Визначення прямокутних координат точок.

Стр 1 из 3Следующая ⇒

Міністерство аграрної політики України

Херсонський державний аграрний університет

Кафедра землевпорядкування

та архітектурного проектування

Рішення інженерних задач

По топографічній карті

Методичні вказівки

до розрахунково-графічної роботи

Херсон 2010

УДК 528.3

Мацко П.В., Бабушкіна Р.О., Угріна Г.І., Угрін Ф.Д.

Рішення інженерних задач по топографічній карті. Методичні вказівки до розрахунково-графічної роботи. –Херсон, ХДАУ: Колос.

Рецензент: Кузьменко В.Д. - доцент кафедри гідромеліорацій та економіки природокористування

Ухвалено та рекомендовано до друку методичною комісією будівельно-гідромеліоративного факультету Херсонського державного аграрного університету протокол № від лютого 20 р.

Методичні вказівки розроблені викладачами кафедри землевпорядкування та архітектурного проектування будівельно-гідромеліоративного факультету Херсонського державного аграрного університету для студентів 1 курсу будівельно-гідромеліоративного факультету спеціальності 6.060103 „Гідротехніка”

Вміщують методичні поради по вивченню розділу "Топографічні карти” та на конкретних прикладах показано рішення інженерних задач по топографічній карті. Методичні вказівки вміщують питання для самоконтролю

Міністерство аграрної політики України

Херсонський державний аграрний університет

Кафедра землевпорядкування

та архітектурного проектування

Завдання

на виконання розрахунково-графічної роботи

за темою:

"Рішення інженерних задач по карті"

(для студентів будівельно-гідромеліоративного факультету)

Варіант ____________

Студента _____________________ курсу ____групи____

1.Виконати опис фрагмента карти.

2.Визначити прямокутні координати точок А і В.

3.Визначити географічні координати точок А і В.

4.Орієнтування ліній по топографічній карті.

5.Визначити позначки (висоти) точок А і Б.

6.Визначити ухил лінії СД.

7.Визначити крутизну схилу лінії СД.

8.Прокласти лінію заданого ухилу від точки Е до точки F

(i_зад.=0,8 * i_існ).

9.Побудувати поздовжній профіль.

10.Намітити межу водозливної площі.

Фрагмент карти додається

Масштаб карти 1:10000

Суцільні горизонталі проведені через 2,5 м

Схилення на 2002 рік – східне 6˚12'

Річна зміна схилення – східне 0˚ 02'

Середнє зближення меридіанів – західне 2˚ 22'

Загальні вказівки

Перед початком рішення задач по карті необхідно опрацювати розділ "Топографічні карти та плани" дисципліни "Інженерна геодезія".

Розрахунково-графічна робота виконується студентом самостійно за індивідуальним завданням, що видається викладачем.

Для видачі розроблені бланк завдання та комплект фрагментів учбових топографічних карт в кількості 30 варіантів.

Література:

1.Соломонов А.А. и др. Инженерная геодезия. Минск: Высшая школа, 1983.

–с. 13-35

2.Хейфец Б.С., Данилевич Б.Б. Практикум по инженерной геодезии. М.: Недра,

1979. –с. 18-26

3.Решетняк М.П. Інженерна геодезія. Київ: "Урожай". 2996. –с. 30-43

4.Условные знаки для топографических планов и карт масштабов 1:5000,

1:2000, 1:1000 и 1:500. М.: Недра, 1973.

5.Конспект лекцій.

Рис. 1. Фрагмент учбової топографічної карти

з завданням

М 1:10000

Будова та зміст карт і планів

Призначення карт і планів настільки широке, що можна стверджувати, що немає такої галузі народного господарства, де б не використовувались плани або карти.

Зміст карт і планів залежить від їх призначення, масштабів, від складності

ситуації на поверхні Землі тієї частини, що зображується на карті або плані.

Рис. 2.Рамка топографічної карти

Картою називається зменшене і узагальнене зображення всієї поверхні Землі або значних її частин на горизонтальній площині, побудоване за певними математичними законами. Карти мають похибки і вони тим більші, чим менший масштаб карти.

Планом називається зменшене і подібне зображення відносно невеликих ділянок поверхні Землі на горизонтальній площині

Плани мають порівняно малі похибки, якими можна знехтувати при вирішенні інженерних задач.

Всі карти і плани виконуються за певними масштабами.

Масштаб – це ступінь зменшення горизонтальних проекцій ліній місцевості. Це відношення довжини лінії на плані або карті до дійсної її величини на місцевості.. Масштаби бувають чисельні, лінійні, поперечні.

Сторона листа топографічної карти з відрізками меридіанів (дійсних) і паралелей створюють внутрішню рамку карти. Поряд з внутрішньою рамкою розташована мінутна рамка карти, поділки якої відповідають одній мінуті довготи і широти. ( Рис. 2.)

Визначення прямокутних координат точок.

У геодезичній практиці для зображення на площині положення точки та положення довжини лінії використовують систему плоских прямокутних координат Х та У. Це лінійні величини абсцис і ординат, що взаємно перпендикулярні між собою. Точка перетину цих вісей є початком координат.

Пн

ПдЗ ІІІ чверть ∆Х - ∆У -

ПдС ІІ чверть ∆Х - ∆У +

ПнС І чверть ∆Х + ∆У +

ПнЗ ІV чверть ∆Х + ∆У -

Пд

Рис. 3. Система координат

У геодезії вісі координат розвернуті на 90°. Вісь Х збігається з напрямком осьового меридіана, а вісь У – з напрямком екватора.

Система координат в геодезії називається правою тому, що відлік чвертей йде за годинниковою стрілкою.

Для встановлення зв’язку між географічними координатами на сфероїді та прямокутними координатами тієї ж точки на площині використовують зональну систему плоских координат. Суть полягає у тому, що усю поверхню земної кулі поділяють на 6-ти або 3-и градусні зони і проектують їх на внутрішню поверхню циліндра, потім розрізають з півночі на південь на дві півкулі і розгортають. При цьому отримують зони, витягнуті у широтному напрямку від Пд до Пн. Відлік зон ведеться від нульового меридіана проти годинникової стрілки.

Рис. 4.Утворення зон за циліндричною системою координат

Рис. 5.Шестиградусні зони поверхні земного еліпсоїда

На листах топографічних карт, починаючи з масштабу 1:500000 і більше

нанесена координатна сітка – сукупність вертикальних і горизонтальних ліній, паралельних осьовому меридіану та екватору відповідно. Сітка дає можливість графічно визначити координати точок.

Як визначаються прямокутні координати по карті показано на прикладі.

Визначення прямокутних координат точок А і В.

Х_А - ? У_А - ? (рис. 6)

Знаходять лінії координатної сітки найближче розташовані до точки А. З точки А опускають перпендикуляр на лінію Х або на лінію У, вимірюють цей перпендикуляр користуючись масштабом.

Х_А = Х + ∆Х

Х = 6067 км - лінія координатної сітки по осі Х.

∆Х = 3,6 см = 360 м = 0,36 км - перпендикуляр, опущений з точки А

Х_А = 6067 - 0,36 = 6066,64 км - координата точки А.

У_А = У + ∆У

У = 314 - лінія координатної сітки по осі У

∆У = 4,8 см = 480 м = 0,48 км - перпендикуляр, опущений з точки А.

У_А^ум = 314 - 0,48 =313,52 км - Умовна координата

У_А^д = 313,52 – 500 = - 186,48 км - Дійсна координата