Методика проведення окремих частин уроку



 

Методика проведення підготовчої частини уроку

Звичайно урок гімнастики починається з загального шикування на 2 м від стінки, спиною до вікон, або на довгій лінії залу. У першому класі доцільно використовувати спеціальні позначки на відстані 40см одна від одної намальованої крейдою або фарбою.

Найбільш ефективними засобами активізації функцій організму дітей: прискорена ходьба, біг в повільному темпі, стрибки, танцювальні вправи ігри. Заслуговує увагу підбір прийомів управління учнями при виконанні вправ: вчителі використовують підрахунок, плескання в долоні, самостійний підрахунок самими учнями під музику. Вчитель повинен вміти робити зауваження, виправляти помилки, підбадьорювати учнів. А як можна активізуватиїх увагу? Треба використовувати ігри i ігрові завдання. Наприклад: "клас, струнко!", "будь уважним!", на три рахунки учні виконують якісь рухи i т.п. ). Підготовчу частину звичайно закінчують з.р.в. під час виконання вправ не високі учні повинні стояти попереду, демонстрація вправ виконується дзеркальним показом, включати необхідно визначені підвідні вправи для засвоєння чи закріплення вправ основної частини уроку.

Ефективність уроків значно підвищується, якщо вони проходять під музику, а цікавість учнів до уроку підтримується за рахунок відтворювання знань учнів. Вчитель повинен бути вимогливим до своїх учнів, його вимогливість повинна бути постійною, тактичною. Особливу вимогливість необхідно проявляти при навчанні учнів молодших класів елементам строю, основним положенням рук, ніг, при виконанні з.р.в., тобто тим рухам, які складають школу рухів, школу гімнастики.

 

Методика проведення основної частини уроку

В цій частині уроку вирішуються основні задачі, пов’язані з формуванням у учнів визначених рухових навичок та розвиток рухових якостей(фізичних).

В молодших класах в основну частину включають 4-5 видів різних вправ, рухливі ігри, в середніх і старших класах 2-3 види .ефективність навчального процесу залежить від правильного чергування різних видів гімнастичних вправ.слід планувати роботу учнів так, щоб після виконання вправ в упорі, учні переходили до вправ в висах чи навпаки.

Способи 0рганізації :

В залежності від задач уроку, чисельності і підготовленості учнів, наявності інвентарю і т.д. , діяльність учнів в основній частині може бути організована різними способами: при навчанні і повторенні нескладних вправ доцільно використовувати фронтальний, тобто всі учні виконують вправу одночасно. Хоча при навчанні більш складних вправ цей спосіб є мало пригідним.

Різновидом фронтального способу організації учнів є змінний спосіб (використовується, якщо мало інвентарю, обладнання в залі. В такому випадку одне і те ж завдання виконують декілька груп дітей по 8-10 чоловік, змінами по черзі фронтально).

Найбільш поширеним способом організації учнів при навчанні є груповий спосіб, коли клас поділяється на групи (відділення) і кожне відділення займається на своєму приладі. Хлопці і дівчата займаються окремо, виконують вправи фронтально (змінами або потоком). Використовуючи даний спосіб, вчитель повинен правильно розміщувати учнів біля приладів, щоб їх не відволікали (світло, інші учні ), щоб учні знаходились спинами один до одного, але так, щоб вони завжди були у полі зору вчителя. Такий спосіб потребує від вчителя підготовки груповодів на кожний прилад. Вчитель готує навчальні картки для кожного виду (де розписані всі завдання, які регулюють діяльність учнів). В таких випадках вчитель повинен знаходитись там, де йде вивчення нового матеріалу, а групповоди - де йде повторення або закріплення матріалу (надати приклад карточки – де розписані техніка, послідовність навчання, страхування тощо).

Поточний спосіб взагалі використовують на акробатиці, у лазінні, стрибках по колу, або по квадрату. Навести приклади бруси-перекладина-козел-гімнастичні мати, кільця, лава, скакалки і т.д.).розповісти про призначення даного способу.

Ігровий спосіб використовується при виконанні майже всіх гімнастичних вправ, але вже добре вивчених i засвоєних. Це рухливі ігри.

 

А які ж є способи регулювання фізичного навантаження ? Згадати матеріал ТФВ. Навантаження, яке випробують учні на заняттях та їх працездатність в значній мірі залежить від правильного чергування роботи i відпочинку під час виконання вправ. Є наукові дані, які говорять про те, що оптимумом навантаження є проміжок часу від закінчення вправи до установлення пульсу 90-100 уд./хв. Протягом цього часу у пам’яті учнів ще добре зберігається сформований вчителем образ вправи, а органи i системи органів учнів зберігають високий рівень працездатності.

Інтенсивністьнавантаження регулюється інтервалами відпочинку. Тому при дозуванні вправ потрібна велика обережність, щоб не створити перенавантаження, яке особливо впливає на молодших школярів.

Як ви думаєте чому? (недостатній досвід, нема ще необхідних знань, щоб регулювати навантаження, помилкова уява про свої можливості виконання завдання).

Правильно регулювати навантаження на уроці можна тільки у тому випадку, якщо вчитель отримує інформацію про стомлення учнів.

Признаки стомлення? (частота пульсу).

1. Умовно прийнято рахувати нормальне навантаження, коли пульс піднімається до 120-160 уд./хв. Частоту пульсу треба навчити контролювати самим учням.

2. Зовнішні признаки (порушення координації рухів, постави, змінюються колір обличчя, дихання, потовиділення).

3. Важливим показником є самопочуття учнів після фізичного навантаження.

 

Навчання гімнастичним вправам умовно розділяють на три етапи:

Основною задачею початкового етапу навчання є створення попереднього уявлення про вивчаючу вправу (розповісти про призначення данного етапу (поясненну, показ, наочність).

Перший етап завершується спробами, які виконуються під наглядом вчителя з допомогою і страхуванням.

Основними задачами другого етапу розучування є вибір найефективніших методів навчання, уточнення уяв про вивчаєму вправу і ліквідування помилок. Перенос рухових навичок впливає на засвоєння вправи або позитивно або негативно.(навести приклади). На другому етапі умови навчання (висота прилада,орієнтири, направлення рухів i т.д.).результатом завершення данного етапу є технічно правильне i самостійне виконання вправ.

Основною задачею етапу закріплення i удосконалення вправи єваріантність завдань, які надає вчитель.

 

Методи навчання на кожному етапі використовуються в різних пропорціях:

На першому етапі в основному приваблює метод слова i метод показу.

На другому - метод цілісної вправи (розкрити даний метод), а також метод підвідних вправ (виконуються в цілому раніше вивчені i самостійні і схожі з новою вправою, навести приклади). Другим основним методом навчання є метод роздільного розучування (призначення його).(приклад: колесо).

Метод вирішення допоміжних рухових задач - вид роздільного метода. Різниця між роздільним i допоміжним - іде відбір серії навчальних завдань, які зберігають компоненти техніки основного руху. Приклад: стрибки де окремо вивчають розбіг, настрибування на місток, відштовхування i т.д.).

 

Метод програмного навчання – призначення:

1. Попередньо розробляється програма для вивчення, яка передбачає перевірку початкового стану учнів, готовність до виконання нової вправи, належний розвиток фізичних здібностей і рухової бази.

2. Розробляється серія навчальних завдань.

3. Визначення порядку переходу від одного завдання до другого.

 

Однією з форм програмуючого навчання є прєдписання алгоритмічного типу; ця методика розроблена доктором педагогічних наук, професором А.М.Шльоміним та його учнями.

Предписання передбачають розподіл навчального матеріалу на учбові завдання, а навчання учнів по частинам відбувається у суворо визначеній послідовності. Наприклад:

Перша частина (серія) учбових завдань повинна включати вправи на розвиток фізичних якостей, від яких залежить успішне виконання вивчаємої рухової дії.

Друга серія включає вправи на засвоєння вихідних i кінцевих положень. Перша i друга серії можуть вивчатися окремо i разом.

Третя серія передбачає виконання основних дій, які забезпечують умови для виконання вивчаємої вправи (технічної основи). Наприклад: для перекидів учень повинен вміти робити перекати вперед i назад.

Четверта серія складається з завдань, пов’язаних з навчанням умінню оцінювати свої дії у просторі, часі i по ступеню прояву м’язових зусиль (імітаційні вправи).

П’ята серія учбових завдань - підвідні вправи.

Шоста серія - вивчаються рухи в цілому.

Структура предписання алгоритмічного типупри розробці предписання можна дотримуватись наступної послідовності:

1) Вказати назву вивчаемої вправи.

2) Дати опис техніки її виконання.

3) Підготувати завдання для перевірки готовності учнів до освоєння вивчаемої рухової дії.

Приклад передписань алгоритмічного типу:

1) Назва - перекид вперед (малюнок).

2) Техніка виконання

3) що повинен знати учень під час освоєння перекиду вперед.

4) що повинен уміти.

Для етапу закріплення і удосконалення вправи використовується ряд методів:

Метод стандартної вправи характеризується багатократним самостійним виконанням засвоєної вправи. Головним при цьому повинно бути прагнення виконувати більш якісне всі вправи.

Метод перемінної вправи передбачає утворення змінних умов, наприклад, виконання засвоєного елементу у з’єднанні з раніш вивченим і т.д.

Ігровий і змагальний методи передбачають змагання між учнями. Можна давати такі завдання, як виконання засвоєного елементу на кількість разів, на точність, на оцінку.

Поряд з навчанням гімнастичним вправам в основній частині уроку перед учителем стоїть друга, не менш важлива задача - розвиток рухових якостей.

Установлено, що у віці 7-8 років найбільш успішно розвиваються швидкість, координація рухів, спритність, чуткість; в 10-14 років -швидкість, силові якості; від 15-17 років - сила, витривалість, швидкісна витривалість.

 


Дата добавления: 2018-02-15; просмотров: 396; Мы поможем в написании вашей работы!

Поделиться с друзьями:






Мы поможем в написании ваших работ!