Як розподіляються авторські права на твір створений у зв’язку із трудовими відносинами?
Відповідно ст. 429 ЦК України, особисті немайнові права інтелектуальної власності на об’єкт, створений у Зузку з виконанням трудового договору, належить працівникові, який створив цей об’єкт. У випадках, передбачених законом, окремі особисті немайнові права інтелектуальної власності на такий об’єкт можуть належати юридичній чи фізичній особі, де або в якої працює працівник.
Майнові права інтелектуальної власності на об’єкт, створений у зв’язку з виконанням трудового договору, належать працівникові, який створив цей об’єкт, та юридичній або фізичній особі, де або в якої він працює, спільно, якщо інше не передбачене договором. Особливості здійснення майнових прав на такий об’єкт, можуть бути встановлені законом.
Які права мають автори, їх види?
Найпоширенішою класифікацією авторських прав є їх поділ на особисті немайнові і майнові права. Особисті немайнові права в європейському законодавстві ще називають моральними правами. Майнові права, згідно з українським законодавством, є виключними: лише особа, що має авторське право і суміжні права вправі використовувати об’єкти авторського права і лише ця особа вправі давати дозвіл чи заборону на їх використання іншим особам.
Критерієм розподілу авторських прав на особисті немайнові і майнові права є можливість чи відсутність можливості відчуження тих чи інших прав від особи автора. Особисті немайнові права є невід’ємними, невідчужуваними від особи, діють і охороняються правом безстроково, майнові права автора можуть переходити від нього до правонаступників, будь-яких осіб по договору і діють в межах строку встановленого законом.
|
|
|
Які права відносяться до особистих немайнових права автора?
Законодавством визнаються наступні особисті немайнові права автора:
1. Право вимагати визнання свого авторства шляхом зазначення імені автора на творі, його примірниках і за будь-якого публічного використання твору. Тільки творець вправі називати себе автором твору. Авторство індивідуалізує результати творчої праці, воно є абсолютним, тобто зобов’язує всіх інших осіб утриматись від порушення правомочності автора.
2. Право забороняти під час публічного використання твору згадування свого імені, якщо автор твору бажає залишитись анонімом.
3. Право вибирати псевдонім, зазначати і вимагати його зазначення замість справжнього імені автора.
Ці права автора (п.2, п.3) означають, що тільки автор вправі вирішувати, випускати свій твір під своїм іменем, під псевдонімом чи анонімно. Розкриття псевдоніма чи анонімності допускається лише за вимогою суду чи судових органів у разі порушення автором чужих прав. В ЦК право автора на псевдонім і анонімність окремою статтею не визначаються, воно логічно випливає з права на авторське ім'я.
|
|
|
4. Право вимагати збереження цілісності твору і протидіяти будь-якому перекрученню, спотворенню чи іншій зміні твору чи будь-якому іншому посяганню на твір, що може зашкодити честі і репутації автора. У разі видання твору без дозволу автора забороняється вносити будь-які поправки, зміни, додавати ілюстрації, передмови, коментарі. Право на збереження цілісності твору ЦК називає правом на збереження недоторканності твору.
5. До особистих немайнових прав автора ЦК додає право на оприлюднення твору. Право на оприлюднення твору – це право на його випуск у світ будь-яким способом. При цьому автор сам вирішує настання завершеності твору і самостійно визначає час, місце, спосіб оприлюднення. З цим правом в російському законодавстві нерозривно пов’язане право на відізвання твору, тобто автор вправі відмовитися від раніше прийнятого рішення про випуск твору. Підстави цього можуть бути різними, закон не вимагає від автора обґрунтування. Український закон не має спеціальної аналогічно виписаної норми. Але це право логічно випливає з особистих немайнових прав автора.
Можливі інші, передбачені законодавством особисті немайнові права авторів. Слід зазначити, що особисті немайнові права ніколи, ні за яких умов не можуть перейти від автора до інших осіб, навіть коли твір створюється за службовим дорученням. В той же час в інших правових системах, наприклад, в англо-американській, це допускається.
Дата добавления: 2019-02-12; просмотров: 142; Мы поможем в написании вашей работы! |
Мы поможем в написании ваших работ!