Рівень забезпеченості  та ефективності використання виробничих фондів та оборотних запасів



Одиниця виміру 2008 р. 2009 .р 2010 р. 2010 р. до 2008 р. %

Припадає основних виробничих фондів тис. грн. на

100 га с.-г угідь,тис. грн. 576,4 607,9 593,7 97,7
Середньорічного працівника тис. грн. 130,8 125,4 133,8 106,8

Припадає оборотних засобів на (тис. грн.)

100 га с.-г угідь,тис грн.. 201,6 204,5 188,2 92,0
Середньорічного працівника тис. грн. 45,7 42,2 42,4 100,6
Фондозабезпеченість тис. грн. 5,8 6,1 5,9 97,7
Фондоозброєність тис. грн. 130,8 125,4 133,8 106,8
Фондомісткість грн. 2,2 2,1 1,6 76,0
Фондовіддача грн. 0,4 0,5 0,6 131,6
Співвідношення між оборотними і основними фондами грн. 0,3 0,3 0,3 94,2
Коефіцієнт оборотності засобів 0,4 0,4 0,4 113,1
Тривалість одного обороту днів 0,8 0,7 0,5 71,6
Норма прибутку 0,08 0,03 -0,01 -20,4

 

Джерело: власні дослідження

Важливу роль у сільськогосподарському виробництві має значення забезпеченість господарства трудовими ресурсами, а також їх професійний склад, кваліфікація, віковий склад. Трудові ресурси підприємства – це сукупність фізичних і духовних здібностей людей до праці, так би мовити трудовий потенціал, ресурс, який завжди має кількісну і якісну характеристики тобто міру здатності до праці. Згідно з законодавством України у господарстві працює працездатне населення чоловіки віком 16-60 років і жінки віком 16-55 років. Також іноді залучаються підлітки віком 12-16 років. Найбільшу частину становлять працівники віком 30-40 років.

 

Таблиц я 2.10

Профес ійна структура трудових ресурсів господарства

 

Категорії працівників Кількість У % до всього
Загальна кількість працівників в тому числі 124 100
Працівники зайняті в с.-г виробництві з них 96 77
Працівники постійні 70 56
Працівники сезонні 26 21
Працівники службові 15 12
Працівники комунального господарства 2 2
Працівники дитячих установ 4 3
Працівники промислових установ 2 2
Працівники громадського харчування 0 0
Працівники автопарку 5 4

 

Джерело: власні дослідження

    Ланка – група працівників у складі виробничої бригади яка виконує тимчасово наданими засобами на виділених ділянках основні роботи з виробництва одного або кількох видів продукції. Слід зазначити що в господарстві використовують почасову та відрядну форму оплату праці. На почасовій оплаті праці заробіток працівників залежить від відпрацьованого ними часу(адмінперсонал). При відрядній оплаті праці заробіток працівників прямо залежить від обсягу виконаної роботи та розміру розцінки. Цю форму використовують при оплаті тим працівникам праця яких підлягає нормуванню. Також в господарстві використовують натуральну оплату . скорочення сільськогосподарського виробництва і падіння життєвого рівня спричиняють міграцію найактивніших і найбільш працездатної вікової групи сільського населення – молоді.

Скорочується не тільки приріст сільського населення а й частка працездатної його групи, зростає частка непрацездатної і мало працездатної групи. У зв’язку з цим погіршуються професійно кваліфікаційна характеристика трудових ресурсів, гальмуються впровадження у виробництво і раціональне використання нової техніки , прогресивних технологій, сучасних форм організації праці і методів господарювання.

 

РОЗДІЛ 3
УДОСКОНАЛЕННЯ СИСТЕМИ УПРАВЛІННЯ МАТЕРІАЛЬНИМИ
ЗАПАСАМИ В СТОВ «СТАРОКОТЕЛЯНСЬКЕ»

 

Резерви підвищення ефективності використання матеріальних запасів товариства

 

Жодне підприємство, навіть те, що не займається виробничою діяльністю, а працює наприклад в сфері послуг не може обходитись без матеріальних запасів, у тій чи іншій формі, а тим більше сільськогосподарське товариство, виробнича діяльність якого на пряму залежить від забезпеченості матеріальними запасами, необхідними для виробництва сільськогосподарської продукції, їх вчасного постачання, розподілу, та збуту як готової продукції. Політика управління матеріальними запасами та іншими поточними активами полягає в раціоналізації їх обігу і оптимізації структури джерел їх формування. Задачі управління полягають у забезпеченні безперебійності виробничого процесу, прискоренні обертання оборотних засобів, забезпеченні ліквідності і платоспроможності, підвищенні рентабельності оборотних активів, мінімізації ризиків і втрат в процесі їх формування і використання.

Ефективне управління поточними активами та обігом матеріальних запасів у тому числі веде до збільшення доходів та знижує ризик дефіциту грошових коштів підприємства. За допомогою оптимального управління грошовими коштами, дебіторською заборгованістю та товарно-матеріальними запасами підприємство може максимізувати норму прибутку та мінімізувати свою ліквідність і комерційний ризик.

Для безперебійного здійснення господарської діяльності підприємство повинно мати достатній розмір запасів сировини та матеріалів, готової продукції, товарів для торгівлі і т.д. Політика управління товарно-матеріальними запасами полягає в оптимізації їх розміру і прискорення їх обігу.

Управління товарно-матеріальними запасами полягає у вирішенні наступних задач:

1) визначення оптимального розміру грошових коштів для формування запасів товарно-матеріальних цінностей;

2) мінімізація витрат по обслуговуванню запасів;

3) визначення оптимального часу для поповнення запасів товарно-матеріальних цінностей;

4) визначення раціональних способів закупівлі товарно-матеріальних цінностей;

5) забезпечення своєчасного залучення в обіг зайвих поточних активів.

Важливим моментом фінансового управління товарно-матеріальними запасами є обґрунтування раціонального способу їх закупівлі. При цьому потрібно усвідомлювати, що немає ідеального способу закупівель і конкретний вибір повинен базуватися на аналізі всіх плюсів і мінусів кожної з можливих альтернатив, врахуванні конкретних умов і задач діяльності.

Управління товарно-матеріальними запасами пов’язане з компромісом між витратами по збереженню товарно-матеріальних запасів та прибутком від володіння ними. Різні номенклатурні позиції товарно-матеріальних запасів відрізняються за вартістю, доходністю, площею, яку вони займають; при чому чим більший об’єм запасів, тим вища вартість їх зберігання, страхування від нещасного випадку та крадіжки. З іншої сторони, збільшення товарно-матеріальних запасів знижує ризик скорочення потенційних продаж через відсутність товарів на складі і сповільнення виробництва, викликаного недостатніми товарно-матеріальними запасами. Крім того, великі об‘єми закупок призводять до збільшення скидок з продажу. Деякі із основних шляхів удосконалення управління поточними активами для СТОВ «Старокотельнянське» наведено нижче в таблиці 3.1.

Таблиця 3.1


Дата добавления: 2018-10-25; просмотров: 69; Мы поможем в написании вашей работы!

Поделиться с друзьями:






Мы поможем в написании ваших работ!