Робота над ідейно-художнім аналізом поезії Є.Маланюка «Стилет чи стилос?..»
- Виразно прочитайте вірш.
Стилет чи стилос? — не збагнув. Двояко
Вагаються трагічні терези.
Не кинувши у глиб надійний якор,
Пливу й пливу повз береги краси.
Там дивний ліс зітхає ароматом
І ввесь дзвенить од гимнів п'яних птиць
Співа трава, ніким ще не зім'ята,
І вабить сном солодких таємниць,
Там зачарують гіпнотичні кобри
Під пестощі золототілих дів...
А тут — жаха набряклий вітром обрій:
Привабить, зрадить і віддасть воді.
Та тільки тут веселий галас бою —
Розгоном бур і божевіллям хвиль
Безмежжя! Зачарований тобою,
Пливу в тебе! В твій п'яний синій хміль.
Вірш входить в збірку: «Стилет і стилос».
ЗАПИС У ЗОШИТИ
ü Аналіз вірша «Стилет чи стилос?..».
ü Літературний рід: лірика
ü Жанр: ліричний вірш
ü Вид лірики: громадянська, філософська
ü Тема: вибір митцем своєї місії.
ü Ідея: утвердження ролі митця як борця за долю народу, стилетом (зброєю) і стилосом (паличка для письма) якого стає слово.
Образи:
· людей: ліричний герой — поет; золототілі діви;
· природи: дивний ліс, п’яні птиці, незім’ята трави, гіпнотичні кобри, набряклий вітром обрій;
· предметів і явищ: стилет, стилос; трагічні терези; береги краси; галас бою; розгін бур; п’яний синій хміль.
Оскільки Є. Маланюк — яскравий прихильник символізму, то за кожним образом поезії можна бачити більше, ніж один смисловий шар.
Віршовий розмір: ямб
Римування: перехресне
Художні засоби: алітерація, асонанс; символ; епітет; метафора; персоніфікація; метонімія; оксиморон; антитеза; риторичний вигук.
|
|
|
Стилет — це зброя (різновид кинджала), а стилос — це перо (загострена паличка для писання на вкритій воском дощечці). Стилет — це символ боротьби за волю, за ідеали, стилос — це інструмент фіксування думки та краси, символ мистецтва. Ліричний герой розмірковує, що з них ефективніше.
Збірка Є.Маланюка «Стилет і стилос?» побудована на своєрідній художній антитезі.
Стилет — це символ одвічної борні, це свідомий вибір боротьби за ідеали народу.
Стилос — це світ мистецтва у його витонченій гармонії, це музика тонів і півтонів, людських чуттів, це магія краси й добра. У цій збірці ліричний персонаж має вибирати між стилетом і стилосом, але можливостей для вибору майже немає. І ось тоді ліричний персонаж обирає стилос, який нагадує стилет (слово — зброя).
Власне, у назві збірки, як і в однойменному вірші, загострювалася давня проблематика світової літератури: що має бути визначальним у художній творчості — краса чи служіння суспільним інтересам. Частка «чи» у формулі Є.Маланюка виконувала неабияку смислову роль, указуючи на певну нерішучість ліричного героя перед неминучим вибором.
|
|
|
Тому символ терезів як втілення долі поета за такої невизначеності завбачає трагічні наслідки вагання, зумовлює потребу подолання подвійної ситуації.
Отже, Є.Маланюк прагнув, щоб його слово було гострим, як кинджал, тобто стало зброєю в умовах виборювання української державності. Водночас він був проти заземленого, однобокого розуміння проблеми, маючи на увазі історичну закономірність чи, висловлюючись точніше, приреченість митця недержавної нації на служіння національним інтересам, а не естетичним потребам.
- Що спонукає Є.Маланюка брати в руки стилет? (Трагічна доля Батьківщини).
- Зачитайте відповідні рядки з твору. («Як в нації вождя нема, // Тоді вожді її – поети!»).
- Чи значить це, що митець відкладає вбік стилос? (Ні).
- Назвіть предмети-символи. (Стилет і стилос).
- Чи подібні вони? (Так).
- На що вказують прислівники «тут» і «там»? (На протилежність настанов).
- Яка проблема постала перед митцем? (Проблема вибору)
- Що для поета «тут», а що «там»?
| «Тут» | «Там» |
| «жаха набряклий вітром обрій» | «Веселий галас бою», «безмежжя», «зачарований» |
- Що посилюється у вірші? (Акцентність службових частин мови: «Стилет чи стилос? – не збагнув». Частка «не» в даному випадку набуває насиченого смислового навантаження).
|
|
|
Теорія літератури.
Атонування – (грец. atonos – розслаблений) – своєрідність метричного стопного вірша, в якому відбувається послаблення або втрата наголосу у слові, що має другорядну роль у реченні.
- У чому особливість пейзажної замальовки (друга строфа)? Стиль якого поета – сучасника Є.Маланюка нагадують ці рядки? (М.Т.Рильського).
- На чому побудована третя строфа? (На антитезі).
- Що протиставляється?
- Яка символіка «набряклого вітром обрію»?
- Чи змінився настрій ліричного героя в останній строфі?
- Що ж він вибрав?
- Чи допускає митець фальш або кон’юктуру? (Ні).
- У яких поезіях Є.Маланюк також порушував цю проблематику? («Молитва», «Зерову», «Напис на книзі віршів», «Куліш», « Ars poetica » та ін.).
- Яка головна ідея цих творів? (Ідея – поет повинен безкомпромісно служити народові, формувати свідомість нації).
- Назвіть тему поезії. (Тема – значення митця для своєї нації).
П риклади висловлювань Є.Маланюка, які стали крилатими.
· Поетичне слово має виконувати основне завдання – сприяти пробудженню нації, підготовці її до вирішальних випробувань.
|
|
|
· Українське мистецтво – частина духовної цінності нації.
· Поети, маляри, музики й журналісти мають бути духовним штабом національного руху.
· Український митець не може, не сміє не бути воїном!
- Яка концепція мистецтва Є. Маланюка? (Суспільно активна).
- Обґрунтуйте своє твердження. (Завдання поета – служити своїй країні, втілювати загальнонаціональні ідеї).
- Яку відповідь намагався знайти Є.Маланюк у своїй творчості? (У чому полягають проблеми національного самоствердження українського народу у світовому контексті).
- Чим стає слово? (Зброєю).
- Хто вперше назвав так слово? (Леся Українка).
- Що вона мала на увазі?
- На сторожі чого поет поставив слово? (Української культури й державності, формування нового типу українця).
- Як Т.Г.Шевченко говорив про роль слова в житті народу? («Я на сторожі коло них поставлю слово…»).
- Що злилося в одному образі? (Стилет і стилос, зброя й перо, сила і краса).
- Що вони символізують? (Боротьбу за ідеали народу, свідомий вибір і жертовне служіння красі й правді).
- Обґрунтуйте своє твердження.
| Стилет | Стилос |
| Символ дії, боротьби, це вітер, рух | Світ мистецтва і краси |
«Поетична хвилинка».
Є.Маланюкові
Мені здається: це когорти,
ряди твоїх метальних слів.
Здіймаєш тризубий прапор ти
над військом предківських степів.
Знова торують легіони
шляхи задернілих доріг…
О, хто поставить перепони
оцій розміреності каліг!
А вождь глядить звитяжним оком
на міць не зірваних ще пут,
здіймає вгору меч високо
і заслухається в салют…
Та тільки ніч над містом шатер
почне зміняти черги чат, -
зникає вождь і імператор
і днини відгуки мовчать…
Від миготливої лампади
спада на стіл мінливий диск
і стиль вкарбовує принади
силаб в покірний думам віск.
«Стилет чи стилос?» Сумнів знову:
чи віск м’який, чи синя сталь?
А за шатром, напоготові,
Стоїть нездолана печаль.
Л.Мосендз
- Як трактує Л.Мосендз тему митця в поезії «Мені здається: це когорти», присвяченій Євгену Маланюкові?
ІХ. ДОМАШНЄ ЗАВДАННЯ
| 1. Переглянути презентацію та відео. 2. Опрацювати матеріал теми, знати біографію Євгена Маланюка, вміти аналізувати його вірші. 3. Записати у зошити визначення поняття «Празька поетична школа» та прізвища її представників. 4. Виразно читати поезії Є. Маланюка. 5. Виконати завдання 3 практичного заняття в електронному вигляді або письмово (аналіз поезії Маланюка, визначити її основні ідеї, мотиви, пояснити їх), інші усно. 6. Підготувати відповідь на питання диференційованого заліку: «Празька поетична школа » української поезії та її представники ( Євген Маланюк)». |
Дата добавления: 2020-11-23; просмотров: 433; Мы поможем в написании вашей работы! |
Мы поможем в написании ваших работ!