Зарубіжна практика страхування



 

До країн з найбільш високим рівнем розвитку страхової справи можна віднести США, Німеччину, Італію, Швейцарію, Японію, Велику Британію, Францію та Бельгію.

Страховий ринок Сполучених Штатів Америки. Американський страховий бізнес відзначається величезним розмахом і не має собі рівних у світі. Американські страхові монополії контролюють приблизно 50% усього страхового ринку індустріально розвинутих країн світу. У США працює понад 8 тис. компаній майнового страхування і близько 2 тис. компаній по страхуванню життя громадян.

Кожен штат має своє страхове законодавство і свій наглядовий орган. Єдиного федерального Закону про страхування та єдиного федерального органу по нагляду за страховою діяльністю немає. Кожен штат висуває свої вимоги щодо мінімального рівня капіталу, видів страхування, проводить ревізію підконтрольних страхових компаній, здійснює загальне регулювання страхової діяльності шляхом видачі ліцензії брокерам, агентам і самим страховим компаніям.

У США існують два типи страхових компаній: акціонерні товариства і товариства взаємного страхування. Державних страхових фірм немає. Акції акціонерних товариств може придбати як фізична, так і юридична особа.

Законодавчо передбачена спеціалізація страхових компаній на проведенні операцій по страхуванню життя і майна громадян. Активи всіх страхових компаній складають приблизно 1,6 трлн дол. У середньому активи однієї страхової компанії становлять 950 млн дол, а на 12 найбільших компаній припадає 45 млрд дол.

У США широко використовується електронний банк даних по всіх страхових компаніях, що дає можливість розподілити компанії за рівнями ризику, розмірами премії тощо.

Однією з найважливіших особливостей найбільших страхових компаній по страхуванню життя є та обставина, що, в силу високого авторитету, на їхнє зберігання передаються багатомільярдні грошові засоби, що належать різним пенсійним фондам. Основне завдання страхових компаній у цьому випадку – шляхом розумної інвестиційної політики забезпечити приріст довірених грошових засобів. За зберігання цих фінансових ресурсів страхові компанії стягують комісійну винагороду. І навіть помірні її розміри – 0,1% від узятих на зберігання сум приносять мільйонні доходи.

Інвестиційні вкладення мають величезне значення для американських компаній по страхуванню життя. Статистика показує, що в 2002 р. страхові витрати і виплати страхових сум таких компаній становили 118% від зібраної премії, тим часом прибуток їх за підсумками року склав 6,9 млрд дол. Зрозуміло, що його отримали не за рахунок прямих страхових операцій, а за рахунок інвестицій.

Однак важливим залишається й те, що величезні інвестиційні ресурси перетворюють страхові компанії в один з найвпливовіших зовнішніх центрів фінансового контролю стосовно промислових корпорацій.

Найбільші страхові компанії світу, і насамперед Сполучених Штатів Америки, являють собою фінансові конгломерати: через дочірні компанії вони, крім страхування, можуть займатися наданням кредитів і позик, організовувати чекове обслуговування клієнтів, емітувати розрахункові кредитні картки, проводити операції з нерухомістю, цінними паперами, керувати майном і капіталом за дорученням своїх клієнтів.

Найбільший розвиток у США одержало особисте страхування, яке поділяється на страхування життя, страхування ренти або пенсії та страхування від хвороб і нещасних випадків. Страхування життя, у свою чергу, поділяється на страхування на випадок смерті і страхування–внесок. На частку цьоговиду страхування в США припадає 3/4 усіх договорів страхування життя.

Страхування–внесок розраховане на певний строк і страхова сума виплачується при досягненні застрахованою особою визначеного (обумовленого договором) віку. Часто цей вид страхування проводиться в комбінації зі страхуванням на випадок смерті.

Другим, за значенням, видом страхування в США стало страхування кредитно–фінансової сфери, що значною мірою характеризується значним поширенням у країні принципів кредитних розрахунків у сфері торгівлі й послуг.

Характерною рисою страхової системи Сполучених Штатів є участь у процесі страхування різних посередників, тобто страховий поліс приймається через страхового агента або брокера. Загальне їхнє число в країні досягає 0,5 млн. чол. Страхові агенти, як правило, діють у рамках довгострокового договору і взаємодіють з однією фірмою–страховиком, продаючи поліси від її імені. Незалежні агенти (брокери) одержують від клієнта доручення укласти договір страхування на визначених умовах, а потім підшукують потрібну страхову компанію. Брокерством займаються як окремі особи, так і великі спеціалізовані фірми, зокрема „Марш енд Макленнс", „О–лександр енд Олександр".

Провідними компаніями страхового ринку США є:

1) " State Farm Mutual Automobile Insurance Company " ( Bloomington , Illinois ) – це найбільша транснаціональна компанія по страхуванню майна, яка заснована в 1922 р. Компанія укладає різні види договорів страхування: індивідуальні і колективні, договори про страхування транспортних засобів, страхування на випадок ушкодження або загибелі майна громадян внаслідок аварії, пожежі, вибуху, шторму, договори про страхування від нещасних випадків, на випадок різних небезпек і ризиків, договори авіаційного страхування, перестрахування тощо. Цей страховик здійснює діяльність на території США і Канади;

2) "СИТНА" – одна з головних широко диверсифікованих страхових корпорацій США, яка заснована в 1982 р. На чолі „СИТНА" знаходиться холдинг зі штаб–квартирою у Філадельфії. Головні інтереси корпорації пов'язані зі страхуванням майна і відповідальністю страхувальників. Ряд дочірніх фірм займається пенсійним, особистим страхуванням та брокерськими операціями. Відділення компанії діють у 160 країнах світу, у них зайнято понад 48 тис. чол.;

3) " American International Group " – це найбільший у США страховик торговельних і промислових ризиків, який діє з 1919 р. і являє собою холдингову компанію зі штаб–квартирою в Нью–Йорку, що контролює 44 дочірні компанії в різних країнах світу. Усі компанії групи об'єднані в шість спеціалізованих відділень;

4) " All – State Insurance Company " – одна з найбільших транснаціональних корпорацій по страхуванню майна громадян, яка заснована в 1931 р. у штаті Іллінойс. Компанія має різні види договорів страхування: від пожеж, повені, землетрусів, автомобільних катастроф, нещасних випадків, страхує авіапасажирів тощо. Володіє 15 дочірніми компаніями;

5) " Continental Corporation " – четверта за величиною страхова корпорація США, заснована в 1853 р. Являє собою диверсифіковану корпорацію зі штатом, що нараховує 16,5 тис. чол. Надає широкий спектр страхових послуг майже в 100 країнах світу. Останніми роками компанія послідовно проводить лінію на розвиток ділових зв'язків із транснаціональними корпораціями. Закордонну діяльність здійснює в Західній Європі, насамперед у ФРН, Канаді, Південно–Східній Азії. Спеціалізується на транспортному страхуванні і перестрахуванні.

Страховий ринок Німеччини. Страховий ринок Німеччини останніми роками характеризується динамічним розвитком. Щорічний приріст обсягу надходження страхових платежів становить у Німеччині 10%. Особисте страхування в структурі національного страхового ринку займає близько 37%. Медичне страхування, що користується трохи меншою популярністю, ніж в інших країнах Західної Європи, становить близько 12% загального обсягу надходження страхових платежів. Майнове страхування становить 51% національного страхового ринку в Німеччині.

Сектор особистого страхування в Німеччині відчуває зростаючу конкуренцію з боку комерційних банків, що прагнуть організувати страхове обслуговування клієнтів через операційні зали комерційних банків. У цілому прибутковість операцій у секторі страхового обслуговування фізичних осіб вища (становить 87% німецького страхового ринку), ніж у секторі страхового обслуговування юридичних осіб (13% відповідно).

Страхова справа в Німеччині розподілена між системою державного соціального забезпечення і приватним сектором страхових послуг. Соціальне страхування обов'язкове для всіх найманих працівників і роботодавців, якщо вони не охоплені сектором приватних страхових справ. Мається на увазі пенсійне страхування, страхування на випадок безробіття, на випадок тимчасової втрати працездатності, страхування від нещасного випадку на виробництві та від професійних захворювань.

Приватний сектор страхових послуг у Німеччині представлений акціонерними страховими компаніями, товариствами взаємного страхування і державними страховими корпораціями.

Іноземним страховикам у Німеччині належить 13% страхового ринку, з них головні позиції традиційно займають страхові компанії зі Швейцарії (близько 9% страхового ринку), що присутні на берегах Рейну вже понад 100 років. Страховики в Німеччині не мають права займатися якою–небудь іншою діяльністю, крім страхування.

Основним джерелом залучення клієнтів є робота незалежних страхових брокерів, що обслуговують різні страхові компанії. У цілому вони більш активні в страховому обслуговуванні юридичних осіб, тоді як страхові агенти обслуговують переважно страхові інтереси фізичних осіб. Цікавим є те, що ряд великих страхових компаній Німеччини, вирішуючи питання активізації, обходяться без дорогих послуг страхових посередників: вони інформують потенційних клієнтів про пропоновані страхові послуги, розсилаючи відповідну інформацію поштою. Заощаджуючи на оплаті праці страхових посередників, ці страхові компанії мають значну статтю витрат з організації рекламних заходів та оплати поштових послуг.

Усі діючі в Німеччині національні та іноземні страхові компанії підлягають обов'язковому державному страховому нагляду з боку Федерального відомства нагляду за діяльністю страхових компаній (BAV), розташованого в Берліні. Основна мета діяльності федерального органу державного страхового нагляду – захист інтересів страхувальників. Це важливо, оскільки в Німеччині немає спеціального централізованого гарантійного фонду для відшкодування збитків страхувальникам через непередбачене банкрутство їхніх страховиків. Єдиний виняток з цього правила становить особливий гарантійний фонд страхування цивільної відповідальності власників автотранспортних засобів. Мається на увазі, що з цього фонду відшкодовується збиток учасникам дорожнього руху, що постраждали в результаті дорожньо–транспортного випадку, якщо автовласник не мав поліса, що засвідчував би наявність у нього договору обов'язкового страхування цивільної відповідальності.

Обов'язкове страхування в Німеччині відносно обмежене. Федеральне законодавство держави встановлює: обов'язкове страхування роботодавця за збиток найманим робітникам, заподіяний виробничою травмою або шкідливими умовами праці, обов'язкове страхування цивільної відповідальності власників автотранспортних засобів за збиток перед третіми особами внаслідок дорожньо–транспортного випадку та обов'язкове страхування професійної (цивільної) відповідальності авіаційних перевізників і диспетчерів по керуванню рухом цивільних повітряних суден, бухгалтерів, мисливців, операторів атомних енергетичних установок, споживачів атомної енергії і радіоактивних ізотопів, товаровиробників фармацевтичної продукції.

Найбільшими компаніями в галузі перестрахування є: Кельнське та Мюнхенське перестрахувальні товариства, а до числа великих страхових компаній можна віднести страхове товариство „Колонія", концерн „Герлінг", страхову компанію „Альянс", що відзначила у 1990 р. своє сторіччя.

Західнонімецький страховий ринок поділений на 39 страхових груп, з яких 10 збирають 51% сумарної страхової премії. З великим відривом від конкурентів йдуть страхова група „А–льянс", частка якої на ринку становить 20%, та страхова група „Фольксфюрзорге", яка контролює близько 5% ринку.

Страховий ринок Італії. Перший з відомих у світовій практиці Італії договір страхування був оформлений у Генуї ще в 1347 p., предметом укладання якого був морський транспортний ризик.

У 1851 р. для здійснення морського страхування було створено перше страхове товариство, у 1852 р. – перше товариство по страхуванню від пожеж і стихійних лих, а в 1926 р. –першу компанію зі страхування життя.

Тепер страхові компанії не відіграють істотної ролі в економіці Італії, оскільки основними рисами сучасного страхування держави є консерватизм системи страхування, повільне впровадження в страхову справу інновацій та нововведень, відсутність диверсифікованості діяльності страхових компаній у суміжні області фінансово–кредитної системи, а також тверде державне регламентування всіх сторін діяльності страховиків.

У 1999 р. в Італії вже діяло 211 страхових компаній, з них 6 займаються винятково операціями перестрахування, 25 –тільки страхуванням життя громадян, 27 – страхуванням життя і майновим страхуванням, інші 135 товариств спеціалізуються лише на майновому страхуванні. З 211 страхових компаній 163 були сформовані за рахунок національного капіталу і 48 – іноземного.

На сьогодні більшість страхових компаній є приватними акціонерними товариствами. Найбільшою страховою компанією Італії вважається „Assicurazioni General", яка заснована ще в 1931 р. Вона входить до десятки наймогутніших страхових товариств світу. Ця універсальна компанія займається усіма видами страхування, включаючи майнове, особисте та страхування відповідальності громадян. „Assicurazioni General" контролює понад 28% ринку страхування життя в Італії і 24% – ринку майнового страхування. Має широку мережу іноземних відділень.

Страховий ринок Швейцарії. Ця країна відзначається високим рівнем розвитку страхової справи. На кінець 2001 р. у Швейцарії нараховувалося 117 страхових компаній, у тому числі 23 компанії особистого страхування, 82 компанії змішаного страхування і 12 перестрахувальних товариств. Швейцарія має найвищий показник по збору страхових премій на душу населення. У країні страхові поліси поглинають майже 15% середнього сімейного бюджету і є найбільшою статею витрат, адже середня швейцарська родина витрачає на страхування більше грошових коштів, ніж на харчування.

Великий розвиток одержало страхування і в сфері підприємницької діяльності та фінансово–кредитних ризиків. Клієнтами страхових компаній є практично всі промислові, сільськогосподарські, торговельні, й транспортні підприємства Швейцарії.

Однією з умов успішної діяльності страхових товариств є їх активна інвестиційна діяльність на ринку капіталів. Більше половини всіх активів страхових компаній розміщено у формі позичок та інвестицій в облігації.

У страховій справі концентрація капіталу досягла високого рівня. У зв'язку з обмеженою івестиційно–фінансовою базою даної держави розвиток міжнародних операцій має для швейцарських компаній величезне значення. Найбільш міцні позиції на світовому страховому ринку швейцарські страховики займають у галузі перестрахування, на яку припадає 1/2 всіх премій, що надійшли через кордон. Усередині країни більше половини валових премій дає особисте страхування.

Характерним для Швейцарії є тісне взаємовикористання національного й іноземного капіталу, оскільки страхові компанії часто є транснаціональними корпораціями з великими закордонними інтересами.

Страховий ринок Японії. Організація страхування в цій країні має ряд особливостей. Основна особливість полягає в тому, що в страховій справі домінують компанії по страхуванню життя громадян (їх кількість становить 23). За всіма показниками такі страхові компанії випереджають товариства, які спеціалізуються на змішаному страхуванні, а сума одержуваних ними страхових премій більше як у 2 рази перевищує суму премій, одержувану компаніями змішаного страхування. Причиною домінуючих позицій компаній зі страхування життя в Японії стала відсутність протягом довгого часу системи державного соціального страхування і забезпечення населення, у зв'язку з чим більшість громадян були змушені користуватися послугами страхових компаній.

Компанії по страхуванню життя громадян – це наймо–гутніші власники акцій і облігацій приватних страховиків та державних корпорацій. Вони відіграють активну роль у питаннях кредитування. Останніми роками такі компанії активно проникають на страховий ринок США, Канади й інших економічно розвинутих країн. Компанії, що здійснюють змішане страхування, також відіграють важливу роль як в економіці країни, так і в зовнішньоекономічних зв'язках Японії. Вони займаються страхуванням різних ризиків, пов'язаних з міжнародною діяльністю японських ТНК в різних країнах світу. Найбільші страховики, які спеціалізуються на змішаному страхуванні, виступають у ролі міжнародних інвесторів і кредиторів.

Органи влади в Японії твердо і чітко регламентують діяльність страхової організації. Без згоди Міністерства фінансів не можуть змінюватися ставки страхових премій. Конкуренція між страховими компаніями обмежена завдяки відсутності страхових брокерів, оскільки система страхування складається з великої кількості відділень і агентів, число яких у великих компаніях досягає декількох десятків тисяч.

Страховий ринок Великої Британії. Страхова справа у Великій Британії має два головних напрями: довгострокове страхування життя громадян та змішане страхування.

Нині понад 800 компаній уповноважені займатися у Великій Британії одним чи кількома видами страхового бізнесу. Майже 450 компаній належать до Асоціації британських страховиків. Деякі компанії є так званими взаємними закладами на правах власності держателів їхніх страхових полісів. Страхові послуги також надають деякі "дружні товариства" –об'єднання фізичних осіб.

У Великій Британії на ринку страхування також діє багато іноземних компаній, з якими британські страховики тісно співпрацюють. Невеликі британські компанії, як правило, обмежують діяльність територією своєї країни. Більшість великих компаній, що займаються змішаним страхуванням, працюють також і за кордоном, діючи через філії, агенції чи пов'язані з ними місцеві фірми.

За формою власності страхові компанії поділяються на:

1) приватні компанії – з граничною відповідальністю та акціонерним капіталом. Акціонери цих страхових організацій мають право на отримання прибутку компанії. Більшість страхових компаній Великої Британії є приватними;

2) спільні компанії – належать власникам страхових полісів і діють з метою одержання прибутку. Такі компанії займаються страхуванням життя громадян і становлять 1/3 ринку всього страхування життя.

Види страхових компаній: змішані, компанії, які займаються лише страхуванням життя громадян, компанії, які спеціалізуються лише на перестрахуванні, та корпорація "Ллойд".

Типи посередників страхового ринку Великої Британії:

1) індивідуальні посередники: страхові брокери, брокери "Ллойда", незалежні фінансові консультанти та страхові консультанти;

2) страхові агенти: уповноважені представники корпорації „Ллойд", представники інших страхових компаній.

Організації, які діють на ринку страхових послуг Великої Британії: Асоціація англійських страховиків, Інститут лондонських страховиків, Лондонський страховий центр, Асоціація англійських страховиків та інвестиційних брокерів, Національна асоціація незалежних фінансових консультантів та Інститут дипломованих страховиків.

Окреме місце на британському страховому ринку посідає корпорація "Ллойд" – це організація, що об'єднує приватних осіб, кожна з який приймає страхування на свій ризик та несе персональну відповідальність за прийняті зобов'зання всім своїм майном. "Ллойд" можна назвати провідним страховим ринком світу, надходження по якому становлять 20 млн фунтів стерлінгів за кожний робочий день. Портфель корпорації "Ллойд" формується, поряд з традиційними ризиками, за рахунок об'єктів страхування, яких не можуть прийняти акціонерні страхові компанії (комерційні супутники зв'язку, супертанкери, атомні електростанції, бурові платформи з добування нафти, газу тощо). Річний вклад від "Ллойд" в економіку Великої Британії перевищує 1 млрд фунтів стерлінгів.

Членами "Ллойд" є близько 35 000 осіб у 70 країнах світу. Члени корпорації згруповані в 374 синдикати, які формуються за визначеними видами страхування: страхування морського та повітряного транспорту, вантажів, атомних ризиків тощо. На чолі кожного синдикату стоїть андеррайтер – це особа, яка уповноважена страховою компанією або синдикатом "Ллойд" приймати на страхування (перестрахування) ризики. Андеррайтер відповідає за формування страхового (перестрахового) портфеля страховика (перестраховика). Взагалі прийнято говорити, що ризики, які підлягають страхуванню, не страхуються в "Ллойд", а розміщуються в "Ллойда". Про це свідчить і сама процедура такого розміщення. Ризик приймається на розміщення в синдикаті–лідері за даним видом страхування. Відповідальність за прийнятий ризик та сума премії розподіляються між усіма членами синдикату пропорційно розміру сум, внесених ними для забезпечення страхових операцій синдикату. Потім ризик розміщується в інших аналогічних синдикатах, які повністю підпорядковуються рішенню лідера та приймають на свою відповідальність визначену суму за ризик, але ця сума дещо нижча, ніж у синдикаті–лідері. Розміщення ризику триває до повного покриття страхової суми. Слід сказати, що хоча між синдикатами "Ллойд" є конкуренція, головним чинником є кооперація для здійснення однієї мети – це захист страхувальників, забезпечення інтересів страховиків та високої репутації корпорації.

Страховий ринок Франції. Французький страховий ринок зазнав значних змін за останні 20 років – з розміщення контрактів на ЗО млрд. FF (французьких франків) у 1980 р. до 504 млрд FF у 2002 p. Ця тенденція зростання була особливо помітна в секторі страхування життя та капіталізації. Проникнення в національну економіку поки що неповне: за кількістю страхових контрактів Франція посідає 9 місце, якщо виражати страхові контракти у відсотках від ВВП серед розвинених країн Заходу.

Нині розширюються нові ринки: страхування комп'ютерних систем та мереж, страхові випадки в медицині, енергетиці тощо. Поява фінансово–банківського страхування та відносна деспеціалізація каналів страхового поширення призвели до стандартизації страхових послуг, особливо в галузі страхування життя громадян. Зацікавленість страховим сектором зумовлює той факт, що інвестиції у страхування стали головними інвестиціями французьких сімей. За останніх 10 років інвестиції у страхування зросли з 10% (від загального обсягу) до 41% у 2000 р. та навіть до 59 % у 2001 р.

Розвитку маркетингу страхових послуг у Франції сприяє велика різноманітність каналів їх реалізації: пряме поширення, наймані агенти, які працюють через широку мережу невеличких агенцій, а також значна кількість брокерів, які групуються в досить великі об'єднання. Реалізація страхових послуг та маркетинг здійснюються також через банківський ринок збуту та інші фінансові мережі. У 2002 р. у французькій страховій індустрії працювало близько 215 100 осіб, або приблизно 1,5% від усього працездатного населення.

Французькі компанії змішаного страхування (з більш жорстким відбором ризиків, нижчими цінами та тарифами) посіли значну частину на страховому ринку, а саме:

- 19,1% від усіх нових премій;

- 12,1% від нових премій у страхуванні життя;

- 39,4% від премій в інших видах страхування;

- 50% від нових премій у страхуванні автотранспорту;

- 40% від комбінованих контрактів з власниками будівель.

Французькі брокери зареєстровані в Комерційному реєстрі як лідери серед посередників, але під назвою „Страхова брокерська діяльність". У брокерській справі бере участь велика кількість компаній. Брокерами можуть бути як приватні особи, так і фірми. Від імені всіх клієнтів вони вибирають страховика та виступають у даному разі як радники. У 2002 р. брокерам належало 9% сектора страхування життя та 21% сектора інших видів страхування при загальній чисельності брокерів 4400 осіб. Порівняно з іншими країнами, французькі брокери мають велику частку ринку. В найближчому майбутньому вони відіграватимуть ще більшу роль завдяки змінам у структурі, злиттю та змінам у формуванні капіталу.

Страхові агенти за наймом створюють реальну присутність на ринку, знаходячись близько від своїх клієнтів. Вони найактивніші у сфері індивідуального страхування, не пов'язаного зі страхуванням життя, а також у страхуванні малих та середніх компаній. З 1990–х років чисельність страхових агентів почала значно зменшуватись. Якщо в 1990–х роках агенти за наймом розподіляли 955 видів страхових послуг, то в 2001 р. тільки 460. Однак вони все ще залишаються лідерами з продажу страхових полісів, які не належать до страхування життя, а в сфері страхування життя громадян страхові агенти володіють часткою ринку 19 %. ♦

Хоча кількість нових страхових компаній і зростає, проте частка прямого продажу страхових полісів на ринку не зменшується. На доповнення до традиційних прямих методів їх реалізації (купони, каталоги, ТВ–маркетинг), розвивається ще й продаж страхових полісів через французьку телефонну систему "Мінітсл".

Страховий ринок Бельгії. Обсяг продажу страхових послуг, які реалізуються посередниками, становить більше 80% загального страхового ринку Бельгії. Вартість цього виду розподілу впливає безпосередньо на обсяги комерційних премій.

З уведенням принципу вільного обміну (ВОП) страхові компанії розвивають нові методи компенсації страхових послуг. Загальна кількість витрат на розподіл становить приблизно 27% прибутку від премій на бельгійському ринку.

У Бельгії спільне страхування не може бути диференційоване від інших видів діяльності, адже воно часто застосовується для страхування великих індустріальних ризиків.

Бельгійські страхові компанії не мають значних обсягів діяльності за кордоном. У 2001 р. реалізований товарообіг за кордоном становив лише

9,5% від загального преміального прибутку (в млн. бельгійських франків):

1)  страхування життя (іноземні філії та дочірні компанії – 3,3, а прямі продажі за кордоном – 2);

2)  інші види страхування (філії та дочірні компанії – 37,4, а прямі продажі за кордоном – 1,6).

На сьогодні бельгійський страховий ринок поставлено перед такими складними проблемами: зменшення витрат на управління страховими компаніями, які є найвищими в Європі, недосконалість законодавчої бази держави, диференціація кількості премій як функція застрахованих збитків з метою зміцнення конкурентних позицій на ринку, неможливість подальшого отримання необхідних фінансових гарантій для страхувальників стосовно страхових послуг, які пропонують іноземні компанії.

Незважаючи на це, більшість страхових компаній органічно вписались у нові умови життєдіяльності та продовжують успішно функціонувати на страховому ринку Бельгії.

Таким чином, той факт, що на сьогодні найбільш розвинуті ринки страхових послуг у Великій Британії і США зумовлений, по–перше, досить виваженою законодавчою базою, високим рівнем професіоналізму з боку страховиків щодо захисту прав споживачів страхових послуг, що лежить в основі всієї системи страхування цих могутніх держав, а по–друге, наявністю міцних, фінансово–незалежних та конкурентоспроможних страховиків, зокрема: корпорація "Ллойд" (Велика Британія) та „State Farm Mutual Automobile Insurance Company", „American International Group", „All–State Insurance Company" (США) – досить міцних, прибуткових та унікальних організацій, які успішно й самостійно працюють не тільки на внутрішньому ринку своєї держави, а й на світовому.

Не слід, звичайно, забувати і про страхові ринки інших країн. Як і американський та англійський, кожен з них – це індивідуальне явище зі своїми перевагами та недоліками. Під впливом зовнішніх та внутрішніх факторів у різних країнах світу склалися різні системи страхування. Однак страхові відносини мають і схожі риси, тому що основні їх складові (економічні інтереси та відповідальність суб'єктів страхування в процесі господарської діяльності) скрізь однакові.

Питання для самоперевірки

 

1.У чому полягає роль страхування в умовах ринкової економіки України?

2.Які Ви знаєте функції страхування?

3.Як Ви розумієте терміни „суброгація" та „контрибуція"?

4.У чому полягає сутність ризику у страхуванні?

5.Які елементи формують внутрішню та зовнішню структури національного страхового ринку?

6. Які Ви знаєте організаційні форми функціонування страхових організацій в Україні ?

7. Схарактеризуйте структуру посередників страхового ринку України.

8.Які Ви знаєте проблеми розвитку національного страхового ринку, схарактеризуйте їх.

9.Який державний орган здійснює нагляд за страховою діяльністю в Україні?

10. Вкажіть особливості страхових ринків Сполучених Штатів Америки та Великої Британії.

Тести

 

1. Вкажіть головні суб'єкти страхового ринку України:

а) страховик та страхувальник;

б) страхові агенти; в)страхові брокери;

г) органи державного нагляду за страховою діяльністю в Україні;

д) усі відповіді правильні.

 

2. Які функції виконує страхування?

а) контролюючу;

б) фіскальну;

в) превентивну;

г) фінансову;

д) усі відповіді правильні.

 

3. З наведеної далі інформації виберіть принципи страхування:

а) цільового використання;

б) франшиза;

в) строковості;

г) платності;

д) безстроковості.

 

4. Посередники страхового ринку України поділяються на такі види:

а) прямі й непрямі;

б) приватні й державні;

в) пропорційні й непропорційні;

г) регресивні й прогресивні;

д) усі відповіді правильні.

 

5. Виберіть форми страхування в Україні:

а) приватна й кептивна;

б) державна й урядова;

в) добровільна й обов'язкова;

г) абсолютна й відносна;

д) усі відповіді правильні.

 

6. Залежно від об'єктів страхування поділяється на такі види:

а) страхування відповідальності;

б) страхування життя;

в) страхування від нещасних випадків;

г) соціальне страхування;

д) усі відповіді правильні.

 

7. Які з видів страхування не належать до майнового?

а) страхування фінансових ризиків;

б) страхування дітей;

в) страхування кредитів;

г) страхування інвестицій;

д) усі відповіді неправильні.

 

8. Який орган здійснює державний нагляд за страхово. діяльністю в Україні?

а) Кабінет Міністрів;

б) Верховна Рада;

в) Комітет у справах нагляду за страховою діяльністю в Україні;

г) Державна податкова інспекція;

д) усі відповіді правильні.

 

9. Залежно від критерію, покладеного в основу класифікації страхового ринку України, розрізняють такі види структур:

а) матричну;

б) функціональну;

в) лінійного підпорядкування;

г) інституціональну;

д) усі відповіді правильні.

 

10. За кількістю страхових контрактів у світі Франціязнаходиться на такому місці:

а) 11;

6) 9;

в) 22;

г) 16.

д) немає правильної відповіді.


Дата добавления: 2018-11-24; просмотров: 218; Мы поможем в написании вашей работы!

Поделиться с друзьями:






Мы поможем в написании ваших работ!