Заходи регулювання транспортного руху, котрі мають вплив на велосипедний рух у межах містобудівельного проектування
Містобудівне проектування та пов’язані з цим закони можуть значною мірою сприяти популяризації та ширшому використанню велосипедного транспорту. Оскільки не у всіх містах присутні окремо виділені смуги для руху велосипедів, і не існує єдиного маршруту, котрим би користувалися велосипедисти, то правила. Прийняті на рівні міста, можуть значною мірою сприяти суттєвому покращенню ситуації. Серед найкращих прикладів є такі:
- введення зон обмеження швидкості до 30 км/год. Така швидкість є оптимальною для більшості вулиць міста. Дослідження показали, що така швидкість знижує кількість дорожньо-транспортних пригод та серйозних ушкоджень. Це також підвищує ступінь безпечності вулиці з боку інших користувачів, зокрема її мешканців, знижує рівень шуму, надмірного транспортного руху та заторів, а також інших негативних факторів. Ризик летальних випадків на дорогах знижується на 2-3% зі зменшенням швидкості на кожний кілометр. Такий універсальний принцип вимірювання є високо ефективний як для велосипедистів, так і для інших користувачів доріг, тротуарів та прилеглих об’єктів.
- забезпечення вільного доступу. Велосипедам слід забезпечити можливість двостороннього руху на вулицях з одностороннім рухом, це у свою чергу збільшить їх сполучуваність. Таке впровадження виявилось доволі ефективним у багатьох європейських містах, що дозволило краще упорядкувати та спрогнозувати транспортні потоки. Це також дозволило звільнити тротуари від велосипедистів, оскільки пастки, у яких вони опинялися через односторонній рух, часто змушували їх використовувати пішохідну зону. Звільнення тротуарів від велосипедистів також вимагає забезпечення відповідних умов для їх пересування проти руху транспорту на великих дорогах.
|
|
|
Загальні правила для забезпечення велосипедних маршрутів
У нормативних документах, котрі регулюють транспортний рух на національному та місцевому рівнях, міста можуть вимагати забезпечення відповідної інфраструктури для велосипедного транспорту у певних місцях, зокрема у місцях пересадки на інші транспортні засоби, у громадських та приватних будівлях, на зразок магазину чи місць громадського відпочинку, у межах торгових центрів, навчальних закладів та інших ключових пунктів призначення.
Вступ. Велосипедна доріжка, як елемент транспортної інфраструктури міста.
Немоторизований транспорт та якість місць громадського користування є ключовими аспектами у проектуванні міст для людей. Однак міські плани їх часто ігнорують. У сьогоднішніх містах тенденцію до планування мають автомобілі та інші моторизовані транспортні засоби, таким чином залишаючи для людей мало вільного простору. Вдалому плануванню міста під силу врівноважити простір для людей, пішохідного руху та моторизованого транспорту, тим самим роблячи місто привабливішим і придатнішим для життя.
|
|
|
Міста сьогодення стикаються з все більшою кількістю проблем: затори, забруднення, соціальна нерівність та інші виклики. Багато з них пов’язані з транспортом та транспортним рухом. Посилення ролі велосипеда та інших видів транспорту, що рухаються завдяки людській силі, може докластися до вирішення багатьох проблем. По суті, велосипед не слід трактувати як ціль, а радше як корисний та необхідний інструмент для вирішення багатьох міських клопотів, що й показує ця стаття. Сприятливе для велосипедного транспорту планування приносить користь не тільки для велосипедистів, але й також створює більш людяні, сталі та демократичні міста, з чого особливо користають бідні чи маргіналізовані мешканці.
Більшість країн, що розвиваються, периживають швидке розростання міст, неконтрольовану забудову околиць, некоординоване землекористування, неефективну інфраструктуру та розвиток транспорту. Збільшення масштабів використання приватних транспортних засобів спричиняє транспортні затори та забруднення повітря. Краще планування землекористування та належний контроль за таким плануванням є ключовим чинником для знаходження успішного вирішення. Розробка компактного, щільного та змішаного землекористування у поєднанні з плануванням інфраструктури для велосипедів та громадського транспорту, поряд зі стратегіями, які більше не надають переваги приватним автомобілям( як це досі відбувається у більшості міст країн, що розвиваються) є необхідними чинниками для стимулювання екологічно чистих видів транспорту.
|
|
|
Схема забудови міста складна для планування транспортних вузлів, громадський транспорт не в змозі задовільнити потреби мешканців.
Альтернативне вирішення цих питань – велосипедна інфраструктура.
Дорожнє будівництво – досить витратний спосіб вирішення потреб у пересуванні, який забезпечує деяке розвантаження тільки на короткий проміжок.
Муніципалітети великих міст Європи, Північної Америки, Австралії та Південно-Східної Азії стикнулися з проблемою заторів раніше за нас. Всі вони знайшли свої формули її подолання, більш чи менш успішні. Основним способом до якого дійшли практично усі міста розвинутих країн був метод активного заохочення мешканців до користування велосипедом, як міським транспортом. Створення відповідної велосипедної інфраструктури завжди є головним чинником такого заохочення.
Залагодженість міської взаємодії потребує присутності велосипедистів, пішоходів та інших «звичайних» немоторизованих користувачів доріг. Це, у свою чергу, вимагає громадського простору, який має бути процвітаючим, безпечним і привабливим.
Дата добавления: 2018-02-15; просмотров: 518; Мы поможем в написании вашей работы! |
Мы поможем в написании ваших работ!