Чергування звуків — закономірна заміна одного звука іншим у тому са-
Мому чи спорідненому слові.
Нормативним в українському літературному мовленні є і явище чергування звуків.
Під час змінювання і творення слів можуть відбуватися чергування голос-них фонем.
Найпоширенішим в українській мові є чергування о, е з і. Воно відбувається:
| ЧЕРГУВАННЯ ГОЛОСНИХ | |
| Правила | Приклади |
| а) у закритому складі: | школа — шкіл, гора — гірський, чо ло — чільний, радості — радість, слово — слів, ночі — ніч, батькова — батьків, воля — вільний, моя — мій, могти — міг, стою — стій, береза — беріз, перо — пі-р ’ я, женити ся — жінка, ременя — ре-мінь, лебедя — лебідь, село — сіл, ковале- ва —ковалів, принесу — приніс, семи — сім, Києва — Київ; |
| б) у відкритому складі, якщо в наступ- ному складі є суфікси -ок, -ець: | гора — згірок, чоло — причілок, мос- та — місток, возити — візок, дзвони-ти — дзвінок, двері — одвірок, олово — олівець, острови — острівець, кончина — кінець, верховий — верхівець: а також: ущелина — щілина, прорвати — прірва, прозивати — прізвище; |
| в) перед подвоєнням приголосних: | ночі — ніччю, солі — сіллю, дорога — роздоріжжя, ворота — підворіття, гол- ка — гілля, речі — річчю, промені — про-міння, мести — сміття, зелень — зілля; |
| г) у коренях дієслів перед наступним складом із суфіксом -а- або -ува-: | берегти — зберігати, брехати — набрі-хувати, викоренити — викорінювати, гребти — згрібати, за стебнути — зас-тібати , зачепити — зачіпати, защепну- ти — защіпати, летіти — літати, мес-ти — замітати пекти — випікати, під-перезати — підперізувати, плескати — запліскувати, плести — заплітати, стерегти — остерігати, стрелити — стріляти, текти — протікати теса-ти — обтісувати, чекати — очікувати, чесати — зачісувати, шептати — нашіптувати, виволокти — виволікати, полоскати — прополіскувати. |
|
|
|
Але чергування о, е з і в закритому складі не відбувається:
| Правила | Приклади |
| а) якщо о, е випадні або вставні: | сон — сну, вогонь — вогню, садок — садка, пісок — піску, день — дня, орел — орла, квітень — квітня; вікно — вікон, сосна — сосон, весна — весен, дно — ден (виняток: шворінь — шворня); а також у словах: любов — любові, лоб — лоба, льон —льону , рот — рота, мох — моху, лев — лева; |
| б) у групах -оро- , -ере-, -оло-, -еле- , -ор-, -ер-, -ов-: | во рон, сторож, поборов, берег, перед, голос, солод, розколов, молов, зелень, ше-лест, борг, борщ, верх, чверть, вовк, шовк (винятки: дорога — доріг, сторона — сторін, ворота — воріт, борода — бо-рід, борона — борін, корова — корів, порога — поріг, оборогу — оборіг, морогу — моріг, смороду — сморід, береза — беріз, череда — черід, болото — боліт, сте-регла — стеріг, зберегла — зберіг, волок- ла — волік та ін.); |
| в) під наголосом у словотвірних части- нах -вод , -воз, -нос, -роб , -лов: | діловод, паровоз, медонос, хлібороб, рибо-лов; алев частинах -хід , -гін, -ріг чергу-вання відбувається: теплохід, пішохід, водогін, коногін, носоріг, Козеріг; |
| г) у книжних словах: | пророк, потоп, закон, вирок, богослов, світоч, народ, прапор, завод; а також за традицією в деяких прізвищах: Борови-ковський , Котляревський, Глібов (але: Голованівський , Желехівський, Миньків-ський, Щоголів тощо); |
| ґ) в іншомовних словах: | атом, вагон, вазон, метеор, шофер, студент, Лондон, Вашингтон, Дон Кіхот, Бетховен, Ростов (і ростовський), Тур-генєв (і тургенєвський), Ботев (і ботев-ський). |
|
|
|
У кількох дієслівних коренях е (ер) перед суфіксами -а-, -ува- чергується з и (ир): беру — збирати, визбирувати; вмер ти — вмирати, дерти — здирати, перу — обпирати, простерти — простирати, сперти — спирати, терти — стирати, жер-ти —пожирати.
Подібне чергування е з и відбувається також у словах стелити — застилати (але: застеляти), клену (кляну) — проклинати.
|
|
|
У деяких випадках е чергується з о. Так, після шиплячих («ще їжджу») та й виступає звук е, якщо далі йде теперішній колишній м’який приголосний або шиплячий, і о, якщо далі йде споконвічно твердий нешиплячий приголосний: вечеря — вечора (від вечір), женитися — жонатий, четвертий — чотири, чернетка — чорний, вершечок — вершок, лієчка — лійок.
Іноді трапляються відхилення від цього правила. Перед споконвічно твер-дим нешиплячим може виступати е: жердка, щедрий, щепа, печера, щезнути, черга, червоний. І навпаки: ве чоріти, чорниці, чорнило, кийочок.
У прикметниках після твердих приголосних вживається суфікс –ов-: зимо-вий , службовий, судовий, мостовий, кварцовий, Іванова, братова.
Після м’яких та шиплячих:
· якщо наголос падає на закінчення, також виступає суфікс -ов: польовий, тіньовий, осьовий, дійовий, дощовий, сторо жовий;
· якщо наголос падає на основу, то вживається суфікс -ев- (-єв-): травневий, кінцевий, алюмінієвий, грушевий, спарже вий, життєвий (і життьовий), взуттєвий (і взуттьовий), борщевий (і борщовий), Василева, Мусієва, Доро-шева, лікарева (пор. лікаря), сторожева.
Мовознавчі студії.
|
|
|
Однак не всі випадки чергування в наш час можна пояснити. Наприклад, чергування:
[ і] – [ а] – сідати – садити, різати – вразити;
[ е] – [ і] – гребти – загрібати, летіти – літати;
[ о] – [ а] – стояти – стати, котити – качати;
[ и] – [ ов ] – рити – рови та інші.
До таких чергувань (їх, як і вищенаведені, названо історичними) належать і зміна [е], [о] на нуль звука (випадання звука) при зміні слова (кусень – кусня, пі-вень – півня, вогонь – вогню); чергування звуків [и] – [о] у словах кривавий – кров, глитати – глотка, а також зміна [е] на [о] після шиплячих та [й] (шести – шос-тий , женити – жонатий, лієчка – лійок).
Тільки звернувшись до історії мови можна знайти пояснення таких змін слів. Так, наприклад, [ е] змінився на [ о] після шиплячих та [ й] тільки у тих словах, в яких колись за цим звуком стояв твердий приголосний.
Деякі чергування голосних звуків можна пояснити сучасними закономірнос-тями, причинами.
Так, наприклад, в українській мові спостерігається чергування звуків, які чітко вимовляються (з усіма своїми природними властивостями), зі звуками, що змінили деякі свої властивості залежно від того, в якому складі вони опинилися, –
наголошеному чи наголошеному:
[села] – [сеил´ан´с´ки ],
[лéхко] – [леигéн´ки ],
[син´е] – [сиенен´ки ], або в словах
[гоулубка], [тоуб’і],
в яких звук [ о] знаходиться перед наголошеним складом, в якому є звук [ у] або [ і]. (Ці чергування на письмі не зафіксовані, тому написання слів з такими голосними перевіряйте наголосом [сеилó] – [села].)
Характером складу (закритий чи відкритий) пояснюється і чергування звуків [ е] , [ о] з [ е]: у відкритих складах вимовляються [ е] , [ о], а в закритих – [ і]:
во-ля – віль-ний.
Примітка. Чергуються з [ і] тільки ті [ о] , [ е], які в давньоруській мові були не короткими (короткі при зміні слів випадають: сон – сну, день – дня).
Можна пояснити сучасною закономірністю і чергування твердих приголос-них звуків з м’якими: усі приголосні перед голосним звуком [і] та перед м’яким приголосним звуком м’яко або пом’якшено: [к’істка], [х’ід], [д’ібраний], [м’іг], [п’іс´н´а].
На письмі після букв, якими передаються м’які звуки, що стоять перед [ і] або перед м’якими приголосними, м’який знак не пишеться: білий, слід, кузня.
При зміні й творенні слів задньоротові приголосні г, к, х, ґ за певних умов (унаслідок теперішнього чи історичного пом’якшення) переходять у свистячі та шиплячі, а саме:
г — з — ж: нога — нозі — ніженька, друг — друзі — дружба, могти — можу,
казати — кажу;
к — ц — ч: рука — руці — рученька, рік — у році — річний, пекти — печений,
вулиця — вуличний;
х — с — ш: вухо — у вусі — вушенько, рух — у русі — руши ти, ковалиха — кова-
лишин, колихати — колишу, писати — пишу,
ґ — дз — дж: ґерлиґа — ґерлидзі — ґерлидженька , Ґриґа — Ґридзі — Ґриджин .
Проте внаслідок дисиміляції (розподібнення) звуків замість закономірного ч вимовляється й пишеться ш у словах рушник, рушниця, дворушник (від рука), міро-шник (від мірка), торішній (від торік), соняшник (від сонце), сердешний «бідолаш-ний» (від серце, але: сердечний «серцевий, щирий і т. п.»). В інших подібних ви-падках незалежно від вимови пишеться буква ч: молочний, пшеничний, сонячний, ячний, яєчня.
У дієсловах, крім того, відбувається перехід зубних приголосних д, т, з, с у шиплячі, а саме.
д — дж: садити — саджу — посаджений; водити — воджу — проводжати,
загородити — загороджу, правда — справджу ватися (винятки: завади-
ти — заважати, привидітися — увижатися);
зд — ждж: їздити — їжджу — в’їжджений;
т — ч: платити — плачу — заплачений, хотіти — хочуть;
ст — щ: захистити — захищу — захищений, розмістити — розміщу — розміщу-
вати.
В інших частинах мови чергується д — ж (а не д — дж, як у дієсловах): уродити — урожай, огородити — огорожа, пого да — погожий, переходити — пере-хожий , правда — справжній.
У звукосполученнях дт , тт перші звуки д і т чергуються з приголосним с: веду — вести, ненавидіти — ненависть, цвіт — цвісти, мету — мести.
Усі чергування приголосних позначаються на письмі відповідними буквами.
ЗМІНИ ПРИГОЛОСНИХ ПРИ СЛОВОТВОРЕННІ
-ЗЬК-, -ЦЬК- чи -СЬК-? -ЧЧ- чи -Щ-? -Щ- чи -ЖЧ-? -ЧН- чи -ШН-?
| Приголосні або групи приголосних | Перед суфіксами | Змінюються на | Приклади |
| г, ж, з | -ськ (ий), -ств (о) | -зьк (ий), -зтв (о) | Гаага – гаазький, Лейпциг – лейп-цизький, Запоріжжя – запорізький, боягуз – боягузтво |
| к, ц, ч | -ськ (ий), -ств (о) | -цьк (ий), -цтв (о) | козак – козацький, митець – мите-цький, Овруч – овруцький, юнак – юнацтво, але: Дамаск – дамаск-ський, Мекка – меккський, тюрки – тюркський, баски – баскський |
| ш, с, х | -ськ (ий), -ств (о) | -ськ (ий), -ств (о) | Сиваш – сиваський, товариш – то-вариство, черкес – черкеський, Ка-рабах – карабаський, але: казах – казахський |
| -цьк- | -ин (а) | -чч (ина) | кріпацький – кріпаччина, але: га-лицький – Галичина |
| -ськ- , -ск- | -ин (а) | -щ(ина) | Харківський – Харківщина, ліска – ліщина |
| -ск- , -шк- | -ан- | -щ(аний) | пісок – піщаний, дошки – дощаний |
| -ск- | -щ- в усіх формах дієслів | писк – пищати, пищу, пищиш і т. д. | |
| -ст- | -щ- не перед и і не у 3 осо-бі множини | пригостити – пригощати, приго-щаю, пригощаєш і т. д., але: приго- стиш, пригостять | |
| -зк- | -жч- в усіх формах дієслів | брязкіт – бряжчати, бряжчу, бря-жчиш і т. д. | |
| -ськ- (-ск-) | -енк (о), -ук | -щ(енко), -щ(ук) | Параска – Паращенко – Паращук |
| -зьк- | -енк (о), -ук | -жч (енко), -жч (ук) | низький – Нижченко – Нижчук |
| г, ж, з | -ш(ий, е, ати, ання) | -жч (ий, е, ати, ання) | дорогий – дорожчий, дорожче, до-рожчати, подорожчання, але: легкий – легший, легше, легшати, полегшення |
| с | -ш(ий, е, ити , ення) | -щ(ий, е, ити , ення) | високий – вищий, вище, підвищити, підвищення |
| к, ц | -н(ик, ий) | -чн (ик, ий) | молоко – молочний, рука – ручний, яйце – яєчний, сонце – сонячний, серце – сердечний, рік – річний, але: дворушник, мірошник, рушник, рушниця, сердешний (=бідолашний), соняшник, торішній (згідно з вимо-вою). |
| ЧЕРГУВАННЯ ЯК ЗАСІБ МИЛОЗВУЧНОСТІ | |||
| Чергування У – В | |||
| Для уникнення збігу приголосних | Для уникнення збігу голосних | ||
| Між приголосними | мій учитель, десь у лісах | Між голосними | Я було в Умані. Зайшла в обласну раду. |
| На початку речен-ня перед наступ-ним приголосним | У вранішній сві-жості відчувалися пахощі свіжого хліба. | На початку речен-ня перед наступ-ним голосним | В очах його світи-лася радість. В Яблунівці свято. |
| Незалежно від по-переднього звука перед наступним в, ф, льв, св, тв, хв | Не спитавши бро-ду, не лізь у воду. Практичний семі-нар відбувся у Львівському уні-верситеті. Ми зус-трілися у хвилину смутку. | Після голосного перед більшістю приголосних (крім в, ф, льв, св, тв, хв) | Весело в траві ви-блискували світля-ки. На печі в хаті сушили просо. |
| Чергування не відбувається | |||
| У словах, які вживаються лише з літе-рою в або лише з літерою у | взаємини, влада, вплив, увага, уява, умова | ||
| У власних назвах і запозичених словах | Врубель, Вронський, Владимир; Удовенко, Урал, універсал, утилізація | ||
| Запам ’ ятайте . У деяких словах при заміні початкового вна узмінюється їх зна-чення: вдача — удача, вклад — уклад, вправа — управа, вступ — уступ. | |||
| Чергування І – Й | |||
| Для уникнення збігу приголосних | Для уникнення збігу голосних | ||
| Між приголосними | Прокіп умів і хотів працювати. | Між голосними | Серце кликало ко-хати й обдарову-вати ніжністю. |
| На початку речен-ня перед наступ-ним приголосним | І ми раділи соняч-ному дню. | Після голосного перед наступним приголосним | На заняттях ми вчимося співати й танцювати. |
| Запам ’ ятайте . Чергується початковий ненаголошений і з й у таких словах: імення — ймення, імовірний — ймовірний, іти — йти. | |||
| Чергування не відбувається | |||
| При зіставленні понять | світле і темне, батьки і діти | ||
| Перед словом, яке починається з літери й, є, ї, ю, я | Хто і як це буде виконувати? | ||
| Чергування З – ІЗ – ЗІ (ЗО) | |||
| Уживання з | Уживання зі (зо) | ||
| Перед початковим голосним незалеж-но від закінчення попереднього сло-ва | диктант з англійської мови; самос-тійна з української літератури | Перед сполучен-ням приголосних (перед початковим з, с, ш, щ) | Діти йшли зі шко-ли. Ми станемо на захист Вітчизни зі зброєю в руках. Во-ни приїхали зі Львова. |
| Перед приголос-ним (крім с, ш) після голосного | Він дивився на неї з надією. | Прийменник зовживається із числівни-ками два, три: пройшли зо два кіло-метри; війська зо три тисячі. | |
| Уживання із | |||
| На початку речен-ня перед голосним | З її появою моє життя змінилося. | Між приголосними і перед свистячими й шиплячими | Із шовку Марині зшили святкову сукню. Брат одер-жав лист із Фран-ції. |
СКЛАДНІ ВИПАДКИ ПРАВОПИСУ СЛІВ З СПРОЩЕННЯМ
У ГРУПАХ ПРИГОЛОСНИХ
Занепад зредукованих спричинив появу у словах сполучення кількох при-голосних звуків, окремі з яких виявилися важкими для вимови. У таких сполу-ченнях звуків з метою полегшення вимови відбувалося спрощення — випадання одного з кількох приголосних, розміщених поряд. Найчастіше спрощувалися проривні звуки [д], [т], рідше [к] чи сонорні [р], [л].
Спрощення приголосних — явище, характерне для усного мовлення, оскільки забезпечує милозвучність, сприяє уникненню складних для вимови зву-косполучень. У зазначених вище випадках його результат позначається на письмі, тому вимова у цій частині слова є основою для написання.
СКЛАДНІ ВИПАДКИ ПРАВОПИСУ СЛІВ З СПРОЩЕННЯМ
У ГРУПАХ ПРИГОЛОСНИХ
| Правила | Приклади |
| 1. У групах приголосних -ждн- , -здн-, -стл- , -стн- випадають д і т: | тиждень – тижня – тижневий, виїздити – виїзний, поїзд – поїзний, лестощі – улесливий, щастя – щасли-вий, вість – вісник, користь – ко-рисний, честь – чесний, якість – якісний, Але в словах: зап’ястний, кістлявий, пестливий, хвастливий, хвастнути, хворостняк, шістнадцять літера т зберігається. Примітка. У прикметниках, утворених від іменників іншомовного походження з кінцевим -ст, літера т у групі приго-лосних -стн- зберігається, хоч відпо-відний звук і не вимовляється: аванпост – аванпостний, баласт – баластний, компост – компостний, контраст – контрастний, форпост – форпостний. |
| 2. У групах приголосних -зкн- , -скн-, випадає к при творенні дієслів із суфіксом -ну-: | бризк – бризнути, брязк – брязнути, блиск – блиснути, писк – писнути, плюск – плюснути, тріск – тріснути, але: випуск – випускний, виск – вискнути, риск – рискнути. |
| 3. У групі приголосних -слн- випадає л: | масло – масний, мисль – умисний, навмисне; ремесло – ремісник. |
СКЛАДНІ ВИПАДКИ ПРАВОПИСУ СЛІВ ІНШОМОВНОГО ПОХОДЖЕННЯ
Слова іншомовного походження пишуться згідно з різними принципами українського правопису, наприклад: кекс (фонетичний), нетто (історичний), студентський (морфологічний), дизель (смисловий).
| ПРАВОПИС ГОЛОСНИХ И, І, Ї, Е, Є, У, Ю | |
| Правила | Приклади |
| И пишемо у загальних і власних назвах після д, т, з, с, ц, ж (дж), ч, ш, р перед буквами на позначення приголосних | Аддис-Абеба, Скандинавія, Ватикан, Тибет, Бразилія, візит, Сирія, Сицилія, бравісимо, піанісимо, фортисимо, ци- ліндр , піцикато, Алжир, джинси, Чика- ґо , Вашингтон, шифр, Флорида, рит- мічний |
| І пишемо: а) на початку слова; б) після б, п, в, м, ф, г, к, х, л, н перед буквами на позначення приголосних; в) після букв на позначення приголос- них, перед буквами на позначення голосних та й; г) у кінці слів перед я; ґ) у кінці невідмінюваних слів після букв на позначення приголосних | ієрогліф, імпульс, інерція бібліотека, пігмей, вібріон, мільярд, фільтр, гігант, кілограм, хірург, ліміт, нікотин (але: вимпел, спирт, гиря, кин- джал , єпископ, християнство, Єгипет, Єрусалим, Китай, Пакистан (відповідно до вимови)) клієнт, аксіома, радіус, ентузіазм, геній, барій аудієнція, алергія, теорія мерсі, попурі, таксі |
| Ї пишемо після букв на позначення го- лосних | альтруїзм, кофеїн, наївний (але: анти- інфляційний (після префікса)) |
| Е пишемо на початку, у середині та в кінці слів | екземпляр, евфемізм, екзекуція, проект, макраме, форте |
| Є пишемо: а) на початку слів, коли іншомовне е вимовляється як [ йе ] ; б) після апострофа, е, і, й та м’якого зна- ка; в) у слові траєкторія | єзуїт, єретик, Єрусалим прем’єра, конвеєр, феєрверк, інгредієнт, фойє, ательє |
| У, а не Ю пишемо після ж, ш, а також у словах парфуми, парфумерія. | журі, Жуль Верн, брошура, парашут |
| УЖИВАННЯ АПОСТРОФА, М’ЯКОГО ЗНАКА, ПОДВОЄННЯ ПРИГОЛОСНИХ У СЛОВАХ ІНШОМОВНОГО ПОХОДЖЕННЯ | |
| Правила | Приклади |
| Апостроф пишеться тільки перед буква- ми я, ю, є, ї: а) після б, п, в, м, ф, ж, ч, ш, г, ґ, к, х та р; б) після кінцевого приголосного префік- са; в) не пишеться апостроф перед я, ю, ко- ли вони позначають пом’якшення попереднього приголосного | б’єф, комп’ютер, інтерв’ю, п’єса, прем’єра, торф’янистий, бар’єр, Мон- теск’є, П’ємонт ад’ютант, ін’єкція, кон’юнктура (але: курйоз, серйозний) бязь, бюджет, бюро, бюргер, бюретка, кювет, рюкзак, рюш, ряса |
| М’який знак пишеться після д, т, з, с, ц, л, н, що позначають м’які приголосні, перед я, ю, є, ї та при роздільній вимові | альянс, Нью-Йорк, Калькутта, бульйон, донья, досьє, фільм, фільтр, кітель, ка- ракуль, флігель, пеньюар |
| Подвоєння приголосних звуків: а) у деяких назвах (це винятки); б) при збігу однакових приголосних на межі префікса і кореня; в) у власних назвах також у похідних словах; г) не подвоюються приголосні в загаль- них назвах іншомовного походження | тонна, манна, ванна, мадонна, бонна, вілла, булла, брутто, нетто, Отто, мірра ірраціональний, імміграція, ірреальний Андорра, Голландія, Мюллер, Оттава, Джанні голландський, калькуттський, марок- канець бароко, белетристика, беладона, лібрето |
БЛОК ЗАДАНИЙ ДЛЯ САМОКОНТРОЛЯ
1. Зробити фонетичний аналіз запропонованих слів за зразком.
Варіант 1:
оновлюється, волелюбність, незбагненний, українська, агентство.
Варіант 2:
зв’язаний, взаємність, нескінченний, велетенський, контрастний.
Зразок фонетичного розбору
Джмелі — джме-лі: 2 склади, відкриті [джмеил’і]
[дж] — приголосний, дзвінкий, твердий, африката;
[м] — приголосний, сонорний, твердий, губний;
[еи] — голосний, ненаголошений, переднього ряду, підвищеного підняття;
[л’] — приголосний, сонорний, м’який, зубний;
[і] — голосний, наголошений, переднього ряду, високого підняття.
6 букв, 5 звуків
2. Розкрийте дужки. Поясніть вибір у/в, і/й, з/зі/із.
(У, В)брався в жупан, (і, й) дума, що пан. (У, В)мій сказати, (у, в)мій (і, й) змовчати. (У, В) гурті (і, й) каша їсться. Нашій Горпині гарно (і, й) (у, в) хустині. (У, В) сірка, очей позичати. Сон (у, в) руку. Перевертати (з, зі, із) ніг на голову. Запало (у, в) душу. Ні пари (з, зі, із) уст. Як води (у, в) рот набрати. Підлити масла (у, в) вогонь. Піднімати (з, зі, із) руїн. Пірнати (з, зі, із) головою. Пливе (з, зі, із) рук. Річ (у, в) собі. Крапля (у, в) морі. Спала поволока (з, зі, із) очей.
3. У наведеному тексті вставте голосні [ е] , [ и] , поясніть їх правопис.
Був яскрав..й сонячн..й д..нь, кін..ць квітня. Жадібно всмоктувала з..мля ж..ттєдайн.. т..пло, тяглася до сонця н..зч..сленн..м.. голкам.. прорості, яснофіалков..м.. гронам.. бузку, смол..ст...м л..стом тополь і с..нюват..м.. стрілкам.. соснов..х паростків.
Співала з..мля. Дзюрчал.. по балках струмк.. . Гул.. джм..лі струною віолонч..лі, стр..котал.. цвіркун.. . Дзв..ніл.. комарі кр..штал..в..м дзвоном, і л..л..ся з н..ба блакитн..м сяйвом спів.. в..снян..х радісн..х жайворонків. Трава була соков..та, з..л..на, як смарагд, пос..пана яскрав..м.. жовткам.. кульбаб.. . Білокр..л..м.. кораблям.. пл...вл.. сліпучобілі хмар.., громад..л..сь над обрієм д..мчаст..м.. гірськ..м.. кряжам.. . (З. Тулуб)
4. Утворіть прикметники з суфіксом -ськ- від поданих слів. Поясніть пра-вопис.
Запоріжжя, Дрогобич, Кривий Ріг, Одеса, Вінниця, Кременчук, Воронеж, Петербург, Кутаїсі, Лохвиця, Ков’яги, Бурлук, Буг, Единбург, Черкаси, Сиракузи, француз, Кролевець, Суец, Тбілісі, черкес, тунгус, Норвеґія, Прилуки, Кагарлик, Кобеляки, Токмак, грек, словак, турок, узбек, таджик, киргиз, Гадяч, Овруч, волох, чех, латиш.
5. Утворіть іменники із суфіксом -ств- (о).
Козак, товариш, мужик, робітник, молодець, студент, ткач, калікф, убогий, неук, представник, виробник, співробітник.
6. Перепишіть слова . Вставте , де потрібно , пропущені букви . Обґрунтуйте .
Радіс(т)ний, чес(т)ний, пес(т)ливий, студен(т)ський, щас(т)ливий, пристрас(т)ний, безвіс(т)ний, зап’яс(т)ний, корис(т)ний, тиж(д)невий, швид-кіс(т)ний, ус(т)ний, якіс(т)ний, хвас(т)ливий, очис(т)ний, піз(д)но, виїз(д)ний, шіс(т)надцять, доблес(т)ний, зліс(т)ний, випус(к)ний, провіс(т)ник, аген(т)ство, ціліс(т)ний, учас(т)ник, перехрес(т)ний, улес(т)ливий, сервіс(т)ний, рідкіс(т)ний, ненавис(т)ний, кіс(т)лявий, шіс(т)десят, міс(т)ький.
7. Подані російською мовою слова іншомовного походження запишіть українською мовою в дві колонки:
а) з подвоєнням букв;
б) без подвоєння букв.
Вилла, иммиграция, Даллас, иммунитет, ватт, Питтсбург, импрессионизм, Рейн, дроссель, миссия, Одиссей, оппортунизм, лемма, манна, Эссен, оппонент, кас-са, нетто, иррациональный, антенна, ванна, миссис, сюрреализм, аннотация, трасса, Оттава, Ноттингем, эффект, регресс, Цвиккау, Яссы, ипподром.
Ключ.З перших букв прочитаєте закінчення вислову Максима Горького
«Усе прекрасне в людині – ...» .
8. Перепишіть, вставляючи пропущені букви та апостроф, поясніть правопис слів іншомовного походження.
Ун..верс..тет, ж..рі, парф..мерія, ауд..єнц..я, міл..он, медал..он, бенеф..с, ..скадр..л..я, тра..ктор..я, Гольфстр..м, акс..ома, Г..малаї, Га..ті, Т..бет, кар..єра, ал..янс, н..юфаундленд, ад..ютант, р..тор..ка, полем..ка, д..дакт..ка, ..мпров..зац..я, Вав..лон, Р..о-де-Жанейро, колон..а, нет..о, кон..юнктура, Пхен..ян, миш..як, кольорова гам..а, гам..а-промені, конфет..і, барок..о, тон..а, вет..о, Л..сабон, П..ренеї, л..брет..о, Ел..ада, ел..н..ка, кур..оз, ін..єкція, Х..юстон, адаж..о, адм..н..страц..я, кл..патолог..я, вест..бюль, міл..ярд, Корд..л..єри, д..ф..еренц..ал, корд..ам..н, ар..єргард, порт..є, ад..ютант, Н..ютон, ін..єкція, н..юанс, прес-пап..є, кар..єрист, Кордил..єри, мад..яр, Г..юго, кон..юнктура, порт..єра, п..єдестал, бракон..єр, Н..юфаундленд.
ДОДАТОК А
КЛАСИФІКАЦІЯ ГОЛОСНИХ ЗВУКІВ
| Підне- сення |    Ряд
  передній середній задній
негубні негубні губні
|
| високе | і и у |
| середнє | еи о |
| низьке | а |
СПВВІДНОШЕННЯ ГОЛОСНИХ ЗВУКІВ МОВИ І МОВЛЕННЯ
| Звуки мови | Звуки мовлення | ||
| [і], [а], [у] | [в’ікнó], [в’ід:áти], [гуртóм] | [і], [а], [у] | |
| [е] | У наголошеній позиції: [тéпло], [лéжачи] | [е] | |
| [е] | У ненаголошеній позиції: [козеин’á], [беиреиговúĭ] | [еи] | |
| [и] | У ненаголошеній позиції: [гриебнúĭ], [зиемóвиĭ] | [ие] | |
| [о] | У ненаголошеній позиції перед складом із наголошеним [у], [і]: [коужýх], [зоузýл’а], [поур’íг] | [оу] | |
|
| |||
КЛАСИФІКАЦІЯ ПРИГОЛОСНИХ ЗА МІСЦЕМ ТВОРЕННЯ
| Губні | Язикові | Глотковий | ||||
| Губно-губні | Губно-зубні | Передньоязикові | Середньоязикові | Задньоязикові | ||
| Зубні | Піднебінно-зубні | |||||
| [б] | [ф] | [д] | [ж] | [й] | [ґ] | [г] |
| [п] | [т] | [ш] | [д´] | [к] | ||
| [в] | [з] | [дж] | [т´] | [х] | ||
| [м] | [с] | [ч] | [н'] | |||
| [дз] | [л] | [л'] | ||||
| [ц] | [р] | |||||
| [н] | [р'] | |||||
| [з'] | ||||||
| [с'] | ||||||
| [дз'] | ||||||
| [ц´] | ||||||
ДОДАТОК Б
АКУСТИЧНІ ПАРИ ЗА ТВЕРДІСТЮ /М’ЯКІСТЮ
| М ’ які | |||||||||||||
| [й] | [д´] | [т´] | [н´] | [л'] | |||||||||
| Тверді | [д] | [т] | [н] | [л] | |||||||||
| Пом ’ якшені | |||||||||||||
|
| [з'] | [с'] | [ц] | [дз'] | [р'] | ||||||||
| Тверді | [з] | [с] | [ц] | [дз] | [р] | ||||||||
| Напівпом ’ якшені | |||||||||||||
|
| [б’] | [п’] | [в’] | [ф’1 | [м’] | [к’] | [х’] | [г’] | [ж’] | [ш’] | [дж’1 | [ч’] | |
| Тверді | [ґ] | [б] | [п] | [в] | [ф] | [м] | [к] | [х] | [г] | [ж] | [ш] | [дж] | [ч] |
КЛАСИФІКАЦІЯ ПРИГОЛОСНИХ ЗА УЧАСТЮ ШУМУ І ГОЛОСУ
| Сонорні | Шумні (акустичні пари) | |
| Дзвінкі | Глухі | |
| [л] | [б] | [п] |
| [л'] | [г] | [х] |
| [р] | [ґ] | [к] |
| [р'] | [д] | [т] |
| [н] | [ж] | [ш] |
| [н´] | [дж] | [ч] |
| [м] | [з] | [с] |
| [м’] | [дз] | [ц] |
| [в] | [д'] | [т´] |
| [в’] | [з'І | [с´] |
| [й] | [дз'] | [ц'] |
| Немає пари | [ф] | |
| Шумні (акустичні пари) | ||
| Свистячі | Шиплячі | |
| [с] | [ш] | |
| [с'] | ||
| [з] | [ж] | |
| [з´] | ||
| [ц] | [ч] | |
| [ц´] | ||
| [дз] | [дж] | |
| [дз'] | ||
ДОДАТОК В
КЛАСИФІКАЦІЯ ПРИГОЛОСНИХ ЗА СПОСОБОМ ТВОРЕННЯ
| Зімкнені | Щілинні | Зімкнено-прохідні | Африкати (зімкнено-щілинні) |
| [б] | [в] | [м] | [дж] (наближається до злитої вимови [д] і [ж]) |
| [п] | [ф] | [н] | [ч] (наближається до злитої вимови [т] і [ш]) |
| [д] | [г] | [л] | [дз] (наближається до злитої вимови [д] і [з]) |
| [т] | [х] | [р] | [ц] (наближається до злитої вимови [т] і [с]) |
| [ґ] | [ж] | [н'] | [дз'] |
| [к] | [з] | [л'] | [ц´] |
| [с] | [р'] | ||
| [й] | |||
| [з'] | |||
| [с'] | |||
| [ш] |
ЗВУКОВЕ ЗНАЧЕННЯ ОКРЕМИХ БУКВОСПОЛУК
| Буквосполука | Звук | Приклади слів |
| Дж | [дж] | джміль, джерело |
| Дж | [дж] | віджати |
| Дз | [дз] | дзеркало, дзижчати |
| Дз | [дз] | надзвичайно |
| Жц | [зц’] | у книжці |
| Жс | [зс] | не поріжся |
| Стс | [с:] | шістсот |
| Тс | [ц] | багатство |
| Тч | [ч:] | заквітчати |
| Тьс | [ц:] | сміється |
| Шс | [с:] | смієшся |
| Чс | [ц:] | морочся |
| Чц | [ц:] | дочці |
Розрізняють відкриті і закриті склади за кінцевим звуком.
Відкриті склади закінчуються на голосний звук: при-ро-да , сто-ли-ця, се стра, лю-ди, ми-на-є, зо-ло-то-но-ша.
Закриті склади закінчуються на приголосний звук: швид-кість , край-ній, мож-на , прийдеш-ній, прав-да, ал-тай-ський, гар-буз.
За початковим звуком розрізняють склади п р и к р и т і (починаються приголосним (на-ші ді-ти)і н е п р и к р и т і (починаються голосним (у-спіхи
у-чня )).
ДОДАТОК Г
ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА ПРИГОЛОСНИХ ЗВУКІВ
| Звук | Характеристика |
| [б] | Шумний, губний, губно-губний, проривний, дзвінкий, твердий |
| [б'] | Шумний, губний, губно-губний, проривний, дзвінкий, напівпом’якшений |
| [в] | Сонорний, щілинний, дзвінкий, твердий |
| [в’] | Сонорний, щілинний, дзвінкий, напівпом’якшений |
| [г] | Шумний, глотковий, щілинний, дзвінкий, твердий |
| [г’] | Шумний, глотковий, щілинний, дзвінкий, напівпом’якшений |
| [ґ] | Шумний, задньоязиковий, проривний, дзвінкий, твердий |
| [д] | Шумний, передньоязиковий, зубний, проривний, дзвінкий, твердий |
| [д´] | Шумний, середньоязиковий, проривний, дзвінкий, м’який |
| [ж] | Шумний, передньоязиковий, щілинний, дзвінкий, шиплячий, твердий |
| [ж’] | Шумний, передньоязиковий, піднебінно-зубний, щілинний, дзвінкий, шиплячий, напівпом'якшений |
| [дж] | Шумний, передньоязиковий, піднебінно-зубний, африкат, дзвінкий, твердий |
| [дж’] | Шумний, передньоязиковий, піднебінно-зубний, африкат, дзвінкий, напівпом’якшений |
| [з] | Шумний, передньоязиковий, зубний, щілинний, дзвінкий, свистячий, твердий |
| [з'] | Шумний, передньоязиковий, зубний, щілинний, дзвінкий, свистячий, пом’якшений |
| [дз] | Шумний, передньоязиковий, зубний, африкат, дзвінкий, свистячий, твердий |
| [дз'] | Шумний, передньоязиковий, зубний, африкат, дзвінкий, свистячий, пом’якшений |
| [й] | Сонорний, середньоязиковий, щілинний, м’який |
| [к] | Шумний, задньоязиковий, проривний, глухий, твердий |
| [к’] | Шумний, задньоязиковий, проривний, глухий, напівпом’якшений |
| [л] | Сонорний, передньоязиковий, зімкнено-прохідний, плавний, твердий |
| [л´] | Сонорний, середньоязиковий, зімкнено-прохідний, плавний, м’який |
| [м] | Сонорний, губний, губно-губний, зімкнено-прохідний, носовий, твердий |
| [м’] | Сонорний, губний, губно-губний, зімкнено-прохідний, носовий, напівпом’якшений |
| [н] | Сонорний, передньоязиковий, зубний, зімкнено-прохідний, носовий, твердий |
| [н'] | Сонорний, середньоязиковий, зубний, зімкнено-прохідний, носовий, м’який |
| [п] | Шумний, губний, губно-губний, проривний, глухий, твердий |
| [п’] | Шумний, губний, губно-губний, проривний, глухий, напівпом’якшений |
| [р] | Сонорний, передньоязиковий, піднебінно-зубний, зімкнено-прохідний, твердий |
| [р'1 | Сонорний, передньоязиковий, піднебінно-зубний, зімкнено-прохідний, пом’якшений |
| [с] | Шумний, передньоязиковий, зубний, щілинний, свистячий, твердий |
| [с'] | Шумний, передньоязиковий, зубний, щілинний, глухий, свистячий, пом’якшений |
| [т] | Шумний, передньоязиковий, зубний, проривний, глухий, твердий |
| [т´] | Шумний, середньоязиковий, зубний, проривний, глухий, м’який |
| [ф] | Шумний, губний, губно-зубний, щілинний, глухий, твердий |
| [ф’] | Шумний, губний, губно-зубний, щілинний, глухий, напівпом’якшений |
| [х] | Шумний, задньоязиковий, щілинний, глухий, твердий |
| [х’] | Шумний, задньоязиковий, щілинний, глухий, напівпом’якшений |
| [ц] | Шумний, передньоязиковий, зубний, африкат, глухий, свистячий, твердий |
| [ц´] | Шумний, передньоязиковий, зубний, африкат, глухий, свистячий, пом’якшений |
| [ч] | Шумний, передньоязиковий, піднебінно-зубний, африкат, шиплячий, твердий |
| [ч’] | Шумний, передньоязиковий, піднебінно-зубний, африкат, шиплячий, напівпом’якшений |
| [ш] | Шумний, передньоязиковий, піднебінно-зубний, щілинний, шиплячий, твердий |
| [ш’] | Шумний, передньоязиковий, піднебінно-зубний, щілинний, шиплячий, напівпом’якшений |
ДОДАТОК Ґ
ОСНОВНІ НОРМИ УКРАЇНСЬКОЇ ЛІТЕРАТУРНОЇ ВИМОВИ
Дата добавления: 2019-01-14; просмотров: 342; Мы поможем в написании вашей работы! |
Мы поможем в написании ваших работ!