Дискусія про шляхи розвитку українства 1888 – 1889 років: Б. Грінченко, М. Комаров, М. Драгоманов на сторінках журналу “Зоря”.
Журнал «Зоря» зявився у 1880 роцы завдяки О.Партицькому і став ще одним славним етапом розвитку народовської журналістики. Виходив журнал 1 і 15 чила щомісячно, обсяг становив 16 сторінок, кількість яких зменшувалася у скрутні часи. наприкінці 80-х рр. «Зоря» стала точкою збору всіх українців, зі Східної України у тому числі, це, наприклад, М.Старицький, Б.Грінченко, Л.Українка, О.Пчілка і ін. тому у у «Зорі» розпочалася дискусія щодо розвитку української культури і літератури. Розпочав дискусію Б.Грінченко, який належав до радикально налаштованої інтелігенції. Він надрукував невелику статтю «Хто ж винен», у якій наголошував, що у Східній Україні нема українських книжок через недбалість українців до рідної культури. Ця стаття розпочла дискусію. У другій статті «Де ж наша робота» Б.Грінченко продовжує ідеї першої і константує повний занепад української роботи в Росії. Він в цьому звинувачує не цензуру, а лінь українців і те, що українці науковці не хотять писати українською мовою. М.Костомарова обурили такі звинувачення , він частоко згоджується з Б.Грінченком щодо народної пасивності, але головну причину у занепаду українською культури бачить у зовнішніх факторах і несприятливих умовах, відсутності наукового стилю в українській мові. Драгоманов теж не залишився байбужим і написав статтю «Ще на тему: «Хто винен» під псевдонімом Чудак. Драгоманов розвивав таку ідею, що цензура заборонила те, чого не було в українській літературі, тому її не можна вважати серйозним фактором для занепаду. Він вважав, що треба українцям довчитись і вже потім братися за укр матеріал і друкувати його без цензури, нариклад, у Галичині. Інші свої ідеї про виключну велич російської літератури, про потребу перекладу українських творів іншими мовами Драгоманов розвив у статті «В справі відносин українців до російської літератури». Статті грінченка, драгоманова і костомарова породили в укр журналістиці тривалий обмін думками, який пробуджував свідомість українців.
|
|
|
Газета “Буковина”: загальна газети, літературна діяльність.
Газета «Б» була заснована у Чернівцях у 1885 році і стала продовженням народовської журналістики. Буковина була дуже відсталою провінцією і поділялася на Північну українську і Південну румунську частини. Їй потрібен був часопис, який був би зорієнтований на потреби народу і видавався б народною мовою. Спочатку газета виходила двічі на місяць, потім щотижня, потім чотири рази на тиждень, а у кінці щоденно. Згодом «Б» видавалася кулішівкою. Була заснована як видання товариства «руська бесіда». До редакторського складу входили найвидатніші діячі: Ю.Федькович, П.Кирчів, С.Дашкевич, М.Токарик, В.Дутчак, О.Маковей і ін. найбільшій вплип на газету мали Ю.Федькович, О.Маковей і С.Дашкевич. останній був відомим публіцистом і журналістом. Інформаційні і суспільно-політичні матеріали друкувалися у газеті анонімно, щоб уникнути переслідувань цензури. «Б» мала на меті боротися за права укр народу, його самосвідомість, за розвитук укр культури, літератури і освіти. Історичне значення газети полягає у знаменитій дискусії між Грінченком і Драгомановим на її сторіках. Грінченко опублікував 18 листів під псевдонімом Вартовий. «Буковинська» дискусія засвідчила народження новой свідомой інтелігенції в Україні. Її публікація стала великою вдачею для газети.
|
|
|
Тут друкувалися поетичні і прозові твори Ю.Федьковича оповідання «Дністрові кручі», «Панич», оповідання української письменниці Є.Ярошинської «Проклятий млин», «Липа на межі», «Понад Дністром» і ін.. публіковала тут свою малу прозу і О.Кобилянська, серед яких можна назвати оповідання «Жебрачка», «Час», «Мужик», «Некультурна». Великий внесок у розвиток газети вніс відомий український поет, письменник і журналіст О.Маковей. серед його віршованих творів, опублікованих на сторінках «Б», можна назвати «Поетові», «Божі дурні», «Думка». Взагалі тут він надрукував більшу ста своїх творів, серед яких яскраво виділяються фельєтони. М.Черемшина публікував тут майже все свої новели. Є дві особливості літ розвитку «Б». по-перше, це прихильність до молодих письменників, і по-друге, це допомога у розвитку модернізму. Серед іншомовних авторів слід назвати А.Чехова, Марка Твена, Е.Золя.
Дата добавления: 2020-01-07; просмотров: 169; Мы поможем в написании вашей работы! |
Мы поможем в написании ваших работ!