Перелік практичних навичок, які повинен освоїти студент
- перкусію та аускультацію легень у хворого на БА
- методику проведення спірографії
- методику виявлення бронхообструкції
Зміст теми
Бронхіальна астма – хронічне запалення дихальних шляхів з поширеною, але варіабельною, зворотньою обструкцією і зростаючою гіперреактивністю до різних стимулів, зумовлене специфічними імунними (сенсибілізацією та алергією) або неспецифічними механізмами, головними клінічними ознаками якого є повторні епізоди свистячих хрипів, ядухи, відчуття стиснення в грудях і кашлю, особливо в нічний і вранішній час за рахунок бронхоспазму, гіперсекреції слизу і набряку слизової оболонки бронхів.
Етіологія
Внутрішні
n Генетичні:
•гени, що кодують схильність до атопії
•гены, що кодують гіперреактивність бронхів
n Ожиріння
n Стать (П і сл я 14 років ча стіше хворіють жінки ) .
Зовнішні
n Аллерген и
• приміщень : домашн і кл і щ і , тварини з тваринним хутряним покривом (собаки, к ішки, м и ш і ), тар гани , гриб и
• зовнішні : п илок , гриб и ( насамперед пл існьові та др і ж д ж о в і )
n І нфекц ії ( перважн о в і русн і : РСВ, парагрип)
n Професійні алергени
n Паління: пасивне , активне
n Забруднення атмосфери або повітря приміщень
n Харчування
ПАТОГЕНЕЗ
1 Ланка: імунологічна – сенсибілізація організму алергеном.
2 Ланка: патохімічна – дегрануляція опасистих клітин з виходом великої кількості прозапальних медіаторів.
|
|
3 Ланка: патофізіологічна – розвиток симптомокомплексу бронхіальної обструкції.
Зміни бронхів при БА
За формою:
- атопічна (екзогенна, J45.0), яка виникає під впливом неінфекційних інгаляційних алергенів (алергенів тваринного і рослинного походження, а також деяких простих хімічних сполук) у дітей з атопічною конституцією;
- інфекційно- залежна (ендогенна, J45.1), при якій тригером початку і наступних загострень хвороби виступають антигени збудників гострих, рецидивних і хронічних інфекцій респіраторного тракту;
- змішана (J45.8), при якій розвиток і подальший перебіг захворювання відбувається як під дією інфекційних, так і неінфекційних факторів;
- Окремі форми: аспіринові, астма фізичного зусилля, психогенна, ендокринна
Ступені тяжкості БА
За ступенем тяжкості перебігу захворювання (оцінюється перед початком лікування):
- Ступінь 1 — інтермітуюча бронхіальна астма: короткотривалі симптоми виникають рідше 1 разу на тиждень, короткотривалі загострення (від декількох годин до декількох днів), нічні симптоми виникають не частіше 2 разів на місяць, нормальні значення показників функції зовнішнього дихання (ФЗД) між загостреннями, об’єм форсованого видиху за першу секунду (ОФВ1) або пікова об’ємна швидкість видиху (ПОШВ) і 80 % від належної величини, добові коливання ПОШВ або ОФВ1 < 20 %.
- Ступінь 2 — легка персистуюча бронхіальна астма: симптоми виникають частіше 1 разу на тиждень, але рідше 1 разу на день, загострення можуть порушувати активність і сон, нічні симптоми виникають частіше 2 разів на місяць, ОФВ1 або ПОШВ і 80 % від належної величини, добові коливання ПОШВ або ОФВ1 — 20–30 %.
- Ступінь 3 — середньотяжка персистуюча бронхіальна астма: симптоми виникають щоденно, загострення призводять до порушення активності і сну, нічні симптоми астми виникають частіше 1 разу на тиждень,
необхідність у щоденному прийомі b2-агоністів короткої дії, ОФВ1 або ПОШВ в межах 60–80 % від належної величини, добові коливання ПОШВ або ОФВ1 > 30 %. - Ступінь 4 — тяжка персистуюча бронхіальна астма: постійна наявність денних симптомів, часті загострення, часті нічні симптоми, обмеження фізичної активності, зумовлене астмою, ОФВ1 або ПОШВ < 60 % від належної величини, добові коливання ПОШВ або ОФВ1 > 30 %.
Основні діагностичні критерії:
|
|
- клінічні критерії:
1. типові повторні напади ядухи, переважно у нічний та вранішній час - утруднений видих і сухі свистячі хрипи над усією поверхнею грудної клітки, частіше дистанційні, які чути на відстані;
клінічні еквіваленти типового приступу ядухи - епізоди утрудненого свистячого дихання з подовженим видихом (wheezing) i напади спазматичного cухого кашлю, які призводять до гострого здуття легень і утруднення видиху; у дітей раннього віку – 3 і більше на рік рецидивів бронхообструктивного синдрому, чи wheezing, або немотивовано протягом року нападоподібного кашлю;
|
|
2. Експіраторна задишка,
3. Симетричне здуття грудної клітки, особливо у верхніх відділах, втяжіння міжреберних проміжків, у тяжких випадках – трахео-стернальна ретракція;
4. Коробковий відтінок перкуторного тону, або коробковий тон;
5. Дифузні сухі свистячі хрипи на тлі жорсткого або послабленого дихання;
висока ефективність пробної бронхолітичної і протиастматичної протизапальної терапії;
анамнестичні критерії:
- періодичність виникнення астматичних симптомів, часто сезонний характер загострень астми;
- розвиток проявів астми переважно у нічний і вранішній час;
- почуття стиснення у грудній клітці;
- поява вище зазначених ознак під час перебування в атмосфері аероалергенів, полютантів, на тлі респіраторних інфекцій, після фізичного або психо-емоційного навантаження, а також дії інших чинників, зникнення симптомів астми після припинення контакту з причинно-значущим алергеном;
- супутні прояви атопії (алергійнаий риніт, атопічний дерматит, дермореспіраторний синдром, харчова алергія), які задовго передують початковим ознакам астми;
- обтяжений по атопії сімейний анамнез.
функціональні критерії:
|
|
1. обструктивний тип вентиляційних порушень за показниками ФЗД (спірометрії – форсована життєва ємність легень (ФЖЄЛ) і ОФВ1 більше 80%, ОФВ1/ФЖЄЛ (індекс Тиффно) більше 80%, ПОШВ більше 80%; пікфлоуметрії – ПОШВ більше 80% від належних величин);
2. зворотність порушень бронхіальної прохідності (ОФВ1) у бронхомоторному тесті - не менше 12-15% після однієї інгаляції b2-агоніста або після 3-тижневого курсу пробної терапії ІГКС; добові коливання (денний розкид) величин ПОШВ більше 20%;
3. наявність гіперреактивності бронхів за даними спірометрії, пневмотахометрії, пікфлоуметрії, велоергометрії з використанням провокаційних проб з бронхоконстрикторами (гістамін, метахолін, ацетилхолін, гіпертонічний розчин натрія хлориду) або з фізичним навантаженням (тільки за умов стаціонару у дітей з нормальною функцією легень);
Пікфлоуриметрія – апаратний метод контролю стану хворого в амбулаторних умовах. Використовується для підбору адекватної дози лікарського засобу, контролю для станом бронхообструкції. Вихідна Пікова швидкість видиху (ПШВ) визначається індивідуально в період максимально доброго самопочуття хворого. Від цієї цифри в подальшому відбувається оцінка ефективності контролю БА.
Лабораторні критерії:
1. підвищений рівень еозинофілії крові;
2. алергологічні критерії:
3. підвищений рівень еозинофілів у харкотинні та носовому слизу;
4. підвищений рівень загального імуноглобуліну Е (IgE) у сироватці крові (лише деякою мірою посередньо вказує на наявність атопічного статусу);
5. позитивні результати скарифікаційних шкірних проб (прик-тестів) свідчать про атопічний статус (для діагностики бронхіальної астми малоінформативні, але допомагають визначити фактори ризику і тригери, що використовують для рекомендацій з контролю за факторами оточуючого середовища; можливі хибні позитивні й негативні результати);
6. підвищені рівні алергенспецифічних IgE у сироватці крові
Дата добавления: 2020-12-12; просмотров: 63; Мы поможем в написании вашей работы! |
Мы поможем в написании ваших работ!