Державне регулювання фондового ринку України.



Держава регулює відношення суб’єктів фондового рнку з метою забезпечення рівних прав та однакового доступу до ринку всіх його суб’єктів, максимальну прозорість ринку, конкурентне середовище, демонополізацію ринку.

Державне регулювання фондового ринку здійснюється шляхом прийняття законодавчих і інших нормативних актів, регулюванням випуску та обігу цінних паперів, прав та обов'язків учасників ринку цінних паперів; створенням системи захисту прав інвесторів і контролю за дотриманням цих прав; встановленням правил і стандартів здійснення операцій на ринку цінних паперів; контролю за дотриманням антимонопольного законодавства, системою ціноутворення та діяльністю суб’єктів, які обслуговують випуск та обіг цінних паперів

Державне регулювання ринку цінних паперів здійснює Державна ДКЦПФР. Комісія утворюється у складі Голови та шести членів Комісії. Голова Комісії, її члени призначаються та звільняються Президентом України за погодженням з Верховною Радою України. Строк повноважень Голови Комісії та її членів становить сім років. При цьому одна і та ж особа не може бути членом Комісії більше двох строків підряд.

ДКЦПФР встановлює вимоги щодо емісії і обігу цінних паперів, інформації про випуск та розміщення цінних паперів;видає дозволи на обіг цінних паперів українських емітентів за межами України; здійснює реєстрацію випуску цінних паперів та інформації про випуск цінних паперів; встановлює вимоги щодо допуску цінних паперів іноземних емітентів та обігу їх на території України; здійснює реєстрацію фондових бірж, позабіржових торговельно-інформаційних систем, саморегулівних організацій; здійснює державне регулювання діяльності Національного депозитарію України.

Державна ДКЦПФР може накладати штрафи за правопорушення у діяльності ФР ( за випуск в обіг та розміщення незареєстрованих цінних паперів;- за діяльність на ринку цінних паперів без ліцензії; за ненадання,несвоєчасне надання або надання завідомо недостовірної інформації;за ухилення від виконання або несвоєчасне виконання розпоряджень) а також - застосовувати санкції у вигляді попереджень, призупиняти та анулювати дозволи тощо.  

Державна політика на валютному ринку.

Головним органом валютного регулювання і контролю в Україні є НБУ. Він регулює здійснення валютних операцій, визначає порядок організації торгівлі іноземною валютою та порядок розрахунків у іноземній валюті. За погодженням з КМУ встановлює валютні курси та може встановлювати граничні розміри маржі за операціями на міжбанківському валютному ринку.

У сфері валютного регулювання НБУ: здійснює валютну політику виходячи з принципів загальної економічної політики України; складає разом з КМУ платіжний баланс; видає нормативні акти щодо валютного ринку; визначати ліміти заборгованості в іноземній валюті нерезидентам; накопичує, зберігає і використовує резерви валютних цінностей; видає ліцензії на здійснення валютних операцій; встановлює ліміти відкритої валютної позиції для установ, що купують і продають іноземну валюту.

Головною метою валютного регулювання Центрального банку є проведення зваженої та обґрунтованої курсової політики. НБУ використовує загальновизнані методи валютного регулювання:

1. Валютна інтервенція - пряме втручання центрального банку у валютний ринок. Центральний банк купує іноземну валюту, якщо її пропозиція висока а курс низький і вважається, що курс національної валюти на ринку надто завищений і не стимулює розвитку економіки, і продає, якщо курс іноземної валюти високий і вважається за необхідне підтримати курс національної валюти на високому рівні. Таким чином обмежуються коливання курсу національної валюти. Часто валютна інтервенція використовується для підтримки курсу валюти на низькому рівні, для здійснення валютного демпінгу - знецінювання національної валюти з метою масового експорту товарів за цінами, нижче світових. Валютний демпінг служить засобом боротьби за ринки збуту.    

2. Дисконтна (облікова) політика - підвищення або зниження дисконтної ставки центрального емісійного банку з метою впливу на рух закордонних короткострокових капіталів. Підвищенням дисконтної ставки в період Центральний банк сприяє припливу капіталів із країн, де дисконтна ставка нижче, тобто поліпшенню стану платіжного балансу. Цей метод ефективний лише за умови, що рух капіталів між країнами обумовлено пошуком більш прибуткового їхнього розміщення. Тому підвищення дисконтної ставки веде до подорожчання кредиту усередині країни.

3. Валютні обмеження: девальвація - зниження офіційного курсу для стимулювання експорту і стримування імпорту і ревальвація - підвищення падаючого валютного курсу.    

КМУ визначає ліміт зовнішнього державного боргу України; формує і розпоряджається Державний валютний фонд України; визначає порядок використання надходжень у міжнародних розрахункових одиницях.

До учасників валютного ринку, винних у порушенні правил валютного регулювання і валютного контролю (без ліцензії; перекручення звітності тощо), застосовуються фінансові санкції.

 

 


Дата добавления: 2022-01-22; просмотров: 20; Мы поможем в написании вашей работы!

Поделиться с друзьями:






Мы поможем в написании ваших работ!