Обчислення та обробка теодолітного ходу
Табл. 1 Відомість обчислення координат всіх точок теодолітного ходу
| № точки | Дирекційні кути | Горизонтальне прокладення | Прирости координат | Обчислені координати | ||
| Δх | Δу | Х | У | |||
| 1 | 9069,93 | 7070,07 | ||||
| 44̊ 32' 06" | 607 | +431,68 | +431,71 | |||
| 2 | 9501,61 | 7501,78 | ||||
| 77 34 54 | 917 | +196,19 | +901,54 | |||
| 3 | 9697,08 | 8403,32 | ||||
| 100 07 48 | 885 | -155,65 | +877,20 | |||
| 4 | 9542,15 | 9280,52 | ||||
| 82 49 35 | 607 | +74,79 | +608,24 | |||
| 5 | 9616,94 | 9888,76 | ||||
| 145 24 46 | 662 | -545,00 | +381,79 | |||
| 6 | 9071,94 | 10270,55 | ||||
| 22 08 59 | 574 | -532,56 | -216,41 | |||
| 7 | 8539,38 | 10054,14 | ||||
| 55 59 59 | 550 | -307,55 | -455,96 | |||
| 8 | 8231,83 | 9598,18 | ||||
| 68 57 41 | 592 | -212,52 | -552,53 | |||
| 9 | 8019,31 | 9045,65 | ||||
| 101 37 20 | 697 | +139,41 | -682,70 | |||
| 10 | 8158,72 | 8362,95 | ||||
| 104 52 02 | 927 | +236,84 | -895,96 | |||
| 11 | 8395,56 | 7466,99 | ||||
| 119 05 26 | 527 | +255,22 | -460,52 | |||
| 12 | 8650,78 | 7006,47 | ||||
| 08 11 58 | 427 | +419,15 | +63,6 | |||
| 1 | 9069,93 | 7070,07 | ||||
| точок | координати | різниці | добутки | |||||
| хі | уі | Хі-1 – хі+1 | Уі+1 – уі-1 | уі*( Хі-1 – хі+1) | хі*( Уі+1 – уі-1) | |||
| 1 | 9069,93 | 7070,07 | 495,31 | 850,83 | 4492427,03 | -6015427,66 | ||
| 2 | 9501,61 | 7501,78 | 1333,25 | 1999,53 | 12668021,53 | 4710142,61 | ||
| 3 | 9697,08 | 8403,32 | 1778,74 | -627,87 | 1724864,77 | 340670,59 | ||
| 4 | 9542,15 | 9280,52 | 1485,44 | -40,54 | 14174291,30 | 750422,85 | ||
| 5 | 9616,94 | 9888,76 | 990,03 | 8086 | 9521059,11 | 4649793,84 | ||
| 6 | 9071,94 | 10270,55 | 165,38 | 1077,56 | 1500317,44 | 11067133,86 | ||
| 7 | 8539,38 | 10054,14 | -672,37 | 840,11 | 5741622,93 | 8446583,56 | ||
| 8 | 8231,83 | 9598,18 | -1008,49 | 520,07 | 8301718,24 | 4991725,47 | ||
| 9 | 8019,31 | 9045,65 | -1235,23 | 73,11 | 9905692,29 | 66137,47 | ||
| 10 | 8158,72 | 8362,95 | -1578,66 | -376,25 | 12879844,92 | 6146559,94 | ||
| 11 | 8395,56 | 7466,99 | -1356,48 | -492,06 | 11388409,23 | 3674207,10 | ||
| 12 | 8650,78 | 7006,47 | -396,92 | -674,37 | 3433667,60 | 47244953,7 | ||
| 7955025,97
397,75га | ||||||||
Таблиця 2Обчислення площі земельної ділянки аналітичним методом
Встановлення і погодження меж земельної ділянки
Територія кожної земельної ділянки має свої межі — умовні лінії, що відокремлюють її від інших територій. Вони встановлюються й змінюються на підставі проектів землевпорядкування, розроблених державними та іншими землевпорядними організаціями відповідно до техніко-економічних обґрунтувань.
Межі не є постійними. Вони можуть змінюватися за рахунок включення нових земельних ділянок або поділу самої земельної ділянки на частини.
|
|
|
Через обмеженість землі в центрі міста, створюється висока конкуренція за місце розташування нерухомого майна, одночасно, через різні рівні орендної плати, в центрі міста типи землекористування розподіляються між функціями землі відповідно до необхідної загальної доступності.
Наприклад, власники магазинів пропонують максимальну орендну плату за перші поверхи й ігнорують верхні, а власники офісів вважають доступність верхніх поверхів прийнятною для ефективної діяльності і пропонують більшу орендну плату, ніж для інших функцій.
Складання плану кадастрової зйомки
Обчислення площі складання експлікацій земельних угідь
Пасовища
| точок | координати | різниці | добутки | |||
| хі | уі | Хі-1 – хі+1 | Уі+1 – уі-1 | уі*( Хі-1 – хі+1) | хі*( Уі+1 – уі-1) | |
| 1 | 9069,93 | 7070,07 | 495,31 | -850,83 | 4492427,03 | -6015427,66 |
| 2 | 9501,61 | 7501,78 | 1333,25 | -627,87 | 12668021,53 | 4710142,61 |
| 3 | 9697,08 | 8403,32 | -495,31 | 850,83 | -4803417,32 | 7149795,76 |
| 12 | 8650,78 | 7006,47 | -1333,25 | 627,87 | -11533652,44 | 4399152,32 |
| 2Р=923378,81 Р=539589,40
| ||||||
=53,95Багаторіні насадження
| точок | координати | різниці | добутки | |||||
| хі | уі | Хі-1 – хі+1 | Уі+1 – уі-1 | уі*( Хі-1 – хі+1) | хі*( Уі+1 – уі-1) | |||
| 4 | 9542,15 | 9280,52 | -165,38 | -1077,56 | -1578080,77 | -100000217,13 | ||
| 5 | 9616,94 | 9888,76 | 990,03 | 470,21 | 9521059,11 | 4649793,84 | ||
| 6 | 9071,94 | 10270,55 | 165,38 | 1077,56 | 150037,44 | 11067133,86 | ||
| 7 | 8539,68 | 10054,14 | -990,03 | -470,21 | -8454242,38 | -4727557,17 | ||
| 2Р=989053,40
Р=494526,70
| ||||||||
Сіножатті
| точок | координати | різниці | добутки | |||
| хі | уі | Хі-1 – хі+1 | Уі+1 – уі-1 | уі*( Хі-1 – хі+1) | хі*( Уі+1 – уі-1) | |
| 7 | 8539,38 | 10054,14 | 1235,23 | 309923,89 | 10548098,36 | 3160484341,8 |
| 8 | 8231,83 | 9598,18 | -1008,49 | 520,07 | -83011718,24 | 4991725,47 |
| 9 | 8019,31 | 9045,65 | -1235,23 | -309926,89 | -9905692,29 | -28034901,50 |
| 10 | 8158,72 | 8362,95 | 1008,49 | -520,07 | 3285988,53 | 4349319,41 |
| 2Р=313275,30 Р=156600,68
| ||||||
Рілля
Експлікація земель
| Об’єкт | Сільсько господарські землі | |||||||
| Всього | Сільсько господарські угіддя | |||||||
| Рілля | Сіножатті | Багаторічні насадження | Пасовища | Всього | ||||
| Всього | Всього | |||||||
| Земельнв ділянка | 397,75 | 278,69 | 278,69 | 15,66 | 49,45 | 53,95 | 119,06 | |
| точок | координати | різниці | добутки | |||||
| хі | уі | Хі-1 – хі+1 | Уі+1 – уі-1 | уі*( Хі-1 – хі+1) | хі*( Уі+1 – уі-1) | |||
| 3 | 9697,8 | 8403,32 | 2274,05 | -891,37 | 22053282,09 | -7490467,35 | ||
| 4 | 9542,15 | 9280,52 | 1650,82 | 1158,42 | 15752372,06 | 10750739,98 | ||
| 7 | 8539,38 | 10054,14 | -917,57 | 1383,43 | -7835478,91 | 13909198,90 | ||
| 10 | 8158,72 | 8362,95 | -2587,15 | 143,82 | -21107832,45 | 1202759,47 | ||
| 11 | 8395,56 | 7466,99 | -1356,48 | -492,06 | -11388409,23 | -3674207,10 | ||
| 12 | 8650,78 | 7006,47 | 963,33 | -1302,24 | 80999984,84 | 9124105,49 | ||
| 2Р=5573918,41
Р=2786959,20
| ||||||||
Розділ 3. Земельно-оціночні роботи
Природно-сільськогосподарське районування території
Важливою умовою проведення об'єктивної оцінки родючості ґрунтів є ретельний облік природних і економічних чинників. Вплив природних умов на врожайність сільськогосподарських культур можна визначити напорівняно невеликих територіях з приблизно однаковими кліматичними, ґрунтовими, економічними й організаційно-господарськими умовами. Порівняльна характеристика якості земель України досить складна, з чим пов'язані регіональні відмінності тепло- і вологозабезпеченості, типів рельєфу, ґрунтового покриву, ступеня освоєння земель і їх використання. У зв'язку з цим для обліку різних природних та економічних умов необхідно провести районування території з врахуванням закономірних змін природних умов, а також особливостей використання земель у народному господарстві.
Природно-сільськогосподарське районування служить основою розробки різних видів галузевих і спеціалізованих районувань, особливо земельно-оціночного районування території, яке проводиться, як правило, на обласномурівні.Продуктивність сільськогосподарського виробництва значною мірою визначається ґрунтово-кліматичними умовами, причому клімат – найбільш важливий чинник для досліджень на великих територіях в масштабі всієї країни, оскільки з ним тісно пов'язана зональність ґрунтового покриву. Клімат менше залежить від виробничої діяльності людини, утой час як родючість ґрунту змінюється у результаті агротехнічного і меліоративного впливу.
Всього в Україні виділено 197 природно-сільськогосподарських районів, які відрізняються за агрокліматичними, геоморфологічними і ґрунтовими показниками.Зміни адміністративного поділу, меж земельних ділянок, а також екологічної ситуації, особливо в районах зрошуваного землеробства, вимагає подальшого вдосконалення й уточнення природно-сільськогосподарського районування. Таке уточнення передбачає внесення необхідних змін у межі природно-сільськогосподарських районів, виділених у процесі внутріобласного природно-сільськогосподарського районування. Уточнення природно-сільськогосподарського районування проводиться для дотримання загальних вимог бонітування ґрунтів і оцінки земель – виділення території з однорідними природно-сільськогосподарськими умовами.Межі природно-сільськогосподарських районів співпадають з межами територій сільських рад за станом на момент виконання робіт. У випадку розукрупнення (укрупнення) землеволодінь, землекористувань, розміщених на межі природно-сільськогосподарських районів, межі уточнюються з урахуванням характеру ґрунтового покриву новостворених господарств.
Природно-сільськогосподарське районування земель "здійснюється з урахуванням природних умов, агробіологічних особливостей сільськогосподарських культур, напрямів розвитку господарської діяльності та вимог екологічної безпеки шляхом обстеження стану земель і ґрунтів, збирання, аналізу, систематизації та узагальнення даних, що характеризують стан та особливості охорони і використання земель за окремими регіонами (зонами, провінціями, округами) або адміністративно-територіальними одиницями, проведення інших робіт" (п. 2 Порядку здійснення природно-сільськогосподарського, еколого-економічного, протиерозійного та інших видів районування (зонування) земель, затв. постановою КМУ від 26.05.2004 N 681).
Основна одиниця районування - природно-сільськогосподарська зона. В Україні виділяють 5 зон та 2 гірські області. Зона характеризується певним балансом тепла і вологи за вегетаційний період, особливостями ґрунтоутворення і живлення рослин. Це відповідає конкретним типам або підтипам ґрунтів, рослинності, співвідношенню між ріллею, кормовими і лісовими угіддями, тій чи іншій структурі агротехнічних і меліоративних заходів. Комплексом природних умов визначаються зональний тип спеціалізації та системи ведення сільського господарства.
У межах зон виділяють природно-сільськогосподарські провінції (19), які характеризуються специфічними особливостями ґрунтового покриву, пов'язаними з мікрокліматом і річним ходом змін його елементів. Провінції розрізняються змінами агрокліматичних показників: коефіцієнта континентальності клімату, суми температур повітря вище 10º С, коефіцієнта річного атмосферного зволоження, кліматичного індексу біологічної продуктивності в балах відносно середньої продуктивності, суворості та сніжності зими, тепло- і вологозабезпеченості вегетаційного періоду.
Провінції поділяються на природно-сільськогосподарські округи (32), які характеризуються добре вираженими геоморфологічними і гідрологічними особливостями, складом грунтоoутворювальних порід, переважаючим типом ґрунтоутворення, а також макро- і мезокліматом. Виділення округів проводиться на основі врахування узагальнених типів рельєфу, головних типів і підтипів ґрунтів, їх механічного складу і дренованості території. Земельно-оціночний район – це частина території області, для якої притаманна певна однорідність агрокліматичних, геоморфологічних, грунтово-меліоративних і природно-технологічних умов.
Межі земельно-оціночних районів встановлюються з урахуванням переважаючих показників водозабезпеченості господарств оцінюваної території. У зонах розвинутого плодівництва і виноградарства при земельно-оціночному районуванні враховуються специфічні особливості вирощування багаторічних насаджень. У рівнинних умовах земельно-оціночні роботи, встановлені для оцінки ріллі, можуть об'єднуватися за подібністю основних екологічних чинників вирощування плодових культур і винограду на рівні природно-сільськогосподарських округів або провінцій. У гірських районах передбачається виділення екологічних одиниць залежно від висоти над рівнем моря, експозиції і крутизни схилів.
Дана земельна ділянка знаходиться в зоні Полісся, Придніпровскій провінції, Київсько-Поліському окрузі.
Бонітування ґрунтів
Бонітування ґрунтів – порівняльна оцінка якості ґрунтів за їх основними природними та набутими властивостями, які мають сталий характер та суттєво впливають на урожайність сільськогосподарських культур.
Бонітування ґрунтів є логічним продовженням комплексних обстежень земель і передує їх економічній оцінці. Основна мета бонітування полягає у визначенні відносної якості ґрунтів за їх родючістю, тобто встановленні, у скільки разів один грунт кращий або гірший від іншого за своїми природними і стійко набутими властивостями.
Об’єктом бонітування є грунт – виражений суворо визначеними таксономічними одиницями, встановленими за матеріалами детального ґрунтового обстеження. Згідно з методичними рекомендаціями з проведення бонітування ґрунтів, затвердженим в 1993 році, загальне і часткове бонітування ґрунтів повинно проводитися за єдиною системою, яка базується на подібних принципах, але з обов’язковим врахуванням місцевих, регіональних особливостей ґрунтів і природних умов сільськогосподарського виробництва.
Роботи з бонітування ґрунтів проводяться в декілька етапів:
1. Уточнення природно – сільськогосподарського районування
2. Складання списків агровиробничих груп ґрунтів
3. Агро-економічне обґрунтування, розміщення посівів сільськогосподарських культур
4. Збір та аналіз даних про якість ґрунту
5. Складання шкал бонітетів ґрунтів
6. Вибір еталонів ґрунтів
7. Визначення балів бонітету
Шкали бонітетів ґрунтів можуть бути замкненими (за еталон береться найбільш родючий грунт) і розімкненими (за еталон береться найбільша площа). Показники, за якими проводять бонітування називаються критеріями бонітування:
1.Основні критерії бонітування:
· Вміст гумусу (%)
· Потужність гумусового шару
· Індекс фізичного стану ґрунту або вміст фізичної глини
2.Модифікаційні критерії бонітування:
· Кислотність
· Еродованість
· Скелетність
· Кам’янистість
· Ступінь оглеєння
Бал бонітету визначається як відношення показника досліджуваного грунту до показника еталонного ґрунту:
Б= 
* 100
П – показник досліджуваного ґрунту
Пе – показник еталонного ґрунту
Для визначення балу бонітету по кожному природно-сільськогосподарському районі складають картосхеми зон вирощування найпоширеніших в країні сільськогосподарських культур.
Для орних земель це такі культури як озиме жито, озима пшениця, ячмінь, овес, кукурудза на зерно, соняшник цукрові буряки, картопля, льон.
Узагальнений бал бонітету розраховується:
Бу = 
Б1, Б2, Бn – бал бонітету за певним показником стосовно конкретної сільськогосподарської культури.
Д1, Д2, Дn – коефіцієнт детермінації який вказує на залежність між окремим показником та урожайністю окремої культури.
Д=r2
r – коефіцієнт кореляції
Чим він ближче до одиниці, тим тісніший зв'язок між гумусом і урожайністю. Може бути зі знаком мінус.
| Позначення | Шифр агрогруп | Опис грунтів за шифрами агроггруп | Клас | Площа |
| 41г | Чорноземи опідзолені і слабо реградовані та темно-сірі, сильно реградовані, легкосуглинкові | II | 99,43 | |
| 41д | Чорноземи опідзолені і слабо реградовані та темно-сірі середньо суглинкові грунти | II | 111,36 | |
| 41е | Чорноземи опідзолені і слабо реградовані та темно-сірі, сильно реградовані грунти важкосуглинковіё | II | 100,03 | |
| 45д | Чорноземи темно-сірі опідзолені і слабо реградовані грунтиглеюваті суглинкові | II | 86,05 |
Економічна оцінка земель
Бонітування ґрунтів є основою для проведення економічної оцінки землі, яка пропонує механізм розпізнавання різних за якістю ґрунтів через визначення їх придатності для тих чи інших потреб людини за допомогою економічних показників. Це досягається врахуванням різниці у продуктивності праці працівників сільськогосподарських підприємств при досягнутому рівні інтенсивності землеробства. Бонітування та економічна оцінка тісно пов'язані між собою спільністю мети, спираються на єдині земельно-кадастрові дані обліку кількості та якості земель, матеріали обстеження і джерела статистичної інформації про виробничі показники використання оцінюваних земель. Основне їх завдання – це визначення виробничої придатності земель, але у першому випадку до мети наближаються, досліджуючи властивості верхнього прошарку земель, а у другому – через урахування технологічних умов виробництва на цих землях.
Особливість оцінки сільськогосподарських земель виходить з того факту, що земля у сільському господарстві, на відміну від інших галузей, є не лише умовою, але водночас і головним засобом виробництва. Ст. 200 Земельного кодексу України (2001 р.) наголошує, що економічна оцінка землі – це оцінка землі як природного ресурсу і засобу виробництва в сільському і лісовому господарстві та як просторового базису в суспільному виробництві за показниками, що характеризують продуктивність земель, ефективність їх використання та дохідність з одиниці площі.
Основна відмінність економічної оцінки землі від бонітування ґрунтів полягає в тому, що бонітування вивчає грунт як природне тіло, без врахування економічних умов ведення сільськогосподарського виробництва. Воно встановлює відносну придатність грунтів за основними чинниками природної родючості для вирощування сільськогосподарських культур, забезпечує виділення груп ґрунтів, які підлягають економічній оцінці. Економічна ж оцінка відображає відмінності в якості земель з точки зору економічної родючості при досягнутому рівні інтенсивності землеробства. Вона проводиться з урахуванням природних та економічних умов виробництва, затрат праці на одержання сільськогосподарської продукції, місця розташування ділянок, пунктів реалізації продукції, промислових центрів, шляхів сполучення. У процесі економічної оцінки визначають економічний ефект від використання різних за якістю земель з урахування різного рівня продуктивності праці, а це закладає основу для виваженого аналізу існуючих результатів господарської діяльності і обґрунтованих прогнозів на майбутнє.
Економічна оцінка землі відіграє важливу роль у регулюванні земельних відносин, має багатоцільове призначення. Вона є основою: - для науково обґрунтованого прогнозування та планування розподілу земельного фонду між окремими галузями господарства на державному рівні, забезпечення збалансованого й оптимального розвитку всього господарства країни; - для обгрунтування втрат сільськогосподарського виробництва і вибору оптимальних рішень при відчуженні земель для громадських та державних потреб, визначення техніко-економічних показників проектів внутрішньогосподарського землевпорядкування.-для визначення нормативної грошової оцінки земель сільськогосподарського призначення, яка використовується для визначення земельного податку та орендної плати, штрафів і компенсацій при порушенні природно-екологічного стану середовища.
Нормативна грошова оцінка
Нормативна грошова оцінка земельної ділянки – капіталізований рентний дохід із земельної ділянки визначений за встановленими і затвердженими нормативами.
Здійснення нормативної грошової оцінки земель сільськогосподарського призначення регламентується Методикою грошової оцінки земель сільськогосподарського призначення та населених пунктів, затвердженою постановою Кабінету Міністрів України від 23 березня 1995 року №213 та Порядком грошової оцінки земель сільськогосподарського призначення та населених пунктів, затвердженою спільним наказом Держкомзему України, Мінагрополітики України, Мінбудархітектури України, Української академії аграрних наук від 27 січня 2006 року №18/15/21/11 та зареєстровано в Міністерстві юстиції України 5 квітня 2006 року за №3888/12262.
Нормативна грошова оцінка земель використовується для визначення розміру земельного податку, державного мита при міні, спадкуванні та даруванні земельних ділянок згідно із законом, орендної плати за земельні ділянки державної та комунальної власності, втрат сільськогосподарського та лісогосподарського виробництва ,а також під час розроблення показників та механізмів економічного стимулювання раціонального використання та охорони земель.
В основу визначення нормативної грошової оцінки земель сільськогосподарського призначення (далі землі) покладено рентний дохід, який створюється при виробництві зернових культур і визначається за даними економічної оцінки земель, проведеної в 1988 році.В умовах інфляції рентний дохід обчислюється у натуральних одиницях (у центнерах зерна), який при визначенні грошової оцінки переводиться у вартісний вираз за поточними цінами на дату оцінки.Величина нормативної грошової оцінки є добутком річного рентного доходу і терміну його капіталізації. Термін капіталізації встановлюється 33 роки.
Нормативна грошова оцінка здійснюється окремо за орними землями,землями під багаторічними насадженнями, природними сіножатями іпасовищами послідовно в Україні, Автономній Республіці Криміобластях, адміністративних районах, сільськогосподарських підприємствах, окремих земельних ділянок.Нормативна грошова оцінка орних земель, земель під багаторічними насадженнями,природними сіножатями і пасовищами в сільськогосподарських підприємствах, створених на базі реформованих колективних сільськогосподарських підприємств та інших підприємств, обчислюється після уточнення меж і площ земель.
Дата добавления: 2018-02-18; просмотров: 434; Мы поможем в написании вашей работы! |
Мы поможем в написании ваших работ!