Етносоціальні процеси та рівень життя .
Брежнєвські часи вважаються роками зростання життєвого рівня. Люди, що пам’ятали жахи війни та голодування, стали жити у власних квартирах, мали стабільні заплати і впевнено дивилися в майбутнє. Низька купівельна спроможність радянських зарплат (у порівнянні з країнами Європи та США) частково компенсувалася соціальними гарантіями – безоплатним житлом, лікуванням, освітою, відпочинком та ін. Державна політика була спрямована на забезпечення майнову рівність громадян.
У 1960 р. населення УРСР складало 43 млн. чол., з них 53% селян. А у 1989 р. – понад 50 млн. чол., з них 30 % селян. Україна стала високоурбанізованою країною.
З 1979 р. стали виявлятися загрозливі явища депопуляції, характерні для всіх розвинених держав - на селі смертність вперше перевищила народжуваність. Нація стала невпинно старіти.
Етнічно населення у 1989 р. складалося з 72 % українців, 22% - росіян, 6 % - інших народів (євреїв, білорусів та ін.).
Зарплати зросли в два рази при незначній інфляції. Завдяки “нафтодоларам“ завозилось багато імпортних товарів. З кінця 1970-х у життя ввійшло поняття «дефіциту», тобто неможливість купити престижні товари – одяг, меблі, продукти. Їх «діставали» через знайомих продавців. Знаковою стала страта за вироком суду директора найбільшого гастроному СРСР – гастроному № 1 м. Москви Ю.Соколова за хабарництво. В СРСР виникла «торгова» мафія з продажу товарів «під прилавком». Радянська промисловість часто-густо не встигала задовольнити зростаючі запити населення, а імпорту не вистачало.
|
|
|
Було збудовано 5,6 млн. квартир. Електрифіковано всі села, 5% - газифіковано. Середня тривалість життя перевищила 70 років.
Лекція 26. Культурне життя. Освіта. Русифікація. Здобутки і проблеми науки. Мистецтво.
Стан освіти. Русифікація.
Розвиток науки.
Література і мистецтво.
Стан освіти. Русифікація.
В 1972 р. у СРСР ввели обов'язкову середню загальну освіту (10 років навчання). Це мало позитивні риси, але знизило стимули до навчання, особливо у старших класах. Були веденні жорсткі критерії оцінки роботи вчителів за їх кількісними показниками. Вчителів обов'язковість повної середньої освіти примушувала завищувати оцінки – адже школа зобов’язана була видати атестати всім учням. Активно боролися із практикою залишення учнів на «другий рік» з метою збереження учнівських контингентів. Обов'язковість середньої освіти призводила до знецінення знань «приписками» в їх оцінюванні. Діяльність педагогів оцінювалась залежно від того, які оцінки він виставляє. Школи змушені були тримати учнів, які не відчували потреби вчитися.
|
|
|
Активно закривались дрібні школи, практикувався ремонт "коштами школи".
Впровадження у конституційному порядку обов'язкової середньої освіти для громадян негативно вплинуло на якість навчання.
В 1970 р. різко зменшилася кількість україномовних шкіл. Усього за 1960-1980 рр. число україномовних шкіл у республіці зменшилося на 8,7 тис. Наприклад: в обласних центрах вони складали 28%, а всього в 80-х рр. українською мовою навчалось 60% дітей. Вчителя російської мови в українських школах мали надбавки. Ще менше українською мовою викладали в вузах і технікумах. Така політика називається "русифікацією".
Розвиток науки.
В умовах науково-технічної революції, яка охопила економічно розвинуті країни, наука все більше перетворювалася на безпосередню продуктивну силу. Враховуючи це, керівництво СРСР прагнуло забезпечити розвиток її найважливіших напрямів.. Але радянському режиму не вдалося повністю скористатися досягненнями НТР.
В Україні кількість науковців у 1980 р. зросла до 200 тис. чол. Ефективність роботи вчених гальмувалась тим, що державні підприємства та колгоспи не були зацікавлені в негайному впровадженні досягнень науки у виробництво, бо це належним чином не заохочувалося. Між розробкою і впровадженням, як правило, був настільки великий проміжок часу, що «нововведення» встигало і технічно, і морально застаріти. За цих умов учені втрачали інтерес до результатів своєї праці.
|
|
|
Центром наукових досліджень республіки залишалася Академія наук УРСР. На початку 80-х років в її установах працювало понад 70 тис. учених. У 1962 р. АН УРСР очолив видатний спеціаліст у галузі електрозварювання Б. Патон. За короткий строк світовим лідером у сфері порошкової металургії став Інститут проблем матеріалознавства, першим директором якого був академік І. Францевич. У 1969 р. в умовах космічного вакууму й невагомості на кораблі «Союз-6» завдяки розробкам учених Інституту електрозварювання вдалося вперше у світі провести зварювання алюмінію, титану і нержавіючої сталі.
У сфері сільськогосподарської науки. Колектив Миронівського науково-дослідного інституту під керівництвом академіка В. Ремесла селекціонував нові сорти пшениці, якими в СРСР засівалося 8 млн га. В Україні було виведено сорти цукрових буряків з одноростковим насінням, що дозволило збільшити їхню врожайність.
Помітним явищем у гуманітарній науці стало завершення видання під керівництвом академіка П. Т. Тронька 26-томної «Історія міст і сіл Української РСР», у підготовці якої брало участь понад. 100 тис. чоловік.
|
|
|
Водночас продовжувалось грубе втручання партійних органів у наукову діяльність, особливо у галузі суспільних наук. Лунали звинувачення на адресу тих дослідників, які насмілювалися згадувати у своїх працях прізвища М. Грушевського І. Багряного, О. Оглоблина, В. Кубійовича, С. Єфремова.
Література і мистецтво.
Мистецтво було міфологізоване, працювало над прославленням КПРС, радянського способу життя. Все, що відбувалося в країнах Заходу, малювалось чорними фарбами.
Українська література теж розвивалася в суперечливих умовах. В українській літературі тих років порушувалися теми революції і Великої Вітчизняної війни. Найпопулярнішими були офіційно визнані Герої Соціалістичної Пращ М. Бажан, О. Корнійчук, Ю. Смолич та ін., що писали у жанрі "соціалістичного реалізму". Вони багато друкувались, їздили за кордон, мали дачі, машини та ін.
Тим письменникам, що намагалися відступити від "лінії партії", доводилося скрутно. Олесю Гончару його роман "Собор" коштував посади голови Спілки радянських письменників України. Твори талановитих письменників, які намагалися хоч якось загострити увагу читача на таких проблемах як пияцтво, хабарництво, лицемірство, занепад української мови - не друкувались (Є. Гуцало, І. Дзюба, В. Некрасов, Л. Костенко та ін.). Політика огульної критики та переслідування таких діячів в Україні часів Щербицького називається маланчуківщина" - від прізвища секретаря ЦК КІЇУ з ідеології В. Маланчука.
Деякі письменники загинули в таборах або в результаті ув'язнення (В.Стус, І.Світличний.).
Виникли проблеми й у розвитку мистецтва. Були суворо заборонені до постановки п'єси, які викривали недоліки існуючого ладу. Український театр дедалі більше втрачав свою національну особливість. З нього все більше витіснялась українська мова. Але все ж уславили себе академічні театри імені І. Франка в Києві, ім. Т. Шевченка у Харкові, ім. М. Заньковецької у Львові. Славу українському театру принесли Д. Гнатюк, А. Солов'яненко, Б. Ступка, А. Роговцева, В. Дольський та інші актори і співаки. Всього працювало понад 80 професійних театрів.
У музичному мистецтві в ті роки плідно працювали Г. Майборода, В. Губаренко, І. Шамо та ін. Стало помітним і зменшення інтересу до національної музики, яка замінювалася радянською та іноземною естрадою.
На 5 кіностудіях України знімали по 20-30 фільмів за рік. У 1970-ті рр. схвалення глядачів здобули такі фільми вітчизняної кінематографії, як «В бій ідуть тільки «старики» та «Аты-баты шли солдаты...» режисера Л. Бикова, «Кам’яний хрест» та «Тревожный месяц вересень» Л. Осики та «Вавилон-ХХ» І. Миколайчука.
Скульптори головним чином ліпили Леніна (понад 500 пам'ятників). Серед художників були відомими М. Дерегус і Т.Яблонська.
В образотворчому мистецтві того часу занадто багато місця посідали образ Леніна, тема народу-творця. Відомими стали твори М. Божія, М. Дерегуса, В. Касіяна. Але були і художники-новатори, твори яких просто знищувались. Така доля спіткала композицію скульптурних рельєфів «Стіна пам'яті» художників А. Рибачука і В. Мельниченка на Байковій горі в Києві.
Дата добавления: 2019-07-15; просмотров: 173; Мы поможем в написании вашей работы! |
Мы поможем в написании ваших работ!