Після виконання завдання студент повинен
Знати | Вміти |
1.Схему епізоотологічного обстеження господарств | 1.Складати акт епізоотологічного обстеження господарства. 2.Правильно підходити до постановки діагнозу, з’ясування джерела збудника інфекції та шляхів його поширення. |
Завдання додому: 1. Оформити висновки і пропозиції в акті епізоотологічного обстеження господарства.
Питання для самоконтролю:
1. З якою метою проводиться епізоотологічне обстеження?
2. З яких розділів складається схема епізоотологічного обстеження?
3. В яких випадках проводять епізоотологічне обстеження благополучних господарств?
4. Що є основною ланкою епізоотологічного обстеження господарств?
Оцінка ________________ ___________________
(підпис викладача)
Дата___________________
ІНСТРУКЦІЙНА КАРТКА
З НАВЧАЛЬНОЇ ПРАКТИКИ №3
Тема: Дезінфекція, дезінсекція, дератизація
Мета: Засвоїти поняття про дезінфекцію (дезінсекцію, дератизацію), її види і методи. Освоїти різні способи дезінфекції (дезінсекції, дератизації) об'єктів. Навчитися проводити розрахунки потреби в дезінфекційних засобах, ратицидах.
Місце проведення заняття: Заняття проводять на кафедрі, у господарствах, навчально-дослідному господарстві.
|
|
Матеріали, обладнання та об’єкти, що необхідні для проведення заняття: Набір доступних деззасобів, зразки ратицидів, терези та гирі, посуд для приготування розчинів, САГ і ДАГ, спецодяг для проведення дезінфекції.
Література: 1.Епізоотологія з мікробіологією. Г.В.Козловська, Л.Є.Корнієнко, М.Г.Наконечна та ін.; За ред. В.П.Постоя. - К.: Вища освіта, 2006.
2. Практикум із загальної епізоотології. В.П.Литвин, А.Ф.Євтушенко, М.Т.Радіонов та ін.; За ред.. В.П.Литвина. К.: Видавничий центр НАУ, 2002.
Правила безпеки:
1. Дотримання правил техніки безпеки та правил особистої гігієни при роботі з дезінфікуючими речовинами.
2. Проводити дезінфекцію тільки в спецодязі ( халат, комбінезон, ковпак, гумові рукавички, чоботи, фартух, окуляри, протигаз ).
3. Виготовляти дезінфікуючий розчин в місці, куди тварини не
мають доступу.
4. Залишки розчинів для дезінфекції після роботи знищити, а всі предмети і апаратуру, що використовувались в роботі, добре промити водою.
5. Під час роботи забороняється приймати їжу, пити воду і палити
Послідовність виконання роботи
1. Вивчити правила з дотримання вимог безпеки під час роботи з дезінфікуючими речовинами та механізмами.
2. Підготовити приміщення до дезінфекції, дератизації чи дезінсекції (згідно завдання).
|
|
3. Розрахувати параметри приміщення для проведення ветеринарно-санітарних заходів (на конкретних об'єктах).
4. Розрахувати потребу в дезінфекційних засобах або принадах для типових та пристосованих приміщень (згідно завдання).
5. Провести дезінфекцію (дератизацію, дезінсекцію).
6. Скласти акт.
Хід роботи
Дезінфекція - це комплекс заходів, спрямованих на знищення збудників інфекційних хвороб людини і тварин у навколишньому середовищі.
Профілактичну дезінфекцію проводять у благополучних господарствах з метою недопущення виникнення інфекційних хвороб.
У сучасному тваринництві, крім того, виділяють передпускову і технологічну дезінфекцію.
Вимушену дезінфекцію проводять у господарствах при виникненні серед тварин інфекційних хвороб. Вона буває поточна й заключна. Поточну дезінфекцію проводять у процесі розвитку інфекційної хвороби в господарстві. ЇЇ систематично повторюють у терміни, зумовлені інструкцією з ліквідації тієї або іншої хвороби (при виділенні знову захворілих тварин, загибелі хворих, черговому діагностичному дослідженні тощо).
Заключну дезінфекцію проводять після ліквідації інфекційної хвороби перед зняттям карантину або обмежувальних заходів.
|
|
1. Заходи безпеки під час проведення дезінфекції передбачають захист людей, що її здійснюють, а також тварин від шкідливого впливу хімічних речовин. Особи, які здійснюють дезінфекцію, мають бути забезпечені щільним спецодягом (захисні окуляри, комбінезони, капюшони, гумові рукавички та чоботи, халати). У разі проведення дезінфекції препаратами хлору і формаліну роботу виконують у протигазах. Під час роботи з розчинами їдких лугів і кислот обов'язковим є використання захисних окулярів. Для уникнення опіків не слід допускати потрапляння цих розчинів на шкіру та спецодяг.
Під час роботи на спеціальних дезінфекційних машинах і з апаратами потрібно ознайомитися з інструкцією і дотримуватись техніки безпеки. Особливо небезпечним є можливе підвищення робочого тиску в апаратах.
У разі проведення дезінфекції приміщень хімічними речовинами (їдкі луги, сірчано-карболова суміш, препарати хлору і розчини формаліну), які можуть завдати шкоди сільськогосподарським тваринам, їх потрібно на час дезінфекції вивести з приміщення. Через 2-3 год після проведення дезінфекції годівниці та перегородки в стійлах миють водою. Перед введенням тварин у приміщення, де проводили дезінфекцію, його добре провітрюють.
|
|
В аптечці з надання швидкої допомоги під час роботи мають обов'язково знаходитись нейтралізуючі розчини для засобу, який використовується.
Щоразу після проведення дезінфекції апаратуру промивають чистою водою, особливо розпилювачі, напірні рукави (шланги), трубопроводи і пульт розподілу розчинів. Це запобігає їх корозії та можливому закупорюванню технологічних проток дезінфекційних розчинів.
2. Найбільш якісна підготовка приміщення до дезінфекції - ручна механічна очистка, але це дуже трудомістка робота і її, як правило, комбінують. Після механічного очищення приміщення вимивають струменем гарячої води (70-80 °С), наприкінці - вручну. Механічне очищення приміщень перед дезінфекцією проводять у певній послідовності: після виведення тварин обладнання, що псується від дії гарячої води або дезінфекційного розчину (інфрачервоні випромінювачі, датчики, пускачі тощо) виносять або закривають поліетиленовою плівкою. Потім за допомогою скребка і струменя води із шланга видаляють основну масу гною, залишки корму та інший бруд. Після цього вмикають вентиляцію і залишають приміщення на 2-3 год, періодично, у міру підсихання, зрошуючи особливо забруднені місця гарячою водою, потім поверхні повторно поливають водою із шланга. Дуже забруднені щілини підлоги за 2-3 доби до виганяння тварин із приміщення по 2-3 рази на день зрошують водою, а відразу ж після виведення тварин очищають струменем гарячої води під тиском.
Після закінчення попереднього очищення і стікання води найбільш забруднені поверхні (підлогу, щілини решітки, годівниці, нижню частину стін, огорожу стійл) одноразово зрошують гарячим (не нижче 70 °С) 2 %-ним розчином їдкого натру або ДЕМПу чи дворазово з інтервалом 30 хв гарячим 5 %-ним розчином кальцинованої соди. Витрати розчинів на кожне зрошування - 0,5 л/м2 сумарної площі зрошуваних поверхонь.
Через 20 - 30 хв після відмочування бруду, не чекаючи висихання поверхонь, проводять заключне очищення і миття всього приміщення струменем теплої води (25 - 30 °С) під тиском 20 - 25 атм. Забруднення стійл, перегородок, що важко видаляються, очищають вручну за допомогою щіток, віників тощо. Особливу увагу приділяють очищенню підлоги, решіток, гнойових траншей, щілинних підлог. Знімні решітки обов'язково знімають і очищають знизу, а також боки різноманітних підпорок, схованих від струменя води, миючої речовини.
Сучасна техніка дає змогу очищати приміщення струменем гарячої води під тиском до 140 атм. При цьому гине до 98 % мікробів, що рівнозначно проведенню дезінфекції. Однак у важко доступних місцях така дезінфекція малоефективна. Після закінчення механічного очищення заслінок гнойових, каналів їх відкривають, промивають, звільняють від води; годівниці і напувалки, приміщення просушують, відкриваючи вікна, двері, або вмикають вентиляцію. Перед дезінфекцією роблять поточний ремонт приміщення і обладнання, потім підлогу повторно зливають водою.
Дата добавления: 2019-02-12; просмотров: 88; Мы поможем в написании вашей работы! |
Мы поможем в написании ваших работ!