Бойові дії на території України в 1944 р.
Взимку 1944 р. бої йшли переважно на Правобережжі. Радянські війська у січні-березні 1944 р. оволоділи Житомиром, Бердичевом, Кіровоградом, Рівним, Луцьком, Кривим Рогом. У квітні – травні були звільнені Миколаїв, Одеса, Тернопіль, Кам'янець-Подільський, Кримський півострів.
25 січня 1 та 2 УФ прорвали німецьку оборону і 28 січня з'єдналися під Звенігородкою, оточивши 80 тис. німців. В ході Корсунь-Шевченківської операції (24.01.-08.02.) вони розгромлені, в полон взято 18 тис. Битву ще називають "Сталінград на Дніпрі".
Новий радянський наступ розпочався у березні 1944 р. і тривав до травня. Весною 1944 р. визволяли Південно-Західну Україну (2 та 3 УФ) та Крим (4 УФ)
27 березня 2 УФ вийшов на румунський кордон. 3 УФ 10 квітня звільнив Одесу. У ході Кримської операції до 12 травня був звільнений півострів (4 УФ). Нацисти втратили тут до 100 тис. солдатів. Однак радість перемоги у Криму була не для всіх. Одним із сумнівних заходів радянської влади в останні роки війни були депортації цілих народів, звинувачених у співробітництві з окупантами. Так, у Криму за рішенням Державного комітету оборони у травні 1944 р. були виселені татари (238,5 тис). Така ж участь чекала на грецьке вірменське, а пізніше і болгарське населення Криму.
Влітку 6 червня 1944 р. відбулося відкриття 2 фронту у Франції. З нашого боку 23 червня -29 серпня Радянська армія провела успішну операцію "Багратіон" по звільненню Білорусії.
|
|
|
На території України в цей час під час проведення Львівсько-Сандомирської операції 27 липня 1944 р. був звільнений Львів, а пізніше Станіслав. У розпал цієї операції 1 УФ в середині липня розбив під Бродами 8 дивізій німців, у тому числі сумнозвісну дивізію СС «Галичина» із західноукраїнських добровольців-колабораціоністів. Ця дивізія була створена німцями за допомогою ОУН-М і налічувала до 16 тис. чол. Після цього виконувала функції карателів у Словаччині та Югославії.
В серпні 1944 р. з частини військ 1 УФ був створений 4 УФ (колишній 4 УФ був розформований у Криму) у Карпатах. Саме він у Східно-Карпатській операції у жовтні 1944 р. завершив визволення України вигнанням німецьких та угорських військ із Закарпаття. Останній населений пункт тодішньої УРСР (с.Лавочне) звільнено 8 жовтня, а теперішньої України - 28 жовтня. Саме цей день є зараз Святом звільнення України.
Звільнивши Україну, радянські фронти продовжували бойові дії за кордонами СРСР, виганяючи окупантів із Східної і Центральної Європи, і переможно закінчили війну 9 травня 1945 р.
Лекція 21. Завершення Другої світової війни. Культура в роки війни.
План:
Рух Опору в Україні на завершальному етапі війни.
|
|
|
Підсумки Другої світової війни для України.
Початок відбудови господарства.
Культура України в роки війни.
Рух Опору в Україні на завершальному етапі війни.
У 1943 р радянські партизани активізували свою діяльність і відволікали на себе до 30 дивізій німців та їх союзників. У період Курської битви ними була проведена операція «Рейкова війна» — підрив ешелонів і залізничних мостів, що значно ускладнило німцям доставку підкріплень на фронт. За 1943 р. вони пустили під укіс 4980 ешелонів (в Україні - 3688). Період найбільшого піднесення партизанського руху припав на початок 1944 р., коли радянські партизанські загони почали діяти на Правобережжі і Західній Україні. Діяло 19 великих і багато середніх загонів. Активно ходили рейдами по північній лісистій Україні Сабуров, Федоров, Мельник.
Але найсміливішим був рейд найбільшого загону під командуванням С.А. Ковпака. 12 червня ковпаківці вирушили з Путивля у Карпатський рейд. Пройшли з боями 13 областей, їх оточили в горах 40 тис. німців, але партизани вийшли з оточення по частинах.
Вже в жовтні 1943 р. ковпаківське з'єднання повністю відновило боєздатність. У січні 1944 р. воно було переформовано в 1 Українську партизанську дивізію ім. С.А. Ковпака, і незабаром, вже під командуванням П.П. Вершигори, зробило ще один героїчний рейд - Львівсько-Варшавський. З боями пройшли понад 2000 км і зустріли Радянську армію у Польщі.
|
|
|
В містах діяло комуністичне і комсомольське підпілля. Підпільники і партизани знищували колабораціоністів та представників німецької окупаційної влади.
Бандерівці у 1943 р. підкорили конкурентів - "мельниківців" та "бульбівців" та утворили Українську Повстанську Армію (у 1942 так називали себе "бульбівці"). УПА мала вплив у ЗУЗ. Влітку на з'їзді ОУН бандерівці відмовились від фашистських гасел та визнали демократичні цінності. Активних боїв з німцями уникали, але і від співпраці з ними поки відмовлялись. Вели запеклу різанину з місцевими поляками (за польським даними вбили 82 тис. чол.). Командував ними колишній гітлерівський офіцер «бандерівець» Р. Шухевич. З партизанами ворогували.
УПА ще у 1943 р. приймає рішення воювати з СРСР і утримати під собою якнайбільше територій. ОУН-Б створила орган управління для України - УГВР (Українську Головну Визвольну Раду). Із наближенням до території Західної України радянських військ УПА розгорнула проти них збройну боротьбу, спираючись на німецьку підтримку, якою заручились у січні 1944 р. Німці надали допомогу УПА зброєю, боєприпасами, спеціальним спорядженням. Керівництво УПА погодилося вести ар'єргардні бої з Червоною армією, щоб прикрити відступаючі частини вермахту в Карпатах. Тому взимку 1944-1945 рр. тут розгорнулися кровопролитні бої. На хвилі цього співробітництва з німецьких концтаборів були випущені С. Бандера, Я. Стецько і А. Мельник.
|
|
|
Починаючи з січня 1944 р., сили УПА стали чинити напади на військові підрозділи Червоної Армії. Під час одного з них 29 лютого 1944 р. бандерівцями був смертельно поранений командувач 1-м Українським фронтом М. Ватутін.
Боротьба між УПА і Радянською владою відзначалась надзвичайною жорстокістю з обох боків. Дотримуючись переконання «Хай би крові по коліна, якби вільна Україна», оунівці влаштували справжній терор проти осіб, які співробітничали або підозрювались у співробітництві з радянською владою. Не менш жорстоко діяла й радянська сторона. Щоб підірвати соціальну базу УПА, загонами НКВС переодягненими в форму оунівців вівся терор, здійснювались провокації проти місцевого населення: спалювались населені пункти, використовувалась практика взяття і розстрілу заручників. На початку липня 1945 р. в Галичині діяло 156 груп НКДБ (переважно - з числа амністованих бандерівців), що, видаючи себе за загони УПА, виявляли прихильників УПА. У 1944-45 рр. загинули 90 тис членів УПА, 22 тис червоноармійців та 30 тис. радянських службовців.
Фактично радянська влада в Західній Україні існувала тільки у великих містах, у селах вдень було двовладдя, а ночами — всевладдя оунівців.
Дата добавления: 2019-07-15; просмотров: 383; Мы поможем в написании вашей работы! |
Мы поможем в написании ваших работ!