Методи оперативної діагностики
Оперативна діагностика фінансово-господарського стану підприємства служить базою для прийняття поточних, оперативних управлінських рішень. Вона відслідковує й оцінює ключові сфери діяльності підприємства і насамперед аналізує фінансовий стан, беззбитковість, матеріальні й інформаційні потоки, оцінює ризик і виробляє рекомендації з управління ризиками.
Одне з ключових завдань, які розв’язуються службою контролінгу на підприємстві, — це аналіз і діагностика фінансового стану підприємства.
Аналіз фінансового стану дозволяє визначити, наскільки стійке підприємство, чи здатне воно вчасно розплатитися зі своїми кредиторами, який прибуток воно одержало і чому. Фінансовий стан підприємства взаємозалежний із усіма сторонами його господарської діяльності, тому при аналізі фінансового стану необхідна ретельна перевірка етапів виробництва, зв’язаних із процесом заготівлі сировини і матеріалів, виготовленням і реалізацією продукції, а також взаємин з бюджетом, банками, постачальниками і покупцями.
Фінансовий стан підприємства необхідно розглядати в такій послідовності:
1) відображення в балансі засобів підприємства;
2) розподіл прибутку;
3) утворення і використання фондів цільового фінансування;
4) наявність власних обігових і прирівнюваних до них коштів;
5) стан і використання обігових коштів;
6) оборотність обігових коштів.
Насамперед варто провести зіставлення даних, наведених у балансах різних років:
|
|
|
- порівняння абсолютних показників;
- аналіз відсоткових змін абсолютних показників у порівнянні з попереднім і базовим періодами;
- розрахунок питомої ваги кожної статті в підсумку балансу і вивчення динаміки зміни питомих ваг за періодами.
При зіставленні активу і пасиву особливу увагу слід надати структурі капіталу (співвідношення між власними і позиковими засобами) і майна (співвідношення основних і оборотних активів). Головна мета такого аналізу — визначити, у якій мірі капітальні вкладення дозволять через реалізацію продукції здійснити своєчасне покриття боргів.
Оцінку майнового стану підприємства можна здійснити шляхом визначення суми господарських засобів, що знаходяться у розпорядженні підприємства; вартості основних засобів; коефіцієнта зносу основних засобів.
Оцінку результативності фінансово-господарської діяльності характеризують такі основні показники:
- прибутковість, рентабельність виробництва продукції і рентабельність підприємства, рентабельність активів;
- динамічність діяльності (темпи зростання валового доходу від реалізації продукції);
- ринкова та інвестиційна активність (цінність акцій, рентабельність акцій, коефіцієнт котирування акцій).
|
|
|
Оцінку фінансового стану визначають:
- сума власних засобів підприємства (зобов’язання, коефіцієнт співвідношення залучених і власних коштів, коефіцієнт покриття, наявність в балансі «хворих» статей);
- збитки підприємства;
- кредити і позики не погашені.
Аналіз усіх перелічених показників слід здійснювати в динаміці, розраховувати і визначати темпи зміни цих показників.
Фінансова стійкість підприємства і його фінансова незалежність від зовнішніх позичкових джерел відіграє важливе значення в умовах ринкової економіки, коли господарська діяльність здійснюється за рахунок самофінансування і залучених коштів.
Фінансова стійкість оцінюється за співвідношенням власних і позичених коштів у активах підприємства. Вона показує, скільки позичених коштів припадає на 1 грн. вкладених у активи власних коштів.
Якщо величина коефіцієнта фінансової стійкості більше одиниці, то підприємство знаходиться у критичній точці фінансового стану, бо позичені кошти перевищують власну величину, тобто підприємство не має можливості повернути позичені кошти.
Крім коефіцієнта фінансової стійкості, фінансову стійкість підприємства характеризують:
|
|
|
— запас джерел власних коштів (запас підприємства за умови, що його власні кошти перевищують позичені);
— коефіцієнт довготермінового залучення позичених коштів (обчислюється діленням довготермінових активів і позик на власні кошти плюс довготермінові позичені кошти). Він показує частку довготермінових позик, використаних для фінансування активів підприємства з власними коштами;
— коефіцієнт маневреності власних коштів (частка від ділення власних оборотних коштів на всю суму джерел власних коштів);
— коефіцієнт нагромадження амортизації (відношення суми нагромадженої амортизації до її первісної вартості);
— коефіцієнт реальної вартості основних засобів у майні підприємства (відношення залишкової вартості основних засобів до чистої вартості майна підприємства).
Дебіторська і кредиторська заборгованість мають великий вплив на фінансовий стан підприємства. Тому їх аналізу слід приділяти важливе значення.
Мета аналізу — прийняття управлінських рішень для їх зменшення і застосування своєчасних заходів по стягненню сумнівної дебіторської заборгованості і своєчасного покриття кредиторської. Адже як відомо, дебіторська заборгованість — це вилучення з господарської діяльності даного підприємства оборотних коштів, що стає причиною фінансових утруднень, а кредиторська — результат напруженого фінансового стану через брак потрібних коштів різним організаціям і особам.
|
|
|
Кредиторська заборгованість характеризується її оборотністю, яка визначається шляхом ділення витрат на сировину,матеріали та інші ресурси на суму кредиторської заборгованості.
Кредитоспроможність підприємства— це спроможність його своєчасно повернути отриманий кредит.
Перш ніж надати кредит, банк вивчає фінансовий стан діяльності підприємства за такими параметрами:
1. Чи розрахувалося підприємство за раніше отриманий кредит?
2. Можливість підприємства випускати конкурентоздатну продукцію.
3. Доходи підприємства.
4. Співвідношення між власними і позиченими коштами.
5. Мета використання одержаних коштів.
6. Можливість погашення кредиту.
7. Забезпеченість кредиту відповідною заставою тощо.
Для аналізу кредитоспроможності підприємства визначають і аналізують норму прибутку і ліквідність.
Норма прибутку на вкладений капітал визначається шляхом ділення величини прибутку на загальну суму капіталу.
Ліквідність підприємства характеризується коефіцієнтом фінансової стійкості і залучення коштів, який відображає ступінь фінансової незалежності підприємства від позичкових джерел. Чим нижчий цей коефіцієнт, тим вища кредитоспроможність підприємства.
Платоспроможність підприємства— це здатність розраховуватися за своїми фінансовими зобов’язаннями за рахунок наявних активів, що можуть бути використані для погашення боргів.
До них належать ті елементи оборотних засобів, які можна реалізувати, а також залишки готової продукції на складі і відвантажені покупцям, дебіторська заборгованість (крім безнадійної)цінні папери, грошові кошти на поточному рахунку, у тому числі на депозитних рахунках, касова готівка.
Рівень платоспроможності підприємства характеризується поточною платоспроможністю підприємства, коефіцієнтом покриття поточних пасивів і коефіцієнтом покриття поточних зобов’язань.
При аналізі порівнюються показники платоспроможності звітного (аналізуючого) періоду до базисного (планового чи минулого року), визначаються відхилення і виявляються причини. На основі результатів аналізу розробляються шляхи поліпшення фінансового стану підприємства.
Оборотність, прискорення якої сприяє економії часу та вивільненню коштів з обороту є узагальнюваним показником використання оборотних коштів підприємства.
Аналіз оборотності оборотних коштів проводиться з метою пошуку резервів поліпшення їх використання.
Використання оборотних коштів (засобів) характеризується такими показниками: тривалість одного обороту в днях, коефіцієнт оборотності (кількість оборотів, яку здійснюють оборотні кошти), коефіцієнт закріплення або завантаження оборотних коштів.
Методика аналізу оборотності оборотних коштів полягає у порівнянні показників оборотності оборотних коштів підприємства за поточний рік з аналогічними показниками за минулий рік.
Контрольні питання:
1. З якою метою проводиться експертна діагностика фінансово-господарського стану підприємства?
2. Охарактеризуйте джерела інформації, які використовуються для експертної діагностики фінансово-господарського стану підприємства.
3. Перелічіть головні завдання, які слід вирішити при проведенні експертної діагностики фінансово-господарського стану підприємства.
4. Які методи стратегічної діагностики застосовуються при експертній оцінці фінансово-господарського стану підприємства?
5. Назвіть найбільш поширені спеціальні методи, з допомогою яких можна здійснити аналіз стратегічної позиції підприємства на ринку.
Тематика індивідуальних навчально-дослідних завдань:
1. Експертна діагностики фінансово-господарського стану як необхідна складова забезпечення стабільного функціонування підприємства.
2. Діагностика зовнішнього середовища як об'єкта контролінгу в управлінні торговельними підприємтсвами
3. Класифікація джерела інформації, необхідної для експертної діагностики фінансово-господарського стану підприємства.
4. Використання SWOT-аналізу – передумова забезпечення життєдіяльності підприємств.
5. Оцінка кредитоспроможності вітчизняних підприємств.
Тема 9. Контролінг витрат
1. Контролінг витрат та управлінський облік.
2. Класифікація витрат та системи калькуляції.
3. Вибір бази розподілу витрат.
4. Система директ-костинг в управлінні витратами. Простий і багатоступінчастий директ-костинг.
5. CVP-аналіз: аналіз «витрати – обсяг реалізації – прибуток».
6. Управління витратами на основі розрахунку їх цільових значень (таргет-костинг).
Основні терміни і поняття:контролінг витрат, управлінський облік, простий та багатоступінчастий директ-костинг, таргет директ-костинг, прямі та непрямі витрати, калькуляція, сума покриття, CVP-аналіз
Дата добавления: 2018-02-18; просмотров: 681; Мы поможем в написании вашей работы! |
Мы поможем в написании ваших работ!