Фінансування заходів з охорони праці



 

Для зменшення травматизму і захворюваності в СТОВ «Старокотельнянське» необхідно: посилити контроль проведення навчання, інструктажів з техніки безпеки; покращити забезпечення працівників спецодягом та індивідуальними засобами захисту; постійно проводити медичні огляди працівників ; збільшити фінансування заходів з охорони праці. Головною метою виконання заходів з поліпшення умов праці на досліджуваному підприємстві звичайно є досягнення соціальної ефективності: збереження здоров’я працюючих, запобігання травматизму і захворюваності. Фінансування охорони праці здійснюється роботодавцями. В сільському господарстві витрати на фінансування заходів по охороні праці  складають незначну частку від суми реалізованої продукції. За допомогою таблиці 4.3 проаналізуємо фінансування заходів з охорони праці в СТОВ «Старокотельнянське».

Таблиця 4. 2

Фінансування заходів з охорони праці в СТОВ « Старокотельнянське »

Показники

Роки

2010 р. у % до 2008 р.

2008 р. 2009 р. 2010 р.
1. Всього витрат на охорону праці 5,0 7,6 10,5 210
 а) на засоби, індивідуального захисту 3,0 3,6 6,5 216
 б) на медичні огляди 2,0 2,5 3,0 150
 в) на лікувально-профілактичне харчування 1,0 1,5 1,0 100
2. Витрати на одного працівника 0,05 0,07 0,12 240

 

Джерело: власні дослідження.

Аналізуючи дані таблиці бачимо, що витрати на охорону праці у 2010 р. в порівнянні з 2008 р. збільшились: з 5 тис. грн. в 2008 році до 10,5 тис. грн. у 2010 році. Витрати з охорони праці на 1 працівника збільшились на 140 %. Роботодавець може за рахунок власних коштів здійснювати потерпілим та членам їх сімей додаткові виплати відповідно до колективного чи трудового договору. За працівниками, які втратили працездатність у зв’язку з нещасним випадком на виробництві або професійним захворюванням, зберігаються місце роботи (посада) та середня заробітна плата на весь період до відновлення працездатності або до встановлення стійкої втрати професійної працездатності. Покращення умов праці і підвищення рівня її безпеки на підприємстві можливе за умови виконання ряду комплексних заходів, таких як: створити фонд охорони праці (0,5% від суми реалізованої продукції); підвищення ефективності роботи працівників бухгалтерії за рахунок впровадження комп’ютерної техніки; обладнання робочих місць сучасними технологічними засобами; контроль за проведенням інструктажів (первинний інструктаж, інструктаж по техніці безпеки з роботою з електроустаткуванням, з протипожежної безпеки, правильність використання індивідуальних засобів захисту); виділення коштів на додаткові медичні огляди працівників; постійний контроль та нагляд за охороною праці. Поліпшення умов праці сприяє підвищенню продуктивності праці, дає працюючому можливість бездоганно виконувати професійні обов’язки, що позитивно вплине як на ефективність роботи окремого працівника, так і діяльність підприємства в цілому.

 

 


ВИСНОВКИ ТА ПРОПОЗИЦІЇ

В основу соціально – економічних перетворень, що відбуваються останнім часом на селі, було закладено нову ідеологію аграрних відносин, насамперед, надання приватному сільгоспвиробнику самостійності у виборі форм господарювання, каналів реалізації продукції, партнерів по співпраці.

Таких радикальних змін вимагала криза в якій опинився аграрний сектор економіки України. Однією з причин цієї кризи є також недосконалість системи управління сільськогосподарським виробництвом.

Аграрне підприємство як відкрита система, має підсистему управління яка власне і надає даній системі упорядкованого характеру, тобто координує діяльність всіх елементів системи в напрямку досягнення спільної мети.

Аналізуючи пореформений розвиток виробництва, та систему управління в СТОВ “Старокотельнянське” приходимо до слідуючих висновків: природні умови та територіальне розміщення господарства сприяють формуванню виробничої структури скотарсько-зернового напряму, що характерно для зони північного Полісся. Виробничий потенціал підприємства після реформування значно покращився, особливо це помітно в 2009 році, однак у 2010 році знову наступив спад, який можна пояснити порушенням “правил гри” з боку держави, та рядом інших факторів , зокрема недосконалістю системи виробництва в господарстві.

Структура посівних площ та основні види продукції в СТОВ “Старокотельнянське” за три роки мало змінилась  хоча загальна земельна площа господарства залишається стабільною та складається з майнових паїв громадян, що здані ними в оренду. Матеріально-технічна база не зазнала ні зачного поліпшення ні погіршення, зміни у показниках забезпеченості основними засобами та оборотними фондами є незначними. Спеціалізація підприємства (зерново-молочно-скотарська) відповідає його призначенню задовольняти попит населення на продукти харчування.

За останні роки можна прослідкувати зменшення урожайності зернових культур, та незначне зростання виробництва молока у тваринництві, нестабільно працюють допоміжні та обслуговуючі виробництва.

      Якщо аналізувати склад трудових ресурсів, на даний час максимально скорочено кількість управлінського персоналу, та мінімум залучається сезонних працівників, підприємство намагається оптимізувати витрати на оплату праці, та максимально ефективно використовувати наявні трудові ресурси. На підприємстві сформувалася двоступінчаста бригадна структура управління , яка відповідає діючій організаційній будові. Основне виробництво покладене на 8 первинних трудових колективів (3 рільничі бригади , 1 тракторну бригаду , 3 ферми.

       Як і більшість сільськогосподарських виробників СТОВ «Старокотельнянське» перебуває не в накращому фінансово-економічному стані, підприємство не взмозі виділяти значні кошти на модернізацію техніки, навчання персоналу новим технологіям, закупівлю в достатній кількості необхідних добрив, кормових добавок для тварин, засобів захисту рослин. Також непередбачуваність ринкової ціни на паливо-мастильні матеріали, та рівня закупівельних цін на продукцію сільськогосподарського виробництва не дають можливості спрогнозувати рівень прибутку від тої чи іншої культури. Важливу роль, нажаль для наших виробників сільськогосподарської продукції відіграє фактор непередбачуваних природно-кліматичних змін, що часто призводять до неочікуваних збитків.

  Єфективнисть сільськогосподарського виробництва на даний час на пряму залежить від його інтенсифікації, використання новітніх технологій, науково-обгрунтованих підходів до вирощування продукції рослинництва і тваринництва, без цього нажаль його ефективність, а відповідно і прибутковість залишається низькою, а рівень продуктивності основних галузей невисоким та непередбачуваним.

Необхідно, щоб підприємства прагнули розвивати та нарощувати потужності, виробляти конкурентоспроможну продукцію, а не боролися за виживання, нажаль без ефективної державної політики у сфері матеріально-технічного постачання галузі, та регулювання збуту сільськогосподарської продукції, це буде досить складно впроваджувати в життя.

      Останнім часом досвід ринкової економіки доводить, що виживати і отримувати прибутки набагато легше спеціалізованим господарствам з високим рівнем технологій, що використовують надбання світового досвіду, прагнуть підвищувати рівень конкурентоспроможності власної продукції, займаються пошуком нових ринків збуту, та здатні конкурувати з іноземними виробниками.

    Слід також відмітити, що незважаючи на використання в господарстві комп’ютерної техніки та програмного забезпечення ведення обліку товарно-матеріальних цінностей переважно здійснюється в ручному режимі шляхом заповнення відомостей та складання щомісячного звіту про рух товарно-матеріальних цінностей. Це звичайно гальмує здійснення вчасного отримання інформації з метою проведення оперативної закупівлі необхідних матеріалів, контроль за потребою в них та оборотом. Ефективно працювати за таких обставин неможливо єдина база даних, щодо обігу матеріальних цінностей, дала б змогу оптимізувати витрати, не лише матеріалів та сприяла б більш ефективному використанню, а й спростила б систему обліку та контролю, сприяла б більш ефективній роботі персоналу.

Вчасний контроль за обігом товарно-матеріальних цінностей та запасів, дає можливість більш ефективно їх використовувати, планувати закупівлі, попереджати втрати та псування, також зменшує можливість виникнення крадіжок, дає дані для аналізу, з приводу нормування витрат на виробничі цілі.

Отже, СТОВ «Старокотельнянське» слід приділити увагу автоматизації обліку товарно-матеріальних цінностей і запасів, провести аналіз витрат на виробництво, ввести в практику методики аналізу та планування закупівель матеріальних запасів з метою оптимізації матеріальних та фінансових витрат підприємства.


Дата добавления: 2018-10-25; просмотров: 63; Мы поможем в написании вашей работы!

Поделиться с друзьями:






Мы поможем в написании ваших работ!