Методи трансфертного ціноутворення
Трансфертне ціноутворення - це процес визначення трансфертної ціни, сукупність економічних відносин, які виникають у процесі визначення трансфертної ціни на будь-який об'єкт торгівлі між пов'язаними компаніями.
| Метод | Характеристика |
| Метод порівняльної неконтрольованої ціни (ПНЦ) | полягає у порівнянні ціни товарів (робіт, послуг), застосованої під час контрольованої операції, з діапазоном ринкової ціни реалізації (придбавання) на ідентичні (а за їх відсутності – однорідні) товари (роботи, послуги) у співставних операціях. |
| Метод ціни перепродажу | полягає у визначенні відповідності ціни товарів контрольованої операції ринковій ціні, який полягає у зіставленні валової рентабельності сторони контрольованої операції, отриманої при подальшій реалізації (перепродажу) товарів, що були придбані в контрольованій операції, з ринковим діапазоном валової рентабельності. |
| Метод «витрати плюс» | полягає у визначенні відповідності ціни товарів (робіт, послуг) контрольованої операції ринковій ціні, який полягає у зіставленні валової рентабельності витрат особи (продавця), яка є стороною контрольованої операції з ринковим діапазоном валової рентабельності витрат у зіставних операціях. |
| Метод чистого прибутку | полягає у порівнянні чистого прибутку на основі відповідної бази (витрати, продаж, активи), що отримує платник податку у контрольованій операції, з чистим прибутком на основі тієї ж бази у співставній неконтрольованій операції. |
| Метод розподілення прибутку | складається з виділення кожному пов’язаному підприємству, що бере участь у контрольованій операції, частини загального прибутку (або збитку), отриманого від такої операції, яку б непов’язане підприємство отримало від участі у співставній неконтрольованій операції. |
Суб’єкт господарювання вправі використовувати будь-який метод, який він вважає найбільш доцільним, однак у разі, коли існує можливість застосування і методу порівняльної неконтрольованої ціни, і будь-якого іншого методу, застосовується метод порівняльної неконтрольованої ціни.
|
|
|
На практиці правильне застосування методу ПНЦ можливе вкрай рідко через недостатню кількість статистичної інформації, і застосовується у двох випадках: для аналізу внутрішньої та зовнішньої неконтрольованої ціни.
Метод ціни перепродажу за умови наявності внутрішніх співставних операцій за деяких умов може бути використаний для аналізу цін у контрольованій операції.
Оскільки метод «витрати плюс»фактично сконцентрований на оцінці валової рентабельності, його застосування має ті самі обмеження, що і застосування методу ціни перепродажу (провести коригування витрат не видається можливим). Відповідно, метод «витрати плюс» не можна застосовувати у разі відсутності внутрішніх співставних операцій.
|
|
|
Метод чистого прибутку є найбільш універсальним і широко застосовуваним методом. Метод розподілення прибутку є найменш застосовуваним у світовій та українській практиці аналізу трансфертного ціноутворення.
Методичні засади формування управлінської звітності.
Управлінська звітність – цілісна система елементів (показників звітності), призначеною для формування інформації, використовуваної менеджерами при управлінні підприємством.
Методика підготовки економ. інформації і формування управлінської звітності
| Назва етапу | Сутність етапу |
| Планування (визнання) потрібної інформації | Визначення основних параметрів діяльності, суб’єктів та об’єктів управління |
| Збір інформації | Формування каналів надходження інформації |
| Обробка інформації | Визначення засобів та алгоритмів обробки інформації |
| Систематизація інформації | Побудова узагальнення моделі |
| Аналіз інформації | Дослідження чутливості моделі |
| Контроль інформації (основних параметрів) | Контроль результатів на кожному етапі та в цілому |
| Корекція параметрів інформації (показників) | Доповнення, зміна основних параметрів одержаної інформації (повтор циклу) |
Підготовка управлінської звітності базується на наступному наборі дій:
|
|
|
1) постановка цілей і завдань, які покликана вирішувати управлінська бухгалтерської звітності;
2) визначення каналів постачання інформації для формування на її основі управлінської бухгалтерської звітності.
3) розробка засобів представлення результатів діяльності як системи обліково-аналітичної інформації, яка характеризує зовнішнє та внутрішнє середовище;
4) побудова множини моделей, які характеризують визначені аспекти функціонування підприємства і дозволяють визначити внутрішні зв’язки між основними елементами господарської діяльності підприємства;
5) побудова загальної моделі фінансово-господарської діяльності підприємства за допомогою використання обліково-аналітичної інформації управлінської бухгалтерської звітності;
6) дослідження чуттєвості моделі фінансово-господарської діяльності до змін складових її параметрів внутрішнього та зовнішнього середовища;
|
|
|
7) оцінка внутрішніх зв’язків між параметрами, які визначають загальні результати фінансово-господарської діяльності підприємства, оцінка ступеня відповідності запланованих результатів і фактично досягнутих цілей;
8) здійснення контролю за основними параметрами.
Дані підходи сприяють досягненню поставленої мети – формуванню якісної інформації за різноманітними управлінськими запитами в управлінській звітності.
Система управлінської звітності повинна будуватися таким чином, щоб дані, які в ній містяться дозволяли отримати відповідь на всі питання управлінців.
Створити систему управлінської звітності можна лише за наявності: масиву основних даних; узгодженості змісту та форми звітів; функціонального підходу до накопичення та підсумовування інформації.
Управлінська звітність характеризується низкою пов’язаних між собою понять: форма управлінської бухгалтерської звітності, елемент управлінської звітності, формат управлінської бухгалтерської звітності, розділ форми управлінської звітності.
Дата добавления: 2018-02-18; просмотров: 588; Мы поможем в написании вашей работы! |
Мы поможем в написании ваших работ!