Управління державними фінансами
Управління фінансами здійснюється через існуючу систему відносин, які зумовлені історичними, економічними й політичними умовами та підпорядковані фінансовій політиці держави. Відповідно до неї визначається обсяг розподілу й перерозподілу національного доходу через окремі ланки фінансової системи.
Ступінь перерозподілу залежить від ролі держави в процесі фінансування соціальних витрат, стимулюванні заощадження й нагромадження як джерел виробничого інвестування та науково–технічного прогресу. Економічний устрій визначає коло фінансових відносин, які формують сферу управлінських функцій безпосередньо держави та її органів. У країнах з розвинутою ринковою економікою більша частина фінансових відносин знаходиться поза управлінням державою, оскільки фінансові ресурси в основному формуються й використовується їх власниками на власний розсуд.
В умовах розвинутих товарно–грошових відносин кругообіг фондів корпорацій матеріалізується у формі грошового капіталу в різних грошових фондах. Держава здійснює вплив на цю сферу фінансових відносин лише через податкову політику, регламентацію кредитних відносин, регулювання фінансового ринку, формування амортизаційного фонду та систему державної підтримки. Тобто здійснюється не управління фінансами з боку держави, а вплив через фінанси – реалізація фінансової політики. Залежно від концептуальних передумов держава або посилює або послаблює своє втручання в регулювання тих чи інших сторін економічних та соціальних процесів.
|
|
|
До сфери безпосереднього державного управління входять лише державні фінанси. Це відносини з приводу формування лише тієї частини фінансових ресурсів, які мобілізуються державою в державному та місцевих бюджетах, спеціальних урядових фондах і державних підприємствах.
Управління державними фінансами в економічно розвинутих державах здійснюється вищими законодавчими органами через прийняття фінансового законодавства, затвердження державного бюджету і звіту про його виконання, затвердження або ліквідації окремих видів податків та інших фінансових параметрів.
Залежно від державного устрою та політичної системи такими законодавчими органами є, наприклад, Парламент у Великобританії, Національні збори у Франції, Конгрес у США, Бундестаг у ФРН, Верховна Рада в Україні.
Організація оперативного управління фінансами здійснюється через державний фінансовий апарат, склад і структура якого теж визначаються згідно з державним устроєм країни.
Управління фінансами в економічно розвинутих країнах здійснюється кількома державними органами. У США, наприклад це Міністерство фінансів та Адміністративно–бюджетне управління при Президентові країни.
|
|
|
Міністерство фінансів США є представником уряду, розроблює фінансову й податкову політику, здійснює емісію грошей, займається питаннями внутрішніх позик та управлінням державних боргів, контролює дотримання фінансового законодавства, оподаткування внутрішніх доходів, контроль за грошовим обігом.
Адміністративно–бюджетне управління при Президентові становить витратну частину федерального бюджету й розроблює фінансові програми, є основним органом виконавчої влади.
У Великій Британії органом державного управління є Казначейство. Воно керує розробленням, складанням та виконанням державного бюджету, визначенням податкової політики, фінансово–економічним прогнозуванням, міжнародними фінансовими відносинами, здійснює контроль за використанням коштів державними підприємствами.
У ФРН органом державного управління фінансами є Міністерство фінансів, яке визначає основи фінансової, податкової, валютної та кредитної політики, складає проект бюджету та середньострокового фінансового плану, здійснює касове обслуговування бюджету, контроль за виконанням бюджету й розроблює основи розподілу фінансових ресурсів між ланками бюджетної системи. В управлінні фінансами беруть участь Федеральне відомство з фінансів та Федеральне управління державним боргом, яке підпорядковане Федеральному міністерству фінансів. Федеральне відомство здійснює податкову перевірку підприємств, займається оподаткуванням іноземних капіталовкладень, проблемами усунення подвійного оподаткування. Федеральне управління державним боргом займається операціями з випуску і погашення позик та фінансуванням бюджетного дефіциту.
|
|
|
У Франції управління фінансами здійснює Міністерство економіки, фінансів та бюджету, яке розроблює державний бюджет і контролює його виконання, касове обслуговування бюджету, фінансові операції, забезпечує зв'язок держави з підприємствами в якості акціонера або гаранта.
В Італії управління фінансів покладено на чотири державних органи:
q державними витратами і фінансовим контролем – Казначейство;
q доходами – Міністерство фінансів;
q складанням державного бюджету і координуванням фінансових ресурсів – Міністерство бюджету і планування;
q місцевими фінансами – Міністерство внутрішніх справ.
|
|
|
В Україні управління фінансами здійснює Міністерство фінансів. Реалізуючи фінансову політику держави, Міністерство фінансів України забезпечує її втілення в життя шляхом впливу на збільшення доходів бюджету через аналіз показників розвитку чи спаду економіки. Таку роботу Міністерство фінансів виконує разом з Міністерством економіки України. Разом розроблюють проект зведеного балансу фінансових ресурсів України й використовують його показники для розробки Державного бюджету та розрахунків бюджетів Автономної Республіки Крим, областей, міст державного підпорядкування. Так організується робота по складенню і виконанню Державного бюджету та методичне керівництво роботою в сфері бюджетного планування й фінансування.
Крім того, Міністерство фінансів складає звіт про виконання бюджету, аналізує підсумки та розроблює пропозиції щодо збільшення доходів, проводить роботу по створенню ринку цінних паперів, аналізує його вплив на грошовий обіг та здійснює планування доходів і витрат бюджету з експортно–імпортних операцій, бере участь у складанні платіжного балансу держави.
Міністерство фінансів України відповідно до належних йому прав керує діяльністю Державного Казначейства, створеного Указом Президента України від 27 квітня 1995 р. та Постановою Кабінету Міністрів України від 31 липня 1995 р.
Державне казначейство організовує та здійснює виконання державного бюджету на основі принципу єдиного казначейського рахунку, здійснює управління доходами і видатками державного бюджету, проводить операції з наявними бюджетними коштами, включаючи іноземну валюту, в межах розпису доходів і видатків, організовує та здійснює прогнозування й касове планування коштів державного бюджету, визначає на підставі чинного законодавства розміри їх поточного використання в межах затверджених видатків.
Державне казначейство разом із Національним банком та Міністерством фінансів здійснює управління державним внутрішнім і зовнішнім боргом та його обслуговування.
Важливу роль у мобілізації надходжень доходів до бюджету виконує Державна податкова адміністрація, яка проводить контроль за чітким виконанням законодавчих і нормативних актів з податків, правильністю обчислення, повноти й своєчасності внесення їх до бюджету.
Крім Міністерства фінансів, Державного казначейства та Державної податкової адміністрації до органів управління відноситься також Рахункова палата, Контрольно–ревізійна служба, Комітет з нагляду за страховою діяльністю, Державна комісія з цінних паперів та фондового ринку, Пенсійний фонд і фонди соціального страхування.
Рахункова палата Верховної Ради України, створена відповідно до Конституції України, є постійно діючим органом державного фінансово–економічного контролю. Основними завданнями її є організація та проведення контролю за своєчасним виконанням доходної та витратної частин державного бюджету, ефективним витрачанням бюджетних коштів, здійснення контролю за виникненням і погашенням внутрішнього й зовнішнього боргів України, за використанням іноземних кредитів, золотого запасу країни, за фінансуванням загальнодержавних програм економічного, науково–технічного розвитку, охорони навколишнього природного середовища.
Державна контрольно–ревізійна служба України та її органи на місцях контролюють використання коштів бюджетів усіх рівнів і коштів державних цільових фондів, бюджетних позик та кредитів, а також використання матеріальних цінностей та нематеріальних активів, що перебувають у державній або комунальній власності. До компетенції цих органів належить також контроль за веденням бухгалтерського обліку і фінансової звітності на підприємствах та в організаціях, які отримують кошти з бюджетів усіх рівнів.
Комітет з нагляду за страховою діяльністю видає ліцензії страховим компаніям на здійснення страхової діяльності та проводить перевірки щодо дотримання ними законодавства про страхування, здійснює контроль за платоспроможністю страхових компаній відповідно до взятих ними зобов'язань перед клієнтами тощо.
Державна комісія з цінних паперів і фондового ринку здійснює реєстрацію випуску цінних паперів, видає ліцензії фінансовим посередникам, регулює операції з цінними паперами, здійснює нагляд за діяльністю суб'єктів фінансового ринку.
Пенсійний фонд є фондом цільового призначення на пенсійне забезпечення громадян. Джерелами доходів Пенсійного фонду є внески підприємств у розмірі 32% до фонду оплати праці, страхові платежі громадян у розмірі 2% від заробітної плати, цільові надходження з бюджету, доходи від розміщення тимчасово вільних коштів фонду та добровільні внески і пожертви.
Фонди соціального страхування відносяться до цільових позабюджетних страхових фондів і акумулюють кошти на виплату грошових допомог у разі нещасного випадку на виробництві та професійних захворювань, тимчасової втрати працездатності та на випадок втрати місця роботи.
Дата добавления: 2018-11-24; просмотров: 246; Мы поможем в написании вашей работы! |
Мы поможем в написании ваших работ!