Порядок складання кулемета після неповного розбирання.



1. Приєднати ствол.

2. Приєднати ударник до затвору.

3. Приєднати затвор до затворної рами.

4. Приєднати затворну раму до ствольної коробки.

5. Приєднати спрямовуючий стрижень з зворотною пружиною

6. Опустити основу приймача та закрити кришку ствольної коробки.

7. Приєднати кільця шомпола до ноги сошки.

8. Покласти пенал у гніздо прикладу.

9. Приєднати коробку зі стрічкою до кулемета.

10. Скласти ноги сошки.

Призначення, будова частин та механізмів кулемета й станка,приналежностей та набоїв.

Ствол (мал. 13) слугує для спрямування польоту кулі. Ствол має канал з чотирма нарізами, що в’ються зліва догори праворуч. Нарізи слугують для придання кулі обертального руху.

Мал. 13. Ствол: а – кулемета КК (загальний вигляд); б – кулемета ККТ (загальний вигляд); в – казенна частина ствола; 1 – різьба; 2 – основа мушки; 3 – газова камора; 4 – обойма руків’я; 5 – руків’я; 6 – виступ; 7 – поперечні вирізи для замикача ствола; 8 – канавка; 9 – виріз; 10 – виступ руків’я; 11 та 12 – виїмки для проходу уступу затворної рами та для виступу ствольної коробки; 13 – кільцевий виступ; 14 – виріз для зачепу викидача; 15 – повздовжні канавки; 16 – основа фіксатору.

В казенній частині канал гладкий і зроблений за формою гільзи; ця частина каналу слугує для розміщення набою і називається забійником. Перехід від набійника до нарізної частини каналу ствола називається кульним входом.

Пломенегасник (мал. 14) слугує для зменшення блиску полум’я при стрільбі. Попереду він має два отвори для нагвинчування пломенегасника на ствол і згвинчування його зі ствола за допомогою вибивача (ланки шомпола), - позаду – вісім виймань для фіксатора.

Мал. 14. Пломенегасник та основа мушки: 1 – пломенегасник; 2 – отвори для виколотки (ланки шомполу); 3 – виїмки для фіксатора; 4 – основа мушки; 5 – штифти; 6 – отвори для полозка мушки; 7 – запобіжник мушки; 8 – фіксатор.

Газова камора (мал. 15) призначена для спрямування порохових газів, що відводяться з каналу ствола на газовий поршень затворної рами і для розміщення регулятора; вона закріплена на стволі двома штифтами. Газова камора має в середині отвір для проходу газів (воно співпадає з газовідвідним отвором у стінці ствола), знизу – патрубок з каналом для газового поршня і двома отворами для випуску газів.

Мал. 15. Газова камора: 1 – штифти; 2 – патрубок; 3 – отвір для випуску газів; 4 – кільцева проточка; 5 – лунки для фіксатору..

Регулятор (мал. 16) призначений для регулювання кількості порохових газів, що діють на поршень затворної рами. Він має: два отвори (продовгувате й кругле) для випуску газів з газової камори назовні; два виступи з фіксаторами для утримання регулятора на патрубку; пази для заходу закраїни гільзи, що застосовується для обертання регулятора.

Регулятор каналу ПКТ (мал. 17) має: три канавки різної глибини для відведення порохових газів з каналу ствола у патрубок газової камори; головку з трьома вирізами для фіксатора, позначеними цифрами 1, 2, 3; дві кільцеві проточки для поліпшення обтюрації порохових газів; різьбу для нагвинчування гайки регулятора; прорізь (отвір) для булавки, що утримує гайку у вимагаємому положенні. Гайка регулятора має кільцеву проточку з отвором для булавки, прорізь для виворотки, накатку для зручності згвинчування й нагвинчування гайки.

Після того, як з кулемета були зроблені 3000 пострілів, стрільба з кулемета ведеться при встановленні регулятора на поділку 1. У випадку неповного відходу затворної рами назад регулятор встановлюється на поділку 2. Поділку 3 на регуляторі потрібно використовувати тільки при важких умовах стрільби (при низьких температурах повітря, зливі, сильному запилюванні кулемета тощо).

Мал. 16. Регулятор кулемета КК: 1 – отвори для випуску газів; 2 – виступи; 3 – фіксатор; 4 – пази для заходу зокраїни гільзи.
Мал. 17. Регулятор кулемета ККТ: 5 – регулятор; 6 – гайка регулятора; 7 – прорізь для викрутки; 8 – булавка; 9 – отвір у кільцевій проточці для булавки; 10 – різьба для гайки; 11 – кільцеві проточки; 12 – головка; 13 – вирізи для фіксатору; 14 – канавки для відведення порохових газів; 15 – прорізь для булавки.

Руків’я (мал. 18) кулемета слугує для зручності заміни ствола і перенесенні кулемета. Знизу воно має виступ, за допомогою якого при відділенні ствола від кулемета забезпечується попередній рух ствола вперед.

Мал. 18. Руків’я кулемету: 1 – основа руків’я; 2 – щоки; 3 – гвинти; 4 – движок; 5 – обойма руків’я; 6 – вирізи для фіксації кулемета; 7 – виступ ствола.

Ствольна коробка (мал. 19) призначена для з’єднання частин та механізмів кулемета, для спрямування руху затворної рами з затвором і для забезпечення закривання каналу ствола затвором і запирання затвору; зверху вона закривається кришкою.

 

Мал. 19. Ствольна коробка: а – вид зліва; б – вид справа; 1 – циліндричний канал для розміщення казенної частини ствола;
2 – канал прямокутного зрізу для трубки газового поршня; 3 – відгини;
4 – відбивальний виступ; 5 – вирізи для проходу затворної рами та затвору;
6 – виріз для пружинної защіпки;
7 – виступи; 8 – цапфи; 9 – виступи;
10 – хвостовик; 11 – поперечний паз з поглибленням; 12 – вушко для кріплення кришки ствольної коробки та основи приймача; 13 – поперечний паз для замикача ствола; 14 – нахилений поперечний виріз; 16 – повздовжнє вікно; 17 – вікно для викидання гільз (набоїв);
18 – щиток; 19 – вушко для кріплення подавача; 20 – повздовжній паз для руків’я перезарядження; 21 – кронштейн для кріплення коробки зі стрічкою;
22 – спускова коробка; 23 – пістолетне руків’я; 24 та 25 – виїмка і виступи для кріплення кулемета на станку.

Ствольна коробка має:

- всередині – циліндричний канал для розміщення казенної частини ствола; канал прямокутного перетину з повздовжніми пазами на бокових стінках для трубки газового поршня; бойові упори; виступ зі скосом для забезпечення попереднього обертання затвору при запиранні; відгини, спрямовуючі планки і виступи для спрямування руху затворної рами і затвору; виступ для відображення гільз; гніздо для розміщення спускового механізму; гніздо для спрямовуючого стрижня зворотно-бойовою пружиною; відгини ствольної коробки в середині і позаду мають вирізи для проходу затворної рами і затвору при розбиранні і збиранні кулемета.

- попереду – виріз для пружинної защіпки трубки газового поршня; два виступи для обмеження кругової качки ствола; цапфи і виступи для кріплення кулемета на станку;

- позаду – два хвостовика з отворами для кріплення прикладу і поперечний паз з поглибленням для защіпки кришки ствольної коробки;

- зверху – вушко для кріплення кришки ствольної коробки і основи приймача; поперечний паз для замикача ствола; нахильний поперечний виріз для пальця подачі подавача; повздовжній виріз для проходу набою при досиланні його в набійник; повздовжнє вікно для проходу стійки затворної рами;

- ліворуч – вікно для викидача гільз (набоїв) і щиток;

- праворуч – вушко для кріплення подавача і його щитка; повздовжній паз для руків’я перезарядження;

- знизу – круглий отвір для стоку води; кронштейн для кріплення коробки зі стрічкою; спускову коробку з пістолетним руків’ям.

Замикач ствола (мал. 20) призначений для кріплення ствола у ствольній коробці і для регулювання зазору між затвором і заднім зрізом ствола. Він складається з основи, гвинта, штифта основи і шпильки гвинта.

Мал. 20. Замикач ствола: а – у зібраному вигляді; б – у розібраному вигляді; 1 – основа; 2 – гвинт; 3 – штифт основи; 4 – шпилька гвинта; 5 – паз для зчеплення зі стволом; 6 – ступінчатий виріз для проходу пальця подачі; 7 – канал з різьбою для гвинта.

Руків’я перезарядження призначене для відведення затворної рами назад. Воно складається з тяги і ручки з пружиною і віссю.

Тяга руків’я розташовується у повздовжньому пазу ствольної коробки; на передньому кінці вона має ведучий виступ для зчеплення з затворною рамою при відведенні її назад, а на задньому кінці – стійку для кріплення ручки.

Ручка має зачіп і пружину для утримання руків’я перезарядження у передньому положенні.

Штовхач щитка (мал. 21) приєднується скобою за петлю і згином до лівої стінки ствольної коробки і слугує для відкривання щитка при відході затворної рами у заднє положення. Він має ребра з схилами для взаємодії з затворною рамою і загин на передньому кінці для відкривання щитка.

Мал. 21. Штовхач щитка: 1 – ребра зі скосами; 2 – відгин; 3 – петля.

Спусковий механізм (мал. 22) призначений для утримання затворної рами на бойовому зводі, спуска її з бойового зводу і постановки кулемета на запобіжник. Він зібраний у спусковій коробці і складається з спускового важеля з пружиною, спускового гачка з віссю, запобіжника і фіксатора запобіжника з пружиною

В передній частині спускової коробки є виїмка та два виступи для кріплення кулемета на станку.

Мал. 22. Спусковий механізм: а – у розібраному вигляді; б – у перетині; 1 – спусковий важіль; 2 – спусковий гачок; 3 – пружина спускового важелю; 4 – запобіжник; 5 – шептало; 6 – скруглений скіс; 7 – відросток спускового гачка; 8 – виступ для обмеження повороту спускового важелю; 9 – зачіп для взаємодії з спусковим важелем; 10 – прапорець запобіжника; 11 – вузький виріз; 12 – широкий виріз; 13 – виступ для кріплення запобіжника; 14 – фіксатор запобіжника.

Спусковий важіль має шептало, яким затворна рама утримується на бойовому зводі.

Спусковий гачок призначений для виведення шептала з-під бойового зводу затворної рами. Він має зачіп для взаємодії з спусковим гачком, відросток, який не дозволяє повністю відвести затворну раму назад, якщо кулемет поставлений на запобіжник, виступ для обмеження повороту спускового важеля і хвіст.

Запобіжник слугує для запирання спускового важеля, коли затворна рама знаходиться на бойовому зводі, чим виключається можливість ненавмисного пострілу.

Приклад (мал. 23) призначений для зручності дій кулеметом. Він має наскрізний виріз для полегшення, мастильницю з кришкою і йоржиком, гніздо і пружину для пенала з приналежністю, металевий затильник з кришкою для закриття гнізда приклада. Наскрізний виріз у прикладі одночасно слугує для кріплення заднього кінця ременя кулемета.

Мал. 23. Приклад: а – загальний вигляд; б – у перетині; 1 – наскрізний виріз; 2 – оливниця; 3 – кришка оливниці; 4 – йоржик; 5 – пружина; 6 – пенал; 7 – металевий затильник; 8 – кришка для закриття гнізда.

Трубка газового поршня (мал. 24) призначена для спрямування руху затворної рами з газовим поршнем і для кріплення сошки.

Мал. 24. Трубка газового поршня: 1 – виріз для проходу тяги руків’я перезарядження; 2 – спрямовуючі виступи; 3 – пружинна защіпка; 4 – антабка; 5 – виступ для спрямування ствола; 6 та 7 – кільцева проточка і виріз для кріплення основи сошки; 8 – отвори для виходу порохових газів.

Трубка газового поршня має: виріз для проходу тяги руків’я перезаряджання; спрямовуючі виступи і пружинну защіпку для з’єднання зі ствольною коробкою; антабку для закріплення переднього кінця ременя; виступ для спрямування ствола при приєднанні його до кулемета; кільцеву проточку з вирізом для кріплення основи сошки; чотири отвори для виходу порохових газів; кільцеву розточку для патрубка газової камори.

Сошка (мал. 25) призначена упором під час стрільбі. Вона складається з основи з хомутиком для кріплення на рубці газового поршня, двох ніг з полозками для упору в ґрунт і виступами для фіксації ніг у складеному положенні, пружини для розведення ніг; на лівій нозі є пружинна защіпка для кріплення ніг у складеному положенні, а на правій нозі – пересувний хомутик з фіксатором для кріплення ланок шомпола у внутрішній частині ноги.

Мал. 25. Сошка: 1 – основа; 2 – хомутик; 3 – ноги; 4 – полозки ніг; 5 – пружина для розведення ніг; 6 – пружинна защіпка; 7 – пересувний хомутик; 8 – фіксатор пересувного хомутика.

Сошка від трубки газового поршня не відокремлюється.

Затворна рама з газовим поршнем призначена для приведення в дію затвора і подавача і для витягування набоїв із стрічки.

Затворна рама (мал. 26) має: в середині – канал для зворотно-бойової пружини; зверху – фігурний виріз для ведучого виступу затвора і зріз для проходу гільз (набоїв), що викидаються; ліворуч – схилену грань для взаємодії з роликом подавача і виступ для взаємодії з штовхачем щитка; праворуч – схилену грань з пазом для взаємодії з виступом подавача і уступ для виступу руків’я перезарядження; знизу – бойовий звід; попереду – гніздо для з’єднання з газовим поршнем.

Мал. 26. Затворна рама з газовим поршнем: а – у зібраному вигляді; б – у розібраному вигляді; 1 – канал для зворотно-бойової пружини; 2 – фігурний виріз; 3 – зріз для проходу гільз, що викидаються; 4 – схилена грань для взаємодії з роликом подавача; 5 – виступ для взаємодії з штовхачем щитка; 6 та 7 – схилена грань і паз для взаємодії з виступом подавача; 8 – уступ для виступу руків’я перезарядження; 9 – гніздо для з’єднання з газовим поршнем; 10 – стійка; 11 – витягач з зачепами; 12 – наскрізний канал для розміщення затвору; 13 – повздовжні пази; 14 – стовщення для з’єднання з затворною рамою; 15 – кільцеві виточки; 16 – ведучий поясок.

У задній частині затворної рами на стійці шпилькою прикріплений витягувач з зачепами. В стійці є наскрізний канал для розміщення затвору, а у каналі – кільцева проточка для виступу ударника; по боках – повздовжні пази для руху затворної рами по відгинах ствольної коробки; правий паз, крім того, призначений для проходу відбивального виступу ствольної коробки.

Газовий поршень призначений для приведення в дію затворної рами при стрільбі. Він має на задньому кінці стовщення для з’єднання з затворною рамою, а на передньому кінці – кільцеві виточки для покращення обтюрації газів у патрубку газової камори та ведучий поясок для спрямування руху поршня у трубці газового поршня.

Затвор (мал. 27) призначений для досилання набою у набійник, закривання каналу ствола, розбивання капсулю і витягування з набійника гільзи (набою). Він складається з остова, ударника, викидача з пружною і віссю та шпильки.

Мал. 27. Затвор: а – у зібраному вигляді; б – у розібраному вигляді; 1 – остов затвору; 2 – ударник; 3 – викидач; 4 – пружина викидача; 5 – вісь викидача; 6 – шпилька вісі; 7 – циліндричний виріз для дна гільзи; 8 – циліндричний виріз для викидача з пружиною; 9 – бойові виступи; 10 – виступ (досилач) для досилання набою у набійник; 11 – ведучий виступ; 12 – повздовжній паз для проходу відбивного виступу; 13 – отвір для вісі викидача; 14 – канал для розміщення ударника; 15 – виступ ударника.

Остов затвору має: на передньому зрізі – два циліндричних вирізи для дна гільзи та для викидача з пружиною; по боках – два бойових виступи, які при запиранні затвору заходять за бойові упори ствольної коробки; зверху – виступ (досилач) для досилання набоїв у набійник; знизу – ведучий виступ для з’єднання затвора з затворною рамою і повороту затвора при запиранні та відпиранні; з правої сторони – повздовжній паз для проходу відбивального виступу ствольної коробки (паз в кінці розширений для забезпечення повороту затвору при запиранні); у стовщеній частині – отвори для вісі затвору мають канал для розміщення ударника.

Ударний має бойок, виступ для взаємодії з затворною рамою і хвіст.

Викидач з пружиною призначений для витягування гільзи (набою) з набійника і утримання її на затворі до зустрічі з відбивним виступом ствольної коробки. Викидач має зачіп для захвату зокраїни гільзи, гніздо для пружини і виріз для вісі.

Шпилька слугує для закріплення вісі викидача.

Зворотно-бойова пружина (мал. 28) з спрямовуючим стрижнем призначена для повертання затворної рами з затвором у переднє положення та для передачі ударнику енергії, що необхідна для розбивання капсуля набою.

Мал. 28. Зворотно-бойова пружина з спрямовуючим стрижнем: 1 та 2 – задня і передня частини спрямовуючого стрижня; 3 – зворотно-бойова пружина; 4 – обмежувач затворної рами; 5 – кільцевий виступ; 6 – виступ для з’єднання з задньою стінкою ствольної коробки.

Спрямовуючий стрижень складається з двох частин, шарнірно з’єднаних між собою за допомогою штифта. Задня частина стрижня з’єднується з обмежувачем затворної рами та має кільцевий уступ для упору зворотно-бойової пружини.

Обмежувач затворної рами приймає удари затворної рами у крайньому задньому положенні. Він має виступ для з’єднання з задньою стінкою ствольної коробки.


Приймач (мал. 29) призначений для пересування стрічки з набоями і подавання набоїв  зі стрічки у приймальне вікно основи приймача у процесі стрільби. Приймач складається з основи, кришки ствольної коробки і подавача.

Мал. 29. Приймач: 1 – основа приймача; 2 – кришка ствольної коробки; 3 – подавач; 4 – верхні пальці; 5 – щиток; 6 – щиток подавача.

Основа приймача (мал. 30) призначена для спрямування руху стрічки з набоями та направлення набою при досиланні його у набійник. Вона має: спрямовуючі та обмежуючі виступи, що забезпечують правильну подавання чергового набою для захвату його зачепами витягувача; повздовжнє вікно для пальця подачі подавача; фігурні вирізи для проходу зачепів витягувача; виступ для упора зокраїни витягувача; приймальне вікно з вирізами для проходу зокраїни гільзи і нахиленими виступами для спрямування набою при досиланні його у набійник.

Мал. 30. Основа приймача: 1 – спрямовуючі виступи; 2 – обмежувальні виступи; 3 – поперечне вікно; 4 – фігурні вирізи; 5 – виступ для упору зокраїни гільзи; 6 – вирізи для зокраїни гільзи; 7 – нахилений виступ для спрямування набою; 8 – вушко; 9 – фіксатор.

Попереду основа приймача має вушко для розміщення пружини кришки ствольної коробки і фіксатор з пружиною для утримання основи приймача у закритому та відкритому положеннях.

Кришка ствольної коробки (мал. 31) призначена для закривання приймача і ствольної коробки. Вона має: спрямовуючі виступи, що забезпечують спільно з спрямовуючими виступами основи приймача правильну подачу чергового набою для захвату його зачепами витягувача; верхні пальці з пружиною для утримання стрічки з набоями у приймачі; важіль подачі з пружиною і гребінь подачі для опускання набоїв у приймальне вікно основи приймача; два щитка з пружинами для закривання приймача; защіпку з пружиною.

Мал. 31. Кришка ствольної коробки: 1 – спрямовуючі виступи; 2 – верхні пальці; 3 – пружина верхніх пальців; 4 – важіль подачі; 5 – пружина важеля подачі; 6 – гребінь подачі; 7 та 8 – щитки; 9 – защіпка кришки; 10 – пружина защіпки.

Зверху на кришці ствольної коробки міститься приціл і запобіжник цілика, а також нанесений номер кулемета.

Подавач (мал. 32) призначений для подачі стрічки з набоями у приймач кулемета. Подавач з щитком і пружиною щитка віссю кріпиться праворуч в вушку ствольної коробки. Подавач має ролик і виступ для взаємодії з нахиленими гранями затворної рами. Зверху до подавача приєднаний палець подачі з пружиною.

Мал. 32. Подавач: 1 – подавач; 2 – щиток; 3 – пружина щитка; 4 – вісь подавача і щитка; 5 – ролик подавача; 6 – виступ подавача; 7 – палець подачі; 8 – пружина пальця подачі.

Прицільний пристрій призначений для наведення кулемета при стрільбі по цілях на різні відстані. Він складається з прицілу й мушки.

Приціл (мал. 33) складається з колодки прицілу, прицільної планки, пластинчатої пружини, цілика і хомутика.

Мал. 33. Приціл: 1 – колодка прицілу; 2 – прицільна планка; 3 – пластинчата пружина; 4 – цілик; 5 – хомутик; 6 – сектор колодки; 7 – вушко; 8 – защіпка хомутика; 9 – маховичок гвинта цілика; 10 – запобіжник цілика.

Колодка прицілу має два сектори для придання прицільній планці визначеної висоти і вушко для закріплення прицільної планки.

Прицільна планка має гніздо для цілика і вирізи для утримання хомутика в встановленому положенні. На верхній стороні прицільної планки нанесена шкала поділок, позначених цифрами від 1 до 15 та літерою П, а на стінці гнізда цілика – шкала з поділками. Цифри шкали прицілу позначають дальності стрільби в сотнях метрів, а кожна поділка шкали цілика відповідає 2 тисячним дальності стрільби; установка прицілу П (постійна установка прицілу) відповідає прицілу 4.

Пластинчата пружина розміщується у гнізді колодки прицілу і слугує для утримання прицільної планки у приданому положенні.

Хомутик надітий на прицільну планку і утримується в встановленому положенні защіпкою. Защіпка має зуб, яким вона під дією пружини заскакує у виріз прицільної планки.

Цілик має гривку з проріззю для прицілювання, гвинт з маховичком і пружиною.

При введенні поправок на боковий вітер і на боковий рух цілі гривка цілика переміщується вправоруч або ліворуч за допомогою маховичка.

Мушка (мал. 34) вгвинчена у ковзанок, який закріплений у основі мушки. На ковзанку та на основі мушки нанесені риски, що визначають правильність положення мушки.

Мал. 34. Мушка: 1 – основа мушки; 2 – ковзанок мушки; 3 – мушка; 4 – запобіжник мушки.

 


Дата добавления: 2022-06-11; просмотров: 20; Мы поможем в написании вашей работы!

Поделиться с друзьями:






Мы поможем в написании ваших работ!