Потерпілого, цивільного позивача і цивільного відповідача
Право на захист законних інтересів у кримінальному процесі забезпечується також потерпілому, цивільному позивачу і цивільному відповідачу. Ефективним засобом забезпечення цього права є участь адвоката в кримінальній справі як представника цих суб’єктів кримінально-процесуальної діяльності.
Потерпілим визнається особа, якій злочином заподіяно моральну, фізичну або майнову шкоду (ч. 1 ст. 49 КПК). Цивільним позивачем визнається громадянин, підприємство, установа чи організація, які зазнали матеріальної шкоди від злочину і пред’явили при провадженні в кримінальній справі до обвинуваченого або до осіб, що несуть матеріальну відповідальність за його дії, цивільний позов, тобто вимогу про відшкодування збитків (ч. 1 ст. 50 КПК), який розглядається судом разом з кримінальною справою (ч. 1 ст. 28 КПК).
Як цивільних відповідачів може бути притягнуто батьків, опікунів, піклувальників або інших осіб, а також підприємства, установи та організації, які в силу закону несуть матеріальну відповідальність за шкоду, завдану злочинними діями обвинуваченого (ч. 1 ст. 51 КПК).
Про визнання потерпілим, цивільним позивачем, а також про притягнення як цивільного відповідача особа, яка провадить дізнання, слідчий, суддя виносять постанову, а суд - ухвалу. З цього моменту вони стають учасниками кримінального процесу, набувають процесуальні права для захисту своїх законних інтересів, в тому числі і право мати представника.
|
|
|
Представниками потерпілого, цивільного позивача і цивільного відповідача можуть бути і адвокати. Представники користуються процесуальними правами осіб, інтереси яких вони представляють (ст. 52 КПК), тобто на відміну від захисників вони не є такими ж самостійними учасниками процесу, не мають своїх особливих процесуальних прав і діють поряд з потерпілим, цивільним позивачем і цивільним відповідачем або заміняють їх, але не вправі діяти на шкоду своїм довірителям.
Потерпілий і адвокат як його представник мають право: подавати докази; заявляти клопотання; знайомитися з усіма матеріалами справи з моменту закінчення попереднього слідства; брати участь у судовому розгляді; заявляти відводи; подавати скарги на дії особи, яка провадить дізнання, слідчого, прокурора і суду, а також на вирок або ухвали суду і постанови судді (ч. 3 ст. 49 КПК).
При ознайомленні з матеріалами справи з моменту закінчення попереднього слідства потерпілий і його представник мають право робити виписки із справи і заявляти клопотання про доповнення слідства (ч. 3 ст. 218 КПК). Якщо в справі провадились додаткові слідчі дії, слідчий зобов’язаний надати їм можливість ознайомитися з усіма додатковими матеріалами, а в разі їх клопотання - з усією справою (ст. 222 КПК).
|
|
|
За розсудом судді або суду потерпілий і його представник можуть бути викликані в розпорядче засідання суду для вислуховування їх пояснень у зв’язку із заявленими ними клопотаннями (ст. 240 КПК).
Під час судового розгляду справи потерпілий та його представник мають право заявляти відводи і клопотання, висловлювати свою думку про клопотання інших учасників судового розгляду, давати пояснення з приводу досліджуваних судом обставин справи, ставити запитання свідків, експерту, спеціалісту і підсудним, брати участь в огляді місця вчинення злочину, речових доказів, документів (ст. 267 КПК).
У кримінальному процесі потерпілий особисто або через представника здійснює функцію обвинувачення, оскільки об’єктивно він заінтересований в тому, щоб вчинений проти нього злочин був розкритий, а особа, яка його вчинила, була притягнута до кримінальної відповідальності. Це особливо яскраво виявляється в справах приватного обвинувачення: про умисне легке тілесне ушкодження, умисне нанесення удару, побоїв або вчинення інших насильницьких дій, які завдали фізичного болю, наклеп без обтяжуючих обставин, образу, самоуправство, яким завдано шкоди правам та інтересам окремих громадян. Ці справи порушуються не інакше як за скаргою потерпілого і підлягають закриттю, якщо потерпілий примириться з обвинуваченим. В них потерпілий особисто або через свого представника підтримує обвинувачення, будучи основним обвинувачем. Він і його представник у цих справах мають право брати участь в судових дебатах незалежно від участі в справі інших обвинувачів - державного і громадського (ч. 1 ст. 27 ч. 4 ст. 49 ст. 267 ч. 2 ст. 318 КПК). У справах публічного обвинувачення, які порушуються незалежно від того, чи подав скаргу про вчинення злочину потерпілий, останній, а отже, і його представник, здійснює допоміжне до основного, державного, обвинувачення. У цих справах він і його представник мають право виступати в судових дебатах лише тоді, коли прокурор або громадський обвинувач не бере участі в судовому розгляді (ст. 207, ч. 207 ст. 318 КПК). Таке обмеження позбавляє потерпілого і його представника можливості висловити і обгрунтувати в суді свою правову позицію, обмежує дію принципу змагальності судового розгляду і через те воно має бути усунуто із закону.
|
|
|
Промова адвоката - представника потерпілого, з якою він виступає в судових дебатах, є обвинувальною. В ній викладаються фактичні обставини справи, аналізуються докази, даються юридична оцінка злочину, характеристика потерпілого і підсудного, аналіз причин злочину та умов, які сприяли його вчиненню, викладаються міркування з приводу покарання, причому небажано, щоб він вказував, який конкретно вид і міру покарання судові слід обрати для підсудного.
|
|
|
Цивільний позивач або адвокат як його представник має право: подавати докази; заявляти клопотання; брати участь у судовому розгляді; просити орган дізнання, слідчого, суддю і суд про вжиття заходів до забезпечення заявленого ними позову; підтримувати цивільний позов; ознайомлюватися з матеріалами справи з моменту закінчення попереднього слідства; заявляти відводи; подавати скарги на дії особи, яка провадить дізнання, слідчого, прокурора, судді і суду, а також на вирок або ухвали суду в частині, що стосується цивільного позову (ч. 2 ст. 50 КПК).
Цивільний відповідач або адвокат, як його представник, має право: заперечувати проти пред’явленого позову; давати пояснення по суті позову; подавати докази; заявляти клопотання; ознайомлюватися з матеріалами справи, що стосуються цивільного позову, з моменту закінчення попереднього слідства; брати участь у судовому розгляді; заявляти відводи; подавати скарги на дії особи, яка провадить дізнання, слідчого, прокурора, судді і суду, а також на вирок і ухвали суду в частині, що стосується цивільного позову (ч. 2 ст. 51 КПК).
В разі їх письмового або усного клопотання слідчий надає можливість ознайомлюватись з матеріалами справи після закінчення попереднього слідства цивільному позивачу і відповідачу або ж їх представникам. Вони мають право робити виписки із справи і заявляти клопотання про доповнення слідства (ст. 217 КПК). Після проведення додаткових слідчих дій слідчий зобов’язаний надати їм можливість ознайомитися з усіма додатковими матеріалами, а в разі їх клопотання - з усією справою (ст. 222 КПК).
В розпорядче засідання суду вони викликаються для вислуховування пояснень у зв’язку із заявленими ними клопотаннями (ст. 240 КПК).
В стадії судового розгляду справи цивільний позивач і відповідач та їх представники мають право: бути присутніми при розгляді справи в суді, заявляти відводи і клопотання, висловлювати свою думку щодо клопотання інших учасників судового розгляду, давати пояснення, брати участь у дослідженні доказів і в судових дебатах щодо доведеності вчинення злочину і його цивільно-правових наслідків (ст. 263 КПК).
Якщо цивільний позивач або представник його інтересів не з’явиться в судове засідання, суддя або суд не розглядає цивільного позову, проте за потерпілим зберігається право заявити позов в порядку цивільного судочинства. За клопотанням цивільного позивача (але не його представника) суддя або суд може розглянути цивільний позов у його відсутності. У випадках, коли позов підтримує прокурор або ж він заявлений підприємством, установою чи організацією, суддя або суд розглядають цивільний позов незалежно від явки цивільного позивача або його представника (ст. 291 КПК).
Цивільний позивач і адвокат як його представник є суб’єктами сторони обвинувачення, бо вони для того, щоб суд задовольнив позов, беруть участь у доказуванні факту вчинення злочину, що заподіяв матеріальної шкоди і винності обвинуваченого. Проте на відміну від прокурора вони не вправі, виступаючи в судових дебатах, торкатися характеристики особи підсудного, питань юридичної кваліфікації дій підсудного і обрання йому міри покарання, бо це впливає на прийняття рішення за позовом.
Потерпілий, цивільні позивач і відповідач та їх представники вправі протягом трьох діб після його складення ознайомитись з протоколом судового засідання і подати на нього письмові зауваження. Порядок і наслідки їх розгляду такі ж, як і зауважень захисника підсудного.
Адвокат як представник потерпілого, цивільного позивача і цивільного відповідача вправі оскаржити вирок у апеляційному порядку. Суд повинен сповістити його про внесене прокурором подання та про подані апеляції іншими учасниками судового розгляду. Він має право ознайомитися з ними в суді і подати свої заперечення (ст. 349 КПК).
Адвокат як представник має право брати участь у розгляді справи апеляційним судом і давати там пояснення (ч.3 ст. 360 КПК), підтримуючи свою апеляцію чи апеляцію свого довірителя і заперечуючи при наявності підстав проти подання прокурора і апеляцій інших учасників процесу.
Адвокат як представник потерпілого, цивільного позивача чи цивільного відповідача у необхідних випадках може бути запрошений для дачі пояснень в засіданні суду, що розглядає справу в порядку нагляду (ст. 391 КПК).
Адвокат не може бути допитаний як свідок про обставини, які стали йому відомі в зв’язку з виконанням ним обов’язків представника потерпілого, цивільного позивача і цивільного відповідача (ст. 69 КПК).
Закон передбачає ряд обставин, що виключають участь адвокат у справі як представника вказаних учасників процесу: якщо він брав участь у цій справі як слідчий або особа, що провадила дізнання, прокурор, громадський обвинувач, суддя, секретар судового засідання, експерт, спеціаліст, захисник; допитувався або підлягав допиту як свідок; є родичем будь-кого із складу суду або обвинувача; коли він у даній справі подає або раніше подавав юридичну допомогу особі, інтереси якої суперечать інтересам особи, що звернулася з проханням про ведення справи; брав участь у справі як перекладач або понятий; коли в розслідуванні або в розгляді справи брала участь службова особа, з якою адвокат перебуває в родинних стосунках. За наявності цих обставин адвокат повинен відмовитись від виконання обов’язків представника. На цих же підставах він може бути усунутий від участі в справі слідчим, прокурором або судом (ст. 63 КПК).
Потерпілий, цивільний позивач, цивільний відповідач та їх представники у кримінальній справі мають право на забезпечення їх безпеки. Рішення про застосування заходів безпеки приймається органом дізнання, слідчим, прокурором, судом, у провадженні яких знаходиться кримінальна справа, а також органом (підрозділом), що здійснює оперативно-розшукову діяльність щодо осіб, які брали участь або сприяли у виявленні, запобіганні, припиненні і розкритті злочинів (ст. 2 і 3 Закону про забезпечення безпеки осіб, які беруть участь у кримінальному судочинстві).
Отже, ефективним засобом забезпечення права на захист законних інтересів потерпілого, цивільного позивача і цивільного відповідача є участь адвоката в кримінальній справі як представника цих суб’єктів кримінально-процесуальної діяльності.
ВИСНОВОК ПО ЛЕКЦІЇ
Адвокат в кримінальному процесі виконує функцію захисника.
Захисник може брати участь у справі за угодою і за призначенням. Як правило, адвокат за угодою запрошується самим підозрюваним, обвинуваченим або іншими особами за його дорученням. У тих випадках, коли відмова від захисника не може бути прийнята, але адвокат не був запрошений, він призначається особою, яка провадить дізнання, слідчим, суддею чи судом через адвокатське об’єднання.
Повноваження захисника на участь у справі повинні бути підтверджені: а) для адвокатів, які займаються адвокатською діяльністю індивідуально - свідоцтво про право на заняття адвокатською діяльністю та угоди чи доручення на участь у справі;
б) для адвокатів, які працюють в адвокатських об’єднаннях відповідним свідоцтвом, а також ордером.
За загальним правилом, адвокат допускається до участі в справі з моменту пред’явлення обвинувачення і може, таким чином, брати участь у справі в стадії попереднього розслідування і в усіх судових стадіях.
Адвокат зобов’язаний використовувати всі зазначені в законі засоби захисту для з’ясування обставин, що виправдовують підозрюваного, обвинуваченого, підсудного, пом’якшують чи виключають їх відповідальність. Діяльність адвоката на різних стадіях кримінального процесу, його професійні права і обов’язки детально врегульовані Кримінально-процесуальним Кодексом - основним джерелом кримінально-процесуального права.
Дата добавления: 2015-12-17; просмотров: 15; Мы поможем в написании вашей работы! |
Мы поможем в написании ваших работ!