Дитячі оповідання автобіографічного характеру
Окреслюючи тематичні обшири дитячих творів І. Франка, не можна обминути увагою такий значний пласт доробку, як оповідання. Окрему групу серед них становлять оповідання з елементами автобіографічного характеру. Сам автор підкреслював це у передмові до збірки “Малий Мирон та інші оповідання”, що вийшла друком у 1903 році. До згаданої збірки увійшли оповідання “Малий Мирон”, “Грицева шкільна наука”, “Олівець”, “Schonschreiben”, “Отець-гуморист”, “Гірчичне зерно” та “Борис Граб”. Професор О. Огоновський, університетський вчитель І. Франка, в “Історії літератури руської” (1893) потрактував ці оповідання як абсолютно автобіографічні. Звичайно, таке трактування було надто спрощеним і більш, аніж схематичним. Тому й викликало в Івана Франка потребу розставити потрібні акценти. “Оповідання зібрані в цьому томику в більшій мірі від інших мають автобіографічний характер. Вони показують у загальних нарисах хід виховання сільського хлопчини перед 40-30 роками, починаючи від перших проблисків власного думання, а кінчаючи найвищими ступенями середньої школи. Матеріалом послужили всюди мої особисті спомини...”. Це більшою чи меншою мірою стосується всіх Франкових оповідань – у них є також крім дійсних фактів, художній домисел.
Що ж до сучасної літературознавчої думки, то власне автобіографічними вважаються такі оповідання, як “У кузні” (що має підзаголовок “Із моїх споминів”) та “Малий Мирон”. Саме ці два твори об’єднані проблемою розкриття дитячої психології. Образ допитливої, залюбленої в природу, обдарованої і за роками розвиненої дитини виведений в оповіданні “Малий Мирон”. Герой цього твору – п’ятирічний хлопчина – задумується над питаннями, які навіть у його батьків викликають докори, не кажучи вже про подив, у якому одностайні всі односельці малого, сприймаючи його “туманом вісімнадцятим”, не таким, “як звичайно в людей” діти бувають. Прикметною є кінцівка оповідання (п’ята частина), оформлена у нериторичні питання: “ Що з нього буде? Який цвіт розів’ється з того пупінка?”. Автор сам же й дає відповідь на поставлені запитання, бо “лучаються по наших селах доволі часто такі дивовижні появи”.
|
|
|
Кінцівка твору мимоволі асоціюється з печальним пророцтвом Кобзаря про долю талановитої дитини, котрій
“...І колись, щоб він не плакав, не журивсь,
щоб він де-небудь прихиливсь, то оддадуть у москалі...”.
Властиво автобіографічним є оповідання “У кузні”, що його композиційне обрамлення (“На дні моїх споминів і досі горить той маленький, але міцний огонь. Це огонь у кузні мого батька. І мені здається, що запас його я взяв дитиною в свою душу на далеку мандрівку життя. І що він не погас і досі”) надає творові особливого ліричного змісту, позбавленого фальшивої сентиментальності, але сповненого щирим пієтетом вдячного сина до воістину “люблячого вітця”. Розповідь ведеться від першої особи, що надає творові особливої безпосередності, щирості, викликає у маленьких читачів особливу довіру.
|
|
|
Художні твори митця про школу
До творів дитячого читання, що належать перу Івана Франка, сучасні дослідники одностайно відносять ще одну групу оповідань. Їх називають “творами про школу часів Австро-Угорської монархії”. “Красне писання”, “Грицева шкільна наука”, “Олівець”, “Отець-гуморист”, “Борис Граб” та ін. мають спільний об’єкт художнього зображення. В їх основі – життя школи і учнів. Так, в оповіданні “Красне писання” виведено образ вчителя-садиста, колишнього економа пана Валька. Антипедагогічна діяльність цього дитячого ката в людській подобі суголосна і цілком відповідна його портретній характеристиці, що є вдалим конкретним елементом характеротворення: ”Це був середнього зросту чоловік, з коротко обстриженим волоссям на круглій баранячій голові, з рудими короткими вусами і гішпанською борідкою. Його широке лице і широкі, міцно розвинені вилиці враз із великими на боки повідчиненими ушима надавали йому вираз тупої упертості і м’ясоїдності. Невеличкі жаб’ячі очі сиділи глибоко в ямках і блимали відтам якось злобно та неприязно”. Не менш виразний тип учителя-деспота виведений Франком і в образі Телесницького (“Отець-гуморист”). Сучасні літературознавці одностайні у твердженні, що цей твір, як ніякий інший з Франкових творів на тему школи, сповнений дуже трагічного звучання. Особливо контрастною є постать учителя-тирана на тлі його беззахисних учнів, з яких найбеззахиснішим виявляється талановитий хлопчик з прізвищем Волянський.
|
|
|
Маленькі герої оповідань Франка змальовані з особливою теплотою. Вони, як правило, добрі, чуйні, вразливі і щирі. Саме таким є герой оповідання “Олівець”. Ось як автор описує його психологічний стан, спровокований вчительським ставленням до Степана Леськова: “Що діялось зі мною в тій довгій, страшно важкій хвилі?” Перша думка, яка мигом шибнула мені через голову, була – встати і сказати, що я всьому винен, що Степанів олівець у мене, що я знайшов його і не віддав Степанові. Але страх перед свистом різки насилу придавив мене до місця, спутав мій язик, стиснув горло, мов залізними кліщами. Крик Степана прошибав мені груди. Холодний піт обілляв мене цілого; я виразно чув біль, острий біль від різки, чув його на цілім тілі і так живо, що всі мої мускули мимоволі корчились і тремтіли, а в горлі щось захлипало голосно, на цілий клас. Але тривога обдала всіх такою мертвотою, що, незважаючи на гробову тишу, ніхто в класі не чув мойого хлипання”.
|
|
|
Сучасники І. Франка вважали, що прототипами вчителів, змальованих письменником, були його наставники у школі отець Василіан при церкві Св. Трійці, в якій митець навчався з вересня 1864 до липня 1867 року. У Дрогобицькій нормальній школі в часи Франкового там навчання застосовували “метод різки”, і знаходилися учителі, які ним зловживали. До таких належали В.Мелько та О. Телесницький. Першого, який учив І. Франка в другому класі каліграфії, письменник змалював у вже згадуваному сатиричному оповіданні “Schonschreiben” (“Каліграфія”, 1879). Другого, навіть не змінюючи прізвища, - в оповіданні “Отець-гуморист” (1903).
Але галерея образів учителів, створена І. Франком, містить і портрети симпатичних людей цього фаху, виписаних у світлих тонах, з любов’ю і пошаною. Таким є учитель гімназії Міхонський з оповідання “Борис Граб”, сільський учитель Омелян Трач (п’єса “Учитель”). Устами Омеляна Трача І. Франко змальовує справжнього педагога: “Дало мені се учительство стільки клопотів і гризоти, підкопало моє здоров’я, пожерло мій молодий вік, – а проте, я чую добре, що вжився з ним, зрісся з ним усіма своїми думками і без нього мусів би згинути, як риба без води”. Саме такі вчителі прагнуть виховати дітей всебічно розвиненими, здоровими і розумними; виступають проти фізичного покарання; обстоюють зв’язок фізичної праці з навчанням і т.п. Іван Франко малює романтизовану картину майбутнього: “діти, що тепер літом пасуть худобу, будуть... ходити до школи, бо на них уже не будуть кожну дрібку старатися родичі, а громада. Громада для свого ж добра схоче мати з них здорових і розумних людей”.
Слід зауважити й те, що у шкільні програми літератури, в дитяче читання ввійшло багато творів І. Франка. Крім уже згаданих, популярними серед дітей стали оповідання “До світла”, “Історія кожуха”, “Мій злочин”, повість “Захар Беркут”, ряд поезій. Однак, зміни у житті України, а отже, і школи вимагають переосмислення творчого доробку І. Франка, нових інтерпретацій його текстів.
Отже:
1. тематика творів І. Франка – широка і різноманітна: в алегоричних образах письменник порушує загально людські проблеми і вдало розв’язує їх на казковому матеріалі;
2. оповідання І. Франка тематично поділяються на дві великі групи: твори з елементами автобіографічного характеру (“Малий Мирон”, “У кузні”) та твори про школу за часів Австро-Угорської монархії (“Грицева шкільна наука”, “Гірчичне зерно”, “Олівець”, “Schonschreiben”, “Отець-гуморист”, “Борис Граб” та інші);
3. в оповіданнях І. Франка виведені чудові образи дітей і різні типи учителів. Зображення і перших, і других відзначається глибокою психологією малюнка, опертого на знання тогочасного життя і психології виведених персонажів.
Дата добавления: 2022-01-22; просмотров: 24; Мы поможем в написании вашей работы! |
Мы поможем в написании ваших работ!