Теоретичні основи безпосереднього народовладдя 3 страница
146
Вибори в Україні
Водночас міжнародно-правові акти щодо виборчих стандартів визначають дещо інші підходи до розуміння принципу обов'язковості виборів. Як зазначено у Загальній декларації прав людини, вибори за-безпечують реалізацію волі народу, яка «повинна бути основою влади уряду». Обов'язковість виборів передбачає, що вибори є единим за-конним способом формування представницьких органів державної влади та органів місцевого самоврядування. 3 огляду на це передба-чається, що органи, повноважні призначати вибори, не мають права ухилятися від їхнього призначення в строки та в порядку, передбачені законодавством.
Принцип періодичності проведення виборів означає, що вибори мають проводитися з оптимальною періодичністю. Періодичність проведення виборів залежить безпосередньо від строків повноважень відповідних органів. У Конституції та виборчому законодавстві України визначено строки та періодичність проведення виборів. На-приклад, відповідно до частини першої ст. 77 Конституції чергові вибори народних депутатів України відбуваються в останню неділю ос-таннього місяця п'ятого року повноважень Верховно!' Ради України; згідно з частиною п'ятою ст. 103 Конституції чергові вибори Президента України проводяться в останню неділю останнього місяця п'ятого року повноважень Президента України.
Законодавство про вибори передбачає можливість проведення також дострокових, позачергових виборів, які пов'язуються з дост-роковим припиненням повноважень представницького органу або обраної посадової особи. Причому у разі проведення позачергових виборів встановлюються, передовсім Конституцією України, чіткі строки призначення і проведення таких виборів. До прикладу, відповідно до частини другої ст. 77 Конституції України позачергові вибори до Верховно'/ Ради України призначаються Президентом України і проводяться в період 60 днів з дня опублікування рішен-ня про дострокове припинення повноважень Верховної Ради України.
|
|
|
У подальшому належне забезпечення принципів обов'язкового та періодичного проведення виборів вимагає від українського законо-давця запровадження в законі прямої заборони на непризначення виборів у встановленому законом порядку, на перенесення консти-туційних строків проведення виборів, вирішення питання щодо мож-ливості або неможливості проведення виборів за умов проголошення надзвичайного стану в країні, в окремих регіонах тощо.
147
Розділ 14
Принципи обов'язковості й періодичності виборів мають слугува-ти правовою гарантією проти можливої узурпації влади. 3 огляду на досвід багатьох постсоціалістичних держав законодавство України в майбутньому повинно також містити норму, яка забороняла б про-довжувати строки повноважень відповідних представницьких органів або посадових осіб шляхом проведення референдумів, опитувань. Має запроваджуватись і відповідна юридична відповідальність за по-рушення цих норм.
|
|
|
Принцип справедливих виборів також є міжнародним стандартом ор-ганізації і проведення виборів. Він тісно пов'язаний із реалізацією громадянами як суб'єктів своїх виборчих прав: права обирати та бути обраним. Статті 2, 25 Міжнародного пакту про громадянські і політичні права встановлюють, що кожен громадянин без будь-якої дискримінації щодо раси, кольору шкіри, статі, мови, релігії, політичних та інших переконань, національного і соціального поход-ження, майнового стану, народження чи інших обставин та без не-обгрунтованих обмежень повинен мати право та можливість брати участь в управлінні державними справами, голосувати і бути обраним на дійсних періодичних виборах, що забезпечують вільне волевияв-лення та проводяться на основі загального і рівного виборчого права шляхом таємного голосування. Такий підхід не суперечить тому, що особа, яка має право брати участь у виборах, зобов'язана відповідати певним вимогам: досягти певного віку, бути громадянином держави, дієздатним тощо.
|
|
|
Комітет ООН з прав людини у своїх документах неодноразово вказував на недопустимість обмежень у сучасних умовах виборчих прав громадян залежно від володіння власністю, наявності доходів, отримання державної матеріальної допомоги, знання мови, вимог шодо грамотності, надмірних вимог щодо проживання в країні, щодо прав засуджених осіб.
3 погляду вироблених міжнародною спільнотою вимог до принципу справедливих виборів українське виборче законодавство загалом можна визнати таким, що відповідає цим вимогам.
Не менш важливим для проведення справді демократичних і вільних виборів є принцип дійсних і чесних, несфальсифікованих виборів.
Поняття дійсних, чесних, несфальсифікованих виборів викорис-товується у багатьох міжнародних документах щодо стандартів виборів: у Загальній декларації прав людини, Міжнародному пакті
148
Вибори в Україні
про громадянські і політичні права, Документі Копенгагенськоїнаради конференції з людського виміру НБСЄ, Декларації про критерії вільних і справедливих виборів тощо.
Дійсні, чесні, несфальсифіковані вибори дають змогу громадянам держави зробити справжній реальний вибір. Саме через такі вибори виявляється і реалізується справжня воля народу як единого джерела влади, носія суверенітету. При проведенні дійсних і чесних виборів має панувати політичний плюралізм, альтернативність, рівні умови висування та участі кандидатів у виборах, широка поінформованість громадян, жорсткий контроль за фінансуванням виборчих кампаній кандидатів, громадський контроль за ходом голосування та встанов-ленням результатів виборів тощо.
|
|
|
На сучасному етапі, коли Конституцією України не закріплено жодного виду виборчих систем як конституційного принципу ор-ганізації і проведення виборів, можна стверджувати, що в державі діє принцип допустимості різних виборчих систем.
Конституційну основу правового регулювання виборів в Україні становлять основоположні принципи участі громадян у виборах — за-гальне, рівне та пряме виборче право і таємне волевиявлення. Ці принципи традиційні, загальновизнані міжнародними стандартами, їх запровадження в законодавстві є однією з ознак демократичного режиму. Проголошення цих принципів на конституційному рівні ро-бить їх обов'язковими для всіх видів виборів, виключаючи мож-ливість порушення будь-якого з цих принципів або усіх принципів одночасно.
Принципи загального, рівного і прямого виборчого права при таємному голосуванні визнані універсальними. Проте в жодній країні світу, у тому числі в Україні, право голосу не дається всім без винятку. Кожний виборець має відповідати низці характеристик і не потрап-ляти в категорію осіб, позбавлених законодавством виборчих прав. Таким є загальний підхід до розуміння ролі й значення принципів здійснення виборів. Чим демократичніший правовий режим держави, тим менше існує обмежень щодо виборчих прав громадян та інших суб'єктів виборчого процесу.
Принцип загальності виборчого права означав, що суб'єктивне активне виборче право, тобто право обирати, відповідно до ст. 70 Конституції України мають усі громадяни України, які на день голосування досягли 18 років, за винятком осіб, визнаних судом недієздатними.
149
Розділ 14
Суб'єктивне пасивне виборче право, тобто право бути обраним, як і раніше, має свої особливості залежно від виду виборів. Так, відповідно до ст. 76 Конституції та ст. 9 Закону України «Про вибори народних депутатів України»1 народним депутатом може бути обра-ний громадянин України, який на день виборів досяг 21 року, має право голосу і проживає в Україні протягом останніх п'яти років. Президентом України відповідно до ст. 103 Конституції може бути об-раний громадянин України, який досяг 35 років, має право голосу, проживає в Україні протягом десяти останніх перед днем виборів років та володіє державною мовою. Одна і та сама особа не може бути обрана Президентом України більш як на два строки. Депутатом сільської, селищної, міської рад може бути обраний громадянин України, який має право голосу, на день виборів досяг 18 років, постійно проживає на території відповідної адміністративно-територіальної одиниці.
Принцип рівності виборчого права передбачає, що всі громадяни України беруть участь у виборах на рівних засадах. Це означав, що всі виборці мають однакову кількість голосів і кожний голос має рівну з іншими вагу, тобто кожний виборець однаково впливає на результати виборів.
Рівність голосів на виборах в Україні забезпечується утворенням виборчих округів з приблизно однаковою кількістю виборців, тобто за єдиними нормами представництва, окремо для кожного виду виборів, створенням рівних можливостей для кандидатів під час реєстрації їх виборчими комісіями, при веденні передвиборної агітації тощо.
При цьому здійснення громадянами України права обирати і бути обраними не залежить від їхньої раси, кольору шкіри, політичних, релігійнихта інших переконань, статі, етнічного та соціального похо-дження, маинового стану, місця проживання, мовних або інших ознак. Конституцією (ст. 64) та виборчим законодавством України встановлюється, що обмеження виборчих прав громадян України, крім випадків, передбачених Конституцією, забороняється. Законом України «Про вибори депутатів Верховної Ради Автономно! Республики Крим, місцевих рад та сільських, селищних, міських голів»2
1 Відомості Верховної Ради України. — 2005. — № 38-39. — Ст. 449.
2 Відомості Верховної Ради України. — 2004. — № 30-31. — Ст. 382.
150
Вибори в Україні
встановлено, що на місцевих виборах громадянин України одночасно може балотуватися кандидатом у депутата лише однієї ради або кандидатом на посаду відповідно сільського, селищного, міського голо-ви. Законодавством надається право одночасного балотування до Верховно!' Ради України і до місцевих рад. Проте депутатом громадянин може бути лише одного представницького органу.
3 набранням чинності Законом України «Про вибори народних депутатів України»1 1997 р. були закладені основи такого порядку ви-борів, за яким кількість голосів у виборця залежала від виду виборів, у яких він бере участь. Як відомо, до того часу в Україні виборці завжди мали по одному голосу, незалежно від виду виборів. На виборах народних депутатів України у 1998 р. кожний виборець уперше мав два голоси — по одному в одномандатному та багатомандатному загальнодержавному виборчих округах. Щоправда, такий підхід зако-нодавцем було змінено при прийнятті Закону України «Про вибори народних депутатів України» 2004 р. із запровадженням пропорційної виборчої системи на парламентських виборах.
На виборах Президента України кожен виборець завжди має один голос.
На місцевих виборах виборець володіє також одним голосом відповідно до кожного із цих видів виборів.
Принцип прямого виборчого права визначає право громадян обирати кандидатів на виборах безпосередньо. Конституцією передбачаються прямі вибори народних депутатів України, Президента, депутатів сільських, селищних, міських, районних у містах, районних та облас-них рад та сільських, селищних, міських голів.
Принцип таємності голосування означає, що контроль за волевияв-ленням виборців не допускається, гарантується повна свобода воле-виявлення. У рамках виборчого законодавства це досягається тим, що кожний виборець голосує особисто; голосування за інших осіб не допускається. Виборчий бюлетень заповнюється голосуючим у кабіні або в кімнаті для таємного голосування, без присутності сторонніх. Виборець, який не має можливості заповнити бюлетень особисто, може запросити в кабіну для таємного голосування іншу особу на свій розеуд, за винятком членів виборчої комісії, кандидатів, які балоту-ються, їхніх довірених осіб, а також уповноважених осіб, представ-ників партій, виборчих блоків партій, що беруть участь у виборах.
1 Відомості Верховно! Ради України. — 2004. — № 30-31. — Ст. 280.
151
Розділ 14
14.3. Види виборів та виборчих систем
Поняття виборчої системи наукою конституційного права, у тому числі національною, традиційно розглядається у двох значеннях. У широкому сенсі під виборчою системою розуміють систему суспільних відносин, що охоплює порядок організації і проведення виборів представницьких органів державно!' влади і органів місцевого самоврядування. 3 цього погляду виборча система України являє собою сукупність усіх видів виборів, що відповідно до Конституції та за-конодавства України відбуваються на території держави. Водночас термін «виборча система» застосовується і у вузькому значенні — як спосіб визначення результатів виборів, від якого залежить порядок розподілу депутатських мандатів і сам механізм організації виборів.
У різних країнах обрання типу виборчої системи залежить від способу організації державно!' влади, форми державного устрою, національного складу суспільства, його традицій та культури, впливу зовнішніх чинників1.
Трактування виборчої системи як системи суспільних відносин дає змогу класифікувати вибори за різними ознаками.
За територіальною ознакою вибори бувають:
— загальнонаціональні (загальнодержавні), що здійснюються на території всієї країни. В Україні до таких належать вибори до Верховно!' Ради України, вибори Президента України;
— локальні (іноді їх називають місцевими, комунальними, адміністративними) — як правило, це вибори до представницьких органів місцевого самоврядування. До локальних виборів в Україні належать вибори депутатів Верховно!' Ради Автономно!' Республіки Крим, а також вибори депутатів сільських, селищних, міських, районних у містах, районних, обласних рад та сільських, селищних, міських голів.
За суб'єктами розрізняють:
— вибори народних депутатів України;
— вибори Президента України;
— вибори депутатів Верховно! Ради Автономно!' Республіки Крим;
— вибори депутатів сільських, селищних, міських, районних у
містах, районних, обласних рад;
1 Лавринович О. В. Виборче законодавство України та проблеми його вдосконалення: Автореф. дис. ... канд. юрид. наук. — К., 2001. — С. 5.
152
Вибори в Україні
— вибори сільських, селищних і міських голів.
За часом проведення вибори поділяють на:
— чергові, що проводяться в період закінчення строку повнова-жень (легіслатури), передбаченого Конституцією і законами України для функціонування певного виду виборного органу або посади;
— позачергові, або дострокові, що проводяться в разі достроково-го припинення строку повноважень, передбаченого Конституцією України і законами України для функціонування певного виду вибор-чого органу або посади;
— повторні, проводяться у разі, коли вибори у виборчому окрузі визнані недійсними або такими, що не відбулися. Повторними вва-жаються також ті, які проводяться після того, коли на виборах бало-тувалося не більше двох кандидатів і жодного з них не було обрано;
— вибори депутатів замість депутатів, сільських, селищних,
міських голів, які вибули. Ці вибори іноді називаються проміжними.
Такі вибори, що проводяться в одномандатних виборчих округах у
разі втрати депутатського мандата або дострокового припинення по
вноважень депутата або сільського, селищного, міського голови на
підставах і в порядку, передбачених законодавством України про
місцеві вибори. На відміну від старого порядку проведення виборів в
Україні, коли цей вид виборів був характерним для всіх видів виборів,
за новим виборчим законодавством України вибори замість вибулих
народних депутатів, зокрема, відбуваються тільки в разі обрання де
путатів безпосередньо в одномандатних виборчих округах при прове-
денні виборів депутатів сільських, селищних рад та сільських, селищ
них, міських голів. Заміна депутатів, які обиралися за списками
політичних партій, виборчих блоків партій у багатомандатному за-
гальнодержавному виборчому окрузі на виборах народних депутатів
України та депутатів Верховної Ради Автономної Республіки Крим та
депутатів міських, районних у містах рад, районних, обласних, міст
Киева та Севастополя здійснюється шляхом надання депутатського
мандата першому за черговістю необраному кандидату з відповідного
списку. Відповідно до положень українського виборчого законодав-
ства, якщо у такому списку кандидатів у депутати не залишилося
кандидатів для заміщення вакантного мандата, такий мандат зали-
шається вакантним до чергових або позачергових виборів;
— вибори, що проводяться в разі утворення нової адміністратив-
но-територіальної одиниці.
За кількісною ознакою участі виборців вибори бувають:
153
Розділ 14
— загальними, основними, коли у виборах за законом мають право брати участь усі виборці держави — у разі проведення виборів на-родних депутатів України, виборів Президента України, виборців, що проживають на території Автономно! Республіки Крим — у разі об-рання депутатів Верховно! Ради Автономно! Республіки Крим;
— частковими (додатковими), коли, наприклад, до 2002 р. попов-нювався склад Верховно! Ради України, сільських, селищних рад у разі дострокового вибуття окремих депутатів.
3 огляду на правові наслідки вибори поділяють на:
— дійсні — проведені в порядку, визначеному Конституцією України і відповідним виборчим законом;
— недійсні — під час яких мали місце порушення виборчого зако-нодавства, що вплинули на підсумки виборів.
За порядком визначення результатів виборів у світовій практиці розрізняють такі виборчі системи: мажоритарна, пропорційна, змішана.
Мажоритарна виборча система є найстарішою серед виборчих систем. Мажоритарною називається така система визначення результатів виборів, завдяки якій депутатські мандати (один або кілька) від округу отримують тільки ті кандидати, які здобули встановлену законом більшість голосів, а усі інші кандидати вважаються необраними. Залежно від того, як визначається більшість голосів, необхідна для обрання кандидата, розрізняють: мажоритарну систему абсолютно'! більшості; мажоритарну систему відносноі більшості; мажоритарну систему кваліфікованої більшості.
У разі застосування мажоритарно!' системи виборчі округи найчастіше бувають одномандатними. Рідше трапляються варіанти багатомандатних округів. У одномандатних округах голосують зазви-чай персоніфіковано, у багатомандатних — як за певних осіб, так і за партійними списками. Багатомандатні округи утворюються у Японії, США, Росії, а тепер — і в Україні.
Дата добавления: 2018-11-24; просмотров: 161; Мы поможем в написании вашей работы! |
Мы поможем в написании ваших работ!