Б. Рефінансування дебіторської заборгованості
Тема 4.
Внутрішній механізм фінансової санації підприємства
1. Поняття та класифікація внутрішніх джерел фінансової стабілізації
2. Методи збільшення вхідних грошових потоків
3. Методи зменшення вихідних грошових потоків
4. Санація балансу, спрямована на покриття збитків підприємства
Поняття та класифікація внутрішніх джерел фінансової стабілізації
Сукупний капітал підприємства складається з власного та позичкового. Отже, фінансувати санацію можна за рахунок власних коштів підприємства (самофінансування), фінансових засобів власників, за допомогою кредиторів. У виняткових випадках може надаватись державна фінансова підтримка. Санація може бути спрямована на реструктуризацію активів або пасивів.
За формальними ознаками розрізняють два види санації:
· санація без залучення на підприємство додаткових фінансових ресурсів;
· санація із залученням додаткового фінансового капіталу.
Внутрішньогосподарські санаційні заходи здійснюються за рахунок внутрішніх джерел, тобто тих, які формуються на підприємстві і не пов’язані з фінансовою участю третіх сторін (власників, кредиторів, держави.). Мобілізація внутрішніх резервів фінансової стабілізації підприємства спрямована насамперед на підвищення (або відновлення) його платоспроможності та ліквідності. Цього можна досягти :
o В результаті збільшення обсягів вхідних грошових потоків за рахунок:
|
|
|
- збільшення виручки від реалізації,
- продажу частини основних фондів,
- рефінансування дебіторської заборгованості;
o в результаті скорочення вихідних грошових потоків за рахунок:
- зменшення витрат, які відносяться на собівартість продукції
- зменшення витрат, які покриваються за рахунок прибутку, що залишається в розпорядженні підприємства.
Методи збільшення вхідних грошових потоків
2.1. Збільшення виручки від реалізації
У довгостроковому періоді збільшення виручки від реалізації і на цій основі досягнення прийнятного рівня прибутковості є головним завданням санації підприємства, оскільки всі короткострокові заходи щодо поліпшення фінансового стану підприємства втрачають сенс, якщо через проблеми у сфері збуту продукції підприємство через деякий час знову стає фінансове неспроможним.
Основні санаційні заходи у сфері збуту :
o аналіз ринків та шляхів збуту готової продукції;
o перевірка порядку ціноутворення;
o підвищення якості обслуговування клієнтів та підвищення ефективності роботи з громадськістю;
o аналіз сервісних послуг;
o застосування гнучкої системи преміювання для продавців;
o запровадження гнучкої системи знижок та використання системи знижок за прискорену оплату продукції.
|
|
|
o здійснення рекламних акцій та акцій зі спеціального розпродажу, тощо.
2.2. Реструктуризація активів
А. Мобілізація прихованих резервів.
Приховані резерви — це частина капіталу підприємства, що не відбита в балансі. Розмір прихованих резервів в активі балансу дорівнює різниці між балансовою вартістю окремих майнових об'єктів підприємства та їх реальною (вищою) вартістю.
Заходи з мобілізації прихованих резервів:
o Реалізація окремих об'єктів основних та оборотних засобів, які безпосередньо не пов'язані з процесом виробництва та реалізації продукції (будівлі й споруди невиробничого призначення, корпоративні права інших підприємств, боргові цінні папери, нематеріальні активи, понаднормові запаси сировини й матеріалів тощо);
o Індексація балансової вартості майнових об'єктів, які не можна реалізувати без порушення нормального виробничого циклу (цей метод реструктуризації активів впливає на потенційну кредитоспроможність підприємства).
o Використання зворотного лізингу, що дає змогу розрахуватися з поточними зобов'язаннями та уникнути порушення справи про банкрутство.
|
|
|
o Здача в оренду основних фондів, які не повною мірою використовуються у виробничому процесі.
o Оптимізація структури розміщення оборотного капіталу (зменшення частки низьколіквідних оборотних засобів, запасів сировини та матеріалів, незавершеного виробництва тощо).
o Продаж окремих низькорентабельних структурних підрозділів та об'єктів основних фондів.
Б. Рефінансування дебіторської заборгованості
— це форма реструктуризації активів, що полягає в переведенні дебіторської заборгованості в інші, ліквідні форми оборотних активів: грошові кошти, короткострокові фінансові вкладення тощо. Основні форми рефінансування дебіторської заборгованості :
- Факторинг .
- Облік, або дисконтування векселів.
- Форфейтинг .
- Комплекс процедур з примусового стягнення заборгованості, зокрема й за позовом до господарського суду.
Дата добавления: 2022-01-22; просмотров: 21; Мы поможем в написании вашей работы! |
Мы поможем в написании ваших работ!