Культурологічний аналіз мистецтва
1. Прикладна культурологія як сфера застосування культурологічних концепцій до аналізу конкретної гуманітарної проблематики.
2. Мистецтво як універсальний механізм культурної еволюції.
3. Культурологія та естетика.
4. Універсальність естетичного. Основні категорії естетики
5. Етика як галузь наукового знання, її предмет, завдання і категорії.
6. Образотворче мистецтво як феномен культури.
7. Еволюція образотворчого мистецтва Заходу: порівняльний аналіз середньовічного та ренесансного мистецтва.
8. Порівняльна характеристика барокового мистецтва та мистецтва класицизму в Європі.
9. Італійський Ренесанс: художні шедеври доби.
10. Стиль маньєризм в культурі ХVІ століття.
11. Класицизм в архітектурі та образотворчому мистецтві. Стиль «ампір» в культурі Європи, Росії, України.
12. «Художники-передвижники» як явище російської культури другої половини ХІХ століття.
13. Семантика «Храму» в іудейській культурі. Поняття «Скінії».
14. Специфіка арабо-мусульманського мистецтва. Семантика мечеті.
15. Морфологія медіамистецтва: відео-арт, нет-арт, мистецтво відеоінсталяції, мейл-арт, мобайлфон-арт, кліп-арт, софт-арт sms-ar, sciens-art.
16. Специфіка бароко в Україні.
17. Мистецький постмодерн.
18. Особливості українського авангарду.
19. Драматургія і сценічне мистецтво доби античності.
20. Театр доби Середньовіччя. Театр і драматургія доби класицизму
|
|
|
21. Порівняльний аналіз розвитку театру доби романтизму (П.Меріме, А.де Мюссе, Л.Тік та ін.) та на межі ХХ століття (Е.Ростан, Метерлінк, Г.Ібсен, С.Бернар, Г.Гауптаман).
22. Основні напрями розвитку театру ХХ століття (А.Камю, Ж.П. Сартр, Б.Брехт та гіпертеатр 90-х тощо).
23. Джерела та історичні етапи розвитку українського театру
24. Становлення музичної культури людства. Музична культура Середньовіччя та Відродження.
25. Музика бароко і класицизму. Музичні традиції романтизму.
26. Італійський неореалізм у кінематографі.
27. Міфологічні архетипи радянського кіно.
28. Етнокультурні архетипи в українському кіно. Феномен О.Довженка.
29. Героїчний епос. «Іліада» та «Одіссея» Гомера.
30. Література Італії епохи Відродження: Данте Аліг'єрі («Божественна комедія»). Життя та творчість Фр. Петрарки. Життя та творчість Дж. Бокаччо «Декамерон». Життя та творчість Фр. Рабле «Гаргантюа і Пантагрюель».
31. Життя і творчість В. Шекспіра та М.Сервантеса. Роман «Дон Кіхот».
32. Творчість Й.-В. Гете. Трагедія «Фауст». Фаустівський архетип в культурі Європи.
33. Еволюція світогляду і творчості Г.Гейне. «Книга пісень».
34. Література романтизму: В.Гюго, Дж. Байрон, О.С. Пушкін, Ю.Лермонтов, Е.По.
|
|
|
35. Французький реалізм та творчість О. Бальзака, Ф.Стендаля, Г.Флобера, Е.Золя.
36. Російський реалістичний роман: Ф. Достоєвський, Л. Толстой, І. Тургенєв, О. Гончаров.
37. Англійський реалізм: В. Теккерей («Ярмарок втіхи»), Ч.Діккенс.
38. Символізм Шарля Бодлера, Артюра Рембо, Поля Верлена.
39. Інтелектуалізація художньої літератури початку ХХ століття: Джеймс Джойс, Марсель Пруст, Роберт Музіль.
40. Творчість Франца Кафки та літературний авангардизм.
41. Латиноамериканська література ХХ століття.
42. Постмодернізм у західній та українській літературі.
Блок І V . Методика викладання культурології
1. Історія існування культурології як університетської дисципліни в Росії та в Україні.
2. Критика культурології як штучного пострадянського псевдонаукового конструкту західними гуманітаріями (М.Ларюель, Б.Хюбнер тощо): аргументи та контраргументи.
3. Сучасний статус культурології в системі освіти України. Основні проблеми, пов’язані із викладанням культурології в українських ВНЗ.
4. Культурологія, ідеологія та національна свідомість: їх взаємозв’язок при підготовці культурологів в університеті.
5. Проблемний vs дисциплінарний підходи в освіті: культурологія як фактор розформування класичної дисциплінарної системи. Поняття проблемно-орієнтованого підходу.
|
|
|
6. Поняття парадигми за Т.Куном. Культурологічні парадигми за В.Розіним та А.Флієром. Парадигма як основа викладання культурології та написання підручників.
7. «Проект культурологізації освіти» А.Я.Флієра.
8. Проект «школи діалогу культур» В.С.Біблера: основні рівні шкільної освіти у «школі діалогу».
9. Модель педагогічної комунікації у «школі діалогу» та її основні учасники.
10. Проект «постмодерністської педагогіки» О.Прікота. Основні принципи постмодерністсько педагогічної парадигми.
11. Сократівська риторика та евристичні методи навчання.
12. Поняття полілогу. Плюральність та полілог як альтернатива діалогізму в сучасній гуманітарній освіті.
13. «Логіка смислу» Ж.Дельоза як модель педагогічного процесу.
14. Толерантність як основа постмодерністської аксіології. «Ліберальний іронік» за Р.Рорті як взірець педагога-гуманітарія.
15. Синергетична парадигма культурологічної освіти: основні принципи та теоретики.
16. Принцип самоорганізації у синергетиці і значення індивідуальної роботи.
17. Спеціалізований та загальноосвітній рівні викладання культурології.
|
|
|
18. Специфіка викладання культурології у негуманітарних групах.
19. Поняття навчально-методичного комплексу. Рівні навчально-методичного комплексу підготовки фахівця-культуролога.
20. Класифікація культурологічних дисциплін. Види та приклади культурологічних дисциплін (за матеріалами різних навчальних комплексів та програм).
21. Базові принципи формування лекційного курсу з культурології.
22. Значення авторських спецкурсів в системі культурологічної освіти.
23. Основні вимоги до викладача культурології та образ культуролога в гуманітарному просторі.
24. Сенс підготовки фахівця-культуролога, його особистісні перспективи та способи його використання в майбутньому: культуролог як кар’єра.
25. Відомі українські культурологи: імена, праці, сфера дослідницьких зацікавлень.
26. Відомі російські культурологи та культурологічні школи.
27. Співвідношення викладання, теоретичної та прикладної (мистецької) діяльності у житті «ідеального» культуролога. Арт-простір та медіа-простір як поле конструювання ідентичності культуролога.
28. Навчальна література з культурології: першоджерела, підручники, посібники. Аналіз російських та українських підручників з курсу «Культурологія» (на 1-2 прикладах).
29. Культурологічне ставлення до тексту. Робота із текстом та навчання інтерпретації.
30. Принципи побудови загальноосвітнього лекційного курсу «Культурологія».
31. Співвідношення теорії та історії культури в загальноосвітньому курсі «Культурологія».
32. Специфіка культурологічного семінару.
33. Нетрадиційні форми проведення занять з культурологічних дисциплін. Рольова гра на культурологічному занятті: методи та приклади.
34. Комп’ютерні засоби наочності й комунікації у викладанні культурології, «віртуальна освіта». Найвідоміші культурологічні сайти.
35. Академічний час та університетський хронотоп. Otium та negotium гуманітарія.
36. Поняття «культурологічної дисципліни» в системі шкільної освіти.
37. Світова художня культура (МХК) у Росії та шкільні культурологічні курси в Україні: спільне та відмінне.
38. Основні принципи побудови культурологічного уроку та його відмінності від побудови заняття в університеті.
39. Специфіка культурологічного підходу до викладання культурологічних дисциплін: художньої культури, історії релігій, естетики, етики та ін. предметів гуманітарного циклу у школі.
40. Поняття «синтезу мистецтв» на уроках художньої культури.
Дата добавления: 2020-04-25; просмотров: 95; Мы поможем в написании вашей работы! |
Мы поможем в написании ваших работ!