Лекція 13. Культурне і духовне життя 1921 –1928 р. ( в роки НЕПу). Українізація (коренізація).
Лекція 12. Українська СРР в роки нової економічної політики (1921 – 1928).
План:
Причини переходу до НЕПу.
Заходи НЕПу.
Україна і утворення СРСР.
Наслідки НЕПу.
Причини переходу до НЕПу.
Нова економічна політика (НЕП) – система заходів, запроваджена більшовиками у 20- ті рр. з метою відродження економіки Росії. НЕП включав елементи ринкової економіки і був відступом від “воєнного комунізму”.
Після 7 років війни панувала розруха. Промисловість скоротилась у 10 разів, с/г - на 40%. Причинами розрухи, крім війни, були згубні заходи “воєнного комунізму”: націоналізація підприємств, трудові армії, продрозверстка.
Після розгрому Врангеля закінчилася громадянська війна в Росії. Але продрозверстка на 1921 рік була продовжена. Тому з весни 21 року поновились селянські повстання, які влада називала “кулацьким бандитизмом. Найбільші з повстань: “антоновщина” в Тамбовській губернії Росії, “махновщина” на Півдні України.
Останнім поштовхом до скасування “воєнного комунізму” стався заколот моряків Балтфлоту у Кронштаті на початку березня 1921 року. Придушивши заколот силами делегатів 10 з’їзду партії, Голова Раднаркому Росії Ленін вирішив перейти до НЕПу. Намагаючись не допустити втрати своєї влади, більшовицьке керівництво змушене було вдатися до інших методів подолання кризи.
15 березня 1921 р. Х з’їзд РКП (б) прийняв постанову “Про заміну розверстки натуральним податком”, що стала початком переходу до НЕПу. РНК УСРР на її виконання видав декрет про норми та розмір податку, що мав стягуватися з урожаю 1921р.
|
|
|
Головною особливістю запровадження НЕПу в Україні було те, що ці реформи пройшли на рік пізніше ніж у Росії – з 1922 р. Причиною став голод 1921—1922 рр., який був одним із наслідків політики «воєнного комунізму», тих примусових методів, за допомогою яких більшовицька влада домагалася виконання нереальних планів хлібозаготівель. Особливо тяжке становище склалося в південних губерніях України, які до 1-ї світової війни були головними експортерами хліба. Голодувало близько 7 млн. людей.
Отже причинами НЕПу були: розруха і повстання.
Заходи НЕПу.
У промисловості почалася здача в оренду націоналізованих дрібних і середніх підприємств їх колишнім власникам. Була проведена децентралізація управління промисловістю (замість главків підприємства об'єднувались в трести, яким надали господарську самостійність). Багато підприємств були переведені на господарський розрахунок, тобто їх діяльність мала на меті отримання прибутку. Скасовувалась загальна трудова повинність, створювався ринок робочої сили. Було здійснено перехід від зрівняльної заробітної плати до заробітної плати, що залежала від результатів праці.
|
|
|
Була дозволена торгівля, яка замінила притаманний «воєнному комунізму» простий товарообмін. У великих містах почали діяти торгові біржі. В економіку активно залучались іноземні інвестиції у формі концесій. 1924 р. внаслідок грошової реформи в обіг була введена конвертована валюта — червонець, який дорівнював 10 золотим карбованцям. Джерелом постійного поповнення держбюджету стали податки. В Україні НЕП був упроваджений пізніше — з 1922 р. і його введення було ускладнене значними труднощами, більшими, ніж у районах Росії. Затримало введення НЕПу те, що у 1921 р. в українських селян залишався борг з продрозкладки за 1920 р., який був перенесений на наступний.
Заходи НЕПу:
1) заміна продрозверстки продподатком;
2) дозвіл торгувати;
3) селянам дозволили брати землю в оренду і найманців (але не більше 2);
4) в містах дозволили приватний бізнес в торгівлі, в дрібному підприємництві; в приватні руки могли перейти заводи з кількістю робітників до 20 чол.
5) З 1922 року була впроваджена стабільна валюта – червонець;
По суті НЕП був частковим поверненням до ринкової економіки.
|
|
|
Україна і утворення СРСР.
Радянські республіки (РРФСР, УСРР, БСРР, ЗРФСР) ще під час громадянської війни уклали договори про союз (1919,1920 рр.). Вони були, передусім, воєнні: про спільні дії проти “білих”. В умовах мирного будівництва треба було чітко оформити відносини.
На початку 20-х років формально незалежні Україна, Білорусія, Закавказзя по суті управлялися Раднаркомом Росії, мали спільну партію - РКП(б), армію (РСЧА), валюту (совзнак), систему транспорту та ін.
У червні 1920 р. 20 членів ВУЦВК були введені до Всеросійського ЦВК. У січні 1921 р. командувача збройних сил України було підпорядковано спеціальному уповноваженому Реввійськради РСФРР в Україні. На V Всеукраїнському з'їзді Рад у лютому-березні 1921 р. проти договору про військовий і господарський союз виступили деякі делегати, але переважна більшість не підтримала їх і проголосувала за об'єднання семи наркоматів УСРР та РСФРР та входження їх до складу наркоматів Російської Федерації.
Після цього настала черга міжнародних відносин. У січні 1922 р. делегати від радянських республік, у тому числі УСРР, підписали протокол про передання делегації радянської Росії представництва на Генуезькій конференції. Російський народний комісаріат іноземних справ фактично захопив повноваження «незалежних» республік.
|
|
|
Ініціатором нового договору став голова РНК УСРР Х. Раковський. Він був стурбований тим, що харківський уряд не мав чітко визначених повноважень і тому втрачав реальну владу в Україні. Все більше влади набували московські наркомати.
В ЦК РКП(б) було два плани утворення Союзу:
1) план “автономізації” – республіки повинні були увійти до складу Росії на правах автономій (Й. Сталін);
2) план “федералізації”- передбачав об’єднання рівноправних республік (Ленін, Раковський).
В Конституції СРСР втілився другий план (хоча дуже скоро - за часів сталінської диктатури - федеративний устрій СРСР став пустим звуком). СРСР був проголошений 30 грудня 1922 р. Закріпили це Конституції СРСР 1925 р. та УСРР 1929 р.
Наслідки НЕПу.
НЕП створив сприятливі умови для організації господарства на принципах ринкової системи і це сприяло пожвавленню і швидкій відбудові економіки. Успішно розвивалось сільське господарство, яке базувалося в роки НЕПу на одноосібних селянських господарствах. 1927 р. оброблялося на 10 % більше землі, ніж 1913 р. В умовах НЕПу знову був відроджений прошарок підприємців, торговців та інших представників буржуазії, що легально здійснював свою економічну діяльність. На 1926 р. було вироблено 68% довоєнного видобутку вугілля, а в 1928 р. – 106%. В цілому в 1925 - 1926 рр. обсяг промислового виробництва в Україні досяг 90% довоєнного рівня. Україна давала 23,8 % загальносоюзного виробництва.
Висновки. НЕП на практиці засвідчив свою життєдіяльність. Конкуренція між державним сектором (займав 86,4 % потужностей), кооперативним (7%), та приватним (5,7%) забезпечила високу ефективність виробництва. Дрібна промисловість майже вся була приватною.
Лекція 13. Культурне і духовне життя 1921 –1928 р. ( в роки НЕПу). Українізація (коренізація).
План:
Дата добавления: 2019-07-15; просмотров: 553; Мы поможем в написании вашей работы! |
Мы поможем в написании ваших работ!