Предмет, завдання та об’єкти економічного аналізу
Економічний аналіз як самостійна наукова дисципліна має свій предмет дослідження. Якщо розглядати в історичному аспекті визначення предмета економічного аналізу, то можна зробити висновок, що єдина точка зору відсутня. Всі визначення предмета економічного аналізу, які містяться в роботах вчених-економістів, можна розмежувати на декілька характерних груп (таблиця 1.1): господарська діяльність; господарські процеси; економіка підприємств; інформаційний потік; причинно-наслідкові зв’язки; відхилення показників господарської діяльності від базового рівня.
Таблиця 1.1
Визначення предмета економічного аналізу
в роботах вчених-економістів
| Визначення предмета економічного аналізу | Автори |
| 1 | 2 |
| Предметом економічного аналізу є господарська діяльність підприємств і їх структурних підрозділів, направлена на виконання плану і відображена в системі показників плану, обліку і звітності | Г.М.Тацій (1986), С.Б.Барнгольц (1986), В.А.Козубенко (1962), А.С.Маргуліс (1960), Н.В.Дембінський (1965), І.І.Каракоз (1965), С.К.Татур (1968) |
| Предметом економічного аналізу є економіка підприємств і об’єднань, що розглядається як сукупність виробничих відносин, які складаються в процесі виробництва і розподілу створеного продукту, використання виробничих ресурсів | Є.В.Довгополов (1978), А.Д.Шеремет (1979) |
| Предметом економічного аналізу є інформаційний потік про планомірну господарську діяльність підприємств, який досліджується з метою прийняття обґрунтованих управлінських рішень | М.Г.Чумаченко (1969) |
| Предметом економічного аналізу є господарські процеси підприємств, соціально-економічна ефективність і кінцеві результати їх діяльності, що складаються під дією об’єктивних і суб’єктивних факторів і відображаються через систему економічної інформації | М.І.Баканов (1995), П.І.Савичев (1968), М.Ф.Дячков (1977) |
| Предметом економічного аналізу є причинно-наслідкові зв’язки господарської діяльності | В.В.Осмоловський (1989), Г.В.Савицька (1981) |
| Предметом економічного аналізу є відхилення показників господарської діяльності будь-якої ланки економіки від базового рівня, що розглядаються в статиці і в динаміці як наслідок впливу загальних і специфічних факторів, які використовуються для побудови оцінок і виявлення резервів збільшення економічної ефективності виробництва і обігу, кращого використання ресурсів на базі інтенсифікації | А.І.Муравйов (1988) |
|
|
|
Якщо узагальнити характерні риси визначень, то стануть очевидними наступні намагання авторів: визначити суть галузі науки; дати характеристику її мети; обмежити об’єкт дослідження (за рівнем господарювання); здійснити перехід від терміну «аналіз господарської діяльності» до терміну «економічний аналіз».
|
|
|
Заслуговує на увагу експеримент, запропонований Муравйовим А.І. [40, с. 21], який полягає в заміні у визначеннях предмета різних авторів слова «економічний аналіз» на «планування», «управління» і т.д. і перевірці отриманих замін. Абсурдних визначень не отримано. Це свідчить про те, що деякі визначення не містять того специфічного, що дозволяє відрізнити економічний аналіз серед інших наук. А предмет будь-якої науки, в тому числі і економічного аналізу, – це те специфічне, що вивчається тільки даною наукою, дає їй право на існування. Один і той самий об’єкт може вивчатися багатьма науками, кожна з них знаходить у ньому специфічні сторони.
Критична оцінка різних визначень предмета економічного аналізу, дослідження їх переваг і недоліків згідно сучасної теорії управління дають можливість зробити висновок, що в умовах ринкового реформування економіки України вичерпали себе визначення предмету аналізу, пов’язані з його об’єктами за рівнем господарювання, джерелами інформації, процесами виконання плану та ін. Визначення потребують певного уточнення, зокрема викликає сумнів визначення предмета економічного аналізу як інформаційного потоку, оскільки він є об’єктом вивчення економічної кібернетики, інформатики, статистики.
|
|
|
Найбільш розповсюдженим є визначення предмета економічного аналізу як господарської діяльності.
Однак, господарська діяльність є також складним об’єктом, який вивчається багатьма економічними науками: бухгалтерським обліком, статистикою, фінансами, економікою галузей народного господарства і т.п. Кожна з цих наук досліджує ту чи іншу сторону діяльності з метою вдосконалення управління об’єктом, підвищення його ефективності. Тому необхідно виділити ту частину в даному об’єкті, яка відноситься до економічного аналізу. При цьому необхідно, перш за все, керуватися вимогами, яким повинно відповідати визначення предмета будь-якої науки взагалі: 1) в галузях наук предмет співпадати не може, можуть бути спільними лише об’єкти вивчення; 2) визначення повинно містити мету галузі науки і відображати її основний зміст; 3) визначення повинно містити основні специфічні принципи пізнання предмета науки з врахуванням особливостей об’єкта.
Як відомо, господарська діяльність є сукупністю послідовних дій чи послідовною зміною процесів у вигляді причинно-наслідкових зв’язків. Результати процесів, як наслідок, плануються у відповідних показниках, обліковуються в момент їх фактичного утворення, а потім аналізуються. Але аналізуються не тільки самі результати як наслідок процесів, а причини їх утворення чи зміни.
|
|
|
Господарська діяльність характеризується великою кількістю причинно-наслідкових зв’язків. Поділ явищ на причину і наслідок умовний, бо в одному випадку причина породжує певний наслідок, а в іншому наслідок вже виступає більш загальною причиною утворення нового наслідку. Наприклад, обсяг продукції – причина такого наслідку, як реалізація продукції, а вона в свою чергу є причиною іншого наслідку – отримання прибутку.
Одна причина може породжувати кілька наслідків безпосередньо, або через інші причини, які впливають на них. У наведеному прикладі обсяг продукції впливає не тільки на прибуток, але і безпосередньо на величину власних засобів, необхідних для фінансування діяльності підприємства, та на показники його фінансової незалежності, і опосередковано – на зміни строків надання товарного кредиту покупцям.
Один і той самий наслідок може породжуватися кількома причинами. Наприклад, обсяг реалізації продукції залежатиме від фінансового становища споживачів, зміни попиту і пропозиції, якості продукції, цінової політики і т.д.
Крім того, обсяг продукції одночасно є причиною і наслідком, бо так само формується під впливом різних причин (факторів). Щоб знайти можливості росту обсягу продукції, а відтак вплинути на інші показники ефективності, необхідно проаналізувати причини (фактори) його зміни.
Тому, розглядаючи господарську діяльність як систему і виходячи з суті аналізу як методу пізнання, як функції управління, можна стверджувати, що предметом економічного аналізу є причини формування і зміни результатів господарської діяльності як наслідок впливу об’єктивних і суб’єктивних факторів, що досліджуються з метою виявлення резервів підвищення ефективності виробництва і прийняття обґрунтованих управлінських рішень.
За допомогою аналізу встановлюють суть і зміст причин, їх позитивний і негативний вплив на результати господарювання, оцінюють силу їх дії, а також умови, які сприяють їх дії.
Предмет економічного аналізу конкретизується в його об’єктах.
Кожен об’єкт економічного аналізу має свої особливості і відображається системою показників, які мають числове значення і характеризують обсяг, рівень, економічну ефективність та зміну об’єкта аналізу.
Залежно від рівня управління, об’єктами економічного аналізу можуть бути :
Статья I. економіка держави;
Статья II. економіка галузі;
Статья III. економіка реґіону;
Статья IV. економічні аспекти реалізації державних цільових програм;
Статья V. фінансово-господарська діяльність суб’єктів господарювання ;
Статья VI. а також фінансово-економічні аспекти їх окремих структур, сторін, напрямків чи проявів.
Фінансово-господарська діяльність господарюючих суб’єктів , як об’єкт аналізу, деталізується за такими основними напрямками:
Ÿ ресурси (матеріальні, нематеріальні, трудові, фінансові);
Ÿ господарські процеси (постачання, виробництво, збут);
Ÿ різні види діяльності (звичайна, надзвичайна, основна, операційна, фінансова, інвестиційна);
Ÿ економічні результати (прибуток, собівартість, тощо);
Ÿ організаційно-технічний рівень розвитку виробництва;
Ÿ структурний підрозділ, робоче місце, виріб;
Ÿ соціальна інфраструктура, соціальний захист; екологічне середовище.
Значенням, предметом економічного аналізу визначаються і завдання, які стоять перед ним. До найбільш загальних належать:
1) Оцінка ефективності функціонування об’єкта через систему економічних показників.
Дане завдання передбачає оцінку ситуації, яка склалася, а саме: вивчення рівня показників і їх динаміки, порівняння з показниками аналогічних підприємств, визначення місця, яке займає підприємство на ринку, рівня використання ресурсів і виробничого потенціалу і т.п.
2) Вивчення причинно-наслідкових зв’язків об’єкта і побудова його факторної моделі.
3) Дослідження характеру причинно-наслідкових зв’язків і вибір методів їх кількісного виміру.
У сучасних умовах економічний аналіз володіє багатим арсеналом методів кількісного виміру причинно-наслідкових зав’язків, а саме: традиційними, математико-статистичними і евристичними.
4) Виявлення умов, що позитивно чи негативно впливають на результати діяльності об’єкта.
5) Пошук варіантів рішень, які б сприяли покращенню діяльності об’єкта аналізу.
6) Порівняння варіантів рішень.
7) Підготовка одного або кількох варіантів рішень для керівництва.
Завдання економічного аналізу не вичерпуються цим переліком. Багатогранність господарських ситуацій, специфічність окремих видів аналізу ставлять перед ним завдання автономного характеру.
Досвід господарського розвитку свідчить, що перед економічним аналізом на різних етапах розвитку висувались різні завдання, підсилювались деякі, інші відходили на задній план, по-іншому розставлялися відповідні акценти. Цей процес буде відбуватися, звичайно, і надалі.
Дата добавления: 2019-02-12; просмотров: 298; Мы поможем в написании вашей работы! |
Мы поможем в написании ваших работ!