають або знаходяться в різних місцях, подаються за місцем проживання або з находження одного з відповідачів за вибором позивача. Зустрічний позов незалежно від його підсудності і подається в суді за місцем за місцем розгляду первісного позову. Цивільний позов, що випливає з кримінальної справи, якщо він не був заявлений або не був вирішений при провадженні кримінальної справи, якщо він не був заявлений або не був вирішений при проваджені кримінальної справи, подається в порядку цивільного судочинства за правилами підсудності, встановленими ЦПК України. Треті особи, які заявляють самостійні вимоги на предмет спору між сторонами, подають позов до того суду, в проваджені якого перебуває спірна справа сторін.
Форма та зміст позовної заяви. Позовна заява подається до суду, в письмовій формі. Статтею 137 ЦПК України визначено обов’язкові елементи, які повинна містити в собі позовна заява:
1) назву суду, до якого подається заява;
2) точну назву позивача і відповідача, їх місце проживання або знаходження, а також назву представника позивача, коли позовна заява подається представником;
3) зміст позовних вимог;
4) виклад обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги;
5) зазначення доказів, що стверджують позов;
6) зазначення ціни позову;
7) підпис позивача або його представника з зазначення часу подання заяви.
Позовна заяви про розірвання шлюбу повинна містити в собі, крім зазначеного в пунктах 1-7, також відомості про рік народження кожного з подружжя, про наявність неповнолітніх дітей, їх прізвище, ім’я та по батькові, при кому з батьків знаходиться і пропозиції що до участі подружжя в утриманні та вихованні дітей після розірвання шлюбу. В позовну заяву може бути включено також вимогу про поділ спільного майна подружжя.
До позивної заяви додаються письмові докази, а якщо позивна заява подається представником позивача – також довіреність чи інший документ, що підтверджує повноваження представника.
Позовна заява подається до суду з копіями відповідно до кількості відповідачів. Суддя, залежно від складності і характеру справи може витребувати від позивача і копії всіх доданих до позовної заяви документів відповідно до кількості відповідачів.
Порядок прийняття заяви в суді. Суддя одноособово вирішує питання про прийняття заяви у цивільній справи.
Суддя відмовляє в прийнятті заяви:
1) якщо заява не підлягає розглядові в судах;
2) якщо заінтересованою особою, яка звернулася до суду, не додержано встановленого законом для даної категорії справ порядку попереднього позасудового вирішення справи;
3) якщо є таке, що набрало законної сили, постановлене по спору між тими ж сторонами, про той же предмет і з тих же підстав рішення суду чи ухвала суду про прийняття відмови позивача від позову або затвердження мирової угоди сторін;
4) якщо в проваджені суду є справи що до спору між тими ж сторонами, про той же предмет і з тих же підстав;
5) якщо відбулося рішення товариського суду, прийняте в межах його компетенції, з приводу спору між тими ж сторонами, про той же предмет і з тих же підстав;
6) якщо між сторонами укладено договір про передачу даного спору на вирішення третейського суду;
7) якщо справа не підсудна даному судові;
8) якщо заява подана не дієздатною особою;
9) якщо заяву від імені заінтересованої особи подано особою, яка не має повноважень на ведення справи.
Суддя, відмовляючи в прийнятті заяви, постановляє про це вмотивовану ухвалу.
Відмова судді в прийнятті заяви з підстав, передбачених пунктами 2, 7, 8, 9, не перешкоджає повторному зверненню до суду з заявою стосовно тієї ж справи.
На ухвалу судді може бути подано апеляцію або внесено окреме подання (ст. 136 ЦПК України).
Залишення заяви без руху. Суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, викладених у статтях 137 і 138 ЦПК України, або не оплачено державним митом, постановлює ухвалу про залишення заяви без руху, про що повідомляє позивача і надає йому строк для виправлення недоліків. Коли позивач відповідно до вказівок судді у встановлений строк виконає всі перелічені у статтях 137 і 138 ЦПК України вимоги та сплатить державне мито, позовна заява вважається поданою в день її першого подання до суду. В іншому випадку заява вважається не поданою і повертається позивачеві, про що суд постановляє вмотивовану ухвалу.
Пред’явлення зустрічного позову. Згідно із ст.140 ЦПК України відповідач вправі не пізніше як за три дні до судового засідання пред’явити зустрічний позов. Прийняття зустрічного позову після закінчення цього строку залежить від судді, а якщо його заявлено під час розгляду справи по суті, - від суду. Суддя, прийнявши зустрічний позов, зобов’язаний повідомити про це осіб, які беруть участь в справі.
Суд або суддя повинен прийняти зустрічний позов до сумісного розгляду з первісним позовом, якщо обидва позови взаємопов’язані та сумісний їх розгляд є доцільним.
Зустрічна позовна заява повинна відповідати вимогам статей 137 і 138 ЦПК України і має бути оплачена державним митом. Всі недоліки зустрічної позовної заяви мають бути виправлені до розгляду справи, в іншому випадку зустрічний позов в даному процесі не розглядається.
Передача справ з одного суду до іншого. Передача справи судом, у проваджені якого вона перебуває, до іншого суду України можлива у випадках:
1) якщо суд визначає, що справу за змістом і характером обставин можна зручніше вирішити за місцем проведення найголовніших дій, які підлягають перевірці, або взагалі в іншому суді, а не в суді, обраному позивачем;
2) на прохання відповідача, місце проживання якого не було відоме, про передачу справи за місцем його справжнього проживання, за умови його визнання таким, що заслуговує задоволення.
Суд який вирішив питання про передачу справи до іншого суду, постановляв про це мотивовану ухвалу і повідомляє позивача. Після закінчення строку на оскарження такої ухвали, а в разі пред’явлення апеляції внесення подання після постановлення апеляційним судом ухвали про залишення апеляції, подання без задоволення – заява разом з ухвалою пересилається до належного суду України.
Справа, надіслана в установленому порядку від одного суду до іншого, повинна бути прийнята судом, до якого вона була надіслана до розгляду.
Суперечки між судами про підсудність не допускаються (ст. 135 ЦПК України).
Найчастіше у судовій практиці трапляються цивільні справи про визначення шлюбу недійсним про стягнення аліментів, про розлучення та інші. Найбільша кількість розглядається в судах позивних заяв про розірвання шлюбу, поділ майна. Розглянемо детальніше де які з них.
Дата добавления: 2015-12-17; просмотров: 14; Мы поможем в написании вашей работы! |
Мы поможем в написании ваших работ!