Офіцийне та неофіційне тлумачення норм права
Тлумачення- діяльність органів держави, посадових та фізичних осіб, що здійснюється з метою уяснення та пояснення змісту правової норми. Вирішальним моментом у визначенні видів тлумачення правових норм є суб'єкт — особа або орган, що дає це тлумачення. Тлумачити норми права можуть всі суб'єкти права. Суб'єктами тлумачення норм права є органи законодавчої і виконавчої влади, судові і прокурорські органи, юридичні і фізичні особи. Але значення такого тлумачення, його юридична обов'язковість і компетентність неоднакові.Залежно від суб'єктів тлумачення має різні юридичні наслідки. За суб'єктами і юридичними наслідками розрізняють:
Офіційне тлумачення — роз'яснення змісту і мети правових норм, яке сформульовано в спеціальному акті уповноваженим органом у рамках його компетенції і має юридичне обов'язкову силу для всіх, хто застосовує норми, що роз'ясняються. Офіційним тлумаченням займається вузьке специфічне коло учасників.
Офіційне тлумачення (за сферою дії):
Нормативне - офіційне роз'яснення, яке невіддільне від правової норми, поширюється на широке коло суспільних відносин — необмежену кількість випадків, передбачених нормою, що тлумачиться. Нормативне: автентичне -зміст норми тлумачиться тим органом, що її встановив, тобто автором норми. Суб'єктами такого тлумачення можуть бути всі правотворчі органи; легальне (делеговане) - загальнообов'язкове тлумачення норми здійснюється органом, який цю норму не встановлював, але законом або за дорученням уповноважений постійно чи одноразово її тлумачити.
Казуальне - офіційне роз'яснення, обов'язкове лише для конкретного випадку та для осіб, стосовно яких воно провадиться; має місце там, де в процесі правозастосування ставиться за мету роз'яснити норму, щоб правильно вирішити справу. Казуальне: судове -здійснюється судовими органами при розгляді конкретних справ і знаходить своє вираження у вироках або рішеннях у цих справах; адміністративне - здійснюється міністерствами, відомствами, місцевою державною адміністрацією; містить вказівки відповідним органам, як останні повинні вирішити ту чи іншу справу
Неофіційне тлумачення— роз'яснення змісту і мети правових норм, яке виходить від осіб, що не мають на те офіційних повноважень, а відтак, не володіє юридичне обов'язковою силою.: Професійно-правове — це тлумачення норм, яке ґрунтується на професійних знаннях у галузі права.Воно може бути двох видів: 1) доктринальним — це тлумачення вченими вузів, науково-дослідними установами (розробка правових концепцій, доктрин у результаті аналізу норм права та їх виклад у статтях, монографіях, науково-практичних коментарях, усних і письмових обговореннях нормативних актів); 2) компетентно-юридичним - це тлумачення юристів-практиків: посадових осіб державного апарату, прокурорів, суддів, адвокатів, працівників юридичних служб, редакціями юридичних журналів і газет, радіо і те лебачення в спеціально-юридичних консультаціях і оглядах. Компетентне неправове — це тлумачення норм права, яке ґрунтується на знаннях у суміжних галузях науки — біології, економіки, історії, політики та ін., включає спеціальну (неправову) компетенцію суб'єкта тлумачення — біолога, історика, економіста, філософа, журналіста та ін. Повсякденне — це тлумачення норм права всіма суб'єктами права на основі життєвого досвіду, фактів повсякденного життя відповідно до рівня їх правосвідомості.
Види тлумачення норм права за обсягом їх змісту
Результатом юридичного тлумачення повинна бути визначеність ("так", "ні"), а не двозначність ("і так, і ні") у висновках того, хто тлумачить зміст юридичних норм. Результати тлумачення не можуть виходити за межі норми, що тлумачиться. Тлумачення становить лише конкретизуюче, судження про норму права, але не нове нормативне розпорядження.
Результати використання всіх способів тлумачення обумовлюють обсяг тлумачення. Тлумачення за обсягом - це з'ясування співвідношення буквального тексту і дійсного змісту юридичних норм.
Розрізняють три способи тлумачення за обсягом.
Буквальне (адекватне) тлумачення - це роз'яснення, при якому дійсний зміст (значення) норми права відповідає буквальному тексту, тобто "літері" закону. "Дух" і "літера" закону збігаються.
Поширювальне (розширювальне) тлумачення - це роз'яснення, при якому дійсний зміст (значення) норми права ширше за її буквальний текст; "дух" закону ширше за його "літери". Наприклад, дійсне значення поняття "втрата", яке міститься в Законі України "Про заставу", треба розуміти ширше, ніж буквальне значення цього слова: це і загибель, і саморуйнування, і всі інші випадки припинення існування даного предмета. Або інший приклад: "Судді при здійсненні правосуддя незалежні і підкоряються лише закону" - це нормативне розпорядження не вказує на народних засідателів, однак на них, як і на суддів, поширюється принцип незалежності.
Обмежувальне тлумачення - це роз'яснення, при якому дійсний зміст (значення) норми права вужче за її текстуальний вираз; "дух" закону вужче за його "літери*. Наприклад, відповідно до Закону України про шлюб і сім'ю "повнолітні діти зобов'язані утримувати непрацездатних батьків, які потребують допомоги, і піклуватися про них", однак цей обов'язок не може поширюватися на дітей, хоча і повнолітніх, але непрацездатних.
Дата добавления: 2018-02-18; просмотров: 525; Мы поможем в написании вашей работы! |
Мы поможем в написании ваших работ!