Благодійних організацій в Україні як юридичні особи
Благодійні організації в Україні є юридичними особами і тому наділяються правами, які мають юридичні особи.
Юридичними особами визнаються організації, які мають відокремлене майно, можуть від свого імені набувати майнових і особистих немайнових прав, нести обов'язки, бути позивачами і відповідачами в суді, арбітражному суді або в третейському суді.
3 цього визначення можна виділити такі істотні ознаки юридичної особи:
1. Організаційна єдність.
Юридична особа — це не окремий громадянин (фізична особа), а колективне утворення, певним чином організований колектив людей (організація).
Організаційна єдність виявляється у певній ієрархії, співпідпорядкованості органам управління, що складають його структуру, в чіткій регламентації відносин між його учасниками. Завдяки цьому, стає можливим перетворити бажання великої кількості учасників у єдину волю юридичної особи в цілому, а також узгоджено виразити цю волю зовні.[1]
Благодійні організації мають відповідну структуру, їх організаційна єдність закріплюється в установчих документах благодійних організацій.
2.Майнова відокремленість
Кожна юридична особа має своє майно, відокремлене, по-перше, від майна членів даної організації; по-друге, від майна держави чи автономного утворення, територіальної громади; по-третє, від майна інших організацій.
Благодійні організації мають у своїй власності або в оперативному управлінні відокремлене майно. У власності благодійної організації можуть перебувати рухоме і нерухоме майно, матеріальні та нематеріальні активи, кошти, а також інше майно, придбане на законних підставах. Благодійна організація має право здійснювати відносно майна та коштів, які знаходяться у її власності, будь-які угоди, що не суперечать її статутним цілям та законодавству України.
|
|
|
Зовнішній прояв майнова відокремленість знаходить у наявності самостійного баланса і смети.
3. Виступ у цивільному обороті від свого імені.
Кожна юридична особа має своє найменування (ім'я). Від свого імені вона набуває майнових та особистих немайнових прав і несе обов'язки, вступаючи в різні цивільно-правові відносини з іншими організаціями та громадянами. Інші особи можуть діяти від імені юридичної особи тільки за її згодою.
Існують обов’язкові вимоги щодо найменування благодійних організацій. Воно повинно містити вказівки на організаційно-правову форму та характер діяльності, тобто мету діяльності благодійної організації, наприклад, благодійного фонда.
Благодійні організації, назви яких було зареєстровано у встановленому законом порядку, мають виключне право його використання.
|
|
|
Місцезнаходженням благодійної організації вважається місце його державної реєстрації, якщо у відповідності до закону установчими документами не встановлено інше.
З поняттям місцезнаходження юридичної особи пов’язано здійснення дій, що тягнуть за собою певні юридичні наслідки. Зокрема, це місце виконання ряду договірних зобов’язань.
4. Здатність нести самостійну майнову відповідальність.
Здатність організації від свого імені брати участь у цивільних правовідносинах,
самостійно набувати майнових і особистих немайнових прав і нести обов'язки зумовлює і самостійну майнову відповідальність юридичної особи за своїми зобов'язаннями. Невиконання або неналежного виконання зобов'язання боржником він повинен відшкодувати кредиторові завдані збитки. Формою цивільно-правової відповідальності юридичних осіб є також неустойка — визначена законом або договором грошова сума, яку боржник повинен сплатити кредиторові у разі невиконання або неналежного виконання зобов'язання, зокрема у разі прострочення виконання.
Юридична особа відповідає за своїми зобов'язаннями належним їй (закріпленим за нею) майном, на яке за ст.7 Закону України "Про власність", ст. 32 ЦК України та іншими актами законодавства може бути звернено стягнення.
|
|
|
5. Здатність бути позивачем або відповідачем у суді, арбітражному чи третейському суді.
Широка участь юридичних осіб у майнових та особистих немайнових відносинах, можливість покладення на них цивільно-правової відповідальності за порушення зобов'язань, заподіяння майнової шкоди іншим особам спричинюють потребу в захисті порушених цивільних прав, а у зв'язку з цим і необхідність звернення з позовом до суду, арбітражного чи третейського суду. Іншими словами, юридична особа стає стороною-позивачем або відповідачем у цивільному, арбітражному процесі або третейському розгляді цивільного спору.
Всі зазначені ознаки юридичної особи взаємозумовлені і мають розглядатися в єдності, сукупності, бо лише разом вони розкривають суть юридичної особи. До ознак юридичної особи іноді відносять право організації мати рахунок у банку, круглу печатку тощо. Але ці ознаки не є істотними, вони другорядні, похідні. Адже коли організація створена і вже існує як юридична особа, то вона за законом повинна звернутися до установи банку із заявою про відкриття рахунку для зберігання своїх коштів і проведення безготівкових розрахунків з іншими організаціями. Цей обов'язок стає вже елементом цивільної правосуб'єктності організації як юридичної особи.[2]
Дата добавления: 2019-09-02; просмотров: 124; Мы поможем в написании вашей работы! |
Мы поможем в написании ваших работ!